У серпні 2017 р. українські споживачі автогазу зазнали шоку. Через гострий дефіцит пропан–бутану (СВГ) у країні ціни на нього досягнули 17 грн/л, побивши всі можливі рекорди, і ця проблема вперше стала темою для перших осіб держави. 12–13 жовтня болючі питання ресурсного постачання ринку стали основними на форумі українського ринку скрапленого газу LPG Ukraine 2017.
Майже через два місяці після піку цін на скраплений вуглеводневий газ (пропан-бутан, liquefied petroleum gas, LPG) можна систематизувати інформацію про причини того, що сталося, оцінити роль усіх чинників, які на це впливають, і зробити висновки на майбутнє.
Намацуючи твердий ґрунт
За підсумками 2016-го, кожен третій літр автомобільного палива, проданий на українських АЗС, припав на скраплений газ, а країна за споживанням пропан-бутану посіла четверте місце в Європі, поступившись лише Росії, Італії й Польщі (див. рис. 1).
Якби хтось два роки тому сказав таке, засміяли б, але нині скрапленого газу продається більше, ніж бензину (див. рис. 2). Нерозбалуваний український автолюбитель зробив свій вибір.
Затребуваність скрапленого вуглеводневого газу в структурі ринку палив України зумовила зліт цін на нього в серпні 2017 р. Це оголило болючі точки ринку, які були не такими помітними колись на тлі більш скромного споживання СВГ.
Диверсифікація, що не відбулася
DT.UA розповідало про те, що безпрецедентний стрибок було зумовлено двома основними чинниками: запровадженням Росією обмежень на експорт СВГ в Україну й неможливістю оперативно заповнити обсяги, що випали, за рахунок інших джерел (див. DT.UA №32 від 2 вересня 2017 р., "Ціни дали газу").
Газотрейдери зазначають, що дефіцит був неминучим. Водночас на запитання про те, як розмір ресурсної дірки став таким великим, чіткої відповіді немає. Трейдерів можна зрозуміти - з початку квітня й до кінця червня 2017-го ціна на цей продукт у Східній Європі показала аномальне зниження на 30%, тоді як раніше кілька років поспіль у цей період вона зростала. У таких умовах ринок працює "з коліс", не накопичуючи жодної тонни запасів.
Чому ринок скрапленого газу оперативно не наповнили?
Під час дискусії на конференції LPG Ukraine 2017 дедалі чіткіше проявлялася дестабілізуюча роль у кризі "Укрзалізниці". З одного боку, є обмеження на експорт СВГ із Росії, та й білоруські комплекси, що перевалюють російський газ в Україну, зірвали терміни. З іншого - навіть доступні обсяги застрягли на прикордонних станціях через безпрецедентний ступор рухомого складу "Укрзалізниці". Зриваючи один за іншим тендери на закупівлю дизельного палива, монополіст залізничних перевезень опинився в глухому куті - просто нічим було заправляти локомотиви.
"На великих вузлових станціях, як Коростень і Хутір-Михайлівський, раз на місяць накопичується до тисячі вагонів, у результаті простої розтягуються на 6–10 днів", - описав ситуацію директор мережі KLO Сергій Житник.
Аналогічна проблема масштабно проявилася в портах, куди на тлі різкого зростання ціни почав іти ресурс. "Оперативно забезпечити великі поставки в Україну через морські порти без інфраструктури зберігання неможливо. Можна привезти танкер на 8–10 тис. т, але як і де швидко акумулювати таку кількість вагонів?! Де далі на півдні зберігати цей ресурс? Ситуація з рухом порожніх вагонів ще гірша, ніж із завантаженими. Вагони можуть стояти тижнями на вузлових станціях. Оборотність морських поставок дуже мала", - розмірковує директор групи компаній GT Владислав Колодяжний.
Не злетіли й поставки через західний кордон, зокрема з Польщі. Попри величезну преміальність українського ринку в серпні (плюс 200 дол. на тонні), відвантаження з Польщі в кризовому місяці становили лише 1,5 тис. т (див. рис. 3). Краплі в масштабах розігрітого ринку. За словами топ-менеджера компанії UNIMOT Мартіна Завіші, одного з найбільших польських трейдерів СВГ, вільних обсягів для швидкої переадресації в польських постачальників майже немає. "У середньому за рік усе виглядає добре, але в конкретні періоди оперативно переорієнтувати значні обсяги з польського ринку не вдається", - говорить трейдер. Він додає, що Україна стала впливовим гравцем у регіоні, тому дефіцит ресурсу в нас, як правило, супроводжується аналогічними процесами в сусідніх країнах.
