Агресивна повномасштабна війна, яку веде Росія, має на меті, окрім прямого і неприкритого геноциду народу України, ще й руйнацію нашої Об’єднаної енергетичної системи (ОЕСУ). Тож уже зараз варто думати про її відновлення та перехід від централізованої ОЕСУ до поступово децентралізованої, більш гнучкої та стійкої до конфліктів розподільчої генерації. І допомогти нам може мала гідроенергетика.
Серед основних переваг сучасної малої гідроенергетики (МГЕ) відзначаємо такі:
- виробництво електроенергії без використання викопного палива;
- значний термін служби та висока надійність експлуатації;
- наявність реальних маневрових можливостей для забезпечення надійного енергопостачання регіону розташування;
- низькі амортизаційні витрати;
- мінімальний вплив на навколишнє середовище та ландшафт;
- можливість накопичення у водосховищах прісної води для постачання населенню і підприємствам, можливості для зрошення, рибного промислу;
- захист територій гірської місцевості від прямих руйнацій прилеглих територій під час повеней і можливість участі у реалізації схем їхнього комплексного протипаводкового захисту.
Провідні європейські країни вже майже повністю, на 85–95%, використали економічно ефективний гідроенергетичний потенціал гірських річок і саме на базі малої гідроенергетики розбудували туристичну та рекреаційну інфраструктури, які роблять вагомий внесок у розвиток економіки та соціальної сфери регіонів цих країн.
Мала гідроенергетика ефективно використовується у 148 країнах світу. Її загальна встановлена потужність становить майже 79 ГВт. У цілому на сьогодні освоєно до 38,0% загального світового потенціалу МГЕ.
Серед найяскравіших прикладів використання потенціалу малих річок можна назвати Китай, де діє більш як 80 тис. малих ГЕС, а на гідроенергетику припадає 17% загального енергопостачання Китаю і 85% відновлюваної електроенергії країни. Приклади використання ефективних і екологічних технологій світових лідерів переконують розвивати цей перспективний напрям також країни Східної Європи, Азії та Африки.
У першій половині 60-х років минулого століття кількість малих ГЕС на українських річках сягала 1,5 тисячі, але централізоване електропостачання розвернуло цей тренд у протилежному напрямку. Наразі в Україні технічний потенціал гідроенергетичних ресурсів малих річок становить 1270 млн кВт∙год, 375 МВт, з яких на сьогодні освоєно лише 102 МВт. Цей же технічний потенціал малих річок Карпатського регіону Західної України становить 76% від загальнодержавного потенціалу, а це 275 МВт, з яких на сьогодні освоєно, за різними даними, близько 20 МВт, тобто рівень освоєння цього потенціалу ледь сягає 7%. Та й сам потенціал може виявитися більшим.
Фахівці ПрАТ «Укргідропроєкт» у 2018–2019 роках на виконання Меморандуму про співпрацю між Львівською ОДА та Асоціацією «Гідроенергетика України» за сприяння та фінансування Світового банку вивчали гідроенергетичний потенціал басейнів річок і водоймищ, розташованих у Львівській області (насамперед гірських річок Карпат — Дністра, Стрия, Західного Бугу). Ними виявлено технічний потенціал малих річок і водоймищ тільки у цій області на рівні 137 МВт. Це говорить про те, що оцінка загальноукраїнського потенціалу малих річок у 600 МВт є більш імовірною.
Мала гідроенергетика Львівщини: можливості для розвитку
На прикладі ж Львівської області можна оцінити, які перспективи відкриває розвиток МГЕ.
На сьогодні на Львівщині працюють три малі ГЕС:
- Явірська потужністю 450 кВт (Турківський район, с. Явора, р. Стрий);
- Новошицька потужністю 165 кВт (Дрогобицький район, с. Новошичі, р. Бистриця);
- Сокальська потужністю 150 кВт (1-ша черга) (Сокальський район, с. Ульвівок, р. Західний Буг).
У результаті маємо 765 кВт, або 2,93 млн кВт∙год електроенергії у річному вимірі.
Також наразі у Львівській області на стадії проєктування та будівництва знаходяться ще три нові МГЕС: у Сокальському районі на стадії будівництва, у Дрогобицькому на стадії погодження проєктної документації та підготовчих робіт, на гідровузлі Добротвірської ТЕС у стадії проєктування. Але це все не рятує ситуації, що склалася.
