Ключова проблема, яка стала очевидною під час останніх масових обстрілів української енергосистеми, полягає в неможливості нейтралізації ударів – відсутності дозволу бити далекобійними західними ракетами по місцях дислокації ударних сил російської армії, пише Ігор Маскалевич у статті "Наліт на енергосистему: підготовка до зими по-російському".
“Все просто: ударна авіація ворога з бомбами, що планують, змушує відволікати на неї наші ЗРК, висуваючи їх у прифронтову зону. Це веде до зайвих втрат людей, ЗРК, витрати гостродефіцитних зенітних ракет”, – розповів він.
За його словами, літаки, знищені на російських аеродромах, заощадили б Україні ресурси для прикриття міст та енергетичної інфраструктури.
“Вже зараз скромними засобами, які часто зібрані буквально “на коліні” в гаражах, нам вдалося змусити нервувати авіацію противника. Масштабувати цей успіх – необхідність”, – розповів автор.
На переконання експерта, повноцінні ударні засоби дали б значно більший ефект та стали б ”Геймчейнджером”, проте на заваді є “чергові червоні лінії та “страх ескалації”.
“Битися зі зв'язаними руками проти сильнішого гопника - так собі задоволення. Кремль поважає лише силу, про що говорив вісімдесят років тому Черчілль. Чим менше спроб врахувати бажання цього гопника, тим (раптово) більшим буде його бажання вийти з війни. Росіяни хочуть виморозити три десятки мільйонів людей та підірвати економіку, завдяки якій ці люди виживають”, – вважає Маскалевич.
На переконання автора, зараз значно логічніше привчати Росію до того, що удар по українській інфраструктурі — це пара-трійка НПЗ, які горять.
“Навіть якщо це викличе зростання цін на чиїхось заправках і, о жах, волатильність світових ринків. Ми з непідробним співчуттям поставимося до такої проблеми, але ми маємо дещо інші ставки”, – наголосив Ігор Маскалевич.
Під час останньої атаки росіян з понад двохсот ракет і дронів більше тридцять пошкодили критичну інфраструктуру — газосховища та підстанції.