UA / RU
Підтримати ZN.ua

Блефують усі?

Чотири "газові" моменти, на яких, крім інших важливіших проблем України, хочу акцентувати увагу. 9 квітня Верховна Рада ухвалила Закон "Про ринок природного газу України" - це теоретична революція на ринку газу! 8 квітня в судовому порядку оскаржене підвищення тарифів на газ, і зовсім не тому, що їх так хотів підвищити нібито на догоду МВФ прем'єр Яценюк. Але ще 6 квітня було подано позов до Кабміну за низький прожитковий мінімум. І на цьомутлі ще й переговори про газ у форматі Україна-Єврокомісія-РФ, які мають відбутися на початку тижня.

Автор: Алла Єрьоменко

Та коли ти програв, я ж тобі дав грошей (у борг)..."

З розмови фінансистів.

Сподіваюся, доля Греції - не наш варіант. І спустити "на газ" кредити МВФ уряд України, сподіваюся, не має наміру.

Чотири "газові" моменти, на яких, крім інших важливіших проблем України, хочу акцентувати увагу. 9 квітня Верховна Рада ухвалила Закон "Про ринок природного газу України" - це теоретична революція на ринку газу! 8 квітня в судовому порядку оскаржене підвищення тарифів на газ, і зовсім не тому, що їх так хотів підвищити нібито на догоду МВФ прем'єр Яценюк. Але ще 6 квітня було подано позов до Кабміну за мізерний прожитковий мінімум. І на цьомутлі ще майбутні переговори про газ, які начебто узгодили, - тристоронні переговори у форматі Україна-Єврокомісія-РФ. Щоправда, після багаторазового перенесення зустрічі лише минулої п"ятницініхто не береться назвати дату тристоронньої зустрічі.

Якщо йти за хронологією подій, то першим слід назвати позов до Кабміну за низький прожитковий мінімум, наступним - позов про скасування підвищених тарифів на газ із 1 квітня (проти того, ким та в який спосіб їх було прийнято). Про ці позови DT.UA розповідало вчасно та докладно. І має намір розповідати в міру надходження інформації, насамперед із судів.

На двох інших газових моментах зупинюся докладніше.

Війна - не виправдання байдикування, або Закон "Про ринок природного газу України"

9 квітня Верховна Рада з боями все-таки прийняла Закон "Про ринок природного газу". Цей закон покликаний урегулювати створення в країні повноцінного ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства Євросоюзу. Парламент країни зробив ще один крок до створення цивілізованого ринку газу в Україні, схваливши в другому читанні та в цілому законопроект №2250. "За" проголосували 290 депутатів. Нагадаю, 5 березня закон було прийнято у першому читанні, і депутати запропонували до нього чимало поправок. Поправки депутата Олександри Кужель врахували відразу. З іншими були варіанти, у тому числі в залі засідань та кулуарах ВР.

Основна мета законопроекту - "створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу в Україні з урахуванням основних вимог законодавства ЄС". Проект закону передбачає:

- правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу;

- створення нормативної бази діяльності на ринку природного газу;

- забезпечення недискримінаційного доступу до ринку природного газу його суб'єктів і всіх споживачів;

- створення в Україні ринку природного газу, заснованого на принципах вільної конкуренції з належним рівнем захисту споживачів, надійності енергопостачання та спроможного до інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Цей закон, звичайно, можуть не підписати спікер українського парламенту або президент країни (про основні положення та спірні моменти закону див. у DT.UA №5 від 13 лютого 2015 р., "Постачальникам "останньої надії" від гарантованих її одержувачів..."). Але навіть якщо вони цього не зроблять, як кажуть, осадок залишиться. І нюанси, пов'язані з найпримітнішою (або розрекламованою?) поправкою.

Голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв раніше в інтерв'ю DT.UA заявляв, що ухвалення нового Закону "Про ринок природного газу" матиме позитивні наслідки та сприятиме, у тому числі, посиленню конкуренції та зниженню цін на газ для кінцевого споживача. Зокрема, закон передбачає поділ "Нафтогазу" - функції магістрального транспорту газу і його зберігання буде розділено та в ідеалі відокремлено. Відповідно до закону, ГТС України, вся транспортна інфраструктура й підземні сховища газу, які нині обслуговує ПАТ "Укртрансгаз", корпоративними правами якого управляє НАК, мають бути розділені на два самостійні підприємства: ПАТ "Магістральні газопроводи України" (МГУ) і ПАТ "Підземні газові сховища України" (ПГСУ); 51% акцій кожного з цих підприємств мають залишатися в держвласності.

Нові правила роботи на ринку газу передбачають, що не тільки оператор (оператори) ГТС і підземних сховищ газу, а й оператори розподільних мереж (облгази) повинні будуть суворо дотримуватися відповідних кодексів.

Роль НКРЕКП як національного регулятора обумовлена особливо. Регулятор не лише встановлюватиме ціни й тарифи на газ, послуги з його транспортування та зберігання, доставки енергоносіїв споживачам, а й одержить більші права в частині контролю за виконанням умов прозорості та рівноконкурентності всіх учасників ринку газу та енергоринку країни. Регулятор, зокрема, прийматиме рішення й про санкції, у тому числі про серйозні штрафи, до порушників нового газового порядку.

