Чи стануть вони в підсумку позитивними для НАКа та її засновника - Кабміну, однозначно сказати важко. Але в процесі з компанії "пішли" і "йдуть" небажаних особистостей, а запрошують дедалі активніших комерсантів, як, наприклад, вихідця з ДТЕК, а потім очільника компанії-трейдера "ЕРУ" Андрія Фаворова або нинішнього голову "Укртрансгазу" Андрія Хоменка.
Коли років двадцять тому при Ігореві Бакаю створювався "Нафтогаз", це був своєрідний процес збирання державних нафтогазових активів. Але невдовзі компанія перетворилася на своєрідну годівницю. Потім нафтогазові підприємства, що входять у НАК, пройшли корпоратизацію, нафтопереробні заводи перетворили на АТ, але доля більшості з них сьогодні сумна. І тепер нова модель, що передбачає створення профільних дивізіонів за ключовими напрямами роботи групи як перший рішучий крок до приватизації компанії. Хоча говорити про це поки що зарано з багатьох причин.
Рішенням правління створюються дивізіони "Інтегрований газовий бізнес" ("Газ") і "Нафта". Уже створено компанію як окрему юрособу на базі активів "Укртрансгазу", яка займатиметься газотранспортною системою й підземними сховищами газу (власне, це і є анбандлінг). Але поки що немає конкретики про ще один дивізіон - сервісний, який по суті має займатися матеріальним забезпеченням дивізіонів "Газ" і "Нафта". Тож реформа корпоративного управління "Нафтогазу" ще обіцяє сюрпризи.
Дивізіони не є юридичними особами або підрозділами юридичних осіб. Директори дивізіонів призначатимуться правлінням "Нафтогазу" за поданням голови правління й підпорядковуватимуться правлінню. Поточне керівництво директорами дивізіонів здійснюватиме голова правління "Нафтогазу". По суті, це концентрація повноважень у руках керівника "Нафтогазу". А якщо правління, як планувалося, буде усунуте, він (за узгодженням з наглядовою радою) фактично керуватиме "Нафтогазом".
У свою чергу, директори дивізіонів мають право подавати правлінню пропозиції про обрання й припинення повноважень керівників і членів правлінь бізнес-одиниць, що входять до складу дивізіону.
Відповідальність за результати роботи кожного з напрямів нестимуть очільники відповідних дивізіонів і керівники бізнес-одиниць, запевняють у НАКу. От тільки як (окрім адміністративної, своїм майном?) нестимуть відповідальність люди, що управляють мільярдними держактивами, не уточнюють.
Газовидобуток: створення матриці
"Укргазвидобування" - основне газодобувне підприємство НАКа й країни - поріжуть на шматки… поки що функціонально. На його базі створюються фактично три дивізіони - "Інтегрований газ", "Нафта" і "Технічного забезпечення".
Основна ідея - всі структури, націлені на конкретний вид продукції або діяльності, входять у єдиний контур управління. Газові підрозділи - у газовий дивізіон, видобуток нафти - у нафтовий, буріння - у техзабезпечення.
Як зазначає керівник НАКа Андрій Коболєв: "Раніше основу групи становили окремі юридичні особи: "Укргазвидобування", "Укртрансгаз", "Укртранснафта", інші компанії. Тепер переходимо до матричної структури, яка будується на дивізіонах. Керівник кожного дивізіону матиме всі необхідні повноваження, але й нестиме персональну відповідальність за всі напрямки бізнесу".
Заодно структура більш звична іноземцям. Коли кілька років тому її почали просувати, зазначалося, що це один з етапів підготовки до приватизації невеликого пакета в 15–25%. З приватизацією, щоправда, поки що не склалося.
Найбільший (і потенційно грошовий) дивізіон - "Інтегрований газ". Це близько 15 млрд кубометрів товарного газу власного видобутку та з десяток мільярдів кубометрів імпорту на рік. Помножте на ціну 280–320 дол. за тисячу кубометрів… Вражає?
Однак поки що дивізіон відверто крихкий, створений за принципом "з того, що було", одержавши на виході "кожної тварі по парі". Тут і "Укргазвидобування" (помітно функціонально обчикрижена), і трійка свіжостворених ТОВок з реалізації газу, плюс купка управлінь, що залишилися від "старого" "Нафтогазу".
