Коли верстався цей номер DT.UA, закінчувався саміт Балтійських держав. За тиждень до цього у Києві директор секретаріату Європейського Енергетичного Співтовариства (ЕС) Янез Копач довго шукав можливості зустрітися з керівником Міненерговугільпрому Едуардом Ставицьким, щоб обговорити деталі співробітництва в рамках ЕС, зокрема підготовку Національного плану дій щодо відновлюваної енергетики напередодні засідання Міністерської ради ЕК у Відні 10 квітня. У міністра все не було часу… Переговори відбулися із заступником міністра енергетики Володимиром Макухою.
А 28 березня у Києві під час міжнародної конференції і виставки "Вітроенергетика в СНД і Східній Європі" CISWIND-2013 з директором секретаріату Енергетичного співтовариства Янезом КОПАЧЕМ про відносини Україна-ЕК поговорила головний редактор журналу "Energy. Нефть&Газ" Світлана Мізіна.
- Пане Янез, згідно з ухваленими поправками до Закону "Про електроенергетику" в Україні з 1 червня 2013 р. для одержання вигідного "зеленого" тарифу суб'єкти альтернативної енергетики повинні враховувати так звану місцеву складову. Її величина для сонячних, вітрових електростанцій і установок на біомасі, будівництво яких розпочато після 1 січня 2012 р. і які введені в експлуатацію після 1 червня 2013-го, становитиме 30%, для тих, які запрацюють після 1 червня 2014-го, - 50%. Багато учасників ринку альтернативної енергетики вважають, що це створить їм проблеми, тоді як великі гравці вже одержали преференції. Яка думка секретаріату Енергоспівтовариства щодо "місцевої складової"?
- У мене немає перекладу тексту цього закону. Але я знаю про його положення про "місцеву складову" від різних компаній. Секретаріат ЕС докладно вивчить ці положення, можливо, навіть під час вирішення поточних спорів з українською стороною.
- Україна лише два роки є стороною Договору про заснування ЕС, а їй уже надіслали два відкриті листи.
- Крім адаптації європейського енергетичного законодавства в національні країн - сторін Енергоспівтовариства, секретаріат ЕС також займається вирішенням спорів, щоб сторони діяли відповідно до Договору про заснування Європейського Енергетичного співтовариства. Така процедура вирішення спорів починається з відкритого листа. У такому листі ми пояснюємо, що на наш погляд є проблемою сторони - члена співтовариства. Секретаріат ЕС на 40–50 сторінках ретельно викладає факти по суті.
Після цього контрактна сторона має два місяці на те, щоб дати аргументовану відповідь на відкритий лист. Якщо сторона відповідає на цей лист і, у свою чергу, пояснює всі його пункти, тоді ми припиняємо процедуру спорів. Якщо ні, то процедура спорів триває до останнього кроку. Наприклад, ми можемо запропонувати Раді міністрів (енергетики) прийняти рішення, що одна зі сторін - членів ЕС не діє відповідно до договору, і т.ін.
Ще жодного разу не доходило до останнього кроку, оскільки сторони зазвичай реагують на відкритий лист, і всі питання залагоджуються.
Україні на цей час секретаріат ЕС направив два відкриті листи. Перший стосується підключення до мережі так званого Бурштинського енергоострова. Це означає ініціювання процедури про нефункціональний доступ до мережі "Бурштинського енергоострова" і надання гарантії для передачі електроенергії, без чого Україна не зможе її експортувати, тому що не зможе надати сертифікатів енергії з відновлюваних джерел енергії країнам ЄС. Другий лист - про вміст сірки в окремих видах рідкого палива. Обидва відкриті листи надіслано менш як місяць тому, і двомісячний період не минув. Поки що чекаємо пояснень від української сторони.
Якщо повернутися до питання про "місцеву складову", то ми ще не направляли листа. Але якщо те, що ми чули, - правда, тоді Україна діє не відповідно до Договору про заснування Енергетичного співтовариства.
Безумовно, кожна сторона може сама вибирати, які заходи вживати для того, щоб розвивати якісь конкретні види відновлюваної енергії - біомаси, вітру, сонця чи ін. Але частина Договору про ЕС полягає в тому, що з точки зору справедливої конкуренції такі вимоги, як необхідність "місцевої складової", суперечать законодавству Євросоюзу про конкуренцію, якого Україна має дотримуватися як член Енергоспівтовариства.
