Упродовж останніх місяців українська гривня, як і долар США, різко й істотно зміцнилася відносно валют більшості країн світу. Під тиском гривні полягли смертю хоробрих не тільки «кульгавий» білоруський, а й російський рубль, валюта Європейського Союзу євро, британський фунт, швейцарський франк, австралійський долар, турецька ліра, польський злотий, канадський долар... Усіх не перелічити.
Що б це означало? Відбулося якесь диво, і українська економіка стала №1 у світі?
Так-так, ідеться саме про перше місце, бо, по суті, і сам американський долар - усе ще перша світова валюта - обвалився відносно української гривні. Адже, хоч курсове співвідношення долар/гривня ось уже кілька років плаває біля п’єдесталу цифри «8», яка так сподобалася комусь, де-факто стався обвал долара Сполучених Штатів відносно гривні України. А як інакше, коли останніми роками навіть офіційно українська інфляція як мінімум учетверо-вп’ятеро перевищує американський рівень зростання цін.
Римейк 2008-го?
Насправді ніякого дива й економічного прориву в нашій країні не сталося. Понад те, добробут населення серйозно похитнувся, а економічна безпека круто за лічені місяці «застрибнула» в «червону» зону, про що неупереджено свідчить стрибкоподібне зростання дефолтних свопів України.
Нагадаємо, восени 2008 р. Україна ввійшла у фазу потужної економічної кризи, у процесі якої значно девальвувала національна валюта, обвалився фондовий ринок, зашкалили дефолтні свопи, захиталася банківська система, зросло безробіття і різко впав життєвий рівень населення.
Тепер, рівно через три роки - восени 2011 р., своєрідний індикатор інвестиційної довіри, дефолтні свопи України, знову позамежно зросли. Всього за місяць вони підстрибнули у вересні більш ніж удвічі до значень, які перевищують 900. Ризики дефолту України вже трохи не дотягують до відповідних показників Аргентини - батьківщини одного з найпотужніших і показових дефолтів в історії.
Фондовий ринок країни на графіках показав «свічку» вниз під назвою «падіння з прірви», обвалившись більш ніж удвічі до рівнів, які трохи перевищують позначку 500.
Попри скромну офіційну інфляцію, у найближчих супермаркетах громадян очікують чергові сюрпризи у вигляді нових цінників на багато товарів першої необхідності. А відновлення економічного зростання призвело лише до розшарування різних категорій громадян і за споживчими настроями, і за можливостями особистого гаманця, а не до загального рівня зростання добробуту населення, як це відбувається в розвинених країнах.
Прямі іноземні інвестиції хоч і є, але, порівняно з будь-якою європейською країною, їх обсяги сміховинні.
Інакше кажучи, попри пожвавлення темпів зростання (у тому числі завдяки низькій базі порівняння), ситуація в економіці продовжує погіршуватися. Та й сальдо торгового балансу, як і напередодні економічної кризи-2008, різко повернуло в червону зону.
Консерви
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-червні поточного року становило 5509,6 млн. дол., що у 2,3 разу більше, ніж у січні-червні 2010 р. У серпні торговий баланс істотно погіршився, тиск на гривню зріс. На тлі виразного сповільнення економіки Європи та помірного зниження темпів економічного зростання в Азії та країнах СНД обсяг експорту з України мінеральної продукції в серпні знижувався, а місячні темпи зростання експорту металургії та машинобудування залишалися незначними. Тим часом імпорт енергоносіїв на тлі підготовки до осіннього опалювального сезону зріс більш ніж на 10%, імпорт машин і обладнання також показав істотне зростання.
Позитивне сальдо зведеного платіжного балансу України в серпні 2011 р. становило 214 млн. дол. Як вважають експерти, останні кілька місяців платіжний баланс перебуває близько нульового рівня, що до пори до часу дає можливість підтримувати стабільність гривні. Однак на тлі, імовірно, дальшого сповільнення світової економіки через невирішені боргові проблеми в Греції та інших країнах єврозони, нестабільної економічної ситуації у США позитивне сальдо платіжного балансу України може перетворитися на помірно негативне, що чинитиме понижувальний тиск на гривню.
Проте замість вирішення проблем їх консервують, як законсервували й сам курс нацвалюти.
Курс перший - офіційний
Ось тільки консерви під назвою «один долар дорівнює вісьмом гривням» гальмують конкурентоспроможність національного виробника і забезпечують переваги іноземним торговцям із країн, котрі девальвували свої грошові одиниці відносно американського долара.
Підтвердженням неприродності утримуваного курсу стали своєрідні три валютні курси, що склалися у країні впродовж останніх місяців.
Перший курс - курс НБУ, який плаває біля позначки 7,97 грн./дол., не означає нічого, крім того, що саме за курсовими значенням, близькими до офіційних, Нацбанк час від часу «заливає» міжбанківський ринок.
