Щоб одержати об'єктивну оцінку змін, які відбулися на українському газовому ринку за перший рік його реформування, потрібно вислухати думку учасників цього процесу - чиновників усіх рівнів, представників державних підприємств і приватного бізнесу, видобувників і газотранспортників, трейдерів, сервісних і консалтингових компаній. Причому як вітчизняних, так і зарубіжних. Саме такі можливості відкриває другий Український газовий форум, який відбудеться в Києві 12–13 жовтня.
За такого підбору учасників, а це перші особи секретаріату Європейського Енергетичного співтовариства, Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, профільного комітету Верховної Ради та НКРЕКП, а також Європейської федерації енергетичних трейдерів (EFET), представники великих енергетичних холдингів Engie, Pgnig і НАК "Нафтогаз України" поряд із середніми компаніями газової галузі і професійними асоціаціями, створено всі умови для гострих дискусій, які допоможуть знайти шляхи вирішення вже помітних конфліктів інтересів.
Що таке добре, а що таке погано
За рік, що минув з моменту набрання чинності Законом "Про ринок природного газу", є ряд безумовних досягнень. Головне - це реальна диверсифікація поставок імпортного газу, якого домоглася команда "Нафтогазу України". Професійно, без збоїв і авралів забезпечено незалежність від здавалося непозбутнього "Газпрому" - з липня 2015 р. Україна не купує російського газу. Щоб це стало можливим, "Нафтогазу" довелося освоювати самостійну роботу на конкурентному європейському газовому ринку, виконуючи повноцінні функції трейдера. Разом із ним імпортом газу з Європи займаються вже майже два десятки українських компаній, на частку яких припадає до третини обсягу всіх поставок з-за кордону. Це дає змогу говорити про створення умов для конкуренції всередині країни.
Звичайно, без проблем і перетягування ковдри на себе не обійшлося. Наприклад, за рахунок звільнення від сплати ПДВ, а також можливості одержувати дешеві кредити під гарантії уряду "Нафтогаз України" забезпечив собі вигіднішу позицію при імпорті газу. Є надія, що на форумі буде сформоване розуміння, як обмежити такі преференції рамками закупівель для створення стратегічних резервів природного газу, використання якого можливе за рішенням або Кабінету міністрів, або профільного міністерства. В усіх інших випадках правила імпорту мають бути однаковими для всіх учасників ринку.
Крім диверсифікації імпорту газу, ще одним успіхом стало своєчасне прийняття частини вторинного законодавства, наприклад галузевих кодексів операторів газорозподільних магістралей (ГРМ) і газотранспортної системи (ГТС), типових договорів тощо. Таким чином, норми Закону "Про ринок природного газу" у частині транспортної та розподільної інфраструктури вдалося наповнити змістом і забезпечити їхню роботу з урахуванням європейських правил. Загалом уже можна говорити про те, що вітчизняний газовий ринок одержав європейські "правила дорожнього руху", такі самі, як у країнах Євросоюзу.
Водночас, попри частково сформовану юридичну оболонку, європейці не поспішають на наш ринок. Навіть у високодохідному газовидобутку складно знайти компанію, яку можна віднести до справді зарубіжного капіталу. (Людей обізнаних навряд чи введе в оману наявність іноземців у наглядових радах деяких подібних компаній.)
Ще одноріднішим є стабільний склад компаній-трейдерів. Немає припливу інвестицій у транспорті й розподілі природного газу, хоча саме на цих напрямах потрібен додатковий капітал. Наприклад, таких втрат газу, як у вітчизняних газорозподільних мережах, у Європі не знають - технологічні втрати становлять до 5–7% порівняно із середньоєвропейськими до 3%.
До позитивних елементів розвитку ринку природного газу в Україні слід віднести посилення конкуренції у промисловому його сегменті. Наприклад, частка НАК "Нафтогаз України" у цьому сегменті за вісім місяців нинішнього року становила лише близько 8%. Однак і тут моніторинг, який щомісяця проводиться НКРЕКП, показує, що максимальна ціна природного газу залишалася в промисловому сегменті незмінною протягом трьох літніх місяців - 8135,52 грн за тисячу кубометрів (без урахування вартості транспортування). Для порівняння: в Європі ціни на хабах у цей період значно коливалися, у серпні вони впали майже на третину порівняно з червнем.