Хтось у цьому "серпентарії однодумців" зайвий. Хто й наскільки, визначать під час внутрішньої гризні, перепрошую, реорганізації. Вона забере кілька місяців, але до літа основні деталі обіцяють утрясти.
У керівника дивізіону в принципі неслабкі права. Наглядова рада дала йому право вирішального голосу з усіх питань. Однак там є маленька приписка - "які не суперечать законодавству". Як це працюватиме, побачимо. У структурах НАКа на всіх рівнях працюють аж ніяк не діти, а люди, що пережили кількох голів компанії. І їм є що запропонувати й противникам Коболєва з того ж Кабміну. Саботаж (у прямій і прихованій формі) призначеному керівникові дивізіону "Газ" Андрієві Фаворову гарантований. У тому ж центральному апараті "Нафтогазу" зараз кількасот людей на насиджених місцях, з колосальним бюрократичним досвідом і величезними зв'язками. І дуже непоганою зарплатою. Є за що (по)триматися й (по)боротися.
Андрій Фаворов прийшов з бізнесу (працював в американців, потім у ДТЕК, згодом торгував імпортним газом як співвласник фірми). Досвіду роботи у видобутку в нього немає, але бізнес-школа непогана. Свою функцію він сам бачить як комерціалізацію процесу й максимальне підвищення цінності компанії.
На запитання одного з авторів матеріалу, хто очолить "Укргазвидобування" та яка доля такої рекламованої програми 20/20, він з усмішкою відповів: "Це не настільки важливо. Але газу точно буде більше".
Ключове завдання дивізіону "Інтегрований газ" - це трейдинг на всіх рівнях. Збільшення видобутку, схоже, відсунуто на другий план, хоча в пріоритетах усе ж таки значиться.
Торгівлею в дивізіоні займатимуться "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (поставки газу населенню), "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Тепло" (поставки теплокомуненерго й ТЕЦ), плюс "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (газ для промисловості).
Туди ж поки що загнали (майже в буквальному значенні) департамент реалізації газу й управління трейдингу газу, а також інші структури, наприклад напівзабутий "Газ України". НАК традиційно створювалася як міні-"Газпром" або як суперміністерство, і чого там тільки немає.
Однак ті ж таки метрологія та облік - реально важливі для газового дивізіону.
Кого ще включили в дивізіон "Газ"
Кумедно, але в "Нафтогазі" виявилася ціла зграйка аналітиків, які дружно (і одночасно) генерують взаємовиключні прогнози. На виході керівництву простіше прочитати імпортну аналітику або підкинути монетку. Але ж чималу зарплату таким "аналітикам" по суті платимо ми - споживачі газу.
Управління імпорту газу й митного оформлення та одночасна наявність Naftogaz Trading Europe AG - теж будемо бачити, хто кого (і як) з'їсть. Причому "торговці" (пардон, трейдери) усі ці розклади, безумовно, розуміють. І готуються, кожен по-своєму.
Департамент балансів газу й диспетчеризації, метрології та обліку газу як мінімум реорганізують.
Основним генератором прибутку буде "Укргазвидобування". Ситуація навколо нього дуже непроста.
За три роки команді Олега Прохоренка вдалося багато чого змінити на краще, але ключове завдання - різке нарощування видобутку газу - не вирішене. Завдання виходу на рівень щорічного видобутку в 20 млрд кубометрів у найближчі три-чотири роки виконано не буде. Торік видобуток товарного газу взагалі впав. Зростання не планують і цього року.
Головна проблема - гроші. Починаючи з наступного року потік коштів, одержуваних від ГТС за транзит російського газу територією України, почне неухильно падати (в експлуатацію поступово почнуть вводити спочатку "Турецький", а потім "Північний потік-2"). По суті, основним ресурсом стане саме потік коштів від реалізації власного (і імпортного) газу в Україні.
Зараз основна частина газу, що видобувається "Укргазвидобуванням" і частково імпортованого, йде на потреби населення за цінами, регульованими урядом. Що дуже не подобається "Нафтогазу", і, справедливості заради варто сказати, що це не відповідає ринковим законам. Але, з іншого боку, як засновник і власник НАКа, Кабмін має право вирішувати соціальні завдання у такий спосіб.
Так часто згадувана дельта між ціною реалізації та собівартістю (яка в рази менша) переважно вимивається податками і дивідендами. Це не сильно афішується, хоча й не особливо приховується, - "Нафтогаз" платить податків і дивідендів на суму, що приблизно дорівнює витратам на оборону країни. Звідси багато в чому й прагнення Росії зрізати цей потік, позбавивши Україну доходів за транзит. На жаль для нас, у Кремля непогані шанси.