- Якими можуть бути наслідки для України, якщо вона не виконає своїх зобов'язань? Представники України звертаються до секретаріату ЕС по консультаційну допомогу в процесі підготовки відповідей на відкриті листи та з інших питань?
- Ми співпрацюємо з усіма зацікавленими сторонами в Україні. Секретаріат організовує спільні заходи для всіх сторін Енергоспівтовариства. Ми тісно співпрацюємо з Україною з питань енергоефективності. Крім того, ЕС направляло в Україну дві місії для вдосконалення Закону "Про електроенергетику" і його відповідності вимогам Енергоспівтовариства. В ухвалений варіант багато виправлень вносили наші експерти.
Що стосується відновлюваних джерел енергії, то у нас поки ще немає добре налагодженого співробітництва. Зараз ми організовуємо для всіх країн - членів співтовариства семінари з підготовки Національного плану дій щодо відновлюваних джерел енергії. Це вичерпний документ, підготувати його досить складно. Тому ми надаємо загальні рекомендації, як підготувати такий національний план, усім членам співтовариства, адже проблеми виникають не тільки в України. Рано чи пізно цей план складуть усі. Якщо буде конкретний запит про допомогу від України, то ми готові залучити наших експертів. Їхню роботу ЕС оплачує зі свого бюджету. Одного нашого представника ми готові направити в Україну як консультанта.
Друга частина питання - про можливі наслідки, якщо Україна не відповідатиме Договору про заснування ЕС. Як я вже казав, нині йдеться про процедуру вирішення спорів, але поки що вона відбувається не дуже ефективно. Зазвичай процедура починається з відкритого листа, потім надходить відповідь на відкритий лист... і повільно, але спір вирішується. Переконаний, що з Україною теж так буде. Як я вже зазначав, відкриті листи надіслано, але не з приводу відновлюваної енергетики.
Довідка DT.UA
За даними звіту Національної комісії регулювання електроенергетики, у 2012 р. збільшилися встановлені потужності:
- сонячних електростанцій, які працюють в Україні за "зеленим" тарифом, - у два рази (на 183,4 МВт), до 371,6 МВт;
- вітряних електростанцій (ВЕС) - на 32,38% (або 47,4 МВт), до 193,8 МВт;
- малих гідроелектростанцій (ГЕС) - на 3,8% (або 2,7 МВт), до 73,5 МВт.
Потужність біоенергетичних об'єктів у 2012 р. зросла на 2 МВт - до 6,2 МВт.
Галузі відновлюваної енергетики у 2012 р. збільшили відпуск електроенергії в мережу:
- сонячні електростанції - в 11 разів (на 303,5 млн кВт·год), до 333,6 млн кВт·год;
- ВЕС - у 2,9 разу (на 168,5 млн кВт·год), до 257,5 млн кВт·год;
- біопаливні станції - в 1,8 разу (на 8,1 млн кВт·год), до 17,7 млн кВт·год.
Малі ГЕС у 2012 р. скоротили відпуск електроенергії на 15,5% (на 31,5 млн кВт·год), до 171,9 млн кВт·год.
Загалом у 2012 р. генеруючі станції на відновлюваних джерелах виробили 780,7 млн кВт·год, що становить 0,45% від загального балансу ринку електроенергії країни.
На початок березня 2013 р. в Україні 84 компанії експлуатують 137 електростанцій на відновлюваних джерелах енергії, включаючи 41 фотоелектричну установку.
З моменту ухвалення закону про "зелені" тарифи у 2009 р. в альтернативну енергетику інвестовано понад 21 млрд грн.
- Що ви можете сказати про розвиток малої вітроенергетики?
- В усьому світі зараз активно досліджують і випробовують малі вітрогенератори. Їх будують усюди, бачу їх поблизу приватних будинків. Це велика ніша, широке поле для діяльності, там є де розвернутися.
- Напередодні лютневого саміту Україна-ЕС українська сторона звинуватила Енергоспівтовариство в усуненні від вирішення спору з "Газпромом" з приводу штрафу в 7 млрд дол. Ви навіть особисто звернулися з листом до В.Януковича і делікатно роз'яснили, що РФ не є стороною Договору про заснування ЕС, тому ви не можете "взяти участі в двосторонньому спорі без формального запрошення компетентною владою України". Яка взагалі практика ЕС щодо третіх сторін, які блокують дії сторін співтовариства?
