На тлі "сланцевих" дискусій у суспільстві та появи у Верховній Раді України законопроекту про мораторій на видобуток природного газу з нетрадиційних джерел DT.UA продовжує публікувати незалежні експертні оцінки з цієї проблематики. Центр "НОМОС" надав своє щойно завершене дослідження по Німеччині. На думку авторів дослідження, "зелена" Німеччина, яку важко запідозрити в проведенні неекологічної промислової політики, є показовим прикладом для України у питаннях "що робити?" і "чого не варто робити?".
Німеччина - перша в Європі та четверта у світі економіка - забезпечує за рахунок власного видобутку щонайбільше 15% своїх потреб у природному газі. Тому, безумовно, ця країна зацікавлена у розробці альтернативних джерел енергії, тож нетрадиційний газ (НТГ) розглядається як багатообіцяючий варіант. За даними попередніх досліджень, від 0,7 до 2,3 трлн кубометрів газу можуть бути віднесені до категорії потенційно видобувних.
Федеральна екологічна служба в серпні 2012 р. опублікувала виконане на замовлення федерального міністерства екології, захисту навколишнього середовища і безпеки реакторів дослідження: "Вплив на навколишнє середовище гідророзриву пластів (ГРП) під час розвідки і видобутку природного газу з нетрадиційних родовищ - оцінка ризиків, рекомендацій до дій та оцінка чинних юридичних постанов і структур управління". У цьому дослідженні стверджується, що розвідка і видобуток нетрадиційного газу становить найбільші потенційні ризики для ґрунтових вод і водоносних горизонтів із питною водою. Однак при цьому зазначається, що не потрібно забороняти чи накладати мораторій на використання методу ГРП, а рекомендується приділити особливу увагу вивченню гідрогеологічної ситуації в місцях імовірних робіт. Незважаючи на лояльні висновки, це дослідження стало підґрунтям для активізації "антисланцевої" інформаційної кампанії, мотивом якої вважаються високі ризики при забезпеченні населення якісною питною водою.
Результати названого дослідження викликали неоднозначну реакцію в офіційних та експертних колах. Федеральний інститут геологічних наук і природних ресурсів Німеччини (BGR) на початку січня 2013 р. надав міністерству економіки свій відгук на дослідження, зазначивши, що федеральна екологічна служба обґрунтувала свої висновки передусім за результатами роботи гідрогеологів, сферою компетенції яких є лише водоносні і суміжні з ними горизонти порід, розташовані безпосередньо під поверхнею. На думку фахівців BGR, простим моделюванням функціонування водоносних горизонтів не можна оцінити процеси, що відбуваються на глибинах залягання газоносних сланцевих порід, відокремлених від розташованих вище ґрунтових вод цехштейновими соленосними горизонтами, які є природними гідрозахисними бар'єрами.
На тлі цієї внутрішньонімецької дискусії для українського випадку важливим є те, що висновки німецьких установ підтверджують ключову позицію більшості незалежних науково-дослідних організацій у різних країнах про екологічну безпечність видобутку нетрадиційного газу шляхом використання ГРП.
Внутрішньонімецьке позиціонування
Інтерес до НТГ у Німеччині дав старт конкуренції і протиборству між прибічниками і противниками нового джерела енергії. Прихильники вважають, що розробка нетрадиційного газу у ФРН дасть можливість забезпечити:
- доступний ресурс для регулюючих потужностей електрогенерації в період нарощування відновлюваної енергетики;
- збереження фінансових ресурсів усередині країни та їх використання для розвитку нових технологій в енергетичному секторі;
- створення можливостей для розвитку інженерно-технічних наук;
- додаткові стимули для економічного розвитку федеральних земель, які мають значну залежність від дотацій.
Останнє є досить важливим, оскільки, наприклад, в окремих регіонах, де традиційно переважало сільське господарство, розвиток газовидобутку дав би змогу суттєво скоротити дотації. Адже доходи місцевих бюджетів значно виросли б від прямих відрахувань газодобувних компаній, а населення отримало б альтернативні можливості для працевлаштування, і це позитивно позначилося б на соціальній сфері регіонів загалом.
Противники висувають такі аргументи:
- високі ризики забруднення води, зокрема питної;
- високі ризики забруднення ґрунтів;
- можлива активізація землетрусів;
- загроза зриву фінансування відновлюваної енергетики.
Тобто в наявності досить стандартний набір "аргументів", універсальний для різних країн.
Політичні партії ФРН мають різні погляди на питання видобутку природного газу з нетрадиційних джерел. Християнсько-демократичний союз зауважує, що Німеччина не повинна втратити технологічне лідерство. Координатор енергетичної політики фракції СДС/ХСС у Бундестазі Томас Барайс вважає метод ГРП безпечним для видобутку нетрадиційного газу в Німеччині. Підтвердженням цього є той факт, що на сьогодні 20%, або 2,8 млрд кубометрів, природного газу з традиційних джерел у ФРН видобувають саме з використанням методу гідророзриву пластів і без значних негативних екологічних наслідків.
