27 лютого 2018 р. Державна фіскальна служба України оштрафувала громадянина України Андрія Коболєва, голову правління НАК "Нафтогаз України", на загальну суму 8,3 млрд грн - за порушення правил митного оформлення імпортованого російського газу.
Штраф становив 300% несплаченої суми митних платежів за поставлені восени 2015-го "Газпромом" на адресу "Нафтогазу" відповідно до контракту купівлі-продажу газу від 19 січня 2009 р. майже 2,4 млрд кубометрів газу. Але чи тільки в штрафі справа?
Чи поставляв "Газпром" у той період зазначений обсяг газу на адресу "Нафтогазу", у тому числі в ОРДЛО? Чи оплачував його "Нафтогаз" і чому вчасно не оформив митної декларації на імпорт "газпромівського" газу, не сплатив до держбюджету ПДВ, як переконує митниця? За що та чи правомірно Енергетична митниця оштрафувала голову "Нафтогазу"? З усім цим розбиралося DT.UA, аналізуючи ситуацію та документи, копії яких має редакція, розпитуючи співпричетних представників Енергомитниці та "Нафтогазу України". Останні виявилися неговіркими.
За що Енергетична митниця оштрафувала голову "Нафтогазу"?
Андрій Коболєв з гумором відреагував на постанову ДФС оштрафувати його. Мовляв, це "вітання" з перемогою в Стокгольмі, явно від недоброзичливців. А їх він устигнув нажити не вагон - кілька составів.
В Енергомитниці стверджують, що рішення про стягнення штрафу з голови НАКу ніяк не пов'язане з міжнародним арбітражем. Йдеться про газ, що надійшов, але не був оформлений, а також про несплату "Нафтогазом" податків і зборів до держбюджету України за отриманий восени 2015 р. "газпромівський" газ.
У постанові про стягнення з Коболєва штрафу його обвинувачують у порушенні митних правил, оскільки він "не забезпечив можливості подання додаткової митної декларації з повним пакетом товаросупроводжувальних документів на товар" - імпортований та оплачений НАКом російський природний газ. Митні брокери "Нафтогазу" з жовтня 2015-го подавали неповний пакет документів, тому митники відмовляли в оформленні митних декларацій.
Якого документа не вистачало? Підписаного уповноваженими представниками "Нафтогазу" та "Газпрому" акта приймання-передачі газу. У "Нафтогазі" стверджують, що не мають наміру підписувати такий документ (документи), тому що "Газпром" включив у нього також обсяги, поставлені на тимчасово окуповані й неконтрольовані території Донецької та Луганської областей.
Менеджери "Нафтогазу" четвертий рік публічно переконують, що поставок "Газпрому" на тимчасово неконтрольовані Україною території в Донецькій і Луганській областях не замовляли й не контролюють. Відповідно, "Нафтогаз" не має наміру оплачувати "контрабандні" поставки "Газпрому". І в цих заявах він послідовний.
Однак чому голова "Нафтогазу" вважає "реальною причиною адмінштрафу відмову "Нафтогазу" оформляти та оплачувати газ, поставлений "Газпромом" на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей"? Адже з декларацій НАКу за жовтень-листопад 2015 р. (а саме про цей період ідеться) випливає, що російський газ був оплачений НАКом і поставлений через газовимірювальні станції (ГВС) Суджа, Писарівка, Валуйки, Сохранівка, Серебрянка (ГВС Лозна), Мозир, Кобрин, Бєлгород.
Хіба через ці газовимірювальні станції газ надходить на неконтрольовану територію? Якщо так, то який обсяг і чому? Вочевидь, довідаємося про це в судовому слуханні.
Чи можна було уникнути цієї непривабливої з усіх боків ситуації? Запитання не риторичне. Переобтяжувати читачів специфічними термінами та переліком статей законів і кодексів не планую. У процитованих і опублікованих документах і відповідях на запитання DT.UA охочі можуть самі додатково покопатися, щоб скласти власну думку. Але факти залишаються фактами, якщо не вирвані з контексту.
Високі "газові" відносини
Контракт купівлі-продажу газу, укладений між "Нафтогазом" і "Газпромом" 19 січня 2009 р., чинний і досі. Але, як показала практика, лише формально. Після рішення Стокгольмського арбітражу від 22 грудня 2017 р. навіть своєчасна заявка та передоплата "Нафтогазом" поставки 500 млн кубометрів російського газу в березні 2018-го не завадила російській компанії повернути передоплату та в останній момент відмовити НАКу в таких необхідних обсягах. А незабаром узагалі заявити про розірвання контрактів в арбітражному порядку.