Однак спочатку має бути прийнятий закон про самого регулятора енерго- і газового ринку. І тут також можуть виникнути питання і в депутатів, і в громадськості. Схоже, президент нарівні з урядом хоче тримати руку на пульсі регулятора (добре, що не на горлі, чи це вже те саме?).

"Цей закон - важливий крок України на шляху інтеграції з Європейським Союзом. Він робить наш ринок природного газу прозорим і зрозумілим для інвесторів, стимулює конкуренцію, чітко окреслює функції держави. Важливо, що закон також містить механізми державної підтримки незахищених споживачів і контролю над якістю послуг", - прокоментував голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв прийняття парламентом Закону "Про ринок природного газу". За його словами, цей закон розроблений у тісному співробітництві з Енергетичним співтовариством, яке офіційно підтвердило відповідність поданого законопроекту Третьому енергетичному пакету ЄС.

Секретаріат Енергетичного співтовариства є органом, відповідальним за моніторинг виконання зобов'язань державами-сторонами в рамках співтовариства, до якого Україна приєдналася 2010-го. Закон "Про ринок природного газу" закріплює сформовані в Євросоюзі економічно обґрунтовані підходи до організації роботи газового ринку, а саме: відділення функцій оператора від функцій добувачів і постачальників; чітке визначення функцій держави та незалежність регулятора; вільне ринкове ціноутворення.

213-та поправка

Напередодні розгляду в другому читанні у Верховній Раді законопроекту №2250 прем'єр Арсеній Яценюк (йдеться саме про 213-ту поправку до цього законопроекту) висловився досить категорично: "За дивним збігом обставин, облгази, які належать групі Фірташа та Льовочкіна, безоплатно користуються всіма газорозподільними мережами, які належать державі. Уряд вимагає прийняття відповідного закону, який передбачить користування такими мережами виключно на платній основі".

Багато хто й не тільки ЗМІ, не вдаючись у деталі закону про газ і 213-ї поправки до нього, поспішили з висновком: мовляв, усе, тепер Фірташ і підконтрольні йому облгази заплатять сповна.

Спробуємо розібратися в суті 213-ї поправки: "Газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть перебувати в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків, коли такий оператор належить до суб'єктів господарювання державного сектора економіки".

Жодної вказівки на те, за яким правом, крім права господарського відання, вони можуть перебувати в користуванні (ті самі фірташівські облгази), у законі немає. Та, напевно, і не повинно бути. Щоправда, у ньому є посилання на Кодекс про розподільні системи газу, але сам кодекс ще не прийнято. І затверджувати його, мабуть, буде регулятор. А склад регуляторного органу - президент і уряд?..

Водночас Закон України "Про оренду державного майна" забороняє передавати в оренду газорозподільні системи. Зокрема, "не можуть бути об'єктами оренди: …об'єкти державної власності, які мають загальнодержавне значення та не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про приватизацію державного майна", а саме: "об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, інших населених пунктів, включаючи мережі, споруди, обладнання, які пов'язані з постачанням споживачам газу".

Чому, якщо уряд вимагає прийняття відповідного закону, який передбачає користування такими мережами виключно "на платній основі", вчасно не підготовлений якісний законопроект, який встановить норми платного користування, а не "підвісить" газорозподільні мережі в невизначеному стані на невизначений час?

Тепер про саме платне користування. Тариф на розподіл газу відповідно до нового (та й старого) Закону "Про ринок природного газу" має встановити регулятор. Причому з урахуванням того, що в собівартості послуг із транспортування газу, зокрема розподільними мережами (низького тиску), буде враховуватися орендна плата, яка може вплинути на збільшення тарифу та, відповідно, на підсумкову ціну газу для споживачів. Якщо це так, то населення, бюджетні організації та промисловість змушені будуть платити підвищену (на величину орендної плати) ціну. І для чого тоді вся ця шура-бура? Мимоволі пригадується нещодавній арешт перед телекамерами глави ДСНС і його заступника...

Проте 9 квітня 290 депутатів ВР проголосували за Закон "Про ринок природного газу" та 213-ту поправку. Нагадаю, 5 березня закон було прийнято у першому читанні. Основною метою законопроекту, повторюся, є "створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу в Україні з урахуванням основних вимог законодавства ЄС".

Державі залишилося визначитися, що з газорозподільними мережами робити далі. Із закону випливає, що всі дії суб'єктів ринку газу буде підпорядковано законодавчо затвердженим кодексам:

- про оператора газотранспортної системи, на цей момент це "Укртрансгаз";

- про оператора підземних сховищ газу;

- про оператора газорозподільних систем (зараз це облгази), 80% із яких на сьогодні фактично контролюються Дмитром Фірташем.

