Глава "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що вже з 2020 р. транзит російського газу через Україну не перевищуватиме 15 млрд кубометрів. Нібито надто дорогими є послуги з транспортування природного газу через Україну. У 2015 р. транзит російського газу становив близько 60 млрд кубометрів, що принесло газотранспортній компанії, "Нафтогазу" і бюджету України близько млрд. "Газпром" заявляє, що покладе цьому край. Але чому українська сторона з цим фактично "погоджується" чи так слабко захищається?!
"Нафтогаз України" відреагував на заяву глави "Газпрому" Олексія Міллера на економічному форумі в Петербурзі, в ході якого він розписав вигоди для Росії та держав ЄС від будівництва нового газопроводу в Євросоюз. Щоправда, "Нафтогаз" не вважав за потрібне зазначити, що в ситуації, що склалася, є і його чимала "заслуга".
Оприлюднення намірів російського "Газпрому" витратити "свої обмежені ресурси на економічно невиправданий "Північний потік-2", на думку "Нафтогазу", зроблено з метою привернути увагу європейців як покупців російського транзитного газу лише для того, "щоб відмовитися від уже існуючого транзитного маршруту через газотранспортну систему (ГТС) України". Це турбує український "Нафтогаз", але не змінить суті проблеми у випадку, якщо європейців такий варіант влаштує.
Заяви та аргументація "Нафтогазу України" при цьому слабкі - мовляв, нас такий варіант розвитку подій не влаштовує та, зрозуміло, не подобається. А кому сподобається, якщо буквально з рота в тебе виймають шматок хліба (з маслом, сьомгою чи чорною ікрою - справа десята)?
З одного боку, такі наміри російського "Газпрому" - не новина. Вони цілком можуть стати аргументом тиску на Стокгольмський арбітраж, який розглядає, в тому числі, позов "Нафтогазу України" до "Газпрому" по "транзитному контракту" від 2009 р.
З другого - "Газпром" давно і всерйоз має намір фізично (і географічно) обійти Україну та її газотранспортну систему (ГТС). Росіяни неодноразово робили подібні спроби. З так званим Турецьким потоком не склалося, з поставками на Схід із РФ теж не все гладко. З найостанніших і найбільш настирних - "Північний потік-2".
Європейці формально "наполягають на врахуванні інтересів України та використанні її газотранспортної системи". Формально. Адже водночас з їхньої згоди росіяни провели дном Балтійського моря "Північний потік-1". Всупереч усім протестам екологів, політичних та економічних противників цього маршруту.
Судячи з усього, така "формальність" багатьох європейців (кожен за себе!) "підсилює" позицію "Газпрому". Інакше навіщо б глава цієї російської компанії вчергове заявляв, що після закінчення контракту на транзит газу в Європу територією України його замінить нібито дешевший транзит по "Північному потоку-2"?
"З огляду на хід арбітражних процесів у Стокгольмі, ми стурбовані намірами "Газпрому" витрачати свої обмежені ресурси на економічно невиправдані проекти. "Нафтогаз України" зацікавлений у встановленні справедливих, прозорих і ринкових умов роботи на європейському ринку газу для всіх його учасників", - зазначив головний комерційний директор НАК Юрій Вітренко.
Залишимо за дужками цього скромного матеріалу підвищення на посаді Юрія Вітренка в "Нафтогазі". Набагато істотнішою нині є заява ЄС про те, що "Північний потік-2" може зробити невигідним утримання українського транзитного шляху.
Іншими словами, європейські покупці російського газу в принципі не проти "Північного потоку-2" (якщо, як вони думають та як обіцяє "Газпром", це їм нічого не коштуватиме). Хоча й прямий потік транзиту російського газу через Україну партнерів "Газпрому" з ЄС наразі влаштовував. Їх більше насторожували заяви "Газпрому" про "необов'язковість" українського НАКу та газотранспортників "Укртрансгазу". Але "Укртрансгаз" навіть у найкритичніших ситуаціях постачав газ до Європи без збоїв. Це означає, що прямих претензій до України як до держави, ГТС якої транспортує російський газ, немає.
Виходить, заява Міллера в Санкт-Петербурзі - це PR-акція? Безумовно! Великою мірою. Але розрахована вона в основному на європейців, які купують російський газ, доправлений трубопровідним транспортом, у тому числі й через Україну.
"Нафтогаз України" мовчить і про передбачувану закупівлю газу в "Газпрому" з жовтня 2016 р. Мовляв, допоки не буде ціна нижчою, ніж "Нафтогаз" купує в Європі (ціна хаба мінус транзит), говорити нема про що.
