На початку вересня віце-прем’єр Борис Колесніков публічно заявив, що до кінця місяця «Укрзалізниця» поверне собі статус митного перевізника, отриманий у квітні 2004-го й відібраний через рік. Причому пообіцяв гучно - мовляв, якщо цього не станеться, то Держмитниця самостійно перевозитиме вантажі у вагонетках.
Схоже, вагонетки час готувати. Вересень уже минає, а статус митного перевізника на обрії «Укрзалізниці» так і не замаячів. Митна служба, яка освоїлася в ролі держави у державі, передавати свої повноваження якимсь іншим структурам не поспішає. Ситуація стає, як і багато що в нашій державі, парадоксальною, коли не комічною, ще й тому, що в проекті нового Митного кодексу статусу митного перевізника взагалі немає. І, фактично, «Укрзалізниця» всі ці роки боролася й продовжує боротися за той статус, від якого митна служба в найближчому майбутньому планує відмовитися.
Питання з насиченою передісторією
У 2004 році «Укрзалізниця» отримала - після тривалих переговорів із Державною митною службою - статус митного перевізника, що дозволяв держмонополістові перевозити транзитні вантажі без митного огляду, а вантажі, призначені для одержувачів в Україні, ввозити за спрощеною процедурою. По суті, цей статус допомагав «Укрзалізниці» нарощувати свої обсяги, - адже її спеціальні повноваження істотно полегшували життя відправникам вантажів і рятували їх від безлічі бюрократичних затримок. А вже про митні затримки відомо, на жаль, дуже добре.
За час дії цього статусу «Укрзалізниці» обсяг транзитних вантажів, які перевозилися залізницею, щомісяця збільшувався на 300 вагонів. А за підсумками року цей обсяг збільшився майже удвічі. Свою вигоду отримала й держава, оскільки запровадження спрощених правил відразу ж пожвавило транспортні коридори країни.
Однак пропрацював цей щойно запущений механізм недовго. Наступної весни наказом тодішнього голови Держмитниці Володимира Скомаровського ліцензію «Укрзалізниці» на посередницьку діяльність митного перевізника було анульовано з формулюванням «у зв’язку з неодноразовими порушеннями законодавства з питань митної справи». При цьому в колах залізничників популярним анекдотом став список цих-таки порушень, виявлених митницею: здебільшого йшлося про впійманих на гарячому провідників, які намагалися провозити у вагонах продукти, побутову техніку, гроші та наркотики. Справа, безумовно, невдячна, але як вона стосувалася здійснення «Укрзалізницею» транзитних перевезень - під великим питанням.
Відповідь, принаймні одна з них, лежить на поверхні. Після того, як статус митного перевізника відібрали у залізниць, його передали приватній фірмі «Гарант-Сервіс», яку пов’язували з екс-головою митної служби та екс-головою СБУ Леонідом Деркачем (докладно «ДТ» писало про цю історію у статті «Своя рука - владика, або Як наша митниця вставляє палиці в колеса транзиту», №15 від 23 квітня 2005 р.). Точніше, навіть не передали, а повернули: послуги посередника ця фірма надавала й до 2004 року, ось тільки на умовах, значно менш зручних для відправників вантажу, ніж «Укрзалізниця». Зокрема, якщо «Укрзалізниця» не вимагала від відправників заставу за перевезення вантажу (як юридичний гарант операції), то, щоб отримати послугу «Гарант-Сервісу», необхідно було перевести на рахунок фірми до 70% вартості вантажу, що вилучало на тривалий час значні суми з власного обороту відправників.
Позбавлення «Укрзалізниці» статусу митного перевізника викликало відплив високотарифного підакцизного транзиту з України, оскільки підвищило для вантажовласників вартість залізничного перевезення за рахунок необхідності платити фінансову заставу.
«Укрзалізниця» не стала мовчки миритися з новими-старими порядками й розпочала тривалий процес переговорів з усіма втягнутим в цю ситуацію держструктурами. Так в описуваній п’єсі з’явився другий акт. У листопаді 2009 року підрозділ «Укрзалізниці» - митний термінал «Одеса - Ліски» отримав право на митне оформлення транзитних підакцизних товарів. І знову статус цей довго не протримався, - уряд доручив розробити ліцензійні умови для роботи митних перевізників, чого так і не було зроблено. На початку 2011 року законодавчо зникла можливість отримання ліцензії на таку діяльність, і статус митного перевізника наш залізничний монополіст втратив повторно. Його багатолітні спроби відновити статус блокувалися Держмитслужбою, що висувала нездійсненні для залізниці ліцензійні умови. Зокрема заборону перевозити вантажі з участю кількох залізниць, обов’язкове використання вагонів саме тієї залізниці, яка здійснює перевезення. Для нашої залізничної системи, яка складається з шести залізниць (що покривають різні регіони), такі вимоги нездійсненні і взагалі - неадекватні.
Затяжний клінч
Однак цим історія з транзитними перевезеннями «Укрзалізницею» не закінчилася.
- «Укрзалізниця» не переставала добиватися відновлення статусу митного перевізника і внесення нас у реєстр, - розповідає перший заступник начальника Головного комерційного управління «Укрзалізниці» Юрій Меркулов. - Робота щодо самої процедури внесення була призупинена змінами, прийнятими до Закону України «Про ліцензування певних видів діяльності», з якого вивели обов’язковість ліцензування діяльності митного перевізника. Власне кажучи, позиція Державної митної служби України чітка - доки не буде розроблено іншого порядку, «Укрзалізниця» не може отримати цей статус. Слід зазначити, що з цих самих причин наразі статус митного перевізника втратили багато підприємств - як залізничники, так і автомобілісти. Тому зараз склалася така ситуація, що статус митного перевізника, який визначено кодексом, отримати неможливо.
У Міністерства фінансів України, що курирує Держмитницю, сьогодні така позиція: розробляти окремі порядки недоцільно через перспективу перегляду Митного кодексу в цілому. Залізничники підготували свої пропозиції до проекту Митного кодексу й передали їх у профільний комітет Верховної Ради. Однак пропозиції «Укрзалізниці» у першому читанні редакції Митного кодексу враховані не були. А найцікавіше, що до другого читання розділ «Митний перевізник» повністю виключили з проекту кодексу.
Залізничників у цьому питанні підтримує Міністерство економіки України, що зголосилося брати участь у розробці відповідного нормативного документа. Зараз «Укрзалізниця» веде переговори з громадською радою при Держмитниці і зацікавленими підприємцями про те, щоб виробити правильний метод, який дозволив би зняти з бізнесу додатковий тягар у вигляді відволікання коштів фінансовим посередникам та збільшити обсяги транзиту.
«Укрзалізниця» все не може добитися права спростити проходження митних процедур. Тоді статус митного перевізника дозволив би істотно пожвавити транзитний вантажопотік і оформляти імпортні вантажі не на кордоні, а за місцем призначення. Але комфорт для підприємців - не наш коник, на жаль. І тому повторюється мізансцена шестирічної давності.