Це, за словами українського консультанта з питань енергетики, який побажав залишитися неназваним, «іронічно і смішно»: у розпал жорстокої війни Росії проти України російські нафта і газ продовжують постачатися через українські трубопроводи.
До війни Європа отримувала від Росії 40-45% імпортованого газу і близько чверті нафти. З тих пір Росія намагається натиснути на Європу, перекриваючи поставки, щоб змусити континент відмовитися від економічних санкцій. Європа, в свою чергу, майже повністю відключилася від російських енергоносіїв. Але не повністю. Поставки продовжуються частково через залишки старої системи, а частково завдяки контрактному праву, ринковим реаліям і політичній доцільності, - пише The Economist.
Для початку можна розглянути нафту. У грудні минулого року ЄС заборонив імпорт морської нафти з Росії (зробивши при цьому кілька тимчасових винятків). Але в якості поступки для країн, у яких немає виходу до моря, трубопроводи були звільнені від цієї заборони. У відповідь Росія перекрила нафтопровід «Північна Дружба», який веде в Польщу і Німеччину. Проте нафта продовжувала надходити нафтопроводом «Південна Дружба» через Україну до нафтопереробних заводів у Чехії, Словаччині та Угорщині. Це допомагає Владіміру Путіну підтримувати особливі стосунки з Віктором Орбаном, прем'єр-міністром Угорщини, який послідовно лобіює скасування санкцій ЄС.
«Санкції забороняють цим трьом країнам експортувати паливо, яке вони виробляють з російської нафти, до інших країн, за одним іронічним винятком: вони можуть відправляти його в Україну», - пише видання.
Українські нафтопереробні заводи, переважно на зруйнованому війною сході, сильно постраждали. Оскільки порти в Чорному морі заблоковані, єдиний спосіб, яким Україна може отримати пальне, - це вантажівки або поїзди.
«З точки зору цинічної військової стратегії, нам все ще потрібна ця нафта», - сказав The Economist неназваний український радник з питань енергетики.
Російський газ, тим часом, ніхто ніколи не блокував. Але як тільки Європа запровадила санкції, Росія почала перекривати крани. Незважаючи на загадкове руйнування газопроводу «Північний потік» у вересні, Росія могла б постачати газ європейським споживачам через українську мережу. Але коли Україна перекрила точку входу в газопровід на окупованій території, Росія відмовилася платити повну вартість транзиту і погрожувала припинити постачання. Україна запропонувала перенаправити газ на інший маршрут, але Росія відмовилася. «Нафтогаз» подав позов проти російського «Газпрому» до Міжнародного арбітражного суду для вирішення суперечки.
Розповіді Путіна про те, що Європа «замерзне» без російського газу, не справдилися: зима була теплою, і Європа знайшла інших постачальників. До березня частка Росії в європейському газовому імпорті впала до трохи більше 10%. Близько половини цього обсягу становить скраплений природний газ, який купують у приватної російської компанії. Ще чверть надходить через газопровід «Турецький потік» до Південної Європи. Решта йде через Україну, переважно до Словаччини та Австрії. Аналітики очікують, що Росія припинить цей потік, який дедалі слабшає. Контракт між «Нафтогазом» і «Газпромом» закінчується наприкінці 2024 року, і важко уявити, щоб його продовжили.
Українські чиновники кажуть, що поки європейці купують російський газ, вони будуть виконувати свій контракт на його транспортування. Не в українських інтересах ставити під загрозу європейську підтримку, здіймаючи галас.
«Збереження української газотранспортної системи відкритою також допомагає європейським клієнтам, які судяться з «Газпромом» за відключення: інакше росіяни можуть стверджувати, що вибух «Північного потоку» унеможливив постачання газу», - йдеться в статті.
Попит на газ в Україні скоротився, оскільки значна частина української промисловості була зруйнована. Країна видобуває майже достатньо газу для своїх потреб. Але вона імпортує більшу частину нафтопродуктів, особливо дизельного палива для генераторів, які вона використовує під час відключень електроенергії, а також для військової техніки. Україна купує дизельне паливо у різних трейдерів, і його походження часто невідоме. Але неназваний український радник з питань енергетики напівпосміхаючись підтверджує, що частина пального, яким заправляють українські танки, ймовірно, російського походження.