Українські громадяни (на тлі неймовірних рахунків за енергоносії та житлово-комунальні послуги) навряд чи звернуть на це пильну увагу. Мовляв, не до транзитних проблем Європи і РФ, хай у цих транзитних тарифах самі розбираються. А "Газпрому" і РФ того тільки й треба...
Український нафтогазовий холдинг переконує, що "вартість транзиту російського газу традиційним маршрутом через ГТС територією України з 2020 р. буде в кілька разів дешевше, ніж по "Північному потоку-2".
"У випадку бронювання транзитних потужностей на нинішньому рівні 110 млрд кубометрів газу на рік (потужність української ГТС та обсяг щорічного транспортування, згаданого в "транзитному контракті" між "Нафтогазом України" й "Газпромом" 2009 року - А. Є.), доставка українським маршрутом буде вчетверо дешевшою, ніж запланованим "Північним потоком-2". При бронюванні потужності на рівні 70 млрд кубометрів транзиту на рік, "Прямий потік" виявиться втричі вигіднішим за "Північний потік-2", - йдеться в заяві прес-служби "Нафтогазу".
Як уже казали в інтерв'ю DT.UA глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв і тоді ще директор із розвитку бізнесу Юрій Вітренко, слід пам'ятати, що "Газпром" фактично зробив європейцям дуже привабливу пропозицію - побудувати газопровід "Північний потік-2" своїм коштом.
Однак, на даний час у "Нафтогазі" переконані:
"Істотне здешевлення транзиту через Україну після 2020 р., як і відносне збільшення його вартості у 2016-2019 рр., пов'язане з намірами "Газпрому" припинити постачання газу до ЄС традиційним маршрутом (через Україну. - А.Є.).
З огляду на офіційно оголошені наміри "Газпрому" та активні дії російської сторони з просування альтернативного проекту, спрямованого на створення надлишкових потужностей для доставки російського газу в ЄС, український регулятор урахував у поточному тарифі прискорену амортизацію української ГТС до 2019 р. включно.
Таким чином після 2020 р. відповідну інфраструктуру буде повністю амортизовано, що дозволить Україні запропонувати постачальникам газу найбільш конкурентні умови транспортування".
У "Нафтогазі" також нагадують про те, що російський газ, який на цей час транспортується до ЄС українською ГТС, призначений в основному для споживачів держав Центральної, Східної, Південної Європи та Туреччини. З огляду на це, вважають у НАКу, транзит російського газу через Україну є найкоротшим шляхом доставки російського газу цим споживачам.
Важливо, що український маршрут забезпечує поставку газу в ці країни вже кілька десятків років. За цей час у ЄС було створено всю необхідну інфраструктуру для доставки газу кінцевим споживачам. Більше того, кілька країн регіону взагалі фізично не з'єднані з газотранспортною системою Німеччини (куди виводиться "Північний потік-2"). Вони можуть одержувати газ тільки по українському маршруту. "Усередині ЄС немає достатніх потужностей для постачання газу цим споживачам через північ Німеччини, де закінчується "Північний потік". Спроба переспрямувати поставки газу в такий спосіб неминуче призведе до перебоїв із газопостачанням у регіоні та до збільшення вартості газу для споживачів", - зазначають у НАК.
Як раніше повідомляло DT.UA, Україна в Стокгольмському арбітражі вимагає від "Газпрому" майже млрд. За підсумками поточного 2016 року ця сума збільшиться ще на кілька мільярдів. Утім, зустрічні вимоги російської сторони не поступаються українським, - вони вже сягають ,7 млрд.
Впливова Financial Times присвятила фінансовому стану російського газового монополіста аналітичний матеріал. На думку опитаних виданням аналітиків, на тлі низьких світових цін на сировину "Газпрому" доведеться або значно збільшити частку позикових коштів упродовж найближчих кількох років, або скоротити інвестиції, "у тому числі в такі грандіозні політичні проекти як газопроводи в Китай та Європу".
Прикметно, що й у самому "Газпромі" визнали, що "зазнають труднощів" із реалізацією інвестиційних програм "у поточних економічних умовах". А з такими проектами... Проте це не означає, що Україна може не турбуватися. Тим паче що й без "Північного потоку-2" є маса приводів. Ті самі європейські сусіди будують інтерконектори, роблячи мобільнішою свою газотранспортну систему. І вибудовують логістику транспортування газу так, щоб не залежати від великих постачальників і газотранспортних компаній. У тому числі й від України.