UA / RU
Підтримати ZN.ua

У моді — мінімалізація житла

Якщо українці й купують квартири, то найчастіше маленькі, на які гроші збирають усією сім’єю, накопичують, намагаючись не влазити в нові борги.

Автор: Наталя Вареник

Підвищення цін на комунальні послуги, продукти харчування, зростання безробіття та інші негативні процеси в суспільстві змушують наших співвітчизників не тільки тугіше затягти паски, а й «стиснути» своє середовище проживання до мінімальних меж.

- Попит на одно- і двокімнатні квартири традиційно вищий, ніж на багатокімнатні, проте в останні роки ця ринкова особливість стала виявлятися сильніше, - коментує власник «Агентства Нерухомості» Анатолій Плющук. - Це пояснюється багатьма чинниками: зниженням рівня життя, небажанням населення користуватися банківськими кредитами тощо. Попри те, що в останні три-чотири місяці банки відновили кредитування купівлі житла і працюють привабливі програми з 18,5% річних (помірні відсотки докризового періоду), громадяни не надто поспішають ними користуватися. Надто важку пам’ять залишили валютні кредити, які й досі виплачує населення...

Якщо українці й купують квартири, то найчастіше маленькі, на які гроші збирають усією сім’єю, накопичують, намагаючись не влазити в нові борги. Дедалі більше людей намагаються мінімізувати наявне житло до невеличких метражів - платити за опалення та електроенергію стає дедалі важче...

Причому люди не завжди розуміють, що, продавши в обласному центрі велику трикімнатну квартиру за 55 тис. у.о., вони зможуть купити в тому самому місті та районі двокімнатну квартиру майже так само дорого, вигравши на продажу лише якихось 3-5 тис. у.о.

Це пояснюється тим, що ціна «квадрата» в однокімнатній квартирі в обласному центрі становить 900 у.о., двокімнатній - 800 у.о., а трикімнатній - лише 600-700 у.о. Тобто великі квартири коштують відносно дешевше!

Займемося арифметикою: трикімнатна квартира загальною площею 70 кв. м коштуватиме 42000 у.о., тоді як однокімнатна площею 40 кв. м обійдеться в 36000 у.о. - ненабагато менше...

Як зазначають ріелтери, багато громадян ще не зрозуміли цієї сумної істини та наполегливо намагаються мінімізувати житло у своєму ж районі, хоча єдиним виходом зі становища, що склалося, є переїзд на околицю, де ціни істотно нижчі.

Що ж до плати за комунальні послуги, то зменшення метражу квартири грає на руку власника в будь-якому разі.

Процес мінімізації житла шляхом переїзду з багатокімнатних квартир у малометражні гальмує велика кількість домочадців, які проживають і зареєстровані на цій житлоплощі. Річ у тім, що, за спостереженнями гравців ринку, великі квартири в останні роки, як правило, переповнені: молодь перестала купувати чи знімати окремі квартири. Оперившись і створивши власну сім’ю, молоді люди не поспішають залишати батьківське гніздо - у них просто немає коштів на оренду однокімнатної квартири, яка в обласному центрі становить тисячу гривень із хвостиком плюс оплата лічильників. У столиці ж такі ціни істотно вищі.

- Процес мінімізації житла розпочався ще до кризи. Поки що це не масовий процес, але є всі підстави стверджувати, що він поступово охопить широкі верстви населення, - розповідає власник агентства «Нерухомість міста» Олександр Рябоконь. - Із тенденцій останнього часу я виокремив би плавне послідовне зниження цін на житло та цілковиту втрату інтересу до житлового фонду і землі в сільській місцевості (за винятком передмістя столиці). Популярність має тільки міська нерухомість. Сільська місцевість - це чудовий шанс купити нерухомість майже за безцінь.

Покупці, які зважилися на купівлю багатокімнатної квартири, нині дуже прискіпливі. Вибирають те, що краще, із гарним ремонтом, плануванням, транспортними розв’язками, мікрорайоном, враховують буквально все...

Тим, хто хоче виграти на вартості житла, можна порадити ще один варіант: скористатися квартирами в старому фонді, який дешевшає набагато швидше за новий. Наприклад, сьогодні трикімнатна квартира в хрущовці коштуватиме приблизно стільки ж, як і однокімнатна в будинку нового планування. Правда, платити за комунальні послуги в трикімнатній хрущовці вам буде так само дорого, як і в новобудові...

Що ж до власників будинків у приватному секторі, то, на думку ріелтерів, масово позбуваються своїх «хором» тільки власники величезних, багатоповерхових особняків, які проблематично опалювати. Придбані або побудовані в роки економічної стабільності «палаци» нині тиснуть тяжким тягарем на плечі своїх хазяїв.

Невеличкі, компактні будинки площею 100-120 кв. м власники поки що не поспішають продавати - проти того, щоб з’їхати в маленьку квартиру, є вагомі аргументи: лічильники на автономне газове опалення, газові колонки (гаряча вода цілий рік) і багато чого іншого... Ріелтери підрахували, що проживання в таких будинках набагато економніше, ніж виживання в середньостатистичній трикімнатній квартирі...

- Ми прийшли в агентство нерухомості, щоб мінімізувати своє житло, - розповідає Ганна Строкова, - оскільки в нашій великій трикімнатній квартирі нині мешкаємо тільки ми з чоловіком і дитиною. Брат, прописаний із нами, поїхав на навчання на п’ять років, а оплачувати таку житлоплощу молодій сім’ї важко. Вирішили продати квартиру, щоб купити собі невеличку двокімнатну, а також однокімнатну брату. Батьки обіцяють додати грошей. Так жити набагато економніше: квартиру брата здаватимемо ці п’ять років, оплачуючи її утримання. До його повернення збереться пристойна сума, а нам буде легше «тягти» комунальні платежі...

Низький рівень життя людей та економічна криза диктують свої умови. За такого розкладу не доводиться мріяти про дві спальні та окремий кабінет, дитячу чи кімнату для гостей...

Буде ще й не таке! - кажуть ріелтери, і вони, мабуть, праві...