А отже, ціни на газ рано чи пізно прив'яжуть до імпортного паритету (читай - вони зростуть). Іншого ресурсу в країни по суті немає. Про що нам нагадує той же МВФ, і що зовнішнім кредиторам України, тому ж Фонду, уже кілька років поспіль обіцяють усі наші прем'єри.
Збільшити дохідність - завдання дивізіону "Газ"
Перед дивізіоном "Газ" поставлене ключове завдання - підняти рівень дохідності, про що прямо заявив голова "Нафтогазу" Андрій Коболєв. Торік "Укргазвидобування" було найбільшим платником податків країни (41,3 млрд грн).
У НАКу кажуть, що цільова настанова прив'язана до рівня випуску її облігацій (який не відбувся). Це приблизно 11,2% річних у валюті. Але наскільки реально її забезпечити, і чи витримає цінові перегони населення?... Воно зовсім не в захваті навіть від нинішніх платіжок, і йому невпинно розповідають на всіх рівнях про їх завищеність. Але суми в платіжках від цього не зменшуються, а планомірно збільшуються.
Спочатку передбачалося, що газовий дивізіон очолить Олег Прохоренко, керівник "Укргазвидобування". Але очевидно, що з головою НАКа з цільових настанов їхні думки розійшлися. І "Нафтогаз" уже публічно повідомив, що після закінчення контракту в березні Прохоренко залишить компанію.
Йому не сподобалася початкова ідея, згідно з якою хотіли ліквідувати "Укргазвидобування" як юридичну особу, перетворивши його на дочірнє підприємство. Згодом від цього прожекту відмовилися. Але горщики, напевно, побили…
Були питання щодо співвідношення витрат і "вихлопу". Керівника "Укргазвидобування" з літа минулого року м'яко, але наполегливо стимулювали до відходу. Хоча він точно не найгірший його керівник і вже точно найбільш некорумпований серед усіх екс-керівників видобувної компанії.
Та в будь-якому разі зміниться багато чого, не тільки імена керівників. І вже точно проблем Фаворову дістанеться вище даху. Наприклад, що все ж таки робити з Полтавою? Там потрібно вирішувати питання з саботажем облради щодо видачі й подовження нафтогазових ліцензій. Причому за неявної, але чіткої підтримки "любих друзів" з Печерська.
На додачу дочірня компанія "Полтавгазвидобування" торік скоротила видобуток газу, що призвело там до зміни керівництва.
Попереду й захоплива процедура оптимізації управління Шебелинського ГПЗ з виведенням його в інший дивізіон, а це близько 7–8 млрд грн щорічного доходу.
Одночасно всю технічну частину (буріння, будівництво, ремонт свердловин тощо) надалі виведуть у дивізіон "Технічного забезпечення". Він же "виконуватиме капіталомісткі програми інших напрямків - на об'єктах з транспортування нафти й газу, об'єктах нафтопереробки".
При цьому розвідка (сейсміка) залишиться в газовому дивізіоні.
За словами Фаворова, "взаємодія буде організована за принципом: він вказуватиме, що бурити, а технічний дивізіон - відповідатиме на запитання, як і за якою вартістю".
Дивізіон "Технічного забезпечення"
Керівником дивізіону "Технічного забезпечення" призначений Андрій Хоменко, що зараз очолює "Укртрансгаз". Раніше він довго працював у структурах Костянтина Григоришина. Його вважають хорошим інженером і сильним керівником, але бурінням він ще не займався.
Про концепцію дивізіонів він стримано зазначив, що вони "належать до категорії найскладніших з погляду впровадження". "Але водночас це й найбільш ефективна для оптимального розподілу ресурсів модель. Її впровадження стане одним з головних викликів і відкриє нові цікаві можливості розвитку", - додав він. Побачимо.
Спадок йому дістанеться нелегкий, торік в "Укргазвидобуванні" буріння дедалі більше ставало самоціллю. При зростанні кілометражу пробурених свердловин на 25–30% не відбулося ні приросту видобутку товарної продукції, ні приросту запасів.
Зараз ставиться завдання різкого поліпшення якості прогнозів та інтерпретації даних, - за принципом: краще сім разів відміряти, ніж бурити напівсуху свердловину. Хоча це, безумовно, легше сказати, ніж зробити.
