"Без додавання рослинних жирів" - написами такого змісту виробники молочних продуктів намагаються захиститися від несумлінних конкурентів. Їхні зусилля марні. На "молочних" полицях рітейлу міцно облаштувалися всілякі рослинно-жирові суміші, які, по суті, не мають нічого спільного з молоком (вміст молочного жиру в них часто коливається біля позначки 10%). Однак вони асоціюються у споживача із продуктами з цільного молока, та ще й приваблюють своєю доступною ціною.
Відтак потерпають не тільки ошукані споживачі та сумлінні переробники молока, а й його виробники. А підраховують прибутки постачальники замінників та виробники спредів, рослинних сумішей, сирних продуктів і паст.
Чи слід дивуватися, що законопроект №2172 "Про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти", а також інші законодавчі акти на посилення боротьби з фальсифікацією молочних продуктів, які мають навести лад у цих питаннях, так дратують виробників псевдомолочних продуктів?
Законопроект №2172 уточнює визначення "молоковмісних" продуктів і регулює їх оборот. Крім того, він забороняє випуск і продаж молоковмісних продуктів, у яких було замінено понад 50% будь-якої складової молока. Коли ж виробник чесно зазначає, що продає рослинно-жирову або тваринно-жирову суміш із додаванням молока, яку називає маргарином, спредом, пастою чи ще чимось, то дія законопроекту на нього не поширюється.
Щоб споживач міг легко відрізнити молоковмісний продукт від молочного та інших різновидів такої продукції, законодавець зобов'язав виробників розміщувати на упаковці відповідну інформацію, а роздріб - роздільно виставляти на торгових полицях молочні та молоковмісні продукти, зазначивши, на якій саме полиці розміщено продукти із замінниками складових молока.
Здавалося б, цілком адекватні заходи, які дозволяють зробити прозорим ринок молочних продуктів.
Так, молокопереробні підприємства, котрі входять до асоціації "Укрмолпром", уже висловили свою підтримку нормам законопроекту, спрямованим на обмеження використання рослинних жирів. Адже популяризація споживання натуральних молочних продуктів створить умови для більшої затребуваності молока-сировини для переробки на промисловій основі, а відтак - для розвитку молочної галузі.
"Сьогодні, згідно з чинними нормативними документами, у молоковмісному продукті має бути не менше 25% молочних компонентів. Правильна по суті, ця норма залишає лазівку, дозволяючи несумлінним виробникам практично повністю заміщувати молочні жир та білок і продовжувати називати продукцію молоковмісною, хоча насправді це вже рослинна паста або суміш жирів, у яку додано окремі складові молока", - вважає голова правління Національної асоціації молочарів України "Укрмолпром" Василь Бондаренко. Слід зазначити, що й ці вимоги стали лише рекомендацією після того, як Україна вступила до СОТ і положення ГОСТів втратили обов'язкову силу. Відтоді виробництво і продаж молоковмісних продуктів не регулюється нічим.
До речі, законодавець у
своїй ініціативі не забороняє всі ці "творіння" сучасних харчових технологій. Він хоче лише створити такі умови, щоб споживач міг робити усвідомлений вибір. Тим більше що Україні для цього не потрібно винаходити велосипед. У сусідній Росії вже майже три роки діє більш жорсткий закон, який передбачає, що частка молочного жиру в молоковмісному продукті має становити не менше 50% від загального вмісту жиру в ньому, а заміна молочного білка забороняється.
Прозорі правила гри та конкуренція, каже Бондаренко, приведуть до підвищення якості продукції та зниження цін, оскільки продукт з понад 50-відсотковим вмістом рослинного жиру доведеться називати рослинною сумішшю, а отже, і продавати за нижчою ціною.
Однак схоже, що в цьому питанні не все так гладко. Друга за величиною вітчизняна молочна асоціація - Спілка молочних підприємств України - навпаки, пішла в жорстку опозицію до законопроекту. Голова ради директорів СМПУ Вадим Чагаровський стверджує, що ухвалення законопроекту сприятиме збільшенню імпорту молокомістких продуктів приблизно наполовину, тобто на 150 млн дол., а українські виробники втратять від заборони на їх випуск 100 млн дол. "Статистика підтверджує, що якісної молочної сировини на промислову переробку не вистачає, особливо в зимовий та весняний періоди. Якщо на полицях не буде молоковмісних продуктів, ціни на молочні продукти, відповідно, підвищуватимуться. Зміна кон'юнктури ринку призведе до істотного збільшення імпорту. За нашими оцінками, він зросте приблизно на 50%, - підкреслює Вадим Чагаровський. - Загалом, рослинні жири в процесі виробництва молочної продукції використовуються з метою здешевлення, оскільки ринок потребує більш дешевих продуктів. Усі компанії використовують тепер рослинні жири. Наскільки широко, можна судити з асортименту. А що бентежить? Це що, синтетика? Хімія? Це натуральний продукт!"
Однак, як запевняють експерти, в законопроекті немає ані слова про заборону випуску продуктів на основі рослинних жирів із додаванням молока. Зате залишається поза законом практика обману споживача: виробники і продавці зобов'язані показати йому прямо, де він може купити молочні продукти, де - молоковмісні, а де - рослинно-жирові суміші з символічним додаванням молока. "Якщо в харчовому продукті міститься менш як 50% молочних жирів, він не повинен називатися "молочним продуктом". Він може називатися "харчовий продукт із вмістом молока" чи якось інакше. Тобто його не можна буде продавати як молочний продукт. Питання в тому, чи захоче споживач купувати харчовий продукт із елементами молока, якщо в назві буде чітко вказано, що це не молочний продукт, а щось інше, і чи підуть на це виробники", - пояснює керівник аналітичної служби консалтингового агентства "ААА" Марія Колесник.
У чому ж причина розбіжностей між молочарями та експертами? Можливо, в тому, що керівник Спілки молочних підприємств Вадим Петрович Чагаровський - головний опонент нововведень, - за сумісництвом гендиректор Білоцерківського молочного комбінату групи компаній "Терра Фуд". За власною інформацією, що базується на висновках Euromonitor, Міжнародного торгового центру (ITC), Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), "Терра Фуд" посідає 4-те місце в Європі, 12-те - у світі, 2-ге - в Росії і 1-ше - в Україні за обсягами продажів спредів, тобто тих-таки молоковмісних продуктів і рослинно-вершкових сумішей.
Чи не намагається керівник Спілки молочних підприємств будь-що врятувати доходи "рідного" підприємства, які йому, очевидно, ближчі, ніж право споживача на інформований вибір? "Упевнений, що реальна причина появи критичних висловлювань на адресу законопроекту - побоювання найбільшого українського гравця на ринку спредів втратити частину доходів від виробництва та продажу продуктів, у яких частка молока становить лише 10-15%", - висловлює свої підозри керівник Центру незалежних споживчих експертиз "ТЕСТ" Валентин Безрукий.
Що ж, схоже, момент істини настане тоді, коли після набрання чинності антифальсифікаційним законом споживачі молочних продуктів прийдуть у магазин і дізнаються, що ж вони купували насправді. І якщо їм здасться, що той або інший виробник весь цей час водив їх за ніс, то не факт, що вони зможуть йому це вибачити.