"На Львівщині захоплюють спиртзавод", "Спиртовики захищають підприємство від контролерів", "Працівники спиртзаводу на Львівщині цілодобово охороняють своє підприємство" - такими заголовками відгукнулися електронні ЗМІ на травневі події у селищі Великий Любінь Городоцького району на Львівщині. Хто ж ці організатори рейдерського захоплення стратегічного державного підприємства, яке є бюджетоутворюючим для Великого Любіна і на офіційному бланку якого написано: "Державне підприємство спиртової і лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" Великолюбінське місце провадження діяльності". В це важко повірити, але на думку менеджменту Великолюбінського спиртзаводу (тобто МПД "Великолюбінський спиртзавод"), який, схоже, переконав у цьому не тільки працівників підприємства, а й інших мешканців селища, рейдером є… ДП "Укрспирт".
Таким чином, має місце парадокс. Адже по суті один з численних відокремлених цехів (навіть не філія) звинувачує у рейдерстві своє підприємство, якому власник, тобто держава, відповідно до постанови КМУ №672 від 28.07.2010 р. прямо доручила господарське управління спиртовою галуззю і цим МПД.
Таке враження, що, сконцентрувавши увагу на надуманому рейдерстві, мало хто на виробничому підприємстві розуміє, що спиртзавод без взаємодії з менеджментом ДП "Укрспирт" невдовзі справді може зупинитися. Нагадаємо, що згідно із законодавством виробничий цех не має повноважень ні самостійно закуповувати сировину, ні тим більше реалізовувати спирт. Цим займається "Укрспирт", який має ліцензію на виробництво та обіг спирту. Фактично зусиллями колишнього директора Володимира Михайляка за підтримки трудового колективу може статися те, чим керівництво МПД і лякає своїх підлеглих. Та замість сісти за стіл переговорів, на територію Великолюбінського спиртзаводу не допускають ні контролерів, ні навіть заступника директора з юридичних питань ДП "Укрспирт".
Ворота для проїзду транспорту на територію Великолюбінського спиртзаводу перекрито трактором, на якому гасло проти рейдерського захоплення, хоча ні "тітушки", ні люди в балаклавах не намагалися проникнути на територію підприємства, не відтісняли охорону і не розрізали ворота болгаркою. Про що ж тоді мова? З чого почався терор, про який говорить пан Михайляк?
На його думку - з наказу ДП "Укрспирт" від 22.04.2014 р. про передачу
500 тонн зерна на інше підприємство галузі - в Радехівському районі Львівської області - для його запуску. Наказу Володимир Михайляк благополучно не виконав. І, до речі, ніяких оргвисновків щодо нього за це не було. Зерно залишилося на заводі.
Справжні проблеми в заслуженого працівника харчової галузі почалися після того, як 15 травня контролери з "Укрспирту" з'ясували, що на обладнанні заводу відсутня одна з пломб. А це справжня НП, адже йдеться про контроль підакцизної продукції і про відповідальність аж до кримінальної. Щоправда, Володимир Михайляк стверджує, що зірвали пломбу саме контролери з Києва. Мовляв, отака підступна акція: зірвали і, не підписавши жодного акта про проведену перевірку, сіли в авто й подалися геть. Звичайно, менеджмент МПД повідомив про НП у правоохоронні органи та керівництву галузі.
Наступного дня для з'ясування обставин інциденту із втраченою пломбою на підприємство прибув контролер з "Укрспирту". Проте в оперативній реакції з Києва директор Михайляк чомусь угледів підступні плани столичного керівництва, яке буцімто й організувало провокацію з пломбою. Словом, контролера не пустили навіть на територію державного заводу, що викликало обґрунтовані підозри: коли не пускають контролера, то є що приховувати. Тим більше що за даними "Укрспирту" рівень податків, сплачених МПД, в останні місяці різко зріс.
Про те, що було далі, пан Михайляк розповів в оригінальному відеозверненні, знятому від імені трудового колективу, за який він на словах так переживає і за допомогою якого, схоже, намагається втримати під собою нагріте крісло:
"Доброго ранку, пане президенте, прем'єр-міністре і пане Лабутін… У телефонному режимі пан Лабутін мене запрошує до Києва. Їдучи до столиці і переварюючи всю ту інформацію, з певних причин я до Києва не доїхав, тому що знаходжуся на лікарняному. Зразу ж робиться наказ про звільнення керівника, змінюється штатній розпис і вводиться нова посада - заступник директора з громадської безпеки. Якщо за тієї влади були "смотрящі", то за цієї вони називатимуться заступником директора з громадської безпеки... На завод має зайти нова
команда і вирішувати питання, які далеко не на користь держави… Я переживаю за інтереси колективу і вірю в те, що він не дасть захопити в рейдерський спосіб Великолюбінський державний спиртзавод. Нового керівника ми на завод не пустимо..."