Точка недоступу
Нещодавно проходила щорічна стратегічна сесія НАК в Яремчому. До бравурних настроїв там було дуже далеко. Ключове питання - з населенням, точніше, з доступом до нього. Цим займатиметься… "Нафтогаз України". Тільки не НАК, а ТОВ. Фаворову поставили як пріоритетне завдання показати новий рівень роботи з населенням, а населенню - новий рівень роботи з боку дивізіону. Знову ж таки, побачимо.
Поки що Кіровоград (Кропивницький), у якому основний постачальник газу підконтрольний "Нафтогазу", успіхами не вразив. Якщо все обмежиться тільки скасуванням (рано чи пізно неминучим) поставок газу за спецобов'язками (ПСО) і виставлянням нових рахунків, це теж складно назвати успіхом.
Війна НАКа з облгазами, підконтрольними Фірташу, помітного ефекту не дала. Понад те, розкрила багато проблем, з якими "Нафтогаз" на сьогодні ще не зіштовхувався. За фактом вона перетворилася на гучне стрясання повітря та виправдання НАКом усіх "негараздів" відсутністю доступу до населення. На виході - лише "Кіровоградгаз", який нині роздягають як липку, переводячи клієнтуру в ДП "Центргаз". Причому без найменших спроб створити споживачам хоча б символічні переваги.
Про роботу з теплокомуненерго можна говорити так довго та сумно, що краще поки що промовчати. Там величезний клубок проблем на всіх рівнях.
Роботу з промисловістю НАК майже згорнула, втративши й без того скромну частку цього сегмента. Зараз ним займеться "Нафтогаз Трейдинг", і явно комусь доведеться посунутися.
У публічній структурі не згадане Управління зарубіжних проектів НАК "Нафтогаз України" (привіт єгипетським проектам, що довго продаються?). Але з ним щось усе-таки доведеться вирішувати.
Практично жодного слова не сказано про "Укрнафту", - це привіт Юрію Вітренку, який уже курирує питання її можливого поділу.
До речі, вирішують, що робити з підрозділами енергоефективності, - чи то створювати окремий дивізіон або ж зробити його частиною дивізіону "Газ".
Іронія в тому, що при перших підвищеннях газових цін обіцяли, що спрямують великі ресурси на енергоефективність. Минуло три роки, на виході - непотрібна цяцька, яку не знають, куди прилаштувати. Узагалі газова компанія, яка активно працює над зменшенням споживання газу в платоспроможних клієнтів, - це навіть не смішно. "Бджоли проти меду", що попередні роки й показали.
А ще в новій структурі немає й Департаменту відносин із ВАТ "Газпром"... Цей час і справді у минулому. Розпочинається нова епоха або як мінімум спроба такої.
Маленька ремарка. Голова наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд в інтерв'ю "РБК-Україна" з деяким здивуванням зауважила: "Коли я прийшла працювати в "Нафтогаз"... не могла зрозуміти, чому всі так концентруються на анбандлінгу. З економічної точки зору, особливого сенсу в цьому немає. Набагато важливіше розвивати внутрішній видобуток газу, виключивши з цього процесу корупційні схеми, і зробити Україну енергетично незалежною країною. Анбандлінг - це все-таки невелике відхилення".
Відхилення рано чи пізно закінчаться. Тому стратегічно логічно думати про майбутнє компанії та галузі.
"Інтегрований газовий бізнес" (дивізіон "Газ")
Склад дивізіону "Газ" (структуру бізнес-одиниць наведено на 14 січня 2019 р.):
- АТ "Укргазвидобування" (за винятком підрозділів, які здійснюють діяльність із переробки та роздрібної реалізації нафтопродуктів);
- ДК "Газ України";
- ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";
- ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг";
- ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Тепло";
- Naftogaz Trading Europe AG;
- ДП "Центргаз" - ВАТ "Кіровоградгаз";
- підрозділи НАК "Нафтогаз України":
– департамент балансів газу, диспетчеризації, метрології та обліку газу;
– департамент реалізації газу;
– управління імпорту газу та митного оформлення;
– управління трейдингу газу.