Така от політпомста незадовго до президентського переобрання в РФ. І комерційний розрахунок - виставити Україну як ненадійного транзитера газу, щоб одержати вагомий аргумент на користь "Північного потоку-2".
Чергової демонстрації сили газової зброї можна було уникнути, якби НАК трохи раніше не на споті, а в надійних трейдерів закупила той самий обсяг газу з умовою рівномірних поставок. І обійшлося б дешевше. Але в підсумку не тільки менеджмент "Нафтогазу" не встиг насолодитися рішенням арбітрів на користь НАКу, а й уся країна змушена була вільно чи ні брати участь у ліквідації газової кризи. І після цього поки що без відповіді залишаються два запитання: у скільки "Нафтогазу" обійшлися термінові закупівлі газу, вартість якого блискавично злетіла в 3–5 і більше разів (за кілька днів хтось заробив ледь не піврічний прибуток, цікаво, хто?), і чи відшкодують споживачам (домогосподарствам) свідомо-вимушену економію газу та теплоенергії? Тобто за прорахунки "Нафтогазу" уже заплачено мінімум двічі.
Однак повернімося до штрафу, який ДФС має намір стягнути з голови НАКу, про що він розповів 1 березня. А точніше, до проблеми поставок газу в Україну.
"Газпром" - "Нафтогазу": ми поставили газ - платіть!
Як неодноразово повторював голова НАКу і його соратники, газ - не ковбаса. "Порізати", тобто призупинити поставки в єдиній газотранспортній системі на якійсь ділянці, а тим паче в усій ГТС, - справа трудомістка, витратна й не така швидка, як нарізати бутерброд. Тому в системі оператор має дотримуватися певного тиску (60–65 кгс/кв. см), незалежно від недопоставок транзитного газу "Газпромом" через невідповідність контрактному тиску на пунктах входу в ГТС України. А газовимірювальні станції хоча й розташовані на кордоні Україна-РФ та Україна-Білорусь, але все-таки газопроводи за цими ГВС українською стороною не контролюються.
З початком воєнних дій на Сході України в лютому 2014 р. дві ГВС, через які "Газпром" поставляв газ на частину України, що стала неконтрольованою (ОРДЛО), - Прохорівка й Платоново, а також газопроводи за ними опинилися поза безпечним доступом. "Нафтогаз" перестав їх використовувати для імпорту російського газу, про що неодноразово заявляв.
Однак "Газпром" не припинив поставок і, як і раніше, заявляв про відправлення на адресу НАКу газу, у тому числі на тимчасово окуповані території. І "Нафтогаз"... платив за ці газопоставки до певного часу. Принаймні документи про це свідчать.
На той час контракт купівлі-продажу газу від 19 січня 2009 р. арбітри в Стокгольмі ще тільки вивчали, як і претензії "Газпрому" та "Нафтогазу" по ньому. Хоча для митниці це не відігравало жодної ролі, допоки контракт дійсний. Утім, і дотепер не відіграє, поки в нього не внесено поправок відповідно до рішення Стокгольмського арбітражу, або його не розірвано в арбітражному порядку як документ, що входить до пакета для оформлення митної декларації для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Та з поставками 2,388 млрд кубометрів газу, задекларованих "Нафтогазом" у жовтні-листопаді 2015 р., виникла проблема. "Нафтогаз" газ одержав та оплатив його "Газпрому". І відповідно до декларацій НАКу, газ цей поставлявся не на окуповану, а на контрольовану територію материкової частини України. Але за митне оформлення цього газу не заплатив. За що Енергомитниця й оштрафувала голову "Нафтогазу". На той момент, згідно зі спеціально прописаними для "Нафтогазу" поправками в Податковий кодекс, ПДВ для НАКу був нульовим. Аж до 1 січня 2017 р.
