ЯК ТОРГІВЛЯ АГРАРНОЮ ПРОДУКЦІЄЮ ДОЗВОЛЯЄ ГОРІЛЧАНИКАМ ЗМЕНШУВАТИ ПДВ
З 1 липня нинішнього року в нашій країні повноцінно впроваджується система електронного адміністрування податку на додану вартість (ПДВ). Запровадження цієї системи передбачає повний перехід на електронну звітність і необхідність реєстрування в Єдиному реєстрі всіх податкових накладних та розрахунків коригування, незалежно від суми. Передбачається, що завдяки системі електронного адміністрування буде зменшено кількість критеріїв для автоматичного бюджетного відшкодування. А відшкодування ПДВ експортерам та інвесторам в автоматичному режимі здійснюватиметься на місяць раніше, ніж тепер. Але насамперед система має навести порядок з адмініструванням ПДВ і стати ефективним способом боротьби: як із корупцією в цій сфері, так і з формуванням незаконного податкового кредиту. Тим часом деякі платники податків, схоже, намагаються запастися податковими кредитами і не нітяться при цьому використовувати старі схеми.
Акциз і ПДВ
Зі сплатою ПДВ у виробників алкоголю проблеми виникали з помітною регулярністю. Так, із кінця 2014 р. практично всі виробники алкоголю в Україні знову знизили суми сплати ПДВ до державного бюджету. За статистичним даними, деякі лікеро-горілчані компанії стали платити в кілька разів, а іноді - й на порядок менше від розрахункових сум податку на додану вартість. Проводячи розрахунки, податкові спеціалісти за орієнтир традиційно використовують суми сплати акцизу на алкогольну продукцію, адже вони відповідають обсягам легально виробленої продукції. Нормальне податкове навантаження з ПДВ для компаній алкогольної галузі, згідно з багатолітньою статистикою, має становити не менш як 20% суми сплаченого акцизу. Якщо реально ПДВ сплачується менше, це вже привід зацікавитися підприємством; якщо ж суми менші в кілька разів - слід бити на сполох. Оскільки ПДВ в нашій країні - один із основних податків і його збирання прямо впливає на виконання бюджету України, фіскальна служба аж ніяк не може ігнорувати таку ситуацію.
Щоб переконатися в серйозності недоодержуваних бюджетом країни розрахункових сум, досить поглянути на величину сплаченого ПДВ за період жовтень 2014-го - березень 2015 рр. (див. сайт "Обозреватель", Лілія Рагуцька "Наводка на водку: по следам неуплаченного водочного НДС").
Наприклад, лікеро-горілчаний завод "Златогор" з жовтня по березень вніс до бюджету 3,6 млн грн, тоді як, за підрахунками податкових органів, надходження мали б становити 21,8 млн грн. ЛГЗ "Прайм" мав внести 44,5 млн грн, а заплатив усього 1,6 млн грн. НВП "Гетьман" заплатив
9,6 млн грн з очікуваних 34 млн грн. Найбільший виробник горілки в Україні "Національна горілчана компанія" (група "Баядера") заплатила за 6 місяців 70,7 млн грн із розрахованих 125,1 млн грн, з помітним провалом у грудні.
Картина вимальовується досить цікава. З одного боку, на всі звинувачення податківців учасники алкогольного ринку заявляють, що законодавчо встановленої формули, яка б відображала зв'язок акцизного податку і ПДВ, не існує. І формально це правильно. Оскільки акциз сплачується з обсягу виробленої лікеро-горілчаної продукції, а ПДВ - з проданої. Крім того, некоректно порівнювати сплату акцизу і ПДВ щомісячно, бо факти виробництва і реалізації продукції не збігаються в часі. Акциз сплачується в бюджет авансом, через купівлю акцизних марок, а ПДВ нараховується виключно після реалізації товару.
З іншого боку, є статистична залежність між цими двома податками. Певні часові розриви між випуском і реалізацією, звісно, бувають, але за досить тривалі періоди часу вони все ж таки мають прийти до ПДВ, який прямує до 20% акцизу. Це знають і податкові спеціалісти, і учасники ринку. Якщо зазначене співвідношення серйозне порушується, виникають підстави підозрювати виробника алкоголю в оптимізації податків.