Про маневри з лікарняними керівників, над якими нависла загроза звільнення, написано чимало, але наш директор перевершив усіх. Він спромігся піти на лікарняний, так би мовити, заднім числом. Контролера не пустив, але виїхав до столиці і пообіцяв що приїде в "Укрспирт" 16 травня. Та обіцянки не виконав. І отримав наказ про звільнення за грубе одноразове порушення трудової дисципліни. А тепер ще й звинувачує керівництво ДП "Укрспирт", що його звільнили незаконно - під час лікарняного, не відібравши пояснень. Щоправда, сумніви щодо його хвороби викликає його підвищена PR-активність. Судячи з численних відеозаписів і коментарів у ЗМІ, керівник у непоганій фізичній формі.
Так, 18 травня (неділя) датовано запис відеозвернення трудового колективу до керівників держави, в якому першу скрипку грав, звичайно ж, пан Михайляк, хоча на той момент він уже змінив статус на екс-директора і не мав права керувати людьми, тим більше у вихідний день. Зате 19 травня він проігнорував зустріч із заступником директора ДП "Укрспирт" Віктором Панковим. Юрист МПД Ігор Бондзило повідомив, що директор хворий, хоча його службове авто стояло під прохідною. І ніхто не зреагував на прохання В.Панкова запросити водія для перевірки його дорожнього листка. А запитання "Чому на підприємство не пускають?" відбили живим щитом трудового колективу. Мовляв, загальні збори заборонили. При цьому, за твердженням юриста І.Бондзила, протоколу зборів не вели… Такий собі совковий спосіб уникнути відповідальності. А тим часом недопуск на державне підприємство і перешкоджання його роботі є кримінальним діянням.
Цікаво, що рядові працівники за межі прохідної не виходили, хоч В.Панков кілька разів наголошував, що хотів би поспілкуватися з трудовим колективом. Зате одним з перших перегородив дорогу біля прохідної представникам "Укрспирту" сільський голова Степан Буняк. Судячи з усього, він вважає, що може брати на себе роль вуличного слідчого-адвоката і влаштовувати ледь не допит керівництву "Укрспирту". І все тому, що спиртзавод є донором селищного бюджету, і добробут населеного пункту залежить від цього підприємства.
"Чим це доведено і ким? - Це ВікторПанков про зірвані пломби. - Я маю повноваження перевіряти всіх на цьому заводі. Це ж не особисте підприємство, не приватна власність? Ні. Це державне підприємство і порядок повинен бути.
При проведені перевірки виявили відсутність пломб. Ревізора не пустили на прохідну. Сказали, що директор їде на Київ. Та 16 травня директор в Київ не приїхав. Ми хотіли з'ясувати всі обставини і відібрати в нього пояснення, бо ревізори стверджують, що пломба пропала до їхнього приїзду, а Михайляк - що підчас перевірки. Замість цього 16 числа надійшла заява Михайляка, що він з 15-го на лікарняному. Причина звільнення не пломби, а недопуск ревізора, який отримав завдання розібратися, чому відсутня пломба. У керівництва "Укрспирту" сьогодні єдине завдання - знищити нелегальний обіг спирту".
Заслужений працівник харчової промисловості Володимир Михайляк із 17-річним стажем роботи на підприємстві у своєму відеозверненні до керівників держави акцентує їхню увагу на тому, що Великолюбінській спиртзавод ніколи не був учасником жодних брудних схем, якими, ні для кого не секрет, грішить спиртовий ринок і які й намагається викорінити нове керівництво "Укрспирту". Але разом з тим на Львівщині він поширює інформацію, що за часів Януковича на підприємстві було двоє "смотрящих" з Єнакієвого, які працювали на Сім'ю. Але ж для фахівців ринку така інформація якраз означає участь у тіньових схемах, коли, наприклад, виконавши план виробництва, керівник міг на державному підприємстві з необлікованої сировини виготовити необлікований спирт і збути його на тіньовому ринку. Може, якраз саме цим і є пояснюється те, що останні кілька місяців підприємство сплачує податків удвічі-тричі більше, ніж раніше.
До слова, у галузі існували й інші схеми. Приміром, примусова приватизація державного підприємства через неповернутий кредит або корумповані державні закупівлі. І тут у Михайляка не все видається таким "білим і пухнастим". Достатньо нагадати хоча б про зникнення 14,5 тис. дал етилового спирту "Люкс", який був переданий ДП "Великолюбінський спиртзавод" у заставу за договором кредитної лінії №2062-7 від 27.05.2010 р. ВАТ "Державний ощадний банк України". (Для довідки: підприємство за добу випускає 2 тис. дал спирту високої якості.)
А коли спиртзавод не зміг виконати своїх кредитних зобов'язань, то рішенням Господарського суду Львівської області було звернено стягнення на заставлений спирт вартістю понад 320 тис. грн. Нагадаємо, що на сьогодні рішення суду не виконано. Адже виконавча служба не виявила на підприємстві зазначеного спирту. Мабуть, випарувався.
І, між іншим, чим це не привід не пускати контролерів на завод і нести маячню про зірвані контролерами пломби?..