Соціал-демократична партія Німеччини стоїть на такій позиції: "Видобуток нетрадиційного газу потребує прозорості". Рольф Гемпельманн, керівник робочої групи з енергетики фракції СДПН, погоджується з тим, що метод ГРП не новий для газовидобутку в ФРН, але вважає за необхідне провести додаткові дослідження про можливі екологічні наслідки його використання для видобутку НТГ.
У Вільної демократичної партії виникає запитання: "Чи потрібен нам сланцевий газ? І наскільки це безпечно?" Клаус Брайль, спікер з енергетичних питань фракції ВДП у Бундестазі вважає, що необхідність протидії викликам, які пов'язані з вичерпанням покладів усередині країни, обмеженням залежності від монопольних постачальників із нестабільних регіонів, робить актуальною розробку НТГ в Німеччині. Ця партія виступає проти мораторію на розвідку та видобуток НТГ, але при цьому наголошує, що захист питної води і ґрунтових вод має залишатися пріоритетом.
Союз 90/Партія Зелених декларує: "Німеччині необхідний мораторій на гідророзрив". Їх фракція вважає за необхідне накласти мораторій на розробку нетрадиційного газу в ФРН принаймні на два роки. Партія Лівих, як і притаманно дрібним партіям такого спрямування, досить категорична: "Гідророзрив заборонити, гірниче право реформувати".
На рівні федерального уряду Німеччини поки що немає спільної позиції відносно розробки нетрадиційного газу. У цьому питанні існують відомчі розбіжності між федеральним міністерством економіки та технологій і федеральним міністерством екології, захисту навколишнього середовища та безпеки реакторів.
Міністр економіки Філіп Рьослер відмовився вірити даним дослідження, яке за дорученням міністра екології Петера Альтмаєра виконувала федеральна екологічна служба. Він надав перевагу результатам роботи згаданого вище BGR. Суть позиції міністерства економіки - створити за максимально короткий проміжок часу додаткові стимули для розвитку національної економіки за прикладом США. Згідно з позицією природоохоронного відомства, є бажання відгородитися від потенційних ризиків шляхом отримання додаткових прав на контроль і ліцензування діяльності з розробки родовищ НТГ.
Згідно з діючим законодавством Німеччини дозволи на розробку родовищ нетрадиційного газу надаватимуть органи влади федеральних земель. Вони ж отримуватимуть левову частку відрахувань і податків від цієї діяльності.
Незважаючи на привабливість такої можливості, на сьогодні на рівні федеральних земель спостерігається нерішучість у питанні надання дозволів на видобуток. Проте багато федеральних земель дозволили здійснювати розвідувальне буріння, яке не підлягає обов'язковому екологічному оцінюванню.
Наприклад, у Нижній Саксонії, яка має майже півстолітню історію газовидобутку, ситуація довкола розробки нетрадиційного газу донедавна була досить спокійною. Ще два роки тому, 21 січня 2011-го, за результатами засідання ландтагу (земельного парламенту) було оприлюднено інформацію про становище в секторі газовидобутку, включаючи можливість використання ГРП для отримання НТГ.
Представники міністерства економіки, праці і транспорту відзначили у своєму дослідженні, що протягом останніх 30 років на території Нижньої Саксонії для інтенсифікації газовидобутку було здійснено 160 гідророзривів пластів у 90 свердловинах. За цей час не було зафіксовано жодного випадку виникнення забруднення від ГРП.
Також незначною вважається можливість потрапляння хімреагентів у водоносні горизонти, оскільки вони відокремлені від газоносних сотнями і тисячами метрів різних порід. Однак у зв'язку з приходом до влади коаліції СДПН/Зелені найближчим часом може, хоча й необов'язково, змінитися позиція щодо видобутку НТГ у цій федеральній землі.
Що стосується промисловців Німеччини, то їх позиція часто є мовчазною, але вони не сидять в очікуванні урядових рішень. У секторі видобутку традиційного природного газу на території ФРН найбільшим гравцем є американська компанія ExxonMobil. У щорічному обсязі видобутку газу в Німеччині у 14 млрд кубометрів на цю компанію припадає 11 млрд.
З 2009 року ExxonMobil також почала активно просувати ідею розробки НТГ із застосуванням ГРП, але від самого початку зіштовхнулася з негативним сприйняттям такої своєї діяльності з боку громадськості. Це логічно призвело до того, що за досить короткий проміжок часу утворився критичний рівень недовіри серед населення та органів місцевого самоврядування. Компанія врахувала це.
Голова правління ExxonMobil Central Europe Гернот Калькоффен 4 серпня 2012 р. зробив сенсаційну заяву стосовно гідророзриву пластів: "З наступного (2013-го. - Авт.) року компанія почне переводити розробку сланцевого газу на технологію гідророзриву без використання хімікатів".
Як бачимо, прогрес технологій не стоїть на місці, і до 2015 р. Німеччина може отримати не тільки комплексний аналіз свого потенціалу нетрадиційного газу, а й зробити ривок у його розробці.
