Лютневе зведення Держстату про наявність вакансій на ринку праці нагадують повідомлення під час спекотної вступної кампанії: на одне робоче місце припадає по десять бажаючих. Але це в середньому по країні. У більшості регіонів кількість претендентів на посаду перевищує цей показник. У Сумській області "конкурс" уже 1 до 20, у Запорізькій і Вінницькій - 1 до 40, але всі рекорди б'є Черкащина - 75 осіб на місце. І лише в столиці роботи вистачає майже для всіх: кількість здобувачів дорівнює відкритим вакансіям.
Задля справедливості варто зазначити, що статистики вважають здобувачами лише тих, хто прийшов до центрів зайнятості і одержав статус безробітного. Таких по країні налічується 564,5 тис. Чіткішу картину зайнятості та безробіття дає методологія Міжнародної організації праці. За даними вибіркових обстежень населення з питань економічної активності, безробітних українців віком від 15 до 70 років налічується 1,6 млн. Це на 87,3 тис. менше, ніж на початок 2012 р.
За словами експертів ринку праці, величезний конкурс вакансій пояснюється невідповідністю попиту на робочу силу та професійно-кваліфікаційною пропозицією. З одного боку, роботодавці висувають завищені вимоги до якості професійної підготовки та трудового досвіду здобувача, але не поспішають забезпечити належний рівень заробітної плати навіть висококваліфікованим працівникам. З іншого - самі претенденти, особливо затребувані на ринку праці фахівці, намагаються вибити для себе побільше преференцій. І тоді, як точно зауважила менеджер зі зв'язків із громадськістю компанії "HeadHunter Україна" Наталя Маципура, роботодавець "почувається пташкою на одній ніжці, яка скаче перед працівниками, виконуючи різні умови".
Утім, роботодавці й самі усвідомили, наскільки важливо залучати кваліфіковані кадри й розвивати людський ресурс свого бізнесу.
"Що професійніший фахівець - то дорожче його вартість на ринку праці, і це прямо пов'язано з підвищенням конкурентоспроможності самої компанії. Адже чим сильніша команда, тим успішніший бізнес", - каже віце-президент Асоціації експертів ринку праці Оксана Краснощок.
Цього тижня міжнародний кадровий портал HeadHunter оприлюднив результати дослідження, проведеного за методикою Reputation Institute. Він дізнавався у своїх користувачів, яким компаніям вони довіряють як роботодавцям і де хотіли б працювати. З'ясувалося, що менеджери і фахівці середньої та вищої ланок, які становлять ядро клієнтури рекрутингових агентств, вважають привабливішою роботу в міжнародних компаніях.
"Тут рівною мірою відіграє роль сприйняття більшого рівня стабільності, розвиненості та прозорості, а також популярність компанії", - прокоментувала результати дослідження директор із розвитку "HeаdHunter Україна" Тетяна Топчій.
До десятки найбільш привабливих вітчизняних роботодавців увійшли чотири телеканали ("Інтер", "1+1", ICTV і Новий канал), компанії "Чумак", "Рошен", IDS Group Ukraine, СКМ, "Метінвест" і фармацевтична фірма "Дарниця".
Примітно, що поруч із традиційно високо оцінюваними здобувачами роботи компаніями медіа, фармацевтичної та харчової галузей у число лідерів рейтингу потрапили два бізнеси Ріната Ахметова - СКМ і "Метінвест". Останній, попри те що переживає непрості часи (на тлі падіння світового попиту на продукцію металопрокату металурги скоротили виробництво сталі на 13% порівняно з 2011 р.), все-таки зберіг високу планку репутації серед професіоналів. До речі, СКМ і "Метінвест" разом з енергетичною компанією ДТЕК, що також входить до групи Ріната Ахметова, були ще включені в число переможців рейтингу "Кращий роботодавець на думку кандидатів із досвідом роботи - 2012", який склала компанія Ernst&Young.
За словами експертів ринку праці, репутація компанії дає роботодавцеві змогу ефективніше залучати та утримувати висококваліфікованих фахівців, які вже звикли до стандартних для себе умов праці (офіційного працевлаштування, високої "білої" зарплати, соцпакетів тощо).
Також важливим чинником привабливості роботодавця стає і його бачення своєї відповідальності перед суспільством. Далеко не всі вітчизняні компанії вкладають кошти не тільки в модернізацію власних підприємств, а й у поліпшення інфраструктури тих міст і селищ, де живуть їхні співробітники. Група Ріната Ахметова - одна із цих небагатьох. Так, СКМ оголосила про те, що торік її вкладення в соціальні, медичні й освітні проекти (що охопили в регіонах присутності не тільки працівників компанії, а й людей, прямо з нею не пов'язаних) становили приблизно 170 млн грн. Ще один учасник рейтингу HeadHunter - "Рошен" - завдяки зусиллям свого власника Петра Порошенка останніми роками здобув популярність як
ініціатор великих проектів у Вінниці, що модернізують міський ландшафт. Так, інвестиції в нову набережну міста та встановлений на ній фонтан становили майже 70 млн грн.
Треба думати, що програми соціальної відповідальності матимуть дедалі більше значення для українських фахівців. Хоча сьогодні робота в цьому напрямі властива, швидше, іноземним компаніям, які працюють в Україні. Як зазначає старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь, вітчизняні компанії поки що рідше дотримуються подібних принципів, однак винятки вже є.