Державі в особі Міненерговугільпрому, НКРЕКП (або іншого регулятора), Фонду держмайна та тієї самої НАК ще потрібно визначити механізм передачі контролю над державними газорозподільними мережами низького тиску, якими нині користуються облгази, іншим операторам або узаконити їхні права. Причому треба бути готовими до того, що на кожен сантиметр цих мереж права власності можуть одночасно пред'явити кілька не просто орендарів, а власників. Адже будівництво частини газорозподільних мереж фінансували громадяни (або співтовариства громадян, наприклад, кооперативи тощо).

Покер як різновид континентальної газової гри

Поки закон "Про ринок природного газу" закріплює в Україні сформовані в Євросоюзі економічно обґрунтовані підходи до організації роботи газового ринку, Україні в цілому та "Нафтогазу", зокрема, доведеться (наступного тижня чи пізніше) знову вести дебати у форматі Україна- Єврокомісія-РФ. Швидше за все, цього разу в Берліні. Хоча якщо в результаті всі опиняться в Брюсселі, це мало що змінить. У чому підвох?

На початку квітня ні Єврокомісія, ні Україна не очікували (щоб так відверто?), що Росія піде на такі поступки в питаннях поставок газу порівняно навіть із "зимовим пакетом", який фактично було прийнято на її умовах. Хоча начебто йдеться про умови пролонгації узгодженого пакету на два-три місяці.

Ціну для України росіяни знизили ледь не нижче європейської, зокрема, за рахунок чергової 100-доларової знижки. Штрафів за мінімальну купівлю російського газу поки що не беруть. Газ на неконтрольовану територію "ДНР" і "ЛНР" "Газпром" поставляє (уже понад 400 млн кубометрів нарахували), та й він, і Путін стверджують, що це добровільна допомога РФ, як вони кажуть, "нашим партнерам". Але питання про ці спірні поставки ще на початку квітня винесли за дужки поточних переговорів, хоча можуть і передумати.

Про що піде мова на майбутніх переговорах, якщо вони відбудуться найближчим часом? "Газпром" має намір утримати ті свої позиції на ринку газу України та Європи, що залишилися. За ціною поки що не постоїть. Тим паче, що 5,5–6 млрд дол. на євроринку компанія вже втратила.

Європа хоче бути впевненою, що РФ не припинить або максимально не обмежить поставок у розпал закачування газу в сховища, а головне - з настанням холодів. І хотіла б цей так званий літній пакет зафіксувати та подовжити до весни 2016-го.

Цього самого, взагалі-то, хоче й Україна. Плюс почекати, поки ціни на ринку газу в третьому кварталі 2015 р. ще більше впадуть (є і такі небезпідставні надії з урахуванням нафтових цін, до яких прив"язане ціна російського газу для "Нафтогазу"). Хоча немає жодних гарантій, що в один прекрасний момент уряд РФ в односторонньому порядку, як це було на початку 2014-го, не "ліквідує" у черговий раз обіцяну стодоларову знижку на газ (див. DT.UA №42–43 від 14 листопада 2014 р., "Ринок газу України: коло сьоме монопольного пекла"). Вести переговори з агресором, навіть за посередництва Єврокомісії, - непроста справа.

Єврокомісія, добре пам'ятаючи газові кризи 2004-го, 2006-го та особливо січня 2009-го й осені 2014-го, захотіла вкотре бути посередником між Києвом і Москвою. Пам'ятаєте, єврокомісар Г.Оттінгер курсував між Києвом і Москвою, умовляючи сторони зблизити позиції на черговому раунді переговорів у жовтні 2014 р.? (Тепер це клопіт іншого єврокомісару.) Компроміс знайти не вдавалося. Тоді Єврокомісія запропонувала Україні та РФ прийняти тимчасовий "зимовий пакет" на період з листопада 2014-го по 31 березня 2015 р., відклавши в такий спосіб остаточне врегулювання спірних питань до рішення Стокгольмського арбітражу (див. DT.UA №38 від 17 жовтня 2014 р. "Москва-Київ-Брюссель-Стокгольм-транзит"). У результаті багатоскладових переговорів, під тиском ЄС і ЄК, які пообіцяли фінансову допомогу Україні в оплату боргів і закупівлі російського газу з листопада 2014-го по початок квітня 2015-го, у ніч на 31 жовтня в Брюсселі був підписаний той самий "зимовий пакет" (див. DT.UA №40 від 31 жовтня 2014 р. "Газовий компроміс для України ціною в 4,6 млрд дол.").

Отак і перезимували. Тепер ідеться про те, як житимуть і зимуватимуть далі - і ЄС, і Україна, і РФ.

Якби словаки відкрили "великий реверс" для України... За даними джерел DT.UA, на це дуже сподівається Україна та в принципі наприкінці літа на це може піти Словаччина. Але хто тут блефує, складно вгадати.

Для України та "Нафтогазу" "великий реверс" не означає відмови від газпромівського газу. Це дасть можливість маневру: закуповувати газ там, тоді й саме стільки, де це найбільш вигідно.

Однак, як ви розумієте, така свобода маневру України абсолютно не влаштовує "Газпром" і РФ. Та й не те щоб дуже вже подобалася Європі (їм своїх вистачає...). Отже, сюрпризів можна очікувати. Зрештою, росіяни теж можуть якийсь час блефувати, як і колись. Адже вони теж грають у цю континентальну гру.