Однак німці не були б німцями, якби сиділи склавши руки та дивилися на американців. Газова компанія Wintershall, що входить до складу найбільшого хімічного концерну Німеччини та Європи BASF, досить стримано відгукуючись про перспективи своєї діяльності у ФРН, тим не менш планує провести попередні геологічні дослідження на двох концесійних ділянках, розташованих у землі Північний Рейн-Вестфалія.
Несподівано мовчання порушив і BASF. Член ради директорів Гаральд Швагер 9 лютого 2013 р. заявив, що концерн готовий провести дослідження "з метою виявлення будь-якої можливості газовидобутку як з економічної, так і з соціальної точки зору, а також на предмет того, наскільки взагалі видобуток сланцевих газів може відповідати екологічним вимогам".
Логіка BASF ґрунтується на необхідності відновити глобальну конкурентоспроможність німецької економіки в цілому і сектора хімічної промисловості зокрема. Німецьким промисловцям не дає спокою підйом американської хімічної індустрії після "революції сланцевого газу". "В Америці знову вводять в експлуатацію "пересипані нафталіном" підприємства хімічної промисловості. Це пов'язано з низькими на сьогодні цінами на газ", - ця констатація Г.Швагера говорить сама за себе.
Також скромно і тихо поводиться RWE AG, заявляючи, що обмежується лише спостереженням за "сланцевими дебатами". Проте компанія активно розробляє свої ноу-хау в царині ГРП, використовуючи нетоксичні речовини. Як стверджується, RWE Dea AG використовує метод ГРП протягом багатьох років без шкоди для навколишнього середовища. На думку фахівців компанії, безпека забезпечується завдяки суворому дотриманню технології, а також тим, що роботи відбуваються на глибинах близько 5000 метрів під товщами порід, абсолютно непроникних для води, газу та хімікатів. Крім того, компанія вказує на тривалий період використання методу гідророзриву пластів у ФРН без будь-яких ідентифікованих випадків забруднення води або механічних явищ типу землетрусу.
Як свідчать ці приклади, німецькі компанії вже мають досвід застосування ГРП без негативних екологічних наслідків. Отже, технологічно Німеччину можна вважати готовою до розробки нетрадиційного газу. Політики і населення не відмовляються від ідеї отримання природного газу з нетрадиційних джерел, але виявляють обережність, враховуючи нещодавні конфронтації навколо атомної енергетики. Енергетичні компанії, що володіють технологією ГРП і досвідом виконання відповідних робіт, продовжують удосконалювати хімічний склад, домагаючись мінімізації шкідливих наслідків для навколишнього середовища. Федеральний уряд діє без поспіху і метушні за принципом "повільно, але впевнено", всебічно вивчаючи можливості використання НТГ як нового джерела енергії.
***
У контексті викладеного вище невипадковим є те, що, на відміну від французьких президентів (Н.Саркозі в минулому або Ф.Олланда зараз), які позиціонували себе досить виразно щодо НТГ, федеральний канцлер А.Меркель дистанціювалася від офіційних коментарів. Це дає їй можливість зберігати свободу маневру, водночас займаючи міцну позицію німецького прагматизму і домагаючись ясності і впорядкованості в чутливій проблематиці. Але зацікавленість промислових кіл і компаній часто є рушійною силою німецької політики. Тому, ймовірно, візьме гору класичний німецький підхід до будь-якої важливої справи - Ordnung Яber alles (порядок понад усе), обриси якого, швидше за все, почнуть вимальовуватися наступного 2014 р.
Чим німецький контекст важливий для України? По-перше, незважаючи на організований "еко-спротив", федеральний уряд і Бундестаг відхилили варіант мораторію на видобуток нетрадиційного газу і застосування гідророзриву пластів. По-друге, німецькі та іноземні компанії, що працюють у Німеччині, не витрачають часу даремно і, можна припустити, в певний момент "Х" будуть готові в найкоротші терміни розгорнути програми видобутку природного газу з нетрадиційних джерел. По-третє, якщо в Україні буде вжито заборонних заходів (мораторій) за болгарським варіантом, то це призведе лише до відходу іноземних інвесторів із сектора НТГ України до інших країн.
А прагматичні німці не втратять слушної нагоди. Останній приклад - захоплення "брудним", але дешевим вугіллям замість "чистого", але дорогого імпортного російського газу. Політика "енергетичного повороту" Берліна може включати нові, несподівані віражі, що можна буде побачити вже в найближчі тижні.
Україна отримала досить унікальний шанс на нову реіндустріалізацію. Разом із Польщею ми можемо стати лідерами в Європі за видобутком природного газу з нетрадиційних джерел. До речі, так уже було в минулому і з видобутком нафти в останній чверті ХІХ ст., і з видобутком природного газу в 40-х роках минулого століття. Важливо не змарнувати цього шансу, піддавшись на навіювані ззовні "екожахи".
Автори висловлюють особливу вдячність німецькому експерту Йонасу Гратцу з Центру безпекових досліджень при Технічному університеті Цюріха (Швейцарія), чиї оцінки та коментарі відіграли важливу роль у висвітленні об'єктивного стану справ у Німеччині.
Повний текст дослідження доступний на сайті:
//geostrategy.org.ua/ua/