Комунальна реформа, зокрема в частині утримання та обслуговування житла, в Івано-Франківську триває вже понад рік. Час для підсумків - закороткий. Але івано-франківський досвід уже тепер показує іншим містам та центральній владі, як не слід набивати синці і яких помилок можна уникнути на старті цієї реформи. Ризики, які передбачив автор цих рядків у своїй попередній статті "Побудинкові тарифи: світовий досвід з українськими традиціями?" у №41 DT.UA від 12.11.2011 р., майже повністю справдилися.
Мешканці Івано-Франківська поступово звикають, що саме вони є власниками житла, а не місто. І саме від них залежить якість обслуговування багатоквартирних будинків. Споживачів уже складно позбавити права контролю, наприклад права підписувати акти виконаних робіт із ремонту житла. Мешканці прискіпливо дивляться, що зроблено, яку вартість матеріалів закладено в кошторисі витрат, порівнюють її з цінами в магазині, на ринку тощо. У цьому, мабуть, перший позитив реформи.
Ринок послуг із обслуговування житла в Івано-Франківську, як і загалом в Україні, лише формується. Але з'явилися й добрі сигнали: деякі послуги в цьому місті торік було виставлено на конкурс, і ряд приватних підприємств зголосилися взяти в ньому участь. Наприклад, на кожен із 12 лотів "ремонт та обслуговування внутрішньобудинкових електричних мереж" надійшло не менш як 2–3 пропозиції. Поза сумнівом, настане час, коли ринок утримання та обслуговування буде розвиненим і структурованим. Сюди поквапиться не одна управляюча компанія. Такі фірми конкуруватимуть між собою, змагаючись за мешканців. Конкуруватимуть і виконавці послуг. Але це - в майбутньому.
Ще один плюс івано-франківського нововведення - запровадження побудинкових тарифів. Мешканці знають, за який обсяг і перелік послуг платять гроші, можуть відмовитися від першочергових та додаткових послуг. Але з наданням деяких обов'язкових, як, наприклад, прибирання прибудинкової території, стався казус. Він показав, як не потрібно діяти вже тепер.
Карти-схеми прибудинкових територій управляючій компанії та балансоутримувачу житла - "Єдиному розрахунковому центру" (ЄРЦ) - подавали житлово-експлуатаційні організації міста. Подані схеми були застарілі, здебільшого не враховували зведення нових будівель чи споруд. Тому площі прибудинкових територій вийшли переважно завищеними. А послуги з прибирання прибудинкової території лягли в розрахунок тарифів, які набрали чинності з 2012 р. Мешканці стали масово скаржитися на необгрунтовано завищену плату за утримання будинків в обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету.
У березні минулого року міська рада, керуючись державними будівельними нормами для містобудування, санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, ухвалила рішення "Про порядок підготовки проектів розподілу територій мікрорайонів (кварталів) міста Івано-Франківська". Ці проекти, куди входить і визначення меж та площ прибудинкових територій, мали розробляти ліцензовані землевпорядні організації. Але міськвиконкому бракувало коштів для оплати робіт. Тому він не встановив граничних термінів для уточнення всіх площ прибудинкових територій. Для багатьох будинків ці площі перемірювали фахівці ЄРЦ.
У липні 2012 р. Івано-Франківський міськвиконком прийняв рішення, яким було зменшено тарифи на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій у зв'язку з уточненням площ прибудинкових територій для 360 будинків. І який же ж наслідок такого "уточнення"? На початку листопада 2012 р. обласне територіальне відділення АКУ рекомендувало міській раді зобов'язати ЄРЦ провести перерахунок мешканцям за послуги з прибирання прибудинкових територій, надані з 1 січня по 31 липня 2012 р. А 28 листопада міськвиконком таки зобов'язав управляючу компанію зробити це в місячний термін. Коли писався матеріал, перерахунок наближався до завершення. Однак ця складна процедура "вимела" з ЄРЦ коштів на суму понад 270 тис грн. А внаслідок зміни Мінфіном кодів класифікації бюджетних видатків ЄРЦ не може надаватися дотація з міського бюджету для поповнення статутного фонду.
