Уряд Китаю представив "новий шлях до інтегрованого розвитку" з Тайванем, включаючи пропозиції з полегшення умов життя, навчання і роботи жителів острова у Китаї, повідомляє The Guardian.
Водночас Китай відправив до східних вод Тайваню найбільшу за останні роки кількість військових кораблів, що, на думку аналітиків, сигналізує про вибір між мирним "возз'єднанням" і військовим вторгненням, і це всього за кілька місяців до президентських виборів на острові.
У нових заходах, оприлюднених Центральним комітетом керівної Комуністичної партії і Державною радою Китаю йдеться про те, що прибережна провінція Фуцзянь стане "демонстраційною зоною" для інтегрованого розвитку.
Серед 21 заходу - полегшення проживання тайванців у Фуцзяні та доступу до соціальних послуг, збільшення кількості тайванських учнів у школах Фуцзяня, а також поглиблення промислової співпраці.
"Цей крок спрямований на поглиблення інтегрованого розвитку в усіх сферах і просування мирного возз'єднання батьківщини", - повідомляє офіційне державне видання Китаю China Daily.
Видання The Global Times описало цей документ як "еквівалентний викладенню плану майбутнього розвитку острова Тайвань".
Тайванські ЗМІ активно висвітлювали цю заяву, приділяючи особливу увагу заходам, що заохочують тайванців купувати житло та інвестувати у Фуцзянь. Реакція була скептичною, багато хто вказував на кризу на ринку нерухомості в Китаї.
У середу, 13 вересня, в центрі Тайбея кілька жителів острова розповіли Guardian, що їх не приваблює ця пропозиція. Террі Хунг, 37-річний працівник фармацевтичної промисловості, сказав, що це виглядає "дуже ризиковано".
Пані Сьє, вчителька на пенсії, каже, що молоді люди можуть приймати власні рішення, але "політичне середовище, оточення тощо, у Китаї настільки відрізняється від Тайваню, що тайванці можуть не пристосуватися".
Однак не всі були проти. Молода асистентка телепродюсера Шин сказала, що її зацікавили пропозиції розширення обмінів для студентів і для телерадіоіндустрії.
"Я вважаю, що будь-яка можливість сприяти транскордонним обмінам і взаємній вигоді є чудовою. Якщо буде можливість, я була б зацікавлена поїхати до Китаю", - заявила вона.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін хоче "возз'єднання" з Тайванем без війни, хоча й заявив, що готовий застосувати силу. План інтеграції збігся в часі зі скупченням китайських військових кораблів у західній частині Тихого океану для проведення великих військових навчань.
У понеділок, 11 вересня, Народно-визвольна армія Китаю відправила групу військових кораблів повз південний край Тайваню в західну частину Тихого океану на чолі з авіаносцем Shandong. Тайвань також зафіксував десятки військових літаків, які супроводжували ударну групу над серединною лінією Тайванської протоки.
У вівторок, 12 вересня, Міністерство оборони Японії виявило дві флотилії з восьми військових кораблів, які проходили через протоку Міяко на південь від Окінави курсом, який, на думку аналітиків, може з'єднати їх із групою на чолі з Shandong. Ще 36 вильотів військових літаків було зафіксовано в середу, 13 вересня, вранці, повідомило Міністерство оборони острова. Якщо групи зійдуться, це будуть найбільші маневри за участю китайського авіаносця за всю історію, заявив в інтерв'ю Financial Times аналітик Інституту досліджень національної оборони і безпеки Су Цзу-юнь.
Китайська влада не оголошувала про проведення навчань, і не було жодних навігаційних попереджень для цього району. Востаннє армія Китаю проводила великі навчання за участю Shandong поблизу Тайваню у відповідь на зустріч президента острова Цай Інвень і спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті. Аналітики припускають, що активність цього тижня є відповіддю на нещодавні транзити через Тайванську протоку і спільні навчання за участю США і союзників, а також на продовження військових погроз Тайваню.
У січні на острові відбудуться чергові президентські вибори, і очікується, що Пекін намагатиметься вплинути на виборців, як він робив це в попередні роки. Найбільше Китай виступає проти перемоги керівної Демократичної прогресивної партії, яка рішуче відстоює статус Тайваню як суверенної держави. Віце-президент Лай Чін-те, кандидат у президенти від партії, є нинішнім лідером виборчих перегонів.
Однак опозиційні партії і все більша частина населення Тайваню також відкидають перспективу китайського правління. Після приходу Цай до влади у 2016 році Пекін розірвав зв'язки з Тайбеєм. Уряд Тайваню вже готується до спроб Китаю втрутитися у вибори.