Дивізіон "Негаз"
Так назвати дивізіон "Нафта" буде більш правильно. Сюди зібрали різнопланові активи, що, як Шебелинський ГПЗ, вибиваються зі структури "Укргазвидобування" або просто ведуть автономний спосіб життя, не пов'язаний з жодним із великих підприємств НАКа ("Укравтогаз" і "Укрспецтрансгаз"). Два останні за всіх часів передавалися під кураторство потрібних людей, які займалися збагаченням себе та своїх босів в офісі на Богдана Хмельницького, 6 (офіс НАК "Нафтогаз України") і в кабінетах вище. Не можна сказати, що така практика збереглася й при Коболєві. Створюється враження, що при ньому про них просто забули...
Водночас істинно нафтові "перлини" - найбільша нафтовидобувна компанія країни "Укрнафта" і найбільший нафтопереробний завод "Укртатнафта" (Кременчук) - з невідомих причин не ввійшли ні в "нафтовий", ні в будь-який інший дивізіон (див. табл.).
Утім, це повністю відповідає дедалі очевиднішій тактиці Андрія Коболєва триматися від активів під контролем Ігоря Коломойського подалі. Хоча сплачені "Укрнафтою" податки НАК справно зараховує в досягнення групи "Нафтогаз", залишаючи за дужками борги перед бюджетом ("Укрнафта" тут утримує почесне перше місце). І же зовсім ніякої користі від "Укртатнафти", в якій НАКу належить пакет акцій у 43%. За останні чотири роки "Нафтогаз" навіть не намагався скликати збори акціонерів згаданого НПЗ.
Ядром дивізіону стане "Укртранснафта". Колишній нафтотрейдер та акціонер великої роздрібної мережі Микола Гавриленко прийшов до цієї компанії наприкінці 2015-го й за наступні три роки змусив подивитися на цю "темну конячку" по-новому. Якщо у 2011–2014 рр. "Укртранснафта" щорічно виплачувала в середньому 97 млн грн дивідендів, то у 2015–2017 рр. - 1,9 млрд.
Кажуть, Коболєва особливо вразив несподіваний успіх Гавриленка з повернення державної нафти, яку у 2014 р. лояльний Коломойському менеджмент нафтотранспортної держкомпанії закачав на зберігання на НПЗ групи "Приват". Після яскравого бенефісу олігарха біля офісу "Укртранснафти" у 2015 р., який коштував йому крісла губернатора та ще багато чого, надій на мирне вирішення питання, здавалося, не було. Але у 2017–2018 рр. усю нафту було повернуто "Укртранснафті", хоча за її зберігання й довелося заплатити близько 900 млн грн.
Голова дивізіону "Нафта" обзавівся вже двома заступниками, а точніше, директорами комерційного та виробничого напрямків. Ними стали вихідці з "Укргазвидобування": комерційний директор Сергій Федоренко та начальник управління з переробки газу та газового конденсату Віктор Хруленко.
Які можливості та шанси на успіх у нового дивізіону? Подивимося на активи і перспективи кожного підрозділу.
Управління з переробки газового конденсату. Це підприємство "Укргазвидобування" більш відоме за збірною назвою Шебелинський ГПЗ. Його обсяг переробки близько 550 тис. т на рік, частка на ринку нафтопродуктів 2018-го - близько 4%. Це невелике за мірками нафтопереробної галузі підприємство, і в цьому його основна проблема, тому що собівартість одержуваної продукції порівняно велика, а прибуток - недостатній. Завод завжди був глибоко втягнутий у виробничу структуру "Укргазвидобування", і невідомо, що буде, якщо його витягти з цієї теплої ванни й помістити під крижаний душ ринку. За словами джерел у дивізіоні, нині саме триває моделювання майбутнього активу.
"Нам поки що зрозумілі лише вихідні дані: 500 тис. т газового конденсату та конфігурація виробництва в Шебелинці. Треба рахувати, як цим розпорядитися", - каже один із топ-менеджерів "Укртранснафти" в анонімному режимі.
Трейдинг має стати одним із головних напрямків дивізіону. Параметри такі: вирости з нинішніх 1 млн до 2,5–3,0 млн т нафти та нафтопродуктів. Програма-мінімум - забезпечення групи "Нафтогаз" власними нафтопродуктами; участь у поставках великим держспоживачам, як Міноборони та "Укрзалізниця"; створення партнерської роздрібної мережі.
"Укравтогаз". Мережа заправних станцій з продажу стисненого природного газу (метану) - це найкраща ілюстрація глибини проблем.
