Замість бізнесу кредитують населення
Як свідчать дані Грошово-кредитної статистики Національного банку України (НБУ) за 2018 рік, кредитний портфель банків у національній валюті за рік зріс на 8,1% - до 616 млрд грн. При цьому, за даними НБУ, портфель гривневих кредитів населенню за рік зріс істотніше - на 31,4%, до 135,4 млрд грн, перевищивши обсяг портфеля в докризовий період. Зростання зумовлене активним розвитком банками споживчого кредитування, пояснили в Нацбанку. При цьому зауважимо, що портфель гривневих кредитів бізнесу за минулий рік збільшився всього на 2,7%.
Справді, якщо проаналізувати структуру роздрібного кредитного портфеля в гривні на основі даних НБУ за 2018 рік, то побачимо, що головним драйвером зростання і найвагомішим його складником став сегмент споживчого кредитування, що формує понад 80% усіх роздрібних кредитів у гривні. Для порівняння: питома вага гривневої іпотеки становить усього близько 8%, автокредитів - 7%.
Однак незважаючи на рекордні темпи зростання споживчого кредитування, роздрібні кредити становлять лише близько 10% загальних доходів населення і покривають менше ніж 2% їхніх споживчих витрат, що свідчить про ще дуже високий потенціал цього ринку.
Короткострокове споживче кредитування цікаве для банків можливістю розміщувати короткі грошові ресурси, які сьогодні переважають у ресурсній базі вітчизняних банків, у швидкооборотний портфель: 2/3 роздрібних депозитів розміщені на строки менше одного року. Тому не дивно, що саме сегмент короткострокового споживчого кредитування є нині найбільш конкурентним.
Популярність споживчих кредитів у населення банкіри пояснюють поступовим зростанням платоспроможності й запитів пересічних українців, підвищенням їхньої фінансової грамотності, розумінням зручності кредитів як інструменту "швидкої фінансової допомоги" для реалізації планів.
Альтернативи ризикам немає
Однак не всі фінансові експерти оцінюють такі рекордні темпи зростання споживчого кредитування позитивно. Досить прибутковий сегмент роздрібного фінансового ринку несе й значні ризики. Крім того, виникає перекіс у й так не дуже збалансованій кредитно-депозитній політиці вітчизняних фінансових інститутів.
"За великим рахунком, споживче кредитування, звичайно, рятує банки. Хоча збільшує ризики. Оскільки споживчий кредит - це беззаставний кредит, і ризик значно більший, - вважає економічний експерт, президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. - Сьогодні склалася така ситуація, коли банки не можуть нормально кредитувати бізнес. Це викликано цілою низкою причин, пов'язаних і з нормативними документами, і з якістю старих кредитів, і з іншими факторами. Тобто банки займаються споживчим кредитуванням не тому, що дуже цього хочуть, а тому, що в них немає іншої альтернативи, незважаючи на значно вищі ризики такого кредитування. Споживче кредитування має бути і повинно розвиватися, але в ідеальному варіанті в Україні повинно розвиватися насамперед іпотечне кредитування. Однак як і автокредитування, воно сьогодні практично не працює. З точки зору економіки й фінансів це неправильно, стався банальний перекіс. А взагалі ідеально, щоб розвивалося кредитування реального бізнесу".
До швидкого і досить якісного розвитку ринку споживчих кредитів банки спонукає й наявність серйозної конкуренції. Доступність, швидкість і зручність кредитування у банках зросли, а його вартість значно нижча, ніж у небанківських організацій, які видають короткострокові онлайн-позики і є сьогодні дуже серйозним конкурентом банків на цьому ринку. Однак конкуренція поки що не вплинула на зниження вартості кредитів для населення.
Доступно дорого
Протягом 2018 року ставки за гривневими кредитами банків поступово, але неухильно підвищувалися. На це впливали і планомірна політика НБУ, який послідовно підвищував облікову ставку, і посилення попиту на такі кредити як з боку вітчизняних підприємств, так і населення. Зокрема, вартість кредитів для бізнесу за рік збільшилася на 6,6 відсоткового пункту - до 20,9% річних, а вартість позик для населення - на 3,9 в.п., до 33,1% річних.
