UA / RU
Підтримати ZN.ua

Паливний картель Коломойського

Чи зможе Антимонопольний комітет покарати олігарха?

Автор: Агія Загребельська

Вже п’ятий рік поспіль триває розслідування Антимонопольного комітету щодо змови між 174 компаніями-операторами АЗС. Серед відповідачів-учасників змови: ДП «Фірма «Укртатнафтасервіс», ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Укртатнафта» та АЗС так званої групи «Приват» і «Укрнафти», що працюють під брендами Авіас, ANP, Укрнафта та ін.

Розслідування було розпочато 2016 року на підставі наданих Національним антикорупційним бюро матеріалів, що засвідчували: господарську діяльність АЗС курують із єдиного центру, а формально не пов’язані одна з одною компанії узгоджують свою цінову, і не тільки, поведінку. Проте, завдяки передусім Окружному адміністративному суду м. Києва, справа затягнулася на роки. І лише сьогодні Антимонопольний комітет таки поновив її розгляд.

Затягування з накладенням штрафів дало свої плоди: майже половина компаній (73) перебувають у стані припинення або вже визнані банкрутами. Більшість решти — не подають ознак життя, а отже, отримають символічні штрафи, які навряд чи сплатять. Із живих, хто може розраховувати на більш-менш суворе покарання, залишилися хіба що нафтогазівські підприємства (фактично державні) та «Укртатнафта», яку контролює Ігор Коломойський.

Аби розібратися, як так сталося та до яких наслідків може призвести, відновімо минулі події та погляньмо на них крізь призму сьогодення.

Довідково

ПАТ «Укрнафта» — державна компанія, в якій «Нафтогаз» має 50%+1 акцію. Ще 40% належить компаніям Bridgemont Ventures Limited, Littop Enterprises Limited та Bordo Management Limited, які, згідно з даними міністра юстиції, контролюють І. Коломойський, його партнер Г. Боголюбов і народний депутат І. Палиця. Іншим акціонерам належить 9,9%, і ніхто з них не володіє часткою понад 5%.

«Укрнафта» є найбільшою нафтовидобувною компанією України: частка у загальному видобутку нафти з газовим конденсатом — 62,5%, частка у загальному видобутку газу — 5,7%, частка у загальному видобутку самої нафти наближається до 90%. Станом на 01.01.2021 р. ПАТ «Укрнафта» володіла 85 спеціальними дозволами на промислове розроблення родовищ вуглеводнів. На балансі підприємства перебувало 15 бурових установок. До того ж «Укрнафта» володіє однією з найбільших в Україні мережею у 537 АЗС у більшості регіонів країни.

Вплив Коломойського на роботу «Укрнафти» завжди був істотним через його контроль над єдиним великим нафтопереробним підприємством в Україні — Кременчуцьким нафтопереробним заводом «Укртатнафти», де контрольний пакет акцій належить групі «Приват», а 43% акцій — державному «Нафтогазу». Фактично «приватно»-державна «Укртатнафта» є чи не єдиним покупцем нафти, що видобувається державно-«приватною» «Укрнафтою», підприємства залежать одне від одного.

І хоча вся видобута «Укрнафтою» нафта має реалізовуватися на аукціоні, де-факто єдиним її покупцем є «приватівські» компанії. Через що й аукціоном це назвати складно, адже за державну нафту компанії «Привату» «конкурують» між собою. АМКУ вже штрафував «приватівські» компанії за маніпуляції на аукціонах, розцінивши їхню поведінку як змову, що спотворювала результати торгів.

Розслідування №1

Так, 23 березня 2017 року АМКУ наклав штраф у розмірі 1,4 млрд грн на компанії ПАТ «Укртатнафта», ПАТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина», ТОВ «ТД «Прикарпаттянафтотрейд», ТОВ «Гарант-УТН», ТОВ «Галнафта» та ТОВ «Котлас» за змову на аукціонах із продажу нафти сирої та конденсату, які проводилися у березні — липні 2015 року. Тоді серед доказів змови АМКУ зазначив, що компанії для сплати гарантійного внеску за участь в аукціоні використовували кошти, які отримали одна в одної як поворотну фінансову допомогу. До того ж ресурс на всіх торгах продавався виключно за стартовою ціною, а інші учасники торгів «навіть не намагалися підняти свою карту на збільшення кроку аукціону».

За більшість придбаної нафти компанії не розрахувалися. Борг становив 6,6 млрд грн.

Рік по тому, в липні 2016 року, «Укрнафта» позивалася до суду на ці компанії щодо стягнення коштів. Але незважаючи на низку судових рішень, гроші «Укрнафті» так і не повернули. Тому НАБУ відкрило розслідування у справі про розкрадання цих коштів.

