Останнім часом складається враження, що в гонитві за прибутками різні інституції, зокрема й державні, змагаються між собою, хто примудриться здерти зайву копійчину з пересічного громадянина. Новина, яка тиждень тому збурила суспільство, стосувалася планів Ощадбанку стягувати з 1 грудня комісію з кожної платіжки за комунальні послуги.
"Залізна" аргументація
Аргументи підготували "залізні": компенсація, яку банк отримує від постачальників послуг ЖКГ та фіксованого зв'язку (телефон), не покриває витрат на проведення касових операцій. До того ж Закон "Про банки і банківську діяльність" забороняє банкам встановлювати комісію за їхні послуги, нижчу від собівартості операції. Ще одне виправдання: Ощадбанк звертався до постачальників комунальних послуг із проханням покрити комісію для беззбиткового проведення операцій, однак згоди такої не отримав і змушений встановити мінімальну комісію на рівні собівартості.
Тож планувалося брати комісію з тих, хто розраховуватиметься готівкою і з допомогою паперових квитанцій. Для киянина це вилилося б, щонайменше, у 21 гривню, адже багатьом із них надсилають чотири базові квитанції - за газ, компослуги, гарячу воду та опалення. А ще ж є телебачення, електроенергія, телефон… Складається враження, що до такого сценарію хтось давно готувався, роздробивши послуги, більшість яких ще донедавна вміщувалася на одному папірці. Адже одночасно зі збільшенням кількості квитанцій зростає час їх обробки в банку (черги), а тепер - ще й вартість.
Однак в останній момент із цією затією щось пішло не так, і стався збій. Чи то час вибрали невдалий (саме приходили перші квитанції з зашкальними тарифами, і розпочалися чи то замовні, чи то справжні акції протесту), чи нагорі нарешті зрозуміли, що терпець народові таки може ввірватися. В ситуацію втрутився президент. Він надіслав лист голові правління ПАТ "Державний ощадний банк України" Андрію Пишному, яким звернувся до керівництва установи з вимогою "невідкладно переглянути ухвалене рішення щодо встановлення з 1 грудня 2016 року комісійної винагороди за оплату комунальних послу і вжити заходів для опрацювання питання щодо його скасування".
З'ясувалося, що глави держави в нас бояться більше, ніж закону. Керівник банку зреагував того ж самого дня: "Ощадбанк розуміє свою соціальну місію, дотримується вимог законодавства і йде шляхом реформ, визначеним рішеннями уряду та зовнішніми зобов'язаннями держави. Саме тому правління банку вирішило перенести термін введення в дію рішення тарифного комітету щодо впровадження комісії за прийняття комунальних платежів, з метою опрацювання із відповідними органами державної влади механізму, який дозволить залишити безкоштовною оплату комунальних послуг для найменш забезпечених верств населення (отримувачів субсидій)".
На цьому можна було б поставити крапку й заспокоїтися, якби не остання фраза керманича державного банку: "дозволить залишити безкоштовною оплату комунальних послуг для найменш забезпечених верств населення (отримувачів субсидій)". А як стосовно решти громадян, які поки що не залізли в кишеню до держави і щосили намагаються самотужки зводити кінці з кінцями? Їх що, треба довести до зубожіння будь-якими методами: банківськими комісіями, завищеними тарифами на опалення і гарячу воду, неконтрольованими цінами на продукти першої необхідності?
Все включено, але платіть ще
Однак облишмо емоції й спробуймо розібратися з банківськими комісіями докладніше, адже, як бачимо, загроза їх стягнення нікуди не зникла, а лише відкладена. Про те, що така операція незаконна, говорять не лише жертви банківських комісій, а й Антимонопольний комітет. З 1 січня 2015 р. по 31 травня 2016 р. він провів дослідження ринку послуг із прийому готівкових комунальних платежів від фізичних осіб по всій країні. Дослідженням охопили 24 регіони й отримали інформацію від УДППЗ "Укрпошта" і 28 банківських установ - основних учасників регіональних ринків послуг з приймання готівкових платежів з фізичних осіб за послуги ЖКГ.
Провести таке дослідження спонукали численні звернення, які комітет отримав і продовжує отримувати в від фізичних осіб з приводу ситуації, що склалася на цьому ринку. Довжелезний звіт, у якому одні й ті ж позиції повторюються -надцять разів, заводить на чиновницькі манівці. Однак якщо виділити суть справи, то вона поміститься на одній сторінці, а на кількох додаткових аркушах можна розписати для банків та надавачів послуг те, що вони й так знають.
