UA / RU
Підтримати ZN.ua

Психологія спекулянтів. Індексний кошик ПФТС відкотився на рівень січня 2006 року

На перший погляд, ситуація на фондовому ринку зачіпає порівняно небагато українців, але через три-чотири місяці хвиля може докотитися і до більшості наших співгромадян...

Автор: Артем Святненко

У 2008 році основний індикатор українського фондового ринку — індекс ПФТС — втратив за станом на 24 вересня 781 пункт, або 66,5%. Вересневий обвал цін на акції на 35% є найгіршим результатом за всю історію українського фондового ринку.

На перший погляд, ситуація на фондовому ринку зачіпає порівняно небагато українців, але через три-чотири місяці хвиля може докотитися і до більшості наших співгромадян. Чи призведе це до соціальної кризи і масового невдоволення, передбачити, звичайно, важко, але розчарування будуть точно. Криза ліквідності і втрата капіталізації вітчизняними підприємствами може призвести до заморожування зростання зарплат і пенсій та до втрати темпів розвитку української промисловості й економіки в цілому. І це ще далеко не найпесимістичніший сценарій розвитку подій.

Світова криза

Таких потрясінь на світових фінансових ринках не спостерігалося з часів Великої депресії. Америка продовжує залишатися джерелом фінансових катаклізмів. До теперішнього часу з п’ятьох найбільших приватних інвестиційних банків США залишилося всього два — Goldman Sachs і Morgan Stanley. Банкрутство четвертого за розміром американського інвестиційного банку Lehman Brothers і поглинання третього за капіталізацією інвестиційного гіганта Merrill Lynch & Co. позбавили інвесторів ілюзії, що світову фінансову кризу вдасться подолати малою кров’ю.

На минулому тижні міністерство фінансів США запропонувало безпрецедентні заходи для стабілізації фінансового ринку країни, паралізованого неліквідними іпотечними активами. Уряд має намір викуповувати «погані» активи, пов’язані з іпотекою, у фінансових компаній, «штаб-квартира яких розташована в Сполучених Штатах». Програма з «очищення» ринку від ризикованих інструментів діятиме протягом двох років. Міністерство фінансів США просить у конгресу на ці цілі 700 млрд. дол., хоча для цього потрібно збільшити держборг США з 10,6 трлн. дол. до 11,3 трлн. дол.

Російське керівництво також стурбувалося ситуацією з ліквідністю на ринку і терміново вирішило подати допомогу найбільшим російським банкам, насамперед тим, які видають кредити під купівлю цінних паперів. Передбачається можливість використання коштів в обсязі до 0,5 трлн. рублів на підтримку стабільності фондового ринку, зокрема 250 млрд. рублів зарезервувати безпосередньо в бюджеті.

Ведмежі послуги

У той час як російський уряд вживав екстрених заходів з порятунку свого фондового ринку, а американський уряд заявляв про готовність витратити на оздоровлення свого фінансового ринку суму, достатню для перемоги над голодом у країнах Африки, Азії і Латинської Америки, президент Віктор Ющенко і прем’єр Юлія Тимошенко обвинувачували одне одного в зрадництві і розумовій відсталості.

У результаті акції українських підприємств виявилися найвразливішими паперами у світі, продемонструвавши сумнівний світовий рекорд з темпів їхнього знецінювання. Вагомими причинами настільки хворобливої реакції ринку стали політична невизначеність і сильна залежність від іноземних інвесторів, які підтримували наш ринок останніми роками. Світова фінансова криза, яка розростається, змусила іноземних інвесторів активно виходити з ринків, які розвиваються. А специфіка нашого ринку полягає в тому, що купити папери набагато простіше, ніж їх потім збути — внутрішній інвестор у нас практично відсутній, і продати великий обсяг акцій просто немає кому. Отже, пропозиція в нас у рази перекривала попит, відповідно відбулося настільки глибоке падіння ринку.

