ПАТ "Укргазвидобування" - найбільша газодобувна компанія країни, поринає в період стагнації. У листопаді показники компанії з видобутку нафти з газоконденсатом упали більш як на 16%, а видобуток газу вперше показав зниження порівняно з аналогічним періодом минулого року. Подібний результат був неминучим. До останнього часу залишалося лише питання про строки початку цієї кризи. "Молода команда" керівників, спущених в "Укргазвидобування" у 2010 р., одразу ж позначила свої завдання і пріоритети, у яких фінанси здобули перемогу над виробництвом. За такого розвитку подій і за такого ставлення показники найбільшого газовидобувника тільки погіршуватимуться через інерцію будь-якої видобувної галузі. Поглиблює процес руйнування зсередини втрата головної цінності - кадрового потенціалу.
Новітня історія "Укргазвидобування" (як і більшості держпідприємств в Україні) почалася у 2010 р. Тоді гендиректором компанії призначили 36-річного Юрія Борисова, котрий до цього працював головою нафтохімічного холдингу Дмитра Фірташа Ostсhem. Трохи пізніше його заступником став Олексій Тамразов, який раніше відзначився в "нафтових" проектах як Юрія Бойка, так і того ж Дмитра Фірташа.
Підходи й пріоритети "молодої" команди насторожили відразу. Головний інженер компанії, який зазвичай був першим заступником "генерального", перестав бути навіть заступником. Такий же "привілей" втратив і заступник з буріння - базового напрямку в добувній компанії! Уже 2011-го було ліквідовано газопромислові управління "Харківгазвидобування" і "Львівгазвидобування".
"На стратегічному підприємстві необхідно мислити на роки вперед, вони ж (менеджмент компанії. - С.К.) "заточені" на одержання миттєвого результату, приносячи у жертву перспективу надпотужної компанії", - говорить колишній співробітник "Укргазвидобування", кількість яких цього року зростає з кожним днем.
Кадрова революція тривала всі три роки, а свого апогею досягла 2013-го. Так, згадану посаду головного інженера скоротили зовсім, як і посаду головного геолога, заступника з капітального будівництва тощо. Про це йдеться в листі трудового колективу компанії на адресу президента України. "Разом з тим упроваджено посади заступників з безпеки, юридичних питань, соціальних питань", - зазначається в посланні. За уточненою інформацією, за останні півроку з компанії звільнилися керівники трьох ключових напрямів: Віктор Борисенко (начальник управління переробки вуглеводнів), Ярослав Яремійчук (головний інженер), Ярослав Синішин (начальник департаменту видобутку). Як випливає з листа В.Януковичу, найближчим часом планується провести чергове значне скорочення працівників філій компанії і центрального апарату. Зокрема, відповідні накази направлено в бурове управління "Укрбургаз" - єдине держпідприємство, що здійснює буріння свердловин і розвідку нових родовищ, у якому зайнято десять тисяч людей.
Баста, "карапузики"…
Де межа краху "Укргазвидобування", поки що невідомо. Але упевнений її рух у цьому напрямі не викликає сумнівів. За даними Міненерговугільпрому, за дев'ять місяців 2013-го роботи з буріння порівняно з минулим роком скоротилися на 11%, розвідувальне буріння - на 24, темпи будівництва нових свердловин - на 16%.
Нескладно здогадатися, що буріння - основний показник діяльності видобувної компанії. І саме він почав "мінусувати" у 2010 р., а 2013-го буквально впав.
Що стосується видобутку, то за газоконденсатом він знизився за останні п'ять років на 13,5%. Кращі справи з видобутком природного газу - його вдалося стабілізувати на позначці 15 млрд кубометрів. Однак перший тривожний дзвіночок уже пролунав: у минулому листопаді видобуток газу вперше скоротився порівняно з аналогічним періодом 2012-го. "Це лише початок, далі буде тільки падіння", - упевнений колишній співробітник компанії, обізнаний зі станом справ на родовищах.
Насування стагнації закономірне, оскільки у "видобувній" галузі відсутність інвестицій у нарощування ресурсної бази визначає етап спаду виробництва через вичерпання родовищ. Судячи з листопадової статистики, сформований раніше запас міцності "Укргазвидобування" закінчується. Щоб переломити ситуацію, необхідні вкладення. І тоді років через три почнеться віддача. Але в нашій ситуації рух коштів відбувається, зважаючи на все, у зворотному напрямі.
"Укргазвидобування" багато в чому повторює шлях другої найбільшої компанії країни - нафтової - "Укрнафти". Нагадаю, у ній державі належить 50% + 1 акція, однак от уже десять років нею керує менеджмент групи "Приват", що утримує близько 42% акцій. Видобуток "Укрнафти" також зростав ще три роки після зміни менеджменту на початку 2003 р., але потім уже сім років поспіль пікірує як за природним газом, так і за нафтою. З 2009 р. по сьогодні видобуток нафти напівдержавною компанією скоротився на 45%, а природного газу - більш як на 40%.