Енергомитниця - "Нафтогазу": у вас був шанс - не скористалися, тепер буде штраф
DT.UA звернулося до начальника Енергетичної митниці ДФС Ігоря ПІКОВСЬКОГО і його першого заступника Тараса ШЕПІТЬКА, прагнучи з'ясувати, за що оштрафували голову "Нафтогазу" і чому НАК документально не оформила приймання згаданих 2,388 млрд кубометрів російського газу та не закрила нульового ПДВ, але невдовзі службові справи відволікли голову Енергомитниці, і на запитання продовжив відповідати Тарас Шепітько. Але на кілька запитань Ігор Піковський відповісти встиг.
- Ігорю Олександровичу, чому постанову про штраф голові "Нафтогазу" Андрію Коболєву на загальну суму 8,3 млрд грн Енергомитниця винесла саме 27 лютого 2018 р., за день до оголошення рішення Стокгольмського арбітражу щодо "транзитного" контракту? Хоча йдеться про поставки російського газу на адресу НАКу в жовтні-листопаді 2015-го. Чому до цього митниця не квапилася?
-Ми діяли згідно з установленою процедурою, яка зайняла більше року. Відповідні протоколи про порушення митних правил з ознаками адмінпорушень по ст. 485 Митного кодексу було складено 8 лютого 2018 р. Ці порушення призвели до несплати НАКом у бюджет кількох мільярдів гривень ПДВ. Оформити всі декларації та сплатити обов'язкові податки НАК повинна не тому, що цього хоче Енергомитниця, цього вимагає закон. Керівник компанії зобов'язаний це забезпечити. Жодного стосунку до процесу в Стокгольмі або інших дій "Нафтогазу" це не має навіть хронологічно. Енергомитниця не знала й не могла знати, коли арбітри винесуть рішення.
Кодекс України про адміністративні порушення (ст. 285) зобов'язує вручити постанову в справі про порушення митних правил протягом трьох днів після її прийняття. Ми запитали в представників "Нафтогазу", коли А.Коболєв буде на робочому місці, а не у відрядженні, щоб вручити йому постанову. І одержали відповідь, що голова "Нафтогазу" буде 27 лютого. Тоді й було підписано постанову, яку Коболєв одержав через три дні, 1 березня.
- Ви могли не виносити таких постанов відносно голови "Нафтогазу"?
- Тоді санкції про адміністративну відповідальність і невідповідність займаній посаді торкнулися б мене.
-Тарасе Володимировичу, що й коли робила Енергомитниця, аби домогтися дотримання вимог Митного кодексу "Нафтогазом"?
- Перерахування заходів займе чимало часу. Крім складання протоколів про порушення митних правил, регулярно 2017-го і 2018 р. ми зверталися в "Нафтогаз" із вимогою дотримуватися митних правил. Зверталися в Офіс великих платників податків ДФС, слідче управління фінансових розслідувань, департамент організації протидії митним правопорушенням ДФС, Національне антикорупційне бюро, ГПУ. Завдання Енергомитниці згідно з Митним кодексом - адмініструвати платежі обов'язкових податків до бюджету, що ми й робимо, зокрема і стосовно "Нафтогазу".
- Чому ДФС оштрафувала голову "Нафтогазу", за його словами, як фізичну особу?
- Статтею 485 Митного кодексу передбачено стягнення штрафу за порушення митних правил (у цьому разі - за незадекларований НАКом імпортований газ) із громадянина України, керівника підприємства, тобто з голови правління "Нафтогазу".
- Коболєв згадав про два штрафи - на 7 млрд і 1,3 млрд грн. Поясніть, про які штрафи йдеться?
- Адмінстягнення у вигляді штрафів накладено на громадянина Коболєва за порушення митних правил, простіше кажучи, за незадекларований російський газ, отриманий "Нафтогазом" від "Газпрому" у жовтні й листопаді 2015 р., відповідно 2,0 млрд і
0,388 млрд кубометрів. Причому "Нафтогаз" це визнає. Але пояснює це тим, що не зміг підписати проект акту приймання-передачі природного газу, наданий "Газпромом", бо в ньому, крім іншого, містяться посилання на обсяги газу, які, на думку НАКу, не поставлялися на територію України.
Хоча Митний кодекс (п. 5 ст. 335) дозволяв "Нафтогазу" в такому разі замість акта приймання-передачі надати, наприклад, довідку від газотранспортної компанії ("Укртрансгазу"), що підтверджує кількість завезеного товару. Але з якихось причин НАК і такої довідки не надає митниці.