Крім того, масовий вихід іноземців з українського фондового ринку відкрив широкі можливості перед вітчизняними спекулянтами. Вони стали грати на коротких продажах, провокуючи швидке зниження котирувань, щоб під час максимального падіння відкупити необхідні папери за більш низькими цінами і заробити на різниці. Те, що при цьому реально страждали конкретні підприємства й українська економіка в цілому, багатьох фондових гравців не надто турбувало. Смак одномоментного прибутку змушував забути і про совість, тим більше — про національний патріотизм.

Сьогодні ведмежа стратегія починає вже себе вичерпувати. Якихось реальних заробітків за існуючих торгових оборотів і вкрай низьких цін спекулянти вже не отримують. Дедалі менше охочих продавати за такими низькими цінами, тому продавлювати ринок униз стає усе складніше.

Курсовий прибуток та інші «ласощі»

Слід зазначити, що бездіяльність влади і спекулятивні ігри були не єдиними чинниками, які прискорюють темпи падіння українського ринку паперів. Проблеми у фінансовій системі України почалися задовго до того, як обвалилися світові біржі. Іноземці почали позбуватися українських цінних паперів не вчора, а відразу ж після зміцнення гривні, тобто ще навесні. Закриваючи позиції при міцній гривні, іноземці отримували додатковий курсовий прибуток, що часом перевищує біржовий прибуток.

Крім того, у серпні на наш ринок давила не тільки світова фінансова криза, але і воєнний конфлікт між Росією та Грузією, який негативно вплинув на російські фондові індекси і, опосередковано, на наші.

На вартості українських акцій негативно позначилася і публікація фінансової звітності за перше півріччя багатьох великих вітчизняних підприємств: результати виявилися гірше очікуваних. Зокрема істотне погіршення фінрезультатів «Азовсталі» та Єнакіївського метзаводу (у першому півріччі вони знизили доподатковий прибуток відповідно на 34,7% і 23,6%) послужило сигналом до розпродажу акцій цих компаній. У серпні котирування «Азовсталі» та Єнакіївського метзаводу впали на 27 і 25% відповідно.

Стабільно дешевшали й акції українських банків. Після краху американських фінансових гігантів західні інвестори в принципі побоюються вкладати гроші в акції будь-яких банків, у тому числі українських. З початку року на нашому ринку істотно подешевшали папери Укрсоцбанку (на 62%), Раффайзен Банку Аваль (на 52%). Істотно втратили в ціні й акції підприємств гірничо-металургійного комплексу. Насамперед — через зниження цін на метал на світових ринках, брак замовлень у середньостроковій перспективі. А також через ускладнення торгових відносин із Росією, яка закриває свій ринок для нашої продукції і обмежує поставки коксівного вугілля на українські меткомбінати. Ціни на метал упали через експансію Китаю на цьому ринку.

Світле майбутнє і туманні перспективи

Ціновий провал повинен був би підштовхнути великих і середніх національних фондових гравців значно активізувати роботу із залучення на український фондовий ринок внутрішніх і зовнішніх інвестицій для купівлі акцій за низькими цінами під середньострокові і довгострокові стратегії. Проте сьогодні це доволі складно реалізувати — приватні інвестори масово залишають фондові ринки навіть у розвинених економіках, а західні інвестиційні фонди, які самі відчувають гострий дефіцит ліквідності, до кінця року швидше за все не стануть входити у високо ризиковані українські папери.

Трохи поліпшити ситуацію могло б втручання уряду і Нацбанку, проте жодних конкретних ознак їхньої занепокоєності кризою поки не спостерігається. Отже, переломити ситуацію зможуть знову ж лише іноземні інвестори, які сьогодні зайняли вичікувальну позицію. За інформацією експертів, вони не виходять на ПФТС із покупками, але і не виводять гроші з рахунків в українських банках. Більшість українських керуючих компаніями у найближчі кілька місяців, очевидно, також займуть вичікувальну позицію і повернуться на ринок як покупці акцій уже тоді, коли на світові ринки почне повертатися масовий інвестор, а Україна знову стане цікавою для нерезидентів як один із найбільш недооцінених ринків.

Коли говорити про перспективу в півроку-рік, то нас, напевно, очікує застій. А ось довгостроково (два-пять років) ми приречені на успіх. Це не викликає сумнівів.