Попри регулярні заяви високопоставлених чиновників про позитивну динаміку вітчизняної економіки, промисловість продовжує невпинно скорочуватися. У травні було зафіксовано рекордне з 2009 р. падіння обсягів виробництва. Залишається загадкою: як із такими "прогнозами" можна керувати економічним розвитком держави?..
Офіційна статистика динаміки вітчизняного промвиробництва, нещодавно оприлюднена Держстатом, укотре "підвела" український уряд. Адже і прем'єр Микола Азаров і інші урядовці неодноразово висловлювалися стосовно того, що завдяки вжитим ними заходам у багатьох секторах вітчизняної економіки намітилася стабільність. Так, напередодні минулого року уряд вважав, що промисловість упритул наблизилася до справжнього виробничого ривка. "Середньорічні темпи промвиробництва у
2012 р. прогнозуються на рівні 7-8%, в 2013-2015 рр. - 9-10% ", - упевнено заявив прем'єр-міністр, анонсуючи ухвалення Кабміном інвестиційної програми, яка, власне, і закладала механізми, що стимулюють базові галузі.
Основний акцент робився на прирості в хімічній і нафтохімічній промисловості, а також у машинобудуванні, яке взагалі мало поліпшити показники на 23%.
При цьому, коли в 2012 р. все пішло зовсім не за урядовим сценарієм (за підсумками року промвиробництво скоротилося на 1,8%), Микола Азаров особисто наполягав на тому, що цей рік буде більш перспективним для вітчизняної економіки. "Я переконаний, що в 2013 р. нам вдасться забезпечити зростання ВВП на рівні 3%", - зазначив у лютому прем'єр під час зустрічі з головою європейського департаменту МВФ Крістофером Джарвісом у рамках візиту місії МВФ в Україну. І обнадійливо додав, що ця цифра - ще не межа, зростання може бути навіть іще більшим. Прем'єра нітрохи не бентежило, що експерти зі Світового банку, ЄБРР та МВФ у своїх прогнозах були набагато песимістичнішими щодо зростання ВВП в Україні.
Цей же показник зростання він іще раз озвучив уже в травні 2013 р. під час зустрічі з віце-президентом групи з питань зовнішньої політики Європейського парламенту, членом Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Лібором Роучеком.
За останніми статистичними даними, ситуація в економіці складається зовсім не так, як заявляв очільник уряду. Приховати реальний стан справ у базових секторах економіки не до снаги навіть такому держоргану, як Державна служба статистики.
Згідно зі статистичними даними, за п'ять місяців цього року спад у промисловості становив 5,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Тільки минулого місяця українська промисловість обвалилася на 9,3% порівняно з травнем 2012 р. і на 5,6% - із квітнем 2013-го.
Втім, ці цифри лякатимуть набагато більше, коли врахувати такий технічний фактор, як низька база порівняння. Адже 2012-й важко назвати вдалим для української промисловості. Востаннє незначне зростання (+2% до аналогічного періоду) було зафіксовано саме торік у травні. Це були дані щодо роботи промисловості також за п'ять місяців. Відтоді спостерігалося систематичне падіння, на тлі якого травнева статистика сприймається як стрімкий обвал. Гірші результати спостерігалися лише в кризовому 2009-му.
За іронією, найбільше потерпають саме ті галузі, яким уряд раніше приписував виробничий бум. Найбільше "просіли" машинобудівний сектор, хімічна та нафтопереробна промисловість - мінус 14%, 18,4 і 18,2% відповідно до п'яти місяців минулого року. Хоча чиновники надто вже сподівалися на ефект від реалізації конкретних заходів стимулювання, які або так і не були впроваджені, або не дали належного результату.
Абсолютним лідером падіння за підсумками п'яти місяців стало автомобілебудування - 18,9% за відповідний період. Рятувальний круг у вигляді спецмита на імпорт малолітражних автомобілів поки що не зупинив стрімкого згортання галузі. На момент запровадження спецмита автопром перебував у настільки критичному стані, що, як зазначає президент Асоціації "Укравтопром" Юхим Хазан, "на відновлення виробництва потрібно буде чимало часу, тому цього року вплив спеціальних заходів буде незначним". При цьому тільки в травні, порівняно з квітнем цього року, виробництво автомобілів та інших транспортних засобів, за даними Держстату, скоротилося на 13,8%.