Керівництво "Укргазвидобування" не знайшло часу відповісти на інформаційний запит автора про ситуацію в компанії у зв'язку зі зверненнями трудового колективу до влади.
Чужим тут не місце
Основною причиною нестачі інвесткоштів менеджмент нафтогазових держкомпаній традиційно називає занижену ціну на видобутий український газ. Зараз держава викуповує його у держвидобувників по 419 грн/1000 м3 (з ПДВ), що на порядок нижче ціни російського енергоресурсу. Підвищення цін на український газ безуспішно домагався і МВФ, вимагаючи підняти тарифи на газ. Словом, "держконтора", що з неї взяти? Так, але тоді навіщо вона Фірташу? З любові до Батьківщини? При цьому допомогти енергетичній незалежності України хотілося так, що довелося навіть технічно "бортанути" свого старого партнера Бойка, який ледь не призначив в "Укргазвидобування" у 2010 р. Євгена Корнейчука (його навіть встигли представити трудовому колективу, але згодом довелося забрати заступником у НАК).
Потім було зроблено все, щоб за роботою компанії спостерігало якнайменше очей. Автономність стала небаченою. З перших днів приходу Борисова "корочки" "Нафтогазу" перестали "котируватися" на прохідний "Укргазвидобування", топи головної контори, які стовбичать біля турнікета, стали звичайним явищем. Сам Юрій Сергійович вшановував своєю присутністю в найкращому разі міністра Бойка, тоді як наради в НАКу або ігнорувалися, або відвідувалися заступниками.
Наприкінці 2012 р. дочірню компанію "Укргазвидобування" реформували в ПАТ. У такий спосіб відбулося остаточне розлучення з НАК "Нафтогаз України". Украй гармонійною в цьому ланцюжку виглядала заява Миколи Азарова про проект приватизації "Укргазвидобування".
Що ще цікавого в "Укргазвидобуванні"? Багатомільярдні закупівлі матеріально-технічних ресурсів, виробництво нафтопродуктів на Шебелинському ГПЗ і зріджений газ - от три кити, на яких тримається привабливість цієї компанії.
Що таке держзакупівлі, пояснювати не треба, уже навіть є спеціалізовані інтернет-ресурси, що розповідають на цю невичерпну тему. У народі ходять розмови про 20, 30 і навіть 50% "відкоту" на тендерах держкомпаній. Який "тариф" в "Укргазвидобуванні" і чи є він узагалі - це тема іншого матеріалу.
Шебелинський ГПЗ працює на сировині власного видобутку, збут ведеться за ринковими цінами. Непоганий підйом і на скрапленому газі, адже "Укргазвидобування" є найбільшим виробником цього продукту в країні, наповнюючи до 25% ринку. За законом держкомпанія зобов'язана реалізовувати вироблений скраплений газ на спецаукціонах за регульованою ціною 2130 грн/т, для потреб населення. Однак чимала частина цього ресурсу в остаточному підсумку продається за комерційною ціною на ринку (цього року вона досягала 11000 грн/т.). Якщо хтось думає, що продукт справді йде покупцеві за аукціонною ціною, він сильно помиляється…
Розрахункові рахунки "Укргазвидобуванняи" за першої нагоди перевели в уже рідний банк "Надра". Там держкомпанія нерідко і кредитується.
Натхнений першими успіхами менеджмент на чолі з Борисовим мало не пішов ще далі - у 2011 р. намірився купити "за недорого" роздрібну мережу "Калина" (подумаєш, разів у три-чотири дорожче ринку). Однак скандал з "вишками Бойка", що як на зло вибухнув у той самий час, перекреслив мегапроект вартістю 1,32 млрд грн. Але це було на поверхні, а що під нею?..
Як бачимо, ресурси в "Укргазвидобування" є, інакше не було б там "молодої команди". Незважаючи на всі негативні чинники, включаючи невиправдану тарифну політику, що проводиться державою в газовій сфері, компанія є прибутковою - високі ціни на енергоресурси роблять свою справу. Тому компанія має можливості для розвитку ресурсної та виробничої бази, але, очевидно, немає такого завдання у нинішніх керманичів "Укргазвидобування". Замість руху вперед є рух униз: поступова втрата ліцензій на родовища, зниження видобутку, буріння, завантажений менш як наполовину і позбавлений модернізації Шебелинський ГПЗ, розгін і втеча професійних кадрів зі стажем у кілька десятиліть. А в цій галузі це страшніше, ніж будь-де.