Депутати Тернопільської обласної ради, вкинувши у горнило громадського обговорення і відклавши аж на... один день розгляд проекту обласного бюджету-2015 (очевидно, з метою наразити на вогонь критики у Кабміні за затримку прийняття бюджету виконувача обов'язків голови облдержадміністрації, представника "Батьківщини" Івана Крисака), в останні дні січня головний кошторис області таки затвердили. Обласний бюджет, зверстаний на новій податковій основі, нових міжбюджетних відносинах, з урахуванням змін до Податкового і Бюджетного кодексів, спонукає регіональну владу намагатися самостійно наводити елементарний порядок у бюджетних галузях - у вищій, професійно-технічній і позашкільній освіті, охороні здоров'я та інших.
Згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, ухваленими Верховною Радою під завісу минулого року, основу власних доходів обласного бюджету становлять два податки - податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) і податок на прибуток підприємств приватного сектора. Надходження від ПДФО у 2015 р. будуть значно скромнішими. Адже нині до обласного бюджету зараховуватимуть не 25%, як торік, а лише 15%. При прогнозованому символічному зростанні зарплат (на 7%) це призведе до зменшення надходжень до обласної скарбниці майже на 70 млн грн.
Частково цю втрату компенсує 10% надходжень від податку на прибуток підприємств приватної власності, що становить 46 млн грн. "Я теж чогось вартий", - скаже екологічний податок, 55% надходжень якого тепер спрямовується до загального фонду обласного бюджету. А це означає, що надходження від цього податку можуть бути витрачені на фінансування найнеобхідніших бюджетних статей, не обов'язково природоохоронних. В області немає великих забруднювачів атмосферного повітря чи водних об'єктів, таких, наприклад, як Бурштинська ТЕС по сусідству (що зумовлює вражаючу суму екологічного податку в Івано-Франківському обласному бюджеті на цей рік - 115 млн грн).
Однак якщо торік обласний бюджет Тернопілля отримав мізерний обсяг надходжень від цього податку (0,5 млн грн.), то 2015-го очікується приплив коштів - майже 3,5 млн грн. Та найбільша інтрига в тому, що при порівняно невеликих власних доходах - 283 млн грн - обласний бюджет депресивної Тернопільщини виходить профіцитним. Профіцит сягає аж 84 млн грн, з яких 15 млн грн досі не розподілені (про розподіл цієї суми трохи згодом).
Чому так сталося? Радикальні зміни до бюджетного законодавства дали можливість місцевим органам влади самостійно планувати доходи місцевих бюджетів, незалежно від погоджень і примх фінансових органів вищого рівня. А реформа міжбюджетних відносин полягає якраз у тому, що вирівнювання місцевих бюджетів відбувається не за видатками, як було раніше, а за доходами (податком на доходи фізосіб і податком на прибуток підприємств приватного сектора). Звідси визначається індекс податкоспроможності обласного бюджету, який для Тернопілля є нижчим за 0,9 і меншим порівняно із середнім показником по всіх обласних бюджетах в розрахунку на одну людину. І тому для обласного бюджету-2015 (хоч би як убого виглядали його показники порівняно із сусідніми областями!) передбачено базову дотацію в розмірі 68,8 млн грн.
Здавалося б, немає підстав апелювати до уряду і Мінфіну з приводу незабезпечення коштами бюджетних установ обласного значення хоча б на минулорічному рівні. Адже відтепер освітню галузь держава захищає окремою освітньою субвенцією, яку у 2015 р. для обласного бюджету буде виділено в розмірі 105 млн грн; охорона здоров'я перебуває під захистом медичної субвенції (462 млн грн). Для області передбачено також субвенцію на підготовку робітничих кадрів - 184 млн грн і низку інших цільових субвенцій. Крім того, власних доходів обласного бюджету вистачає, щоб повністю профінансувати на минулорічному рівні видатки на культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт.
Ну чого ж, запитаєте, вимагати від держави, коли враховані у відповідній субвенції видатки на загальну середню освіту, зокрема, на інтернатні заклади, порівняно з 2014 р. зростають на 20 млн грн, а на заклади охорони здоров'я - аж на 37 млн? Але не все безхмарно в суміжних галузях.
Щоб вийти на минулорічний рівень фінансування потреб вищої освіти (в усіх галузях), а також позашкільної освіти, в обласному бюджету бракуватиме 17 млн грн. Постійна комісія облради з питань бюджету запропонувала додати з профіцитної суми обласного бюджету лише 10 млн грн. Різниця, якої бракує, перетворюється на майданчик для старту реформ у сфері вищої освіти обласного підпорядкування.
Голова постійної комісії з питань бюджету облради Олександр Стадник, аналізуючи показники основного фінансового документа, як на мене, дав поштовх до дій регіональній виконавчій владі. "Чи потрібно нам стільки навчальних закладів вищої освіти і спеціальностей, які вони пропонують (нині є шість вишів, які перебувають у власності громад області. - Р.Я.), коли багато їхніх випускників не працюють за спеціальністю або виїжджають за кордон. В області є 42 заклади охорони здоров'я, але послуги третинного рівня (високоспеціалізована медицина), що відповідає обласному рівню, надають лише 40% з них", - зауважив чиновник.
Чіткі параметри реформ у вищій освіті та медицині самі депутати облради уявляють слабко. Але, тим не менш, вони підтримали звернення бюджетної комісії облради до керівництва облдержадміністрації з пропозицією вжити заходів насамперед задля оптимізації (вважайте - скорочення) управлінського апарату цих закладів, чим зробили конкретні кроки до визначення їх оптимальної мережі. Залишилося найважливіше - чекати реагування з боку виконавчої гілки влади.
Не до кінця зрозуміло, чому за обласними бюджетами законодавці закріпили видатки на ветеринарну медицину (лікарні та лабораторії), не визначивши чітко джерел фінансування. Цільової субвенції на цю галузь держава не передбачила. І нікуди подітися - 23 млн грн, необхідних для фінансування галузі на рік на рівні Тернопілля, доведеться виділити із профіцитної суми власних надходжень обласного бюджету, в тому числі з екологічного податку (1,2 млн грн). Але фінансові вливання задля порятунку - сигнал, що цю галузь теж не повинно оминути реформування.
Обласний бюджет і бюджети нижчих рівнів, сформовані за новими принципами і на новій податкові базі, дають шанс розворушитися місцевим чиновникам. Вони не повинні працювати, як зазвичай, будучи впевненими, що наприкінці року установам неодмінно додадуть коштів, яких бракуватиме. Керівники місцевої виконавчої влади і окремих галузей мали б визначити оптимальну мережу закладів, які фінансуються з обласного бюджету, виходячи з реальної потреби у фахівцях тієї чи іншої сфери, а також необхідний пакет освітніх, медичних послуг, послуг у сфері культури тощо, і на цій основі планувати фінансування. І тоді бюджетна реформа увійде в історію як локомотив для інших реформ - освітньої, медичної, у сфері культури, соціального захисту населення. Невже цей шанс знову буде втрачено?