Шум, що його наробив виданий нещодавно наказ Міністерства інфраструктури про розподіл корабельного збору, стих. Однак від каменя, кинутого в акваторію однієї приватної компанії, розійшлися великі кола. Небагато хто почав заглиблюватися в суть того, що відбувається. На це й розраховували.
Нагадаємо, про мільйонні втрати бюджетних коштів у порту "Південний" заявив народний депутат від фракції "Народний фронт" і об'єднання "Депутатський контроль" Максим Поляков. За його словами, чверть мільярда гривень щорічно йтиме в кишеню приватної компанії, завдяки протекції високих міністерських чиновників. Але, як виявилося, йшлося не про казенні гроші, а про збори із суден, які йдуть до причалів цієї самої компанії, завдяки днопоглибленню, зробленому за її кошти. Більш того, право одержувати цю плату приватникові дає закон.
Разом з тим заява депутата, що пролунала з трибуни парламентського прес-центру, одразу розлетілася по сайтах. DT.UA теж опублікувало цю інформацію, але вже уточнену. В ній ішлося про корабельний збір, який одержуватиме приватна компанія "ТІС" завдяки наказу Мінінфраструктури. Як запевняв нардеп, "чиновники в змові з бізнесменами запланували собі "відкіт". На додачу до цього він пояснив, що в такий спосіб нібито роблять банкрутом Адміністрацію морських портів України (АМПУ). І що на догоду бізнес-інтересам вона "щороку втрачатиме понад 250 млн грн портових зборів, а це непроведені реконструкції, ремонти, невиплачені зарплати в портах тощо". Щоб розібратися в суті того, що відбувається, редакція звернулася по роз'яснення до всіх трьох основних сторін.
Хто правий?
Найбільший в Україні приватний портовий оператор - компанія "ТІС" обурена словами депутата. "Нас звинуватили в тому, чого немає. Це ж неправда. Так не можна, - пояснив по телефону авторові цих рядків голова наглядової ради групи компаній "ТІС" Олег Кутателадзе. - Ми нічого у держави не забираємо. Навпаки, наш бізнес за сім років приніс скарбниці майже 1 млрд грн. А порту - понад 275 млн дол. портових зборів. Ми вклали понад 480 млн дол. інвестицій у будівництво нових сучасних терміналів, акваторії, залізничної станції. І плануємо вкласти ще більше. Ми даємо людям 4000 робочих місць, пристойну зарплату, будуємо школи в прилеглих селах. І нам увесь час доводиться виправдовуватися"…
"Чому таке ставлення до бізнесу? - продовжив Кутателадзе. - Уряд запрошує іноземців: приїжджайте, вкладайте гроші в Україну. Але хто при такому ставленні до вітчизняного інвестора захоче вливати свої капітали в нашу країну? Хто захоче мати справу з державою, в якій під приводом боротьби з корупцією намагаються грабувати бізнес?!".
Загалом "ТІС" заявляє про готовність із цифрами в руках довести, що він нічого ні в кого не забирає. Компанія всього лише хоче одержати частину цільового корабельного збору, що належить їй за законом, для того, щоб знову вкласти в нове днопоглиблення. Адже бюджет від цього тільки виграє.
На жаль, відправлене ще минулого тижня звернення DT.UA до народного депутата М.Полякова, з проханням конкретизувати й ширше аргументувати його заяви щодо наказу Мінінфраструктури і пов'язаних з його появою перипетій, так і залишилося поки що без відповіді.
Міністерство інфраструктури у своїй відповіді на запит DT.UA посилається на Закон "Про морські порти України" (п. 4 ст. 22), який надає право власникам операційних акваторій одержувати частину корабельного збору. Ще в травні
2013 р. міністерство видало наказ №316, який визначив порядок стягнення й розмір ставок портових зборів. Але право одержувати корабельний збір компанії ТОВ "ТІС-Руда" і ТОВ "ТІС-Контейнерний термінал" одержали лише після внесення змін до цього документа. Новий наказ під №281 підписано міністром Пивоварським 24 липня 2015 р. Він також пройшов узгодження в міністерствах і відомствах, завізований Кабміном і 28 серпня був зареєстрований у Мін'юсті.
Також Мінінфраструктури повідомило, що із запровадженням ставок корабельного збору для власників операційних акваторій держава запустила механізм компенсації коштів, вкладених приватними компаніями в розвиток акваторій.
Дія цього наказу поширюється на всіх приватних стивідорів, що мають у власності операційні акваторії. Але одержуватиме корабельний збір тільки компанія "ТІС". Чому?
Як пояснили в Міністерстві інфраструктури, приватними акваторіями володіють компанії "Ніка-Тера" і "Нібулон". Але на даний момент операційні акваторії причалів цих підприємств не входять до якихось акваторій українських морських портів. Що стосується операційних акваторій, побудованих "ТІС" за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності законом про порти, то вони включені до реєстру гідротехнічних споруд морських портів і відповідають тому самому переліку вимог, який необхідний для одержання корабельного збору.