Ніхто не хотів помирати запасати
Якщо роль залізничного монополіста в кризі від самого початку недооцінили, то з горезвісним дефіцитом ГНС (газонаповнювальних станцій, баз для зберігання СВГ), схоже, протилежна ситуація.
Проведений GT Group аналіз показує, що нестачі сховищ СВГ як такої в Україні немає. "Потужностей зберігання в Україні з урахуванням тих сховищ, що вже заплановані або будуються, вистачає. Інша річ - нерівномірність їх розміщення в країні й низька ефективність їх використання", - вважає Колодяжний.
Під час нарад щодо причин зльоту ціни в міністерствах і відомствах нерідко звучала ідея збільшити потужності для зберігання СВГ. Учасники ринку скептично дивляться на цю ідею.
"Створення однієї тонни зберігання скрапленого газу обійдеться в 2,5–3 тис. дол. інвестицій. Термін повернення вкладень може розтягнутися до 15 років", - аргументує свій скепсис виконавчий директор UPK Group Олександр Кірімов.
До слова, у тій же Польщі загальний обсяг газових сховищ становить близько 47 тис. т за річного обсягу споживання 2,4 млн т. Однак таких різких стрибків ціни в Польщі практично не буває. Роберт Степьєн, віце-президент іншого польського гіганта, Primagaz, говорить, що ринок давно збільшився й став стабільнішим.
"Для цього, щоправда, уряду довелося докласти чимало зусиль, щоб викорінити різні схеми з уникнення оподаткування", - уточнив польський гість LPG Ukraine 2017.
Трейдери також зазначають, що частка TERM-контрактів (довгострокових договорів) на поставку СВГ у Польщі досягає 80%. Це означає, що більшість обсягів гарантовано постачальниками, тобто ймовірність ажіотажу зведено до мінімуму. В Україні до червня
2017 р. частка гарантованого обсягу не перевищувала 15%, решта імпорту - спотові угоди, тобто ситуативна закупівля в режимі "сьогодні на завтра".
У 2018-му все буде спокійно?
Наступного року український ринок скрапленого газу має всі шанси значно змінитися щодо прогнозованості. По-перше, компанія Proton Energy, єдиний на сьогодні прямий постачальник СВГ із РФ, повідомила про укладання річного контракту з "Роснефтью". Домовленості передбачають поставку близько 40 тис. т СВГ в Україну щомісяця. Як повідомив на LPG Ukraine 2017 керівник комерційного департаменту "Глуско-Україна" (дочірня структура Proton Energy) Сергій Остапець, більшу частину обсягу вже продано українським трейдерам за довгими контрактами. При цьому, зазначив С.Остапець, за TERM-контрактами нарівні з великими трейдерами звертаються й невеликі роздрібні мережі.
По-друге, довгі контракти очікуються з компаніями Казахстану, потоки з якого майже висохли у 2014 р. Знаковою подією у вересні 2017-го стало повернення на український ринок "Тенгізшевройлу" (ТШО), найбільшого виробника скрапленого газу в Казахстані. Компанія вже знайшла покупців на 10 тис. т на місяць і активно продовжує шукати клієнтів. За інформацією, що циркулює на ринку, ТШО готовий поставляти в Україну до 35 тис. т скрапленого газу на місяць. Враховуючи чинник легендарної бюрократії в ТШО, найближчим часом узятий на Україну курс навряд чи зміниться.
Таким чином, Росія й Казахстан зможуть забезпечити поставку за довгими контрактами близько 800 тис. т скрапленого газу у 2018 р. Це означає, що вже до 50% прогнозного споживання українського ринку буде забезпечено, незалежно від цінових коливань.
Очевидно, що в найближчій перспективі серйозний вплив на ринок збереже Білорусь. Відомий постачальник креветок й іншої "санкціонки" оперативно відреагував на кризові явища в Україні - у Вітебську вже працюють два комплекси, заточені на перевалку російського скрапленого газу в Україну.
Про намір надавати послуги з перевалки СВГ нещодавно також заявила державна "Білорусьнафта". У кризовий період усі білоруські джерела видали в Україну 60 тис. т газу, а з урахуванням планованого введення в експлуатацію ще двох баз перевалки російського скрапленого газу цей обсяг можуть збільшити. Зрозуміло, якщо політика не перекреслить усіх цих планів.
Отже, традиційні джерела поставок СВГ в Україну зможуть забезпечити до 1,5 млн т ресурсу у 2018 р., що на 15% ризикує перевищити прогнозну потребу України в імпортному скрапленому газі.
На цьому тлі ситуація з поставками з Польщі й інших західних країн, мабуть, навряд чи зміниться, оскільки скраплений газ із РФ і Білорусі завжди або майже завжди буде дешевшим.
