Так у лісовому господарстві ще не нищили ні лісу, ні кадрів - під корінь, свавільно і безкарно.
На зачищені в регіонах "хлібні" місця Державне агентство лісових ресурсів України (ДАЛРУ) ставило своїх людей, які забезпечували "малу приватизацію" лісосік, коштів лісгоспів і їх лісопильної продукції, - від Карпат до Слобожанщини.
Держава отримала багатомільйонні збитки, зате учасники протиправних схем - відповідне збагачення.
Події у Харкові цього тижня струсонули всю систему лісового господарства. Президент України особисто з повітря оглянув сотні гектарів лісфонду, голого від нелегальних рубок, і провів нараду щодо боротьби із знищенням природного лісового ресурсу.
Бумеранг у грі "Чапаєв"
"Ми розпочинаємо комплексне оновлення лісової галузі", - заявила у 2016 р. тодішня голова Держлісагентства Христина Юшкевич.
Оновлення розпочали з кадрів. Вони, як відомо, вирішують усе. Критеріями призначення директорів держлісгоспів і керівників обласних лісових управлінь у вертикалі держвлади стали зовсім не рівень професійної компетенції та знання лісового господарства з його регіональними особливостями. Головне - відданість столичному патрону і відсутність будь-яких гальм у виконанні його вказівок.
Під кадрову дробарку ДАЛРУ у першу чергу потрапили, зрозуміло, ресурсні області. На Прикарпатті місце начальника Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства звільнилося миттєво.
Тодішній багаторічний перший заступник начальника управління Роман Олійник отримав від центру цікаві пропозиції - поїхати керувати кудись подалі з рідної Франківщини і не заважати Агентству господарювати у багатих прикарпатських лісах. Але принциповий Олійник запропонував Києву свою чесну гру під наївним зараз гаслом "хай переможе розумніший". І подав заяву на конкурс керівника обласного управління.
З цього почалася історія, яка зайвий раз довела давню істину: правда все одно переможе, хоч би яким чоботом її придушуй.
Роман Олійник першим наважився на непослух київським начальникам і вступив у відкриту боротьбу із свавіллям і непрофесіоналізмом у рідній йому галузі. Саме його принциповість дозволила колегам-лісівникам захищати свою професійну і людську честь у кадровій м'ясорубці, яка працює у лісовому господарстві країни на повні оберти, щоб забезпечити безкарне розкрадання лісового ресурсу.
Конкурс на начальника, який відбувся у березні 2017 р., Олійник програв. Усі знали, що перемога Руслана Осташука, директора місцевого Надвірнянського лісгоспу і ставленика керівника ДАЛРУ Володимира Бондаря, була нечесною. Але ні кадрова служба, ні юристи ДАЛРУ не сказали жодного слова на захист справедливості і не повстали проти цинічного порушення конкурсних умов.
Як ДАЛРУ дискредитує державну владу
Відновив справедливість суд. Переможно пройшовши всі інстанції судочинства, Олійник домігся скасування результату конкурсу. Івано-Франківський окружний адмінсуд визнав, що відбір кандидатури на начальника управління був упередженим і необ'єктивним, що Держлісагентство порушило вимоги Закону України "Про державну службу" і дискредитувало себе як орган державної влади.
Змагатися за правду у конкурсі Роману Романовичу довелося вже у статусі безробітного, - непослуху система не пробачила. Олійника звільняють. Знову ж таки, незаконно. Івано-Франківський окружний адмінсуд з 27 грудня 2017 р. поновлює його на посаді. Проте виконувати судове рішення ніхто в нинішній лісовій системі державного управління не збирається, як, врешті, і проводити чесні конкурси на керівні посади. Кадрова і юридична служби управління і самого ДАЛРУ залишаються непохитними у своїй глухоті до законів України.
"Сто разів хотів на все махнути рукою, забути і спокійно жити далі. Тим більше, що Агентство почало мстити і звільняти співробітників управління, працівників лісгоспів області, які мене підтримували. Але елементарне почуття власної гідності не дозволяло допустити, що тебе можуть отак розмазати незаконно і ні за що, ще й безкарно порушувати Конституцію і закони держави. Я у галузі більш як 20 років, працював у наукових проектах, маю наукове звання. А тут приходять керувати неуки без освіти і будь-якого досвіду роботи. Якщо прийдуть кращі і мудріші, я з радістю поступлюся", - зауважує Роман Олійник.
До речі, три останні керівники ДАЛРУ - Олександр Ковальчук, Христина Юшкевич і нинішній Володимир Бондар - приступали до керування важливою для України галуззю економіки без лісівничої освіти і будь-якого уявлення про лісове господарство. Їх цікавили не ліси, а схеми з лісу.
Нарешті, 14 червня 2019 р. Мін'юст оштрафував ДАЛРУ на 10 тис. грн і навіть спрямував до Печерського УП ГУ Нацполіції м. Києва повідомлення про вчинення Держагентством кримінального правопорушення, яким є зумисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.