Але скільки пішло нервів, щоб довести
Однак "ТІСу", за словами його керівництва, незважаючи на перелічені вище аргументи, неодноразово довелося доводити, що він легально, з повним пакетом дозвільних документів, з письмової згоди порту створив свої акваторії.
Компанія "ТІС" повідомляє, що вклала в днопоглиблення 40 млн дол. Частину цих коштів довелося позичати в банках і всі минулі роки платити за ними відсотки, яких "ТІС" не вимагає повернути. З дна лиману площею 50 га було вичерпано 6,5 млн кубометрів ґрунту для досягнення 15-метрових глибин. Результат у наявності. Протягом семи років "ТІС" збільшив вантажообіг порту на 20 млн т і приніс порту додатково понад 275 млн дол. портових зборів. З них 103 млн дол. корабельного збору. При цьому "ТІС" своїм котом продовжував усі ці роки утримувати акваторії. І жодної копійки не одержував із корабельного збору, який призначений для їх утримання, для підтримки певних глибин, необхідних для безпечного підходу суден до причалів.
За словами керівництва "ТІСа", фактично всі минулі роки порт, а потім АМПУ забирали собі 100% корабельного збору з суден, що йдуть до їхніх причалів, за прохід по їхніх акваторіях. "Простіше кажучи, наше підприємство побудувало дорогу, тільки не асфальтну, а водну, а держпідприємство забирає всі гроші за проїзд по ній, - пояснює Олег Кутателадзе. - Це неправильно, з правової точки зору, і несправедливо, з економічної".
Арифметика "ТІСа" проста. Їхнє підприємство вклало гроші, а інше - одержало дохід. Словом, порт заробив рівно в шість разів більше, ніж вклав інвестор. Але, як кажуть, береш чужі гроші, а віддавати доводиться вже свої. Хоча сторони від самого початку домовлялися про те, що вкладені кошти буде повернуто компанії. Просто порядок компенсації тоді, 2006-го, коли починалося будівництво, було складно визначити. Таких прецедентів не було. І всі чекали появи нового закону про порти, який і мав вирішити цю проблему. У 2013 р., коли закон вийшов і стало зрозуміло, що повернення інвестицій у побудовані гідротехнічні споруди може проводитися за рахунок портових зборів, міністерство і прийняло відповідний наказ. От, власне, і все. При цьому державі, вважають у "ТІСі", не треба лізти по компенсацію до своєї порожньої кишені. Ці гроші братимуться з корабельного збору із суден, які протягом кількох років приходитимуть до їхніх причалів.
Згідно з новим наказом, "ТІС" одержуватиме половину корабельного збору. Друга половина залишатиметься в АМПУ. Економічні розрахунки готував профільний інститут - УкрНДІМФ. Він порахував, що для операційних акваторій "ТІСа" ставка корабельного збору має становити від 53–60%. Але "ТІС" погодився на співвідношення 50 на 50. Орієнтовно кожна зі сторін одержуватиме 10,4 млн дол. на рік. Сума приблизна і залежить від суднозаходів. Що більше "ТІС" залучить вантажів, то вищим буде дохід. І навпаки.
Що ж стосується шуму в пресі, то він, за словами Кутателадзе, здійнявся тому, що в держорганах є багато охочих "освоювати" державні кошти. "І це вже не вперше, - наголошує він, - коли проти "ТІСа" у пресі розгортається ціла піар-кампанія за цілковитої відсутності аргументів і доказів".
Приміром, "ТІС" звинуватили в тому, що викопаний ним котлован для створення акваторії не оформлений у БТІ. Але жодна акваторія в Україні не має такого свідоцтва. БТІ їх видає тільки на будови, на нерухоме майно, а поглиблене дно таким не є.
Компанія "ТІС", як запевнив автора цих рядків пан Кутателадзе, має на руках "Свідоцтво про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації" і "Довідку про включення ГТС у базу даних гідротехнічних споруд". Вони були отримані у 2014 р., а саму акваторію прийняли в експлуатацію разом з причалами давним-давно. Причал №18 державна комісія прийняла 5 березня 2007 р., причали №19 і 20 - 14 березня 2008 р. До слова, саму акваторію Аджалицького лиману офіційно, на підставі постанови Кабінету міністрів було передано порту в користування тільки 30 серпня 2007 р. Тобто коли "ТІС" уже побудував свою першу гавань.
Виграють усі?
Компанія "ТІС" вважає, що від прийняття рішення про розподіл корабельного збору виграють і порт, і держава. От її аргументи.
Перший. Корабельний збір можна використовувати тільки на розвиток і утримання акваторії. За нецільове витрачання закон карає штрафом у 200% від витраченої суми. Тому збір із суден піде на розвиток гаваней. У планах "ТІСа" збільшення глибин до 19 м. Зараз такі параметри мають лише причали ДП "Морський торговий порт "Південний". А збільшення глибин - це збільшення вантажопотоку, отже, і відрахувань до бюджету.