Під сумнівом і активна робота портів. Море - дороге джерело поставок (і не тільки СВГ), що підкоряється іншим законам, ніж материк. Наприклад, нині імпорт скрапленого газу з моря на 100 дол./т дорожче, ніж із Росії або Білорусі. Втім, протягом року регулярно відкриваються так звані арбітражні вікна, і танкерні партії стають рентабельними.
Оператори кажуть, що економіку морських поставок СВГ можна суттєво поліпшити. По-перше, вони вимагають знизити неадекватно високі портові збори в українських портах.
По-друге, давно викликає стурбованість перекіс у тарифах на перевезення різних груп вантажів. Як відомо, існування низького тарифу на перевезення, наприклад, залізної руди почасти компенсується підвищувальним коефіцієнтом на тариф для того ж таки СВГ. Хоча витрати "Укрзалізниці" в обох випадках однакові.
По-третє, давно напрошується запровадження стимулюючих заходів для відправлень скрапленого газу з портів. "У нас діють понижувальні коефіцієнти на транзитні тарифи при поставці газу в порти Одеси і Чорноморська. Але транзитні потоки наближаються до нуля, російські і казахські виробники вибирають коротші маршрути і розвивають власну портову інфраструктуру. Чому б нам не простимулювати своїх імпортних поставок з моря та не запровадити понижувальних коефіцієнтів на відправку газу із портів на адресу баз зберігання, розташованих на території України?" - запитує Владислав Колодяжний. На його думку, знижуючи тариф, "Укрзалізниця" нічого не втрачає, оскільки цих транспортних потоків уже немає, а от набути може.
Заступник директора департаменту комерційної роботи "Укрзалізниці" Юрій Чиж, який був присутній на LPG Ukraine 2017, погодився з усіма аргументами операторів і пообіцяв, що донесе думку учасників ринку скрапленого газу до керівництва монопольного державного залізничного перевізника.
Ще один сприятливий чинник для імпортерів з моря - неминуче падіння ставок на перевалку в Одесі й Чорноморську (комплекси в цих портах належать "Привату").
Згадані вище обсяги газу ТШО, швидше за все, буде переспрямовано з Одеси на внутрішній ринок України. Нині це єдиний клієнт "приватівських" комплексів, і його відхід змусить власника запропонувати вигідніші умови постачальникам із моря. Разом із перспективним зниженням тарифів на залізничні перевезення падіння ставок перевалки зможе відкривати вікна для танкерних поставок СВГ в Україну частіше.
Внутрішні резерви
Прагнуть не відставати від імпортних постачальників внутрішні виробники. Зокрема, низку цікавих проектів реалізовує найбільший виробник "Укргазвидобування". За словами начальника управління комерційної діяльності компанії Володимира Юрченка, "Укргазвидобування" активно закуповує сторонню сировину для дозавантаження вільних потужностей.
Крім того, ідуть процеси з інтенсифікації виробництва наявних установок. Серед них - збільшення виробництва сировини на дотискуючій станції "Слолоха", модернізація Тимофіївської установки вилучення вуглеводнів. Найближчим часом вони дадуть приріст приблизно 12 тис. т скрапленого газу на рік. Великий проект - установку з вилучення рідких фракцій на Хрестищенському родовищі, як очікується, буде реалізовано до 2020 р. Проектна потужність - 75 тис. т на рік, а це вже серйозний обсяг СВГ у масштабах українського ринку.
Директор дослідної компанії "Ньюфолк" Андрій Закревський вважає, що збільшуватиме виробництво й приватне газовидобування. "Найближчим часом кількість виробників пропан-бутану в Україні збільшиться: на підході "жирний" газ, а отже, інвестиції в його переробку відбиватимуться швидше", - зазначає експерт.
На жаль, нічого невідомо про плани компанії "Укрнафта", другого великого виробника СВГ у країні. Втім, стрімке падіння обсягів видобутку сировини "Укрнафтою" не обіцяє нічого, крім зниження й на виробничому фронті. Та й продає газ компанія переважно в потрібні руки, а судячи з темпів зростання збутової мережі "Привату", скоро афілійованим компаніям надходитиме й узагалі весь СВГ.
***
Український ринок скрапленого газу продовжує переживати хворобу свого зростання. Дірку в постачанні ринку, що виникла в серпні, викликала сукупність низки симптомів, які навряд чи так гостро проявилися би, якби попит на автогаз не був таким високим. Звітний форум LPG Ukraine 2017 показав, що з ситуації зроблено висновки, і ринок рухається у бік підвищення прогнозованості й стабільності. Уже сьогодні все свідчить про те, що 2018 р. може пройти без потрясінь.