- Сума штрафу Коболєва становить 300% несплачених митних платежів. На якій підставі? Навіть за всіх доходів Коболєва сума надзвичайна. Але ж ДФС не на рівень доходів фізособи орієнтується?
- Це однозначне тлумачення передбачене ст. 485 Митного кодексу України. Інших варіантів немає.
- Чи може штрафи за нього виплатити, наприклад, "Нафтогаз"? Чому та за яких умов?
- Це запитання не до нас, а до "Нафтогазу".
(Як з'ясувало DT.UA, з практики стягнення штрафів із фізосіб - керівників підприємств в Україні, якщо штраф порівняно невеликий, керівник платить його зі своєї зарплати. Якщо штраф становить кілька тисяч, зазвичай керівник виплачує штраф, а підприємство йому компенсує цю суму, наприклад у вигляді премії або матеріальної допомоги. Але опитані DT.UA керівники великих компаній, яким доводилося виплачувати штрафи, і юристи не змогли відповістити на запитання, чи може "Нафтогаз" заплатити 8,3 млрд грн штрафу за голову свого правління, якщо суд прийме таке рішення. Скоріше за все, рішення прийматимуть наглядова рада й акціонер "Нафтогазу" - Кабмін України. -А.Є.).
- Штраф - адміністративне стягнення. Враховуючи це й суми штрафу, суддя може запропонувати мирове врегулювання спору. На яких умовах ДФС може піти на мирову угоду?
- Будемо керуватися законом і дивитися на кон'юнктуру ринку. Для Енергомитниці важливо, щоб НАК сплатила до бюджету країни визначений ПДВ і належним чином оформила митні декларації.
- Ви одержали офіційну копію позову Коболєва?
- Поки ще ні. Але нам повідомили, що він в останній день установленого законом десятиденного терміну звернувся до суду й має намір оскаржувати адмінстягнення.
- Хто відстоюватиме рішення Енергомитниці в судових слуханнях?
- Юристи відділу контрабанди Енергетичної митниці ДФС.
- До вас або інших співробітників Енергомитниці хто-небудь звертався з проханням скасувати або хоча б змінити рішення про стягнення штрафу з Коболєва?
- Ні.
- Не думаєте, що цей інцидент спровокує нову чистку лав Енергомитниці й ДФС? Або взагалі ліквідацію Енергомитниці, як уже бувало? Попри те, що вона забезпечує мільярдні надходження до держскарбниці.
- Якраз навпаки. Енергетична митниця в останні роки - дієвий механізм фіскальної системи країни. Енергомитниця торік забезпечила адміністрування (надходження) майже 95 млрд грн до бюджету країни. Це не менш як 30% надходжень від усієї митної служби країни.
- Іншим митницям просто красти менше треба, тоді й надходження до держскарбниці збільшаться мінімум на порядок… Принаймні так кажуть учасники зовнішньоекономічної діяльності. Але повернімося до теми розмови.
Вас не турбує політичний аспект і міжнародний імідж не так голови, як НАК "Нафтогаз України"? Компанія ж державна поки що.
- Ми не займаємося політикою - ні внутрішньою, ні зовнішньою. Наша турбота - контролювати дотримання правил Митного кодексу та поповнювати бюджет.
- Які, на ваш погляд, є варіанти розв'язання проблеми митного декларування для "Нафтогазу"? І якими можуть бути наслідки?
- Ви самі відповіли - це проблема "Нафтогазу", тож йому її й вирішувати.
"Нафтогаз": за весь газ, отриманий у 2015-му
від "Газпрому",
до бюджету було сплачено ПДВ у повному обсязі
На конкретні запитання по суті претензій Енергомитниці до голови "Нафтогазу" відповіла прес-служба, яка зазначила, що на відповіді їм не вистачило часу. Наводимо повний текст:
"З огляду на дуже обмежений час на надання відповідей на ваші питання надаємо інформацію нижче, яка охоплює більшість тем, що містяться у вашому запиті.
НАК "Нафтогаз України" досі не має можливості завершити митне оформлення газу, який було поставлено в жовтні-листопаді 2015 р., через відсутність підписаних двосторонніх актів приймання-передачі газу з ПАТ "Газпром".
Причина відсутності зазначених актів - позиція "Газпрому", який наполягає на включенні до актів обсягів газу, які начебто були поставлені на тимчасово окуповану територію Донецької та Луганської областей.