Однак справа НАБУ не завадила компаніям-змовникам оскаржити штраф АМКУ в суді та здобути перемогу в усіх інстанціях. Господарські суди дійшли висновку, що Комітет не довів наявність змови. Після цього згадок про проведення АМКУ додаткового розслідування не було.

Розслідування №2

Водночас 2016 року Антимонопольний комітет розпочав нове розслідування також щодо змови, але вже на інших ринках і з трохи іншим складом учасників. АМКУ звинуватив «Укрнафту», «Укртатнафту» та більш як сотню АЗС у змові на ринку роздрібної торгівлі пальним на АЗС, яке виготовляє той-таки Кременчуцький НПЗ «Укртатнафти» із нафти «Укрнафти», яку купують на вже згаданих аукціонах.

У рамках розслідування в червні 2017 року АМКУ звернувся до НАБУ із запитом про надання відомостей із матеріалів досудового розслідування (кримінального провадження № 32015100110000105 від 26 листопада 2015 року) щодо розкрадання коштів, про яке йшлося вище. Комітет цікавили дані, що можуть слугувати доказом узгодженої конкурентної поведінки під час діяльності на ринках світлих нафтопродуктів.

Листом від 21 серпня 2017 року НАБУ направило Комітету копії матеріалів досудового розслідування щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Серед них були електронні копії даних (текстових документів, повідомлень, планів тощо) стосовно відповідачів у справі АМКУ, зокрема й «Укрнафти». В тому числі інформація про обсяги реалізації пального за скретч-картами та паливними картками «Авіас», кількість отриманих за такі обсяги коштів, відомості про нарахування заробітної плати, реєстри податкових накладних, узагальнені дані щодо залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС, матеріали переписки, узагальнені дані щодо юридичних осіб, які здійснювали продаж нафтопродуктів на АЗС, копії господарських договорів про надання різними суб’єктами господарювання фінансової допомоги товариству «Авіас», узагальнені дані грошових оборотів товариств, схеми розрахунків між товариствами, переліки засновників юридичних осіб, що здійснювали продаж нафтопродуктів на АЗС, із їхніми реєстраційними даними, штатний розпис товариств, електронна переписка та інші дані, що свідчили про керування господарською діяльністю АЗС із єдиного центра.

Здобутих доказів було більш ніж достатньо для констатації порушення та покарання. АМКУ 2018 року мав розглянути цю справу та прийняти рішення. Компанії мали б отримати мільярдні штрафи, а саме рішення дало б змогу НАБУ пред’явити підозри й направити справу до суду.

Однак на засідання АМКУ, крім представників відповідачів, з’явився й державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Міністерства юстиції. Службовець зачитав членам АМКУ ухвалу ОАСК про заборону Комітету приймати рішення та накладати штраф на відповідачів і попередив про кримінальну відповідальність за невиконання ухвали.

Ухвалу про забезпечення позову було прийнято в рамках справи, розпочатої за позовом однієї зі 174 компаній — ТОВ «Болонья компані». АМКУ оскаржив її до апеляційного суду, але програв. Надалі відомство кілька разів подавало скарги до Верховного Суду, які поверталися через помилки в оформленні. Зрештою Верховний Суд таки розблокував розслідування АМКУ та дозволив йому прийняти рішення.

Окрім «Болонья компані», проти висновків відомства виступала також «Укрнафта». Компанія заперечувала право АМКУ використовувати матеріали, отримані від НАБУ, через те, що вони є таємницею слідства та не можуть розголошуватися. Фірма домоглася в ОАСК та апеляційному суді, щоб матеріали НАБУ вилучили зі справи АМКУ та знищили.

І знов-таки лише в листопаді 2020 року Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, встановивши, що АМКУ як орган зі спеціальним статусом, згідно з законом, може використовувати здобуті під час кримінального провадження докази у своїх розслідуваннях.

Актуалізація

30 березня 2021 року АМКУ повертається до розгляду справи. Навряд чи комітет зможе швидко прийняти рішення: 101 компанія-відповідач, а отже, це може бути 101 представник зі 101 клопотанням, бажанням висловитися тощо. Тож відомству доведеться виявити неабияку процесуальну майстерність, аби, не порушивши прав відповідачів, таки прийняти рішення. Якщо, звісно, відповідачі займуть проактивну позицію.

І навіть якщо АМКУ таки вдасться оперативно притягнути змовників до справедливої відповідальності, для левової частки з них покарання навряд чи буде суворим. Адже, згідно з законом, розмір штрафу становитиме до 10% доходу компаній за 2020 рік. А за винятком державно-«приватної» «Укрнафти» та «приватно»-державної «Укртатнафти», річний дохід інших або взагалі відсутній, або є символічним. До того ж на сьогодні неможливо передбачити, як рішення позначиться на «розлученні» двох компаній, перемовини стосовно якого — в активній стадії.

Але певних висновків уже можна дійти:

 

Більше статей Агії Загребельської читайте за посиланням.