Втім, не слід забувати, що традиційно споживчі кредити в нас у країні можуть виявитися значно дорожчими від заявлених відсоткових ставок. Наприклад, базову ставку споживчого кредиту в банку "Кредит Дніпро" зазначено в розмірі 8% річних, але якщо уважно прочитати умови кредитного договору, то виявляється, що якщо брати кредит на повний строк і в максимальному розмірі, то переплата за кредитом становитиме понад 144% річних.
При заявленій ставці споживчого кредиту 0% у банку ПУМБ, що входить до десятки найбільших банків України, реальна ставка за переведення в готівку може становити до 49%, плюс іще страховий тариф - 1,2%. Для того щоб скористатися нульовою відсотковою ставкою, потрібно оплатити покупку картою цього банку й устигнути повернути кредит до закінчення пільгового періоду. Аналогічна досить складна система комісій і зборів очікує позичальника практично в усіх банках країни, які надають споживчі кредити.
Валюта обережніша за гривню
При формуванні заощаджень українці сьогодні надають перевагу вкладам у національній валюті. За 2018 рік фізичні особи розмістили на гривневих депозитах 34 млрд грн (зростання 15%) - портфель цих вкладів банківської системи зріс до 268,9 млрд грн, тоді як в іноземній валюті - лише на 1,6%, до 8,6 млрд дол. США. У результаті обсяг гривневого депозитного портфеля українців за підсумками року перевищив докризовий рівень, який банківська система фіксувала 2013 року. Припливу коштів у вклади в національній валюті, на думку державних банкірів, сприяли високі темпи зростання заробітної плати, привабливіші, ніж за валютними, відсоткові ставки за гривневими депозитами, а також помірна волатильність курсу гривні протягом року.
Банки не дуже активно підвищували 2018 року депозитні ставки для населення. Незважаючи на передноворічне зростання в грудні, вони практично залишилася на рівні грудня 2017 року (зросли за рік з 11,4% до 11,7). Однак вкладники активно вносили гроші на депозитні рахунки.
"Загальна сума депозитів у гривні, розміщених українцями у вітчизняних банках, перевищує докризову позначку. Це факт. Однак якщо подивитися на загальну суму депозитів населення у валюті, то вона менша від докризового рівня. Після "банкопаду" українці побоюються тримати валюту в банках. Зростання депозитів у гривні на 34 млрд грн за 2018 рік - це прекрасно. Почасти це свідчить про зростання добробуту. Хоча сьогодні ситуація така, що зарплата зростає, але швидко знецінюється, - зазначає Олександр Охріменко. - Обсяг коштів бізнесу в національній валюті в банках України за рік збільшився на 5,9% - до 270,1 млрд грн. Це також найвищий показник з докризового періоду, але він не настільки вражаючий, як активність населення".
Загальний оптимізм, як банкірів, так і їхніх клієнтів, викликаний і реальними економічними факторами, насамперед макроекономічною стабільністю України, і психологічними факторами. Українці повірили, що найгірше вже позаду. Чи так це - покаже час. Сьогодні ж різкий відхід банкірів у роздрібний бізнес викликає в багатьох експертів обґрунтовану тривогу. Не забуваймо, що частка проблемних кредитів у портфелі банківської системи нині, за даними НБУ, досі ще становить 54,56%, тобто більше ніж половину портфелів банків.
На одному з останніх місць у Європі
З погляду економіки країни бурхливий розвиток споживчого кредитування небезпечний не так своєю ризикованістю, як створенням перекосу в плані пріоритетного кредитування торгівлі і послуг, замість підтримки реального виробництва. Зростання ВВП за рахунок роздрібної торгівлі та грошей заробітчан не може тривати вічно і бути основою для розвитку. Втім, поки що ситуація не настільки критична, щоб починати бити на сполох. Так, справді, обсяги кредитування населення зростають другий рік поспіль. Темпи приросту чистих гривневих кредитів фізособам становлять до 38% рік до року. Однак позитивна динаміка пояснюється насамперед ефектом низької бази порівняння. За рівнем проникнення роздрібного кредитування Україна досі залишається на одному з останніх місць у Європі. Досить лише подивитися на відношення чистих кредитів населення до ВВП - це всього 3,5% ВВП, тоді як, наприклад, у Польщі цей показник становить близько 35% від ВВП. Розвивати кредитування населення, безумовно, необхідно, але й про бізнес забувати не можна.