Боротьба Олійника надавала сили іншим лісівникам відстоювати свої права. Сьогодні ДАЛРУ не встигає відповідати в судах за позовами працівників галузі щодо незаконних звільнень.
Проти кадрового свавілля Володимира Бондаря відкрито і масштабно виступили лісгоспи Чернігівщини, Буковини. Так, із приходом на посаду начальника Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Сахнюка, відданого Бондарю, почали під будь-яким приводом звільняти "неугодних" директорів буковинських лісгоспів, які відмовлялися виконувати протиправні накази начальства щодо відвертих махінацій із лісоматеріалами і коштами держпідприємств. Ті ж директори, що безвідмовно слухали новоспечених керівників управління, завели свої підприємства у великі збитки. За офіційними результатами першого кварталу 2019 р., колись найкращі у галузі буковинські лісгоспи опинилися серед гірших за основними економічними показниками.
"Ми упали в податках, у зарплатах, маємо перебої з реалізацією продукції", - зізнається директор ще недавно потужного Путильського лісгоспу Петро Фрей.
Кадрове свавілля під розгул бензопили
Свого часу для того, щоб звільнити з посади Р.Олійника, Агентство намагалося притягнути його до дисциплінарної відповідальності за результатами своєї аудиторської перевірки, яка в одному з прикарпатських лісгоспів знайшла в документах за 2016–2017 рр. розбіжності у 1,5 кубометра деревини на суму збитків у кількасот гривень.
Сьогодні такі розбіжності набули в країні жахаючих масштабів у тисячі кубометрів. Забезпечили їх "свої" для Держлісагентства люди.
На Житомирщині лише в одному Словечанському лісгоспі Держаудитслужба знаходить порушень на суму понад 4,6 млн грн. Прокуратура Чернігівської області повідомляє про сталу діяльність "чорних" лісорубів, які торік на території п'яти районів поцупили деревини на більш як мільйон гривен. Ясно, що це не були селяни з підводами, які з біди заїхали у ліс по дрова.
На тлі таких повідомлень зовсім не дивною виглядає інформація НАБУ, яке оголосило про підозру у змові посадовцям системи ДАЛРУ. У 2016–2018 рр. службові особи Держлісагентства, окремих обласних управлінь і одіозного ще з часів Януковича "Лісового інноваційно-аналітичного центру" зловживали службовим становищем в інтересах іноземних фірм, через які відбувався протиправний експорт лісоматеріалів.
"Нерезиденти купували їх як дрова, а продавали за кордоном, переважно в Румунії, як ділову деревину за значно вищою ціною. З отриманих надприбутків свою частку мали українські учасники міжнародної злочинної схеми", - йдеться у повідомленні НАБУ. Завдані державному бюджету України збитки слідчі обраховують у 100 млн грн.
"Розгул останнім часом нелегальних рубок, який супроводжується гучними скандалами активістів по всій країні, якраз і став можливим через кадрову політику ДАЛРУ, яке взагалі перестало виконувати покладені нього функції центрального органу виконавчої влади, а перетворилося на комерційний трест. Це і призводить до злочинів, - переконаний учасник робочої групи МінАПК з питань реформування підходів до управління лісовими ресурсами Данііл Маландій. - Лісовий ресурс, а це насамперед деревина, як ніколи з розмахом став предметом наживи і політичних ігор. Адже не варто забувати, що лісова галузь з її напіввійськовою дисципліною - це ще й електоральне поле всеукраїнського масштабу, зосереджене практично в одних руках. Тому українські політики, принаймні до останніх президентських виборів, так прагнули мати важелі впливу в інституціях, де лісовий ресурс перетворюється на гроші, а лісівники - на електорат".
Красти - так мільйонами!
Закон забороняє лісовому Агентству, його територіальним управлінням в областях втручатися в господарську діяльність лісгоспів. Але на це усі заплющують очі. Роль начальників облуправлінь зводиться до провідника волі голови Агентства. Принаймні сьогодні немає жодного начальника облуправління, думка якого суперечила б думці Володимира Бондаря.
Для директорів лісгоспів також є своя вуздечка - це контракт, який підписує у Києві головний лісівник країни. Є ще й батіг, який можна застосувати у будь-який момент, - це нелегальний ринок деревини.
Саме Агентство лісових ресурсів зацікавлене в "чорних" і "сірих" лісорубах. Схема така.
"Директори лісгоспів отримують телефоном рознарядку: такій-то особі чи певному підприємству відвантажити сировину за найнижчою ціною, - Данііл Маландій. - Для цього лісівник змушений офіційно облікувати ділову деревину найнижчим сортом. Кеш іде в кишені чиновникам пропорційно їхнім посадам. Інколи через начальника управління директор просто отримує цифри конкретної суми, яку мусить зібрати і передати нагору. Тому насправді "чорні" лісоруби - це гра самих же лісівників за правилами Держлісагентства. У цій грі питання розстановки "своїх" кадрів - ключове на всіх ланках ієрархічного ланцюга. Хочеться вірити, що події в Харкові цей ланцюг розірвуть".
