Минулого тижня Міністерство доходів і зборів оприлюднило результати спецоперації "Держкордон-2013", запущеної з середини лютого для протидії корупції на митниці. За словами міністра Олександра Клименка, акція проходить успішно, для жорсткої боротьби є всі механізми, і дії їхні системні й чіткі. За два місяці скарбниця додатково одержала 68,9 млн грн. Відпрацьовується і система захисту прав бізнесу та інвесторів, яка дасть змогу виключити будь-який адміністративний тиск і корупційний ризики. Про це Клименко заявив і під час зустрічі з делегацією ЄБРР минулого тижня в Києві.
Однак у бізнесу інша точка зору. У той час як міністерство рапортує про перші успіхи в боротьбі з корупцією, експедитори, які працюють у двох великих портах країни - Одеському та Іллічівському, просять міністра приборкати хабарників і поламати, нарешті, корупційні механізми, які роками дозволяють митним інспекторам брати мзду.
Побори на митниці: свіжий прейскурант?
В останні роки було чимало спецоперацій, спрямованих на боротьбу з контрабандою і корупцією на митному кордоні. Однак усі вони закінчувалися рапортами про наповнення бюджету і мало зачіпали систему щоденних поборів. Нинішня боротьба демонструє такі самі успіхи. Усе, про що говорить сьогодні Міністерство доходів і зборів, - чи то про спеціальну ІТ-Систему, яка допомагає опрацьовувати інформацію та оперативно реагувати на правопорушення, чи то про внутрішній аудит, що дає змогу запобігати випадкам корупції, чи про автоматизовану систему моніторингу, - усе це мало впливає на вибудувану вертикальну систему поборів, яка успішно функціонує роками. Якщо взяти Південну митницю, у сферу управління якої входять митні пости в Іллічівському та Одеському портах, то тут, судячи з розповідей старожилів, грошовий струмочок як дзюрчав, так і дзюрчить. Він може пересихати на якийсь час, але річище прочищають, і воно знову наповнюється життєдайною "зеленою" вологою.
Первинна профспілкова організація експедиторів Одеського регіону підрахувала, що торік інспектори Південної митниці зібрали хабарів мінімум на 18,7 млн дол. За їхніми даними, за оформлення одного контейнера митник брав "на лапу" щонайменше 45 дол. Якщо цю суму помножити на кількість контейнерів, які пройшли через порти, то можна одержати приблизну суму поборів. Для інформації: вантажообіг контейнерів у портах Одеси та Іллічівська за 2012 р. становив 416837 штук. Нескладно прикинути, скільки "зелених" осяде в кишенях, якщо рахувати по максимуму.
Ось свіжий негласний "перелік обов'язкових і альтернативних хабарів" при оформленні вантажів у контейнерах у портах Одеси та Іллічівська. Він докладно наведений у листах Первинної профспілкової організації експедиторів Одеського регіону за підписом її голови Віктора Берестенка на ім'я начальника Південної митниці Володимира Григор'єва і міністра доходів і зборів України Олександра Клименка. Подаємо його виклад.
Отже, візування наряду коштує від 5 до 10 дол. Оформлення прохідного і внутрішнього транзиту - від 20 до 50 дол. Прискорене оформлення (протягом години після надання документів) - 50 дол. за контейнер. Оформлення вантажу при вагових невідповідностях - 50 дол. за кожну виявлену тонну при недовазі і 100 дол. - при перевазі. Скасування надуманого огляду - 50–500 дол. за контейнер. Скасування огляду зі стовідсотковим вивантаженням товару з контейнера - 500–1000 дол. за контейнер.
"У разі відмови платити митники максимально зволікають з оформленням документів або відмовляються їх приймати. Підтвердженням цього є час перебування автотранспорту на території порту", - зазначається в листі.
За словами Віктора Берестенка, близько 90% експедиторів, якщо не більше, платять ці суми. Змушені. Бо простій вантажу в порту їм дорого обходиться. До того ж останнім часом збільшилася кількість оглядів зі стовідсотковим вивантаженням товару з контейнерів. Це досить тривала, трудоємна і дорога процедура для імпортера, оскільки вивантаження і завантаження проводяться його коштом. Тому за скасування такого огляду існує такса. І багато хто платить, щоб уникнути ще більших витрат.
Але де ж логіка?
Обурює те, що результативність таких оглядів дуже невелика. "Щоправда, домогтися конкретики в митниці неможливо, - каже Берестенко. - Незважаючи на наші офіційні запити, профспілка в найкращому разі одержує відписки, а в гіршому - нас посилають подалі. Тим часом те, що при цьому робить митниця, важко піддається логіці. Уявіть собі коробку із цукром-рафінадом. З документами на неї все гаразд, рентген-апарат показав, що всередині таки цукор. Але митникові цього мало. Він посилає вантаж на ваги. До речі, вони в портах переважно приватні: в Одеському зважування коштує 90 грн, в Іллічівському - 140 грн. Так ось, ваги показали, що коробка набагато легша від заявленої в документі ваги. Тобто бюджет у виграші від такої невідповідності. Але замість відпустити товар з миром, інспектор вимагає провести огляд коробки з вивантажуванням усього цукру. При цьому він вимагає зважити та обміряти кожен шматочок. Приблизно так і зробила митниця з вивантажуванням контейнера з тканинами, який прийшов з Туреччини десь у лютому. Ми з цього приводу написали скаргу. Вантаж прямував на внутрішню митницю в Дніпропетровськ. І не мав оглядатися в Одесі. Проте контейнер не тільки вивантажили, а навіть улаштували перемірювання кожного рулону. Хоча довжина і ширина не впливають на суму митних платежів. У підсумку ніяких серйозних порушень не виявили. Але ця процедура забрала три дні. І заплачено чимало грошей з кишені імпортера. У цих випадках порт за завантаження і вивантаження бере 20 дол. за тонну. Це офіційний платіж. Крім цього, треба підсолодити життя вантажникам, інакше довго вовтузитимуться. Це ще плюс 100 або 300 баксів за контейнер, залежно від виду робіт".