Чи виправдала своє призначення одна велика управляюча компанія, що взяла на свій баланс понад 1800 багатоквартирних житлових будинків, мешканці яких не створили ОСМД і не обслуговуються приватними ЖЕКами? Івано-Франківськ уже мав невеликий досвід створення управляючих компаній. А ЄРЦ можна вважати ще одним етапом на шляху до створення повноцінного ринку житлових послуг. Управитель діє більш-менш прозоро. Щомісяця він розміщує на сайті інформацію, скільки коштів отримав від споживачів, скільки витратив, на які потреби. Кожен мешканець має власний код, пароль, персональну сторінку, де зазначено, які послуги йому були надані, на яку суму тощо. Та й витрати на утримання ЄРЦ, за попередніми підрахунками, виходять уп'ятеро нижчі, ніж на утримання всіх колишніх дев'яти ЖЕО міста. Але це лише частково розвантажує віз нагромаджених проблем.
Не менш болючою темою реформи стало укладення договорів із мешканцями. Десятиліттями договори на послуги з утримання та обслуговування житла мали лише поодинокі ЖЕО. ЄРЦ на початку власної діяльності теж майже не проводив договірної роботи. Текст договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території управляюча компанія розмістила на своєму сайті. Мовляв, приєднуйтеся, споживачі. А вони не поспішали. Та й з зміст цього договору не зовсім відповідав чинному законодавству. Недарма обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету зобов'язало ЄРЦ привести текст у відповідність до Типового договору, затвердженого постановою Кабміну від 20.05.2009 р. №529.
Але більшість мешканців досі не працюють із ЄРЦ на правовій основі. Серед них є ті, хто свідомо не хоче платити за утримання будинку та прибудинкової території. Вони переконані – без договору суди не примусять їх це зробити. Інші споживачі посилаються на те, що не отримали договору. Результат? На сьогодні лише третина споживачів уклала договори з ЄРЦ. "В укладенні договору мають бути зацікавлені насамперед мешканці, бо тоді вони знають структуру побудинкового тарифу, можуть вимагати дотримання якості послуг, проведення перерахунку", - переконує директор ЄРЦ Вадим Войтик.
Але в місті могли піти більш обдуманим шляхом. Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус свого часу пропонував створити в різних мікрорайонах п'ять управляючих компаній і поступово переводити на них житловий фонд. Реформу можна було б апробувати на одній управляючій компанії і врахувати всі недоліки та ризики, створюючи наступні. Але депутати міськради вирішили вдихнути життя в одну велику компанію - ЄРЦ.
Читачу кортить дізнатися, чи із запровадженням комунальної реформи в Івано-Франківську активніше ремонтують житловий фонд? У цьому є певний сумнів. Хоча в місті вже тривалий час діє програма ремонту житла - і дахів, і підвальних розгалужень… Чимало зроблено в попередні роки, коли діяла програма розвитку ООН з реновації будинків. Тоді вдалося залучити 15 млн грн. Половину коштів надав міський бюджет, 40% - програма, 10% - самі мешканці. Є надія, що наступними роками цю програму буде відновлено.
Міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус запевняє, що саме в період проведення реформи місто потрапило у прикру ситуацію:
- З міського бюджету було надано кошти на фінансову підтримку ЄРЦ. Він виконав ряд робіт на умовах співфінансування з мешканцями будинків. Але 2,9 млн грн наприкінці минулого року зависли через непроведені розрахунки з боку Держказначейства. Нинішнього року до непропроплачених коштів додалася інша проблема - зміна Міністерством фінансів кодів класифікації бюджетних видатків. Бюджет уже не передбачає таких видатків, як фінансування статутного фонду комунального підприємства…
А зв'язок пробуксовувань комунальної реформи із відсутністю законодавчої бази для неї, як ніхто краще, показав заступник начальника департаменту комунального господарства, транспорту і зв'язку Івано-франківського міськвиконкому Михайло Смушак:
- Такі реформи повинні проводитися згори, аби на місцях знали, що робити. Чому Верховна Рада досі не може прийняти закони "Про утримання та обслуговування житлового фонду", "Про поточний та капітальний ремонти житла", в яких було б закладено норми про співфінансування з боку мешканців? Тоді правоохоронні органи не мали б до нас претензій. Чому досі не прийнято новий Житловий кодекс, де все це було б чітко передбачене?
Це - запитання, які все ще залишаються без відповідей.