Їм казали: нічого не будуйте в Україні, краще в Польщі, й навіть ставте штамп made in Italy. Тетяна і Сергій не дослухалися, повірили в перемогу, за три місяці побудували в Україні надсучасний завод і зараз роблять престижним made in Ukraine вже в 36 країнах світу. Ставка на UA себе виправдала: за останній рік вони збільшили виторг утричі й потрапили до Next-250 від Forbes.
2017 року Тетяна та Сергій запустили найбільше в країні виробництво гаджетів для салонів краси She Max, змінивши на краще роботу сотень майстрів індустрії краси в світі.
Ще кілька років тому шкідливості пилу від спилювання лак-гелю ніхто не надавав значення. Доки Тетяна з чоловіком не замовили перше в світі наукове дослідження й довели, що тривала робота майстрів без витяжок справді призводить до накопичення пилу в легенях, а далі — до алергічних захворювань. Із цього й почався бренд SheMax.
Сьогодні це — найбільший завод в Україні з виробництва професійного обладнання для салонів краси, який активно розвивається, на 100% орієнтуючись на експорт.
Засновники компанії Тетяна та Сергій Шелест розповіли ZN.UA, як їм це вдалося.
Перетворили стандартні пилозбірники на сучасне обладнання індустрії краси
Займатися виробництвом пилососів для майстрів манікюру Сергій і Тетяна Шелест почали п’ять років тому. Після одруження молода родина вирішила започаткувати власну справу, склавши для стартового капіталу свої заощадження.
«Коли ми з Сергієм запускали виробництво професійних манікюрних пилозбірників, за моїми плечима був досвід побудови першого в Україні віртуального каталогу всіх майстрів і клієнтів салонів краси MaxWoman. Ось секрет того, як ми швидко «зайшли» в усі салони краси. А от Сергій мав бізнес у сфері зовнішньої реклами та великий інженерний досвід із проєктування. Всі заощадження вклали в нову справу — виробництво витяжок для манікюру. Того 2018 року ми одночасно будували стосунки, розвивали бізнес, іще й сина народили», — розповідає Тетяна.
«Пригадую, перші креслення робили в гаражі, а потім до ранку сиділи на кухні та все розраховували, мріяли. Коли почали, нас не влаштовували технології на тодішньому ринку: висота стандартної врізної манікюрної витяжки була 14 сантиметрів, плюс гучний мотор і мішок нігтьового пилу внизу, який було незручно очищувати. Це для нас було неприйнятно. Мені спало на думку: а якщо використати мотор із ефектом «торнадо», розмістивши його горизонтально? А замість традиційного мішка для збирання пилу встановити закритий багаторазовий фільтр і «втопити» його в стільниці. Тоді, аби замінити його, достатньо буде підняти стильну металеву решітку на магнітах. Так ми створили замість габаритних витяжок компактний професійний девайс заввишки лише шість сантиметрів і, відповідно, вдвічі легший», — пояснив Сергій.
Уперше підприємці вийшли на прибуток за півтора року. Гарний результат, але амбіції подружжя, яке захоплюється «революцією» Стіва Джобса та Apple, були більшими. Тож поставили собі за мету вийти за межі б’юті-індустрії, та ще й вивести український продукт на світовий ринок. Хоча все навколо переконувало, що технічно це неможливо.
Через плагіат із боку конкурентів вони закрили виробництво перших витяжок і запустили новий модельний ряд. Через непорядність постачальників почали самі виготовляти потрібні деталі. Через пандемію повністю вийшли на європейський ринок і зосередилися лише на експорті, власній дистриб’юторській мережі та просуванні свого бренду на міжнародних виставках.
Зрештою до повномасштабної війни вийшли на 100% експорт до 16 країн світу.
Перші, хто довів шкідливість нігтьового пилу
Сергій і Тетяна Шелест, по суті, самі для себе створили нішу, першими в світі замовивши дослідження, яке науково довело шкідливість нігтьового пилу для здоров’я майстрів манікюру та клієнтів. Адже, якщо не користуватися витяжкою, і майстри, й відвідувачі салонів матимуть ризики розвитку захворювань очей і дихальних шляхів.
«2019 року на базі науково-дослідної частини ДНУ ім. Олеся Гончара фахівці-хіміки здійснили комплексний аналіз пилу після манікюру, визначили його розміри, форми та рух у приміщенні впродовж робочого дня. У такий спосіб ми офіційно довели, наскільки шкідливою є робота майстра манікюру без професійного обладнання», — розповів Сергій.
