Центральний комітет Комуністичної партії Китаю збереться в липні на ключове засідання, відоме як пленум, зосередившись на реформах на тлі “викликів всередині країни й за кордоном”, повідомляє Reuters.
Пленуми є важливими подіями в політичному календарі Китаю.
Центральний комітет зазвичай проводить сім пленумів між партійними з'їздами, які відбуваються раз на п'ять років. Нинішній склад Центрального комітету обраний на останньому партійному з'їзді в жовтні 2022 року.
Подальше поглиблення реформ і сприяння модернізації Китаю будуть основними питаннями порядку денного третього пленуму ЦК КПК 20-го скликання, повідомило у китайське інформаційне агентство Xinhua.
Треті пленуми зазвичай проводяться восени, починаючи з 1990-х років. Очікувалося, що партія проведе його в жовтні або листопаді 2023 року, але цього не сталося.
Цьогорічний пленум проходитиме на тлі пригніченої економіки, з величезною заборгованістю в секторі нерухомості, яка колись становила чверть валового внутрішнього продукту країни, що суттєво погіршує настрої домогосподарств.
Економіка Китаю все ще бореться з багатьма проблемами.
Треті пленуми, як правило, зосереджувалися на реформах після закінчення Культурної революції наприкінці 1970-х років. Деякі засідання за зачиненими дверима залишали довготривалий та історичний вплив на економіку.
Третій пленум у грудні 1978 року під керівництвом Ден Сяопіна започаткував економічні реформи в Китаї. У листопаді 2013 року на третьому пленумі Центральний комітет пообіцяв дозволити ринкам відігравати вирішальну роль у розподілі ресурсів в економіці.
Третій пленум у лютому 2018 року, що відбувся нетипово рано, закликав партію “тісніше об'єднатися” навколо Центрального комітету, “ядром” якого є Сі Цзіньпін, також запропонувавши вилучити з Конституції положення, яке обмежує перебування на посаді лідера країни двома термінами.
Згодом Всекитайські збори народних представників проголосували за зняття обмежень на термін перебування на посаді глави держави, що дозволило Сі залишатися лідером Китаю необмежений час.
За останні роки Китай став іншим. І річ не в показниках зростання ВВП. Насамперед ідеться про зовнішню політику та дипломатію, що явно свідчать про глобальні амбіції Китаю на чолі з Сі Цзіньпіном, який бажає "виплекати сад світової Сі-вілізації". Як на це дивляться США, Японія та Індія? Яке місце в усій цій геополітиці відведено Росії? Читайте статтю посла України в Японії Сергія Корсунського "Чи вдасться Китаю побудувати світову Сі-вілізацію?".