До речі, ще влітку і населення, і юрособи мали можливість відносно вільно купувати «зелень» по 8 грн. Моментом, коли гривню зірвало з якоря, став липень. Тоді вітчизняні автовиробники без зайвої скромності попросили серйозно підвищити імпортні мита на іномарки. За різними даними, вони мріють про спецмито на імпорт від 25 до 37%.
Населення перспективи масово пересісти на «ланоси» або ненажерливі позашляховики з об’ємом двигуна понад 2,2 л (які чомусь вирішено амністувати від мит) сприйняло більш ніж серйозно. Відтак продажі автомобілів і в серпні, і у вересні поточного року майже на 50% перевищили показники аналогічних місяців минулого року. Природно, такий рекордний стрибок не міг не супроводжуватися поглибленням потреби в конвертованій валюті.
Курс другий - держбанків
Другий курс - курс кількох державних банків, за яким вони, знову ж, частково задовольняють дедалі більші апетити населення. За курсом 8,01 у деяких відділеннях держбанків вас отоварять порівняно незначною порцією доларів. Як правило, йдеться всього про кілька сотень дефіциту, які викидають лише час від часу.
У серпні, за офіційними даними, обсяг купівлі іноземної валюти фізособами на 824 млн. дол. перевищив обсяг продажу: українці здали 2,21 млрд. дол., а купили 3,03 млрд. дол. Усього ж із початку року українці купили в банках інвалюти на 7 млрд. дол. більше, ніж здали. Близько 3 млрд. дол. із цих грошей повернулися в банки через депозити і погашення валютних кредитів, решта пішла на обслуговування тіньового сектору та «під подушку».
Тенденція до перевищення обсягу купівлі над обсягом продажу іноземної валюти закріпилася рік тому: з вересня 2010-го українці почали потихеньку позбуватися гривні. Населення чує політичні заяви, робить власні висновки й чинить навпаки, прагнучи не наступити на граблі 2008 року.
Дров у вогонь підкинуло дуже «своєчасне та продумане» рішення щодо тотальної паспортизації операцій на готівковому валютному ринку. Постанову, яка регулює операції купівлі-продажу валюти населенням, тепер можна скасовувати, а можна й не скасовувати, - свою справу вона вже зробила. Тепер доларом у країні не цікавляться хіба що діти.
Адже приказка «заборонений плід солодкий» пройшла випробування історією. Озброївшись власними паспортами, населення стало активно атакувати не тільки «обмінки» держбанків, уповноважені продавати валюту за привабливим курсом, а й комерційні банки.
Рішення заливати держбанки «дешевим» доларом, мабуть, було підглянуте у посткризовий період. Так, навесні 2009 р. при курсі 8,50 грн./дол., поштовхавшись у черзі в кілька державних та приватних банках, можна було отоваритися жаданими «грошем» за курсом 8,14. До речі, експеримент тоді виявився вдалим, дуже скоро гривня зміцнилася - спочатку до позначки 8,14, а потім вийшла на «вісімку».
Однак універсальних рецептів валютного меню не існує. Те, що допомогло навесні 2009-го, тепер справило прямо протилежний вплив. Ну й найголовніше - долар за картками (тобто за паспортами) тоді не відпускали.
Курс третій - ринковий
Попри паспортизацію валютообмінних трансакцій, золотовалютні резерви держави, за повідомленнями агентства Bloomberg, підтвердженими згодом прес-службою Нацбанку, у вересні 2011 р. зменшилися на 3,26 млрд. дол. і становили 34,95 млрд. Нагадаємо, 31 серпня золотовалютні резерви України перевищували 38 млрд. дол.
Нині у містах-мільйонниках ось уже кілька тижнів долар у необмеженій кількості можна продати по 8,05-8,06, а купити по 8,06-8,10. Це курс ринковий. У «пікові» дні, буквально відразу після старту операції «паспортизація», гравці валютного ринку, пометушившись, зуміли загнати досить великий табун «алєнєй», продавши їм «зелень» за курсом 8,20.
«Клювку» курсу передували низка провальних аукціонів із розміщення ОВДП за ставками, які не задовольняли запитів потенційних покупців, відстрочка чергового траншу МВФ. Крім того, загострилися проблеми, які виникають у зв’язку зі стрибкоподібним нагромадженням і обслуговуванням держборгу.
Дев’ять гривень за долар уже у 2013-му
Експерти МВФ останнім часом істотно погіршили свій прогноз щодо гривні. Замість очікуваного (ще у квітні) середньорічного значення курсу гривні до долара США на 2012 рік на рівні 8,14, Міжнародний валютний фонд вважає, що гривня наступного року подешевшає до 8,41. А на 2013 рік прогноз погіршений із попередніх 8,44 до 9,18 грн./дол.
Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s понизило рейтинги України за зобов’язаннями у національній валюті, хоча й підтвердило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг України за зобов’язаннями в іноземній валюті на рівні «B+», прогноз «стабільний».
Рейтинг за зобов’язаннями у національній валюті знижено до «B+» з «ВВ-» зі «стабільним» прогнозом.
Рейтинг України за національною шкалою залишається на рівні «uaАА-».
Рейтинг очікуваного рівня відшкодування боргу у разі дефолту незабезпечених зобов’язань в іноземній валюті залишився на колишньому рівні «4», що відображає очікування S&P повернення 30-50% боргу у разі дефолту.
«Суверенний рейтинг за зобов’язаннями у національній валюті прирівняний до рейтингу за зобов’язаннями в іноземній валюті, оскільки монетарна політика, яка по суті покликана підтримувати фінансову гнучкість уряду відносно власної валюти, в Україні обмежена високою інфляцією та керованим обмінним курсом національної валюти», - вважають аналітики агентства. Крім інфляції, що стабільно перевищує позначку 10%, рейтинг країни обмежений нестабільними і високими пенсійними витратами, політичними обмеженнями проведення бюджетної консолідації та великим боргом фінансового сектору з великою часткою проблемних кредитів.
Агентство очікує, що в найближчі кілька років дефіцит із рахунку поточних операцій України перебуватиме в діапазоні 2,5-3,0% ВВП, а приплив чистих прямих іноземних інвестицій становитиме до 4% ВВП. Проте висока, хоч і на зниженні, інфляція може підірвати конкурентоспроможність економіки та послабити приплив інвестицій.
Зниження політичної стабільності або різке погіршення настроїв інвесторів - зокрема зумовлене припиненням програми співпраці з МВФ, яке може призвести до «втечі капіталу» і значного зростання вартості покриття зовнішнього та бюджетного дефіцитів, можуть негативно позначитися на рейтингах.
Добре забуте старе
Щось схоже ми вже спостерігали. Пригадуєте, як перед самим обвалом 2008 р. гривня примудрилася «принизити» американський долар і взяти позначку в 4,70 грн./дол. Щоправда, сил вистачило тільки на кілька місяців.
Потім ще були нагадування головного на той час банкіра, що за курсом Біг-Мака долар має коштувати близько 3 грн.
Це тільки потім населення зрозуміло, що індекс Біг-Мака справді існує, але у світі ставляться до нього з гумором. Банкір же визнав, що країна перебуває у переддефолтному стані. І незабаром навіть десять гривень за долар не здавалося надто дорого.
Імовірно, правда в тому, що штучно утримуваний адмінметодами курс гривні відносно основних світових валют наразі не є ринковим. Хоча й не виключено, що коли «вертолітник Бен» (глава ФРС Бен Бернанке, який багато років тому пообіцяв скидати долари з вертольота, якщо в тому буде потреба) черговий раз наводнить мир дешевою «зеленню», гривня може навіть зміцнитися. Втім, імовірність такого сценарію порівняно невелика. І якщо таке станеться, то аж ніяк не через рік і не через два.
Відповідно, курсових орієнтирів, закладених у бюджеті на наступний рік і обмежених позначкою 8,1 грн./дол., швидше за все, дотримано не буде. Нескінченно таке тривати не може, адже вже тепер ціла низка продуктів, наприклад в Іспанії та в багатьох інших країнах Євросоюзу (при непорівнянних доходах населення), у валютному обчисленні значно дешевші, ніж на вітчизняному ринку.
Отже, девальвація гривні неминуча. Питання полягає лише в тому, чи коригуватиметься гривня плавно, чи знову наступимо на граблі 2008-го й станемо свідками грандіозного обвалу з усіма супутніми економічними неприємностями, які супроводжуватимуть такий процес.
До речі, населення більше схиляється до другого варіанта. Не даремно ж сальдо між купівлею та продажем іноземної валюти за останні 12 місяців становило майже 15 млрд. дол. Зокрема, у вересні населення «завдало шкоди» золотовалютним резервам Нацбанку на 2 млрд. дол.
Довідка DT.UA
Кредитний дефолтний своп (англ. credit default swap, CDS) - кредитний дериватив або угода, згідно з якою покупець робить разові або регулярні внески (сплачує премію) емітентові CDS, який бере на себе зобов’язання погасити виданий покупцем кредит третій стороні у разі неможливості погашення кредиту боржником (дефолт третьої сторони). Покупець отримує цінний папір - свого роду страховку виданого раніше кредиту чи купленого боргового зобов’язання. У разі дефолту покупець передасть емітентові боргові папери (кредитний договір, облігації, векселі), а в обмін отримає від емітента компенсацію суми боргу плюс усі відсотки, що залишилися до дати погашення. Дефолтні свопи скидаються на страхування, бо можуть використовуватися кредиторами для хеджування ризиків неплатежу за позиками.