Харківський розбір польотів для лісової галузі країни під президентським гвинтокрилом вибухнув не вчора. Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар ще місяць тому змушений був уголос підтвердити факт розкрадання лісу в промислових масштабах після того, як проти крадіїв національного ресурсу виступили харківські активісти.
Так, нещодавно проведена у Харківській області офіційна перевірка ДАЛРУ діяльності Куп'янського і Вовчанського держлісгоспів виявила незаконних рубок цінних порід дерев на 2841 кубометрів, що завдало державі шкоди на 20,6 млн грн.
"Порушення допущені через відсутність належного контролю з боку начальника Харківського облуправління лісового господарства О.І. Зінченка, першого заступника начальника управління О.Ф. Попова", - йдеться в матеріалах перевірки. Щоправда, там не сказано, що зазначені посадовці якраз і є для ДАЛРУ "своїми людьми".
Громадські активісти заявляють, показуючи свіжі зруби, що у сусідньому Жовтневому лісгоспі на Слобожанщині дубів узагалі незаконно напилили на 80 млн грн, якщо не більше.
І отут, як і у випадку з Романом Олійником, система дала збій. Просто директор ДП "Жовтневе ЛГ" Руслан Чагаровський не захотів більше, щоб його тримали, як казав Штірліц, за болвана в старому польському преферансі.
Обрав свою колію - отримуй спалене авто
Цього тижня у Харкові всі складові прихованої досі системи кришування і доїння "чорних" лісорубів галузевим органом виконавчої влади одночасно вилізли на поверхню. Їх цікаво і корисно проаналізувати докладно.
"Трапилося те, що рано чи пізно мало трапитися. Бондар грав у свою звичну гру "нахили директора через свого керівника управління" і нарвався на Чагаровського, - розповідає далі експерт Данііл Маландій. - У нас немає безгрішних директорів лісгоспів. Але опір харківського директора системі - це прогрес, байдуже, що є його причиною. Важливо зламати протиправну систему. Тому візит Зеленського дуже показовий. Президент публічно підтримав лісника, що пішов проти системи".
До слова, на "лісову нараду", де президент ставив лісівникам незручні питання, головний лісівник країни Володимир Бондар просто не прийшов. Своєї позиції щодо харківських подій він ще не висловив.
Зате за свій непослух Чагаровський уже попереджений: перед приїздом у Харків президента йому спалили машину…
Те, що масштабні нелегальні рубки серед білого дня пройшли одночасно на території кількох лісгоспів Слобожанщини із застосуванням потужної лісозаготівельної техніки, свідчить не тільки про їх причетність до галузевої системи управління і користування лісовим ресурсом. Правоохоронні органи теж не могли їх не помітити. Але змовчали…
Про діяння "чорних" лісорубів заявили громадські активісти.
Хто знімає кеш із "чорного" ринку деревини?
"Зверніть увагу, це був винятково дуб, причому відмінної якості. Я взагалі не пам'ятаю, щоб харківські лісгоспи на легальних торгах колись виставляли таку круту деревину в таких великих обсягах. А вона призначена для виробництва шпону і ламелі. Думаю, на підприємства такого профілю нелегальні дубові колоди і прямували. Причому підприємці могли і не знати, що купують крадену деревину. Ви будете сміятися, але поцуплені у лісі колоди завжди з бірками", - зауважує Данііл Маландій.
Мораторій на продаж деревини посилив роль кешових операцій, переконаний експерт. У секторі переробки твердих порід на ламель і шпон стрімко розвинулися кілька потужних виробництв.
"Їх технологічна особливість у тому, що ніяк неможливо проконтролювати реальний обсяг деревини, яку вони беруть на переробку, оскільки сировина заходить у кубічних метрах колоди, а виходить у квадратних метрах виструганого з неї шпону.
Сертифікат походження деревини у даному випадку не працює, контроль її легальності провести неможливо. Ідеальні умови для легального експорту готової продукції з нелегально добутої сировини, з якої не сплачено жодної копійки податків", - пояснює Маландій.
Принаймні тепер зрозуміло, чому Бондар через привезеного ним у Чернівецьку область начальника управління Сахнюка затято виживав саме тих директорів буковинських лісгоспів, які мали у лісфонді стиглі дуби.
За попередньою оцінкою Руслана Чагаровського, збитки від протиправних рубок у Харківській області можуть становити мільярд гривень. Скільки в масштабах країни, ніхто не рахував.
Хочеться вірити, що у Володимира Зеленського вистачить сили і волі не тільки просити лісівників припинити незаконну вирубку дубів у харківських лісах, а й рішуче змести весь "чорний" ринок деревини, який останнім часом набув у країні дикого розмаху.