Повномасштабна війна та релокація бізнесу до Ужгорода
«Рік до війни став роком нашого стабільного зростання. Нова команда, нове обладнання, офіс. Ми почали шукати землю під будівництво заводу в Дніпрі. І вже були готові укласти угоду», — згадує Тетяна.
«24 лютого ми зібрали всіх співробітників і сказали: «Ви можете піти додому або залишитися з нами до кінця — вибір за вами». Тоді з офісу ніхто не вийшов, а на виробництво вийшли всі. Тож ми продовжували працювати», — каже Сергій.
Та працювати було непросто. З 24 лютого всі угоди стали на паузу, а плани було скасовано. Сергій одразу ж відправив дружину з дитиною за кордон. Але вже за три тижні подружжя вирішило жити й працювати в Україні. За місяць переїхали до Закарпаття, купили три гектари землі просто в полі й почали будувати завод. Усі будматеріали закуповували в містах, які перебували під постійними обстрілами, а будували на генераторах, бо не було світла. Але вже за три місяці з нуля звели свою мрію. До кінця 2022 року повністю перевезли виробництво з Дніпра до Ужгорода й 30 грудня 2022 року здійснили перше відправлення до Польщі вже з нового заводу.
«Найскладнішим було наважитися та ризикнути. Це ми зробили з дружиною просто на кухні. Головна причина — бути разом в Україні. Нам тоді казали, що стартувати в Польщі такому бізнесу було б набагато простіше. Я їм відповідав: ми віримо в Україну!» — згадує Сергій.
Паралельно з будівництвом заводу подружжя відкрило ще дві компанії, зареєструвало торгову марку SheMax у Європі та вийшло на американський ринок. На сьогодні компанія експортує продукцію до 36 країн Європи й чотирьох штатів США.
«Сьогодні в нашому штаті — більш як 30 співробітників і стовідсоткова завантаженість виробництва. Наш штат укомплектований і працює в одну зміну, хоча ми вже думаємо про дві. Адже виготовляємо не лише витяжки, а й фільтри, підставки для манікюру та фрези», — розповів Сергій.
Відновлення після релокації та плани на майбутнє
У червні 2023 року компанія вперше на 50% перевиконала план, повністю відвантаживши всі замовлення того ж місяця. Доти через релокацію виробництва, неналагоджену роботу складу, затримки в закупівлях, пошук і навчання нової команди раніше, ніж за місяць, товар відправляти не вдавалося. А після виставки в Європі продажі ще й зросли. Підприємці ледве впоралися з величезним обсягом замовлень.
Наступна мета — запуск виробництва ультрафіолетових ламп для сушіння манікюру та меблів для салонів. А ще бізнесмени вже будують новий завод, що саме вироблятимуть — наразі є комерційною таємницею.
«Хочу, щоб весь світ знав, що бренд SheMax зроблений в Україні! Аби ця позначка апріорі означала педантичність, високу якість і красу! Нашу компанію знатимуть у всьому світі як виробника високоякісних товарів із України», — запевняє Тетяна.
«Для нас важливо виробляти продукцію саме в Україні, а експортувати до Європи. Тобто заробляти гроші там і привозити їх сюди. Так ми підтримуємо економіку, сплачуємо податки, розвиваємо нашу рідну країну», — впевнений Сергій.
А про допомогу від держави зауважують: «Держава нам допомагає тим, що не заважає. Якщо говорити про Закарпаття, то нам розчистили дорогу до заводу. І за це вдячні!».
Як можна полегшити життя малому та середньому бізнесу?
«Вважаю, що в будь-якому училищі/університеті має бути 80 відсотків практики й 20 — теорії. Мрію, щоб це було встановлено на рівні держави, щоб це внесли до навчальних планів! — наголошує Тетяна. — Створити державний клуб, куди вступають акредитовані підприємці, які зможуть студента взяти на практику. Тільки не для форми, як це сьогодні відбувається. Навчальний заклад має дати студенту змогу обрати місце проходження практики. Студент підписує договір із бізнесом. А після трьох-п’яти років навчання отримує сертифікат високої кваліфікації, розуміння трудової дисципліни, 100 відсотків навичок роботи та високу зарплату. Покажіть мені хоч одного маляра-штукатура у 18 років, який уміє шпаклювати або фарбувати відразу після училища? Чи продавця-консультанта, який зробить перерахунок одразу після училища? Студенти мають перебувати в робочому просторі під час навчання, а не за зошитами в кабінетах просиджувати штани!»
Тільки так, на переконання Тетяни Шелест, країна й економіка отримають кваліфікованих фахівців, а фахівці, вчорашні діти, — гарантовану роботу з гідною зарплатою.