У своїх офіційних повідомленнях митне відомство стверджує, що загалом в Україні скоротилася кількість митних оглядів. Якщо у 2009 р. цю процедуру застосовували до 69% товарів, то в 2012-му - до 9,9%. І це, мовляв, при тому, що Україна взяла на себе зобов'язання в рамках програм допомоги Європейського Союзу зменшити цю цифру до 15%. Чудова статистика. Однак якщо взяти зведення з портів, то там картина трохи інша. Причому оглядається здебільшого вантаж, який іде на розмитнення в інші міста України. І навіть транзит, який Україна катастрофічними темпами втрачає.
Приборкайте хабарників…
Профспілка експедиторів у своїх листах на адресу керівництва Південної митниці та очільника Міндоходів і зборів не тільки вказує перелік хабарів і суми, а й просить ужити низку заходів, які б дозволили виключити суб'єктивний фактор при оглядах контейнерів. До речі, відповідь від начальника Південної митниці вже отримано. У трьох рядках повідомляється, що "лист розглянуто і надіслано прокурору Одеської області для розгляду по суті". Все.
"Проблема в тому, що сьогодні немає чітких інструкцій, як на Заході, де покроково розписано дії чиновника, - каже експедитор з багаторічним стажем, член ради Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України Олександр Захаров. - У нас не прописано, що і як повинен робити інспектор при різних формах контролю. Приміром, при виявленні відхилень у вазі. Або в разі відсутності вагів, рентгена, їх поломки і т.д. У нас усе робиться на розсуд митника. У підсумку один каже: "Давай 100 дол., і я оформлю твій вантаж без проблем". Інший вимагає переробити документи. Третій пише супровід і відправляє вантаж на розмитнення. Четвертий призначає вивантаження товару зі стовідсотковим оглядом і перерахунком кожної позиції".
Словом, відсутність чітких інструкцій - це поле для маніпуляцій і вимагань. Це перше. Друге. За неправомірні дії, які завдають шкоди будь-якій особі, Митний кодекс передбачає відповідальність. Тобто митниця повинна відшкодувати збитки, яких зазнав вантажоодержувач у результаті надуманих і безрезультатних оглядів. Однак для стягнення збитків поки що немає механізму. І коли з'явиться, невідомо. Він має бути розроблений Кабміном і затверджений Верховною Радою.
"Однак митним органам нічого не заважає проаналізувати такого роду огляди і притягнути інспекторів до відповідальності за надумані безрезультатні перевірки, - каже Берестенко. - Ми неодноразово просили про це керівництво Південної митниці. Реакції - нуль. Далі. Ми просимо встановити часові рамки для оформлення вантажів у пунктах пропуску через кордон, обмеживши їх двома годинами. Тоді в інспектора не залишиться часу для надуманих оглядів". То що ж заважає це зробити?
…або Коли ж ударить буря?
Судячи із заяв міністра доходів і зборів, для боротьби з корупцією вжито жорстких заходів, і вони мають системний характер. Сьогодні діє автоматизована система аналізу та управління ризиками. Саме вона вказує інспекторові, який контейнер оглядати. Тоді чому бізнес у це мало вірить? Сьогодні експедитори і брокери можуть зі своїми скаргами телефонувати на цілодобову телефонну лінію інтерактивного сервісу "Пульс". Однак звернень кіт наплакав. Очевидно, тому, що інспектор, до якого експедитор або брокер прийде наступного дня, його по голівці не погладить. У найкращому разі це може вилитися скаржникові в кругленьку суму, у найгіршому - обернутися втратою роботи. Кому потрібен експедитор, який не може швидко оформити вантаж?
Словом, сьогодні Міндоходів і зборів побачило перші результати боротьби з корупцією, а бізнес - непробивну стіну. Міністерство повідомляє про збільшення обсягів митних платежів, а бізнес - про суми поборів. Немає розуміння між бізнесом і владою. Не кажучи вже про діалог, який нагадує розмову глухого з німим. Може тому нині на морському кордоні - гробова тиша. Зовні всі задоволені, усе спокійно. Як сказав один бізнесмен, досягнуто "балансу інтересів": одні дають, інші беруть, і всі "задоволені". Іншими словами, система хабарів налагоджена, відшліфована, контрольована і працює в штатному режимі. Побори люблять тишу. І цим усе сказано.
DT.UA направило запит в Міністерство доходів і зборів України. Редакція готова надати МДЗУ можливість прокоментувати викладені в статті факти.