За нашими пропозиціями, для ефективного використання наявного потенціалу, виходячи з діючого законодавства, проєктування та реалізація проєктів малих ГЕС мають виконуватися на основі «Схем гідроенергетичного та водогосподарського використання малих річок з урахуванням екологічних критеріїв». Такі схеми доцільно розробити по всіх регіонах України. Метою їхньої розробки є вибір варіанта розміщення на річці МГЕС з водосховищами комплексного призначення з попередніми водогосподарськими, водноенергетичними, технічними і фінансовими показниками. При цьому слід виходити з найбільш ефективного використання водних і гідроенергетичних ресурсів малих річок при дотриманні екологічних нормативів з мінімізацією негативних наслідків і забезпеченням безпеки навколишнього середовища тощо (про це вже йшлося вище).
Такий підхід запроваджено, наприклад, у Грузії, де спочатку розробляється попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) будівництва ГЕС за рахунок Фонду розвитку гідроенергетики як окремої юридичної особи, що залучає для цього різноманітні гранти й інвестиції. А далі проводяться відкриті міжнародні тендери між потенційними інвесторами, переможець яких уже має право реалізувати проєкт ГЕС під наглядом і контролем того ж таки фонду. Це дало змогу ефективно і швидко розвивати гідроенергетику у Грузії, яка за темпами розвитку цієї галузі перебуває сьогодні серед світових лідерів.
Поза сумнівом, впровадження такого підходу в умовах України сприятиме ефективному використанню гідроенергетичного потенціалу малих річок.
Тож, повертаючись до виконаних фахівцями «Укргідропроєкту» польових досліджень, зазначимо, що за їхніми результатами на основі подальшого аналізу умов розміщення та показників розглянутих МГЕС попередньо було виокремлено більш ефективну 31 МГЕС загальною потужністю 38 МВт, а з них — першочергових 11 МГЕС загальною потужністю близько 20,8 МВт. Щодо зазначених малих ГЕС, уже маючи реального інвестора (а саме в його пошуку ми вбачаємо головне завдання сьогодення), слід підготувати більш детальні проєктні напрацювання на рівні попереднього ТЕО з уточненням основних показників і технічних рішень, екологічних умов, вартісних і фінансових показників.
Усі ці можливості подальшого розвитку малої гідроенергетики на Львівщині не є новиною для керівництва області: всі пропозиції нашої Асоціації увійшли до «Плану заходів з реалізації у 2021–2023 роках Стратегії розвитку Львівської області на період 2021–2027 років».
Окрім розглянутого гідроенергетичного потенціалу для розвитку малої гідрогенерації, Львівська область також має унікальну можливість будівництва невеликих за потужністю гідроакумулюючих електростанцій, перша черга яких потужністю 534 МВт також увійшла до наших пропозицій.
Як надалі може розвиватися мала гідроенергетика області?
По-перше, кожен проєкт малих ГЕС потребує зваженого підходу та фахового опрацювання із залученням незалежних експертів з екології, гідрології та економіки природокористування. Пріоритетним має бути будівництво малих ГЕС, які сприятимуть вирішенню протипаводкових проблем. А кожне нове будівництво мають узгодити і підтримати місцеві громади.
По-друге, кожна із запланованих для будівництва малих ГЕС має пройти прискіпливий техніко-економічний аналіз та екологічну експертизу із забезпеченням екологічних вимог до довкілля при будівництві й експлуатації.
По-третє, будівництво МГЕС повинне сприяти соціально-економічному розвитку громад за рахунок розвитку транспортної, рекреаційної, туристичної інфраструктур, покращення електропостачання, водопостачання, благоустрою, припливу інвестицій, створення робочих місць.
Безумовно, регіону необхідно створити стабільні і надійні умови для інвестицій у розвиток малої гідроенергетики. Наприклад, це може бути окремий фонд розвитку малої гідроенергетики за прикладом Грузії.
Ну а решті областей, які також мають гідропотенціал, варто придивитися до досвіду Львівщини, адже мала гідроенергетика — це не лише про енергетичну незалежність і безпеку, вона може змінювати на краще життя громад у значно ширшому сенсі.