Оскільки "Газпром" досі не підписав і не повернув "Нафтогазу" зазначені акти, компанія ("Нафтогаз") фізично не має в своєму розпорядженні документів, необхідних для завершення митного оформлення.
До того ж, незважаючи на те, що Стокгольмський арбітраж прийняв рішення не враховувати обсяги, начебто поставлені до ОРДЛО, на рахунок "Нафтогазу", це не вплинуло на позицію "Газпрому".
За результатами переговорів, які проходили між "Нафтогазом" і "Газпромом" з урахуванням підсумків Стокгольмського арбітражу, "Газпром" продовжує відмовлятися від підписання документів, які не враховують поставки в ОРДЛО.
Маємо зазначити, що за всі обсяги газу, отримані "Нафтогазом" у 2015 р. від "Газпрому", до бюджету було сплачено ПДВ у повному обсязі.
Зазначимо, що в період дії нульової ставки імпортного ПДВ "Нафтогаз" близько 30 разів подавав до митниці відповідні декларації, в оформленні яких було офіційно відмовлено у зв'язку з тим, що компанією (цитуємо) "не надано повний пакет документів відповідно до ст. 335 і ст. 232 Митного кодексу України, а саме: акт приймання-передачі газу перевізниками, що підписаний перевізниками і має відбиток штампу "Під митним контролем"…; акт приймання-передачі газу згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом), підписаний сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) і українським перевізником; загальний акт приймання-передачі газу, підписаний перевізником". Саме такі підстави були наведені в картках відмови у митному оформленні, які були оформлені Енергетичною митницею.
Ми вважаємо, що митниця не мала підстав для накладання стягнень на керівника "Нафтогазу" або компанію, оскільки "Нафтогаз" не вчиняв будь-яких протиправних дій.
"Нафтогаз" не вчиняв і не мав наміру вчиняти будь-які протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних або податкових платежів чи зменшення їх розміру".
Адвокати Коболєва звернулися до суду - оскаржують постанову Енергомитниці ДФС про стягнення штрафу на загальну суму 8,3 млрд грн.
Чи можливе мирове урегулювання спору - без втрат для бюджету, позицій "Нафтогазу" і його голови? Які є варіанти та наскільки вони реальні? Хто й наскільки винен у цій ситуації і якою мірою правий? Тепер на ці запитання відповість суд. Якому, напевно, складно буде абстрагуватися від резонансу справи, умовно названої "ДФС проти менеджменту "Нафтогазу". Тим більше, що "Нафтогаз" пропонує порівняти, що переважить - виграні в "Газпрому" НАКом 2,5 млрд дол. за особистої участі А.Коболєва чи
8,3 млрд грн штрафу, який має намір стягнути Енергомитниця з голови НАКу на користь бюджету…
***
Слухання першого адміністративного спору в Подільському районному суді Києва призначено на 14 квітня 2018 р. Із датою початку другого слухання суд (на момент написання статті) ще не визначився (суддя був на лікарняному). DT.UA розповість про ці процеси та їх результати.
Однак жоден районний суд Києва чи Жмеринки не компетентний розглядати політичні аспекти й наслідки спору Енергомитниці з "Нафтогазом" і його головою. Попри безпрецедентно високу суму штрафу. Не в його компетенції вирішувати, що важливіше - дотримання вимог і правил Митного кодексу найбільшим платником податків України "Нафтогазом" чи його нескінченна арбітражна боротьба з "Газпромом" за право бути повноцінним гравцем на ринку газу України і Європи. Коли вже складається враження, що всі учасники цих арбітражних спорів захопилися самим процесом, забуваючи про мету.
Адміністративний спір Енергомитниці з "Нафтогазом" лише актуалізує проблему. Але порівнювати логічно порівнянні проблеми. А за спором Енергомитниці та "Нафтогазу" проглядає політичне підґрунтя. "Нафтогаз" на це більш ніж прозоро натякає, Енергомитниця категорично заперечує.
Рішення може прийняти парламент, зваживши всі "за" і " проти". Тим більше, якщо обидві сторони - Енергомитниця ДФС і "Нафтогаз України", попри протиріччя, ініціюють законодавчо прийнятний варіант вирішення проблеми. Замість того, щоб розраховувати на політичних заступників - вітчизняних і зарубіжних.