- Іноді Енергетичне співтовариство (ЕС) плутають з Європейським Союзом (ЄС). У нас немає великої виконавчої влади. ЕС виступає більше в ролі радника, координатора, зокрема при впровадженні стороною ЕС уже прийнятого законодавства. Безумовно, ми досить тісно співпрацюємо з Євросоюзом. Разом ми досить сильні, але окремо Енергетичне співтовариство не є виконавчим органом, тому ми не можемо задіяти якісь особливі важелі впливу. Ми можемо дати правову експертну оцінку, можемо виступити експертом у різних сферах, але коли нас просять про це. Якщо ж нас не просять, то ми зазвичай навіть не знаємо, у чому проблема, особливо якщо проблеми не стосуються зобов'язань договору.
Україна приєдналася до Енергетичного співтовариства здебільшого тому, що хотіла щось виправити і змінити у своїй законодавчій базі, наблизити її до європейського законодавства, яке вважається надійним для всіх потенційних інвесторів. Україна зацікавлена в іноземних інвестиціях, зацікавлена в кредитах фінансових установ, тому їй потрібне законодавство, яке в чомусь гармонізоване з європейським. Це корисно не тільки для залучення іноземних інвесторів, інвестицій, а й для споживачів в Україні, оскільки вони можуть користуватися, скажімо так, розкішшю вільного ринку, який дає нові потенційні можливості для розвитку бізнесу.
- Яка позиція ЕС щодо "Південного потоку"?
- Єдине відкрите питання, яке поставили секретаріату ЕС, стосувалося "Південного потоку". Україна проти цього проекту, і я розумію, чому. Справедливо, що деяких з наших членів, таких, як Сербія, критикують з приводу їх участі в проекті "Південний потік". Але в цих країн є міжурядова угода з Росією (що суперечить Договору про заснування ЕС). Ми не можемо змінити цей факт. ЕС може лише ініціювати процедуру залагоджування спору, ту процедуру, про яку говорилося вище. Поки що ми її не ініціювали, але ми готуємо її зараз. Я вважаю, що скоро вона буде ініційована. Це єдине, чого ще не було зроблено з нашого боку. Саме тому я не зовсім розумію критику з боку вашого прем'єр-міністра у зв'язку з цим. Що стосується решти проблем, то ми намагалися надавати якнайбільше допомоги.
Відкриті листи - це констатація з нашого боку фактів, які свідчать про недотримання договору. Ми намагаємося показати Україні, яких зі своїх зобов'язань вона не дотримується, яких своїх внутрішніх законів не виконує.
Енергетичне співтовариство і договір про його заснування - це міжнародні закони. Україна повинна дотримуватися не тільки тих законів, які ініціює та ухвалює її парламент, а й виконувати ті з них, які стали частиною законодавства під час ратифікації міжнародних зобов'язань, зокрема Договір про заснування Енергетичного співтовариства. У нас немає свого суду, щоб вживати заходів проти України внаслідок невиконання якихось договорів. У Євросоюзі є свій суд, і якщо країна - член ЄС не виконує якоїсь директиви ЄС або положення якогось закону, тоді суд ЄС може призначити штраф - від 10 або 50 тис. євро на день. Енергоспівтовариство не має такого суду і, відповідно, такої можливості, ми намагаємося так чи інакше переконати сторони виконувати взяті на себе зобов'язання.
- Прагнучи до енергонезалежності, Україна зараз активно розвиває багато проектів, у тому числі з видобутку газу з нетрадиційних джерел. Яке ставлення ЕС до розвитку таких проектів, зокрема до видобутку сланцевого газу?
- Завдяки цьому Україна може стати енергонезалежною. Можна так говорити, бо сланцевий газ здійснив справжню революцію у світі за останні кілька років, зокрема в Канаді і США. Сполучені Штати й Канада досить енергонезалежні, вони більше не імпортують газу. Не знаю, чи вони експортуватимуть свій сланцевий газ або сланцеву нафту. Це питання стратегічних резервів, але можливо й таке. Результатом різкого збільшення частки сланцевого газу в їхніх енергобалансах стало те, що, наприклад, вугілля раптом подешевшало, оскільки США вже не імпортують його. Вугілля з усього світу раптово сконцентрувалося на існуючих ринках у Європі та інших регіонах, де воно ще затребуване.