"Порівняно з травнем минулого року зниження виробництва спостерігалося практично в усіх галузях, окрім видобутку залізної руди (+2,7%), яка продемонструвала зростання завдяки запуску додаткових виробничих потужностей на початку року", - констатує головний економіст Dragon Capital Олена Білан. На її думку, падіння було спричинене тривалими травневими святами і тривалими канікулами низки промпідприємств. Утім, іще раз зазначимо, що саме таки в травні минулого року промисловість востаннє показала зростання. Навряд чи календарний ефект у вигляді одного зайвого вихідного міг так обвалити виробництво.
"Негативно впливати на динаміку промвиробництва продовжував слабкий зовнішній попит. Зокрема в металургії, де ефект робочих днів не повинен впливати завдяки безперервному виробничому циклу, зниження обсягів виробництва в річному обчисленні становило 11%", - додає О.Білан.
Є проблеми попиту і на внутрішньому ринку. Аналітики Українського кредитно-рейтингового агентства (UCRA) вважають, що зниження промвиробництва відбувається через мляве кредитування реального сектора економіки з боку держави. "Участь Національного банку у фінансуванні економіки залишається обмеженою: за п'ять місяців 2013 р. обсяг
рефінансування банків за всіма інструментами становив 14,5 млрд грн. Такі тенденції можуть свідчити про посилення чинників, які обмежують потенціал зростання економіки", - наголошується в повідомленні агентства.
"Результати травня змушують нас говорити про те, що ситуація в реальному секторі тільки погіршується", - підкреслює керівник аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
Втім, і такий стан справ в українській промисловості, на думку аналітиків, іще не межа. Насправді сьогодні відсутні об'єктивні чинники, які вселяли б надію на відновлення промисловості в короткостроковій перспективі. Як зазначає О.Білан, шанси на зростання обсягів виробництва передвіщають лише такі технічні чинники, як низька база порівняння і відсутність негативного календарного ефекту.
"Навіть якщо з червня промисловість почне зростати, що малоймовірно, то за результатами року ми можемо очікувати спаду промисловості мінімум на 1,5%", - прогнозує О.Паращій.
Аналітики UCRA вважають, що сприяти відновленню промисловості в нинішніх умовах може активізація держкредитування. Вони не виключають, що для підняття економіки НБУ може використовувати механізми кредитної емісії. Однак "використання грошової емісії з метою підтримання економічного зростання може бути ускладнене, оскільки це пов'язано з підвищенням інфляційних та девальваційних ризиків економіки і вимагає належного контролю за використанням коштів банками і реальним сектором", констатують у UCRA.
Є надія і на те, що спецмита таки зроблять свій внесок у процес відновлення автопрому, що забезпечить бодай незначне зростання обсягів виробництва не тільки в машинобудуванні, а й суміжних галузях, наприклад у металургії.
На тлі викладеного вище заява Миколи Азарова наприкінці листопада 2012 р. під час вітання творчого колективу інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" з 20-річчям заснування про те, що "у нас є своє бачення, як буде розвиватися економіка України в наступному (тобто 2013-му. - Ред.) року", навіює смуток. Адже складається враження, що ситуація в промисловості абсолютно не підконтрольна ні самому прем'єру, ні профільним міністрам.
Окрім того, схоже, чиновники не беруть до уваги і того факту, що основний наголос в оптимістичному прогнозі щодо зростання ВВП робився на трьох головних аспектах: прирості в агропромисловому комплексі, зростанні цін на металургійну продукцію на світових ринках та активізації внутрішнього виробництва шляхом запуску інвестиційних проектів, передбачених Держпрограмою активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр.
Якщо ситуація в агропромисловому комплексі ще обнадіює, то два останні аспекти точно засмучують. Тому можна констатувати, що нинішній обвал промвиробництва був передбачуваний. Що було зроблено для того, аби згладити ситуацію, залишається під запитанням.
При цьому уряд досі продовжує сподіватися на реалізацію саме Держпрограми активізації розвитку економіки на 2013-2014 рр., яка нібито простимулює розвиток промисловості та економіки в цілому. Перший віце-прем'єр Сергій Арбузов упевнено заявив на першій міжнародній бізнес-конференції ABC: Ukraine & Partners, що даний документ не тільки забезпечить тимчасове підвищення економічної активності, а й стане початком структурних змін. Однак реалізація держпрограми, старт якої передбачався з початку нинішнього року, постійно відкладається. Все це може свідчити лише про те, що держава ніяк не може запустити механізми, на які так розраховує промисловість у стані падіння. А тому всі прогнози та обіцянки чиновників про будь-які перспективи істотного зростання видаються пустопорожньою балаканиною.