Схеми на олії
Так, "Національна горілчана компанія" (виробник торгових марок "Хлібний дар", "Коблево", "Маренго", "Козацька рада", "Перепілка", "Байка", "Цельсій" і "Перша гільдія") у грудні 2014 р. помітно знизила обсяги сплаченого ПДВ. Вона входить до групи компаній "Баядера": ТОВ "Алкогольні традиції", ТОВ "Баядера Логістик", ТОВ "Коблево" та ще ряд менших компаній. За розрахунками фіскальної служби, вона мала внести в бюджет 25,2 млн грн податку, а перерахувала всього 3 млн грн ("Экономическая правда", Андрій Вишинський "Водку маслом не испортишь").При цьому різко активізувався експорт компаній групи. Місячні експортні поставки продукції зросли з 10-20 млн грн у
2014 р. до, практично, 100 млн грн на початок нинішнього року.
Виявляється, група компаній "Баядера" відкрила для себе новий вид бізнесу - експорт соняшникової олії. Очевидно, саме ця, досить несподівана, стаття експорту групи винно-горілчаних компаній і привела до різкого зниження сплати ПДВ у скарбницю. Принаймні у січні 2015 р. 83% експорту структурного підрозділу "Баядери" - "Національна горілчана компанія" - припадало не на горілку, а на соняшникову олію. Надходження від нього становили понад 80 млн грн. У лютому ця цифра зросла до 104 млн грн (при загальному експорті на 117 млн грн). (Сайт "Обозреватель", Лілія Рагуцька "Наводка на водку: по следам неуплаченного водочного НДС").
Коли так, то нестандартний ринковий хід "Баядери" насправді є досить добре відомою схемою оптимізації платежів до бюджету, яку фіскальні спеціалісти називають "нетиповий експорт".
Взагалі, практика операцій нетипового експорту разом із використанням податкових ям дозволяє компаніям оптимізувати ПДВ. При цьому найчастіше 90% сільгосппродукції, що йде на експорт, закуповується в населення за готівку і лише частково - у реальних виробників. У цьому випадку роль такого виробника зводиться до одного - до легалізації товару, купленого в населення за готівку.
Відтак, в експортера з'являється податковий кредит, за рахунок якого зменшуються податкові платежі до бюджету від продажу основної продукції, наприклад горілки та іншого міцного алкоголю.
Можливо, використання такої схеми дозволило і "Баядері" тільки за перший квартал 2015 р. недоплатити в бюджет близько 48 млн грн. (див. період січень-березень 2015 р. у таблиці на сайті "Обозреватель"). Примушує замислитися й те, що недавно Держприкордонслужбою була затримана велика партія продукції компанії (сайт Державної прикордонної служби, "Прикордонні наряди вздовж лінії розмежування впродовж тижня виявили понад 300 транспортних засобів із товарами") під час спроби ввезення на територію "ДНР".
Дві точки зору і національні інтереси
І експортер олії, і виробник горілки зазвичай намагаються виправдати такі операції. Податківці, своєю чергою, розглядають їх як підозрілі. І теж мають на це право. Адже ці схеми все одно є оптимізацією податків. Тому найменші ознаки "нетипового експорту" були донедавна приводом до проведення перевірки підприємства податковою. Останні кадрові заміни у Державній фіскальній службі додали значної невизначеності в цьому питанні.
Більшість підприємців, вимушених жити й працювати в українських реаліях, виправдовують ухиляння від сплати ПДВ недосконалими податковими умовами і не вважають такі дії якимось злочином. Це спосіб отримати вищий прибуток, що природно для будь-якого бізнесу. Інша річ, що в цивілізованих країнах навіть найменші підозри у використанні т.зв. схем оптимізації податкових зобов'язань, з погляду законності, вважаються нечистоплотними. Не кажучи вже про використання схем, які мають характер нетипового експорту.
Ще один досить важливий аспект. Коли економіка працює нормально, а з наповненням бюджету країни немає серйозних проблем, податківці й уряд ще могли заплющувати очі на напівлегальні способи ухиляння від податків. Так, власне, й відбувалося в нас у країні досить тривалий час. Однак тепер, коли на території країни ведуться бойові дії, коли бюджет не має коштів навіть на виплату пенсій і зарплат учителям та бібліотекарям, - такий бізнес уже можна сприймати як загрозу національній безпеці.
Попри всі вади й складності системи електронного адміністрування ПДВ, є надія, що нове керівництво податкової її запровадить і тим самим вирішить проблему, якої не змогли розв'язати їхні попередники. Не виключено, що цим-таки керівникам доведеться вирішувати, яке покарання і в які терміни отримають підприємства, котрі сьогодні цинічно користуються ситуацією і намагаються "наостанок", шляхом нехитрих маніпуляцій, зменшити і так убогий бюджет держави, змушеної вести війну на власній території.