Отож суть дослідження антимонопольних фахівців зводиться до того, що комісія за прийом платежів встановлюється згідно з договором, укладеним між компанією-постачальником комунальних послуг, причому з її ініціативи, та банком або "Укрпоштою". Якщо такого договору не укладено, то розмір комісії встановлює організація, котра приймає платежі.
Все досить зрозуміло, але чому тоді в обох випадках громадяни платять цю комісію двічі, адже відповідні витрати включені в розрахунок тарифів на комунальні послуги? Згідно з підрахунками АМКУ, загальна сума сплачених комісійних платежів у 2015 р. становила 23,7 млн грн, а за п'ять місяців 2016 р. - сягнула 18,2 млн грн.
Антимонопольний комітет у вже згаданому звіті заявляє про неправомірність стягнення комісії в банку або поштовому відділенні при оплаті послуг ЖКГ і пропонує можливі шляхи вирішення проблеми та усунення підґрунтя для порушень законодавства про захист економічної конкуренції на ринку послуг із приймання готівкових платежів від фізичних осіб за житлово-комунальні послуги. Вони полягають у тому, щоб "забезпечити встановлення економічно обґрунтованого розміру комісійної винагороди за приймання платежів від фізичних осіб, що забезпечить укладання договорів з надавачами житлово-комунальних послуг щодо організації приймання платежів від споживачів відповідно до положень законодавства; ужити заходів для укладення договорів про приймання платежів банками та іншими установами, положеннями яких було б передбачено обов'язок для надавача житлово-комунальних послуг сплачувати комісійну винагороду за приймання платежів від споживачів".
На дослідженні ринку та звіті державні контролери не зупинилися. 16 листопада Антимонопольний комітет розглянув питання, яке стосується оплати житлово-комунальних послуг у відділеннях банків або "Укрпошти", на нараді з участю представників зацікавлених органів державної влади, банківських установ і професійних об'єднань учасників ринку банківських послуг та громадськості. Захід запланували й анонсували заздалегідь, аби публічно обговорити результати дослідження цього ринку послуг.
На зібранні начальник відділу фінансових ринків АМКУ Наталія Копач представляючи звіт, ще раз наголосила, що споживач сплачує комісійну винагороду двічі, бо вона закладена в тариф на послугу банку чи інших суб'єктів, які приймають платежі відповідно до встановлених тарифів.
Державний уповноважений Анна Артеменко підкреслила складність розв'язання цієї проблеми, оскільки вона перебуває на перетині інтересів кількох сторін: природних монополій, фінансових установ, які надають послуги, і споживачів. У цій ситуації комітет прагне захистити не лише конкуренцію на ринку послуг, а й інтереси споживачів.
Присутні на нараді обговорили поточну ситуацію з організацією приймання готівкових платежів та спробували виробити узгоджені пропозиції щодо можливих шляхів її врегулювання на основі збалансування інтересів надавачів житлово-комунальних послуг, банків та інших установ і споживачів - фізичних осіб. Зокрема, йшлося про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, удосконалення договірних відносин між надавачами комунальних послуг та учасниками ринку послуг з приймання платежів, можливе вилучення з тарифів складової, яка передбачає покриття витрат на приймання платежів від споживачів. Пропозиції за результатами дослідження та обговорення на нараді АМКУ виробить і надасть уряд після вивчення позицій усіх сторін.
Ми вам - євроремонти, ви нам - комісію?
А доки в цьому протистоянні панує затишшя, спробуймо ще раз проаналізувати ситуацію. Почнімо з аксіоми: подвійна комісія за комуналку незаконна. У цьому сумнівів немає. Як і в тому, що Ощадбанку - найбільшому банку на ринку приймання комунальних платежів - байдуже, що там собі розслідує Антимонопольний комітет (запровадити комісію він вирішив попри всі ці рухи державного рогулятора). І якби не втручання президента, котре не розв'язало проблему, а лише відтермінувало її, то вже з 1 грудня новація набрала б чинності. Тобто з кожної платіжки за комунальні послуги в Ощадбанку брали б по 3 грн. Природно, що ініціативу підхопили б інші банки та установи, які приймають "комуналку".