Другий. Гроші надходитимуть прямо власнику акваторії, а не в загальний казан АМПУ. При цьому не треба буде чекати роками, поки тебе включать у план на днопоглиблення, потім цей план затвердять, потім оголосять тендер і т.ін. Приміром, фінансовий план АМПУ на 2015 р. Кабмін затвердив лише у вересні. Тобто плани з капвкладень провалено. Загалом передача корабельного збору безпосередньо користувачеві акваторії виключає й такого роду перекоси.
Третій. Приватник порівняно з чиновником не зацікавлений у "відкотах". Навіщо красти гроші в себе самого? Наскільки відрізнялися кошториси на роботи з днопоглиблення "ТІСа" і ДП "Морський торговий порт "Південний", свого часу було написано чимало. У порту вони виявилися значно вищими. Почасти саме з цієї причини державні структури неохоче розстаються із цільовими грошима.
Четвертий. Передача частини корабельного збору "ТІСу" ніяк не може призвести до банкрутства АМПУ. Адміністрація морських портів планує одержати цього року майже 3 млрд грн чистого прибутку. У першому півріччі 2015-го загалом у всіх портах відомство зібрало
2,2 млрд грн портових зборів. План на рік - 4,7 млрд. А "ТІСу" планується повертати лише близько 250 млн грн щороку.
У самому порту "Південний" за вісім місяців цього року АМПУ зібрала з суден 48,2 млн дол., у тому числі 34,9 млн дол. корабельного збору. З них більше половини зібрано із судів, які заходили до причалів "ТІСа".
І останній аргумент. Після того, як "ТІСу" буде відшкодовано вкладені ним у розвиток та утримання інвестиції, він зможе передати акваторії на баланс АМПУ.
Скільки важать аргументи?
Про це, вважають у "ТІСі", свідчать показники роботи.
Компанія "Трансінвестсервіс" (тепер група компаній "ТІС") робила свої перші кроки в порту "Південний" у середині 90-х минулого сторіччя. За двадцять років на березі Малого Аджалицького лиману, де раніше ріс очерет, квакали жаби, а горобцеві було по коліно, вона побудувала п'ять сучасних терміналів і шість причалів. Фактично поруч із державним портом, у хвості лиману виріс не просто другий за потужністю порт (але вже приватний), а величезний транспортний вузол. Крім терміналів з перевалки вантажів, побудовано залізничну станцію з магістралями, чого ніколи не робив приватник, а чекав, поки це зробить держава. Так само треба було чекати, поки держава поглибить дно біля твоїх причалів. Тому "ТІС" брав кредити і будував, будував, будував.
Група компаній "ТІС" перевалює мінеральні добрива, вугілля, руду, зерно і вантажі в контейнерах. За 2014 р. її вантажообіг сягнув майже 26 млн т. "ТІС" випередив ДП "Морський торговий порт "Південний", Одеський порт. Він - лідер портової галузі в Україні. Але якщо подивитися історію становлення цієї приватної стивідорної компанії, то можна побачити, що вона, затиснута рамками застарілого законодавства, розвивалася не завдяки допомозі держави, а швидше, всупереч.
Етапи зростання компанії, жаліються в "ТІСі", - це боротьба за право працювати у рівних із державним портом умовах, це протистояння з портовим начальством і міністерськими чиновниками. Вони часто змінювалися, і доводилося знову й знову відстоювати свої права на свої ж об'єкти. Адже були міністри, які походжали з інвесторами територією "ТІСа" і пропонували їм вкладати свої капітали. І, звичайно, доводилося весь час ухилятися від "наїздів" на кшталт "ви нам долар з тонни, і у вас ніяких проблем". Щоправда, це було давно, коли обсяги були в три-чотири рази менші. Але зараз доводиться відбиватися від цифр, які чиновники малюють на папері.
***
Це все до питання про все ту ж корупцію в портах. Її, звичайно, там не менше й не більше, ніж у будь-якій іншій галузі економіки. Але ситуація навколо "ТІСа" і зволікання з рішенням про компенсацію інвестицій якраз і сприяють вимаганню та іншим речам. Адже якщо говорити про депутатський "наїзд" на "ТІС", то в остаточному підсумку у що він вилився? В інструмент тиску на опонентів. Невипадково відразу з'явилися вимоги про відставку міністра А.Пивоварського.
Важливо й інше. Президент, прем'єр, міністри, роз'їжджаючи за кордоном, закликають інвесторів вкладати гроші в українські порти. А чи створено умови для інвестицій? Де відкриті й зрозумілі механізми їх повернення? Чому Кабмін дотепер їх не прийняв? Замість них - міністерський циркуляр "для створення умов для розвитку бізнесу". Тільки чомусь бізнес цього не зрозумів. Одні побачили корупцію, інші - відкоти. Ну а треті - спусковий гачок. І тут неважливо, проти кого конкретно спрямовано зброю. Її спрямовано проти іміджу України та проти інвестицій.