Про масові розкрадання газу через мережу АГНКС на ринку знав багато хто, менше людей знає про те, що куратори цієї схеми ті самі, які були й при Януковичі. За наявним даними, у 2018 р. "Укравтогаз" закінчив зі збитками у 150 млн грн, хоча приватні мережі працюють із прибутком. Звідки в них метан?
У січні директором цієї компанії було призначено Олександра Ватажишина, співвласника мережі АГНКС і голову профільної асоціації. Відразу стартували перевірки.
"Для розуміння ситуації: в одного з керівників управління "Укравтогазу" у Харкові на столі дотепер стоїть портрет Юрія Анатолійовича Бойка… Це налагоджений механізм викачування грошей з "Нафтогазу", який працює в тому числі й у спайці з облгазами", - каже співрозмовник, який бере участь у перевірках філій "Укравтогазу". За його словами, на багато регіональних АГНКС київське керівництво навіть боялося їздити.
Уже на перших етапах система почала чинити спротив: уранці 7 лютого в Київській області троє невідомих побили головного метролога - члена ревізійної комісії, що бере участь у перевірках регіональних філій "Укравтогазу". Напередодні комісія встановила та задокументувала низку порушень, які сприяли корупційним діям при продажу газу через мережу АГНКС, повідомив дивізіон у прес-релізі. Одночасно до СБУ та інших органів полетіли листи обурених працівників "Укравтогазу" про свавілля керівництва, яке задумало ревізію та "кадрові" висновки.
Реалізація давно назрілих дій дасть можливість "Укравтогазу" вийти в нуль. Але це неточно: це морально та фізично застарілі об'єкти, які до того ж планомірно втрачають обсяги продажів через відмову транспорту від метану. На їхній базі необхідно створити багатопрофільні паливні комплекси, благо, землі під ними вистачає. Але це знову гроші, про які НАК поки що воліє не говорити.
"Укрспецтрансгаз". Війна смертельно ранила власника парку залізничних вагонів для перевезення скрапленого газу. Вони переважно потрібні для поставок за імпортом, тобто з Росії та Білорусі. Перша запровадила санкції відкрито, друга - завуальовано: білоруський газ вантажать тільки в білоруські цистерни. Усередині країни трейдери в основному використовують автомобільний транспорт, отже, вагони УСТГ стоять під парканом. В останні роки менеджмент компанії намагався надавати послуги зі зберігання скрапленого газу та навіть трейдингувати, але докорінно поганої ситуації змінити не зміг.
Єдиний промінчик світла в житті "Укрспецтрансгазу" - найбільший в Україні нафтохімічний завод "Карпатнафтохім" (Калуш Івано-Франківської обл.), який запустився у 2017 р. Цистерни УСТГ використовуються тепер для перевезення нафтохімічної продукції.
Здається, трейдинг в УСТГ дивізіон швидко забере. Для роботи парку цистерн потрібні вантажі, які теоретично можуть поставлятися морським шляхом у разі проблем із поставками з Росії. Ну й, звичайно, потрібні гроші, цистерни з часом не молодіють.
"Укртранснафта"
Перспектива нафтотранспортного підприємства багато в чому залежатиме від успішності всього проекту дивізіону. Якщо буде прогрес по Кременчуку, нафтопроводи одержать нові обсяги нафти з півдня. Тим часом перспективи завантаження "Дружби" - основного годувальника компанії - не сильно райдужні: прокачування знижується з року в рік. Ще жива надія на азербайджанську нафту, яка могла б з півдня прокачуватися в Броди, а далі "Дружбою" на європейські НПЗ. На шляху тут стоять російське лобі, обережність Баку та Варшави, які, схоже, не сильно в нас вірять.
Каменем на шиї "Укртранснафти" висять законсервовані ділянки нафтопроводів, які компанія продовжує обслуговувати, спрямовуючи на це щороку сотні мільйонів гривень. Насамперед це магістраль Лисичанськ-Кременчук, перспектива якої побачити велику нафту не проглядається.
* * *
За наявними даними, перед дивізіоном "Нафта" стоїть завдання збільшити прибутковість і, відповідно, ринкову вартість усіх активів за десять років на 20–30% порівняно із сьогоднішнім рівнем. І це при тому, що всі активи "падаючі" та потребують модернізації. Без нестандартних рішень не обійтися.
Про реформу корпоративного управління розповідатимемо послідовно, як то кажуть, у міру надходження проблем. Схоже, вони не змусять на себе чекати.