Платників, правда, заспокоюють. Мовляв, панікувати не варто, бо комісія пошириться тільки на тих, хто розраховувався через каси, й то лише за умови, що в клієнта немає картки "Ощадбанку". А якщо навчитися користуватися платіжними терміналами банку або завести картку, то начебто й проблем не буде.
Але чи так це? Якщо згадати, що якийсь "мудрець", замість дозволити оплату компослуг до кінця поточного місяця, відвів на це лише тиждень чи трішки більше, то платників і так мордують у кілометрових чергах. Такі перевантаження не тільки виснажують людей, а й призводять до збоїв у комп'ютерній мережі. Чи витримає навалу зазвичай некомпетентних споживачів термінал, і як можна буде до нього підступитися, якщо він один на відділення, нікого не турбує. Та й, взагалі, чи достатньо в Ощадбанку платіжних терміналів?
В Ощадбанку рапортують: окрім розширення мережі зон самообслуговування "Ощад 24/7", зростає й кількість інформаційно-платіжних терміналів та банкоматів. Статистика справді вражає: кількість зон самообслуговування за два роки збільшилась у 40 разів. Наразі їх 200, до кінця року буде 300, у 2017 р. - 500. Мережа інформаційно-платіжних терміналів зросла до 2000 одиниць, у 2017 р. - збільшиться до 4000.
Та й, узагалі, ощадбанківська мережа активно реформується: за два місяці до закінчення поточного року по всій країні відкрито 400 відділень нового формату, серед яких навіть 8 інклюзивних, адаптованих до обслуговування людей із особливими потребами. Оновлена мережа охоплює 20% клієнтської бази. Не менш грандіозні плани й на найближчу перспективу: до кінця року кількість відділень нового формату зросте на 100, а у 2017 р. - сягне 700. Найбільше нових відділень у Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі. Звісно, на пертурбації й новації витрачаються чималі кошти. Але чи потрібно все це зубожілим клієнтам банку (переважно пенсіонерам), яких більше хвилює питання сплати 3 грн комісійних за платіжку?
Як заявляє керівництво Ощадбанку, така масштабна реформа проводиться задля створення комфортних умов обслуговування, максимальної доступності продуктів і послуг банку. Завдяки модернізації у відділеннях нового типу клієнти економлять від 25 до 50% часу, а рівень задоволення банківським сервісом зріс удвічі, порівняно зі звичайними відділеннями. І це, мовляв, не просто ремонт приміщень, а кардинально новий підхід до роботи, нова бізнес-модель, нові стандарти обслуговування клієнтів, нова ефективність: окремі зони касового та індивідуального обслуговування, електронна черга, хол-менеджери, зона самообслуговування "24/7".
Все це могло б тільки тішити. Однак кажуть, що в цієї затії - кілька прихованих цілей. Одна з них - укотре спробувати охопити картками Ощадбанку якомога більшу кількість людей. Були ж уже спроби примусово перевести зарплати в державні банки, які викликали чималий спротив. А ще нібито Ощадбанк хоче розвантажити свої каси, щоб зменшити їх кількість і скоротити персонал.
Підштовхують і конкуренти. "Укрпошта", зі свого боку, прагне впровадити в країні механізм "поштових рахунків", аби без банківської установи надавати населенню послуги, передусім з оплати комунальних платежів.
Та Ощадбанк уміє відстоювати власні інтереси. Як він б'ється за своє, можна простежити на прикладі Києва, де в нього 218 структурних підрозділів, частина яких розміщується в орендованих приміщеннях. Недавно банк прийшов до столичної влади з вимогою надати знижку в 76 млн грн за оренду приміщень, довівши суму до 220 млн грн. Аргументи залізобетонні: 90% усіх операцій припадає на прийом комунальних платежів,і щомісяця 10 днів із 22 робочих Ощадбанк працює виключно на прийом та обробку платіжок, фактично не маючи можливості здійснювати інші прибуткові операції.
Правда, цими цифрами "Ощадбанк" суперечить сам собі. Бо якщо прибуткових операцій у нього тільки 10%, то їх можна встигнути провести за решту 12 робочих днів. Та й місто вже допомагало державному банку. За словами голови постійної комісії Київради з питань власності Леоніда Антоненка, від початку року цей орендар отримав знижок на загальну суму 143 млн грн, але хоче ще майже на 76 млн грн…