Можливо, варто почекати, поки буде накопичений досвід розробки і видобутку сланцевих газу і нафти, щоб зробити якісь висновки. Ми знаємо, що видобуток цих ресурсів поєднаний із ризиками, дуже впливає на навколишнє середовище. Тому громадяни в багатьох країнах Європи протестують проти розробки сланцевих покладів. Крім Польщі, де більшість усе ж таки виступає за видобуток. Я знаю, що в Албанії вже розпочали видобуток. Ну і в Україні, знаю, є такі ініціативи. Все-таки не можу дати вам якусь конкретну відповідь.
Я вважаю, що сланцеві нафта і газ на даний момент важливі для енергетичного балансу та енергетичної безпеки. Але також треба розуміти, що інвестиції необхідні не тільки для видобутку, а й для захисту навколишнього середовища. Усе це потрібно враховувати, і, можливо, ціна сланцевого газу і сланцевої нафти буде не такою низькою, якщо врахувати всі необхідні заходи щодо захисту навколишнього середовища.
- В Україні затверджено план першочергових заходів щодо інтеграції України в ЄС на 2013 р., згідно з яким вона повинна підготувати Національний план дій щодо відновлюваної енергетики до 2020 р.
Довідка DT.UA
Відповідно до затвердженого Кабміном України плану першочергових заходів щодо інтеграції України в Європейський Союз на 2013 р. визначено, що до червня поточного року Мінекономрозвитку і Держенергоефективності, іншим центральним органам влади необхідно розробити Національний план дій щодо відновлюваної енергетики на період до 2020 р.
Під час 10-ї зустрічі Ради міністрів (міністрів енергетики) ЕС сторони Енергоспівтовариства дійшли згоди щодо імплементації Директиви 2009/28/ЄC з просування відновлюваної енергетики. Згідно з цим рішенням Албанія, Боснія і Герцеговина, Хорватія, Македонія, Косово, Молдова, Чорногорія, Сербія та Україна взяли на себе зобов'язання щодо обов'язкової частки відновлюваної енергії в структурі загального споживання у 2020 р.
Цілі-2020 такі: Албанія - 38%, Боснія і Герцеговина - 40, Хорватія - 20, колишня Югославська Республіка Македонія - 28, Молдова - 17, Чорногорія - 33, Сербія - 27, Україна - 11, Косово - 25%.
- Національний план дій щодо відновлюваної енергетики має бути поданий Україною в секретаріат ЕС у Відні до 30 червня 2013 р. Залишається кілька місяців. Я дуже сподіваюся, що Україна виконає ці умови. Цей документ повинен відображати національні цілі з відновлюваної енергетики, статистичну інформацію, можливі заходи щодо зняття існуючих адміністративних бар'єрів, з внесення відновлюваних джерел до енергетичного балансу країни тощо.
Україна є одним із наймолодших членів Європейського Енергетичного співтовариства, саме тому їй, напевно, відносно важко даються всі ці кроки. Існує багато адміністративних неточностей, які не дозволяють ефективно виконувати всі прийняті і ратифіковані угоди. Секретаріат ЕС готовий допомагати, у свою чергу, в імплементації, адаптації до внутрішнього законодавства України. Сподіваюся, що цьому сприятиме сильна політична воля. Переконаний, що всі поставлені цілі будуть досягнуті вчасно.
P.S. Після оголошення про черговий транзитний проект "Газпрому" редакція DT.UA й автор матеріалу звернулися в секретаріат ЕК по коментар. От що відповів Янез Копач: "Секретаріат Енергоспівтовариства поки що офіційно не поінформований про проект будівництва трубопроводу Ямал-Європа-2 через територію Польщі. Але хочу наголосити, що всі подібні інфраструктурні проекти на території ЄС мають відповідати вимогам Третього енергопакета. Зокрема, виконувати вимоги вільного доступу третіх сторін до транспортних потужностей, ґрунтуватися на ринкових принципах формування цін на товари і послуги. Цього ЕК вимагатиме і від "Південного потоку".