Слід зазначити, що встановлена постановою Кабінету міністрів України №758 максимальна ціна на природний газ також не є за своєю суттю ринковою. Так, це розрахунковий (імпортний) паритет європейської ціни, але ж реально ціна має встановлюватися на кожному регіональному ринку й диктуватися співвідношенням попиту та споживання.
Що вже треба робити
Одне з найпроблемніших місць українського газового ринку - це монополія НАК "Нафтогаз України". І насамперед за рахунок прямого адміністративного підпорядкування оператора вітчизняної газотранспортної системи ПАТ "Укртрансгаз" фактично трейдеру "Нафтогазу".
Проблему має вирішити поступальне впровадження вимог Третього енергопакета, а саме - поділ (unbandling) "Нафтогазу України" з виокремленням з його складу оператора газотранспортної системи "Укртрансгазу". Спроба Міністерства економічного розвитку й торгівлі здійснити перші кроки з такого поділу викликала у керівництва "Нафтогазу" та наших зарубіжних партнерів опір.
Саме обговорення того, що сталося навколо "Укртрансгазу", і прогноз подальших дій стане однією з центральних подій другого Українського газового форуму. Адже з незалежністю "Укртрансгазу" як оператора газотранспортної системи пов'язане подальше формування нормального конкурентного ринку.
На сьогодні на ринку накопичилися проблеми, що потребують невідкладного вирішення. Одна з них - затримка в "Нафтогазі України" проведення розрахунків з субсидій, коли протоколи взаєморозрахунків просто "застрягають" у фінансистів цієї компанії. Зараз ідеться про 5 млрд грн.
Інша проблема, що не вирішувалася роками й потребує негайного втручання, - ситуація з розрахунками між теплокомунальними підприємствами (ТКЕ) і газорозподільними компаніями. Про масштаби проблеми свідчить той факт, що нині на розгляді перебувають розрахунки за газ з ТКЕ на загальну суму 23 млрд грн. Причому 7 млрд із них становлять штрафні санкції, висунуті "Нафтогазом". Є проект закону про реструктуризацію боргів ТКЕ, але коли його приймуть, невідомо.
Про можливості
Незважаючи на деякі побоювання, що після 2019 р., коли закінчиться строк десятирічного контракту "Нафтогазу України" з "Газпромом", ця компанія припинить транзит російського газу в Європу через Україну, вітчизняна газотранспортна системи все ж таки має перспективи, і їх обговоренню буде приділено на форумі досить часу. Так, зацікавлені сторони поділяться інформацією про те, якими є обов'язкові умови для створення в Україні газового хабу - ліквідного торговельного майданчика, причому не віртуального, а реального. У будь-якому разі, на це дозволяє розраховувати наявність підземних сховищ газу, а також транзитних потужностей магістральних газопроводів на західному кордоні України. Адже в роботі форуму візьмуть участь представники ряду європейських газотрейдерів, які або вже працюють на українському ринку, або готові це почати робити найближчим часом.
Крім того, уже відомо про інтерес до створення транспортного коридору на базі діючих вітчизняних газотранспортних магістралей з перекидання ресурсу з півночі Європи, де його достатньо, на південь - у Балканські країни й Італію, де намічається дефіцит газу, а також, за необхідності, транспорт газу у зворотному напрямку.
Ще одне із завдань нинішнього форуму полягає в тому, щоб дати можливість його учасникам придивитися до того, як працює вітчизняний газовий ринок на регіональному рівні. У ряду компаній є значний інтерес до того, як в областях було проведено unbandling серед газорозподільних компаній і постачальників, наскільки це дає змогу забезпечити рівні права постачальників і захистити права споживачів. Окремого розгляду потребують питання про те, як саме на місцях відбуватиметься процес визначення й оцінки власності на розподільні мережі, як реально забезпечити можливість вибору постачальників населенням.
В остаточному підсумку другий Український газовий форум дозволить вітчизняному газовому співтовариству стати суб'єктом реформування, брати активну участь у формуванні правил гри, стати майданчиком для цивілізованого лобіювання. Принаймні на це дають підстави розраховувати результати торішнього форуму, який допоміг внести досить розумні коригування в перебіг імплементації Закону "Про ринок природного газу".