UA / RU
Підтримати ZN.ua

Підприємництво, яке не відкидає тіні...

У податкових органах немає ажіотажу з приводу закриття бізнесу приватними підприємцями або юрособами. Держава може бадьоро рапортувати кредиторам, що реформи рухаються, - бізнес у країні не згортається. На нього можна подивитися - як на Дракулу. Але якщо глянеш у дзеркало - звіти суціль нульові. Підприємці не відкидають тіні, вони навіть не йдуть у тінь, приховуючи від держави доходи, а просто завмерли, скоротивши чисельність найманих працівників, закривши магазини - наче існують і не існують.

Автор: Наталя Вареник

Як відомо, видимого об'єкта, який не відкидає тіні, не існує. Інакше кажучи, він є привиддям.

Кількість суб'єктів малого та середнього бізнесу, які набули останнім часом цих унікальних властивостей, зростає день у день.

У податкових органах немає ажіотажу з приводу закриття бізнесу приватними підприємцями або юрособами. Держава може бадьоро рапортувати кредиторам, що реформи рухаються, - бізнес у країні не згортається. На нього можна подивитися - як на Дракулу. Але якщо глянеш у дзеркало - звіти суціль нульові. Підприємці не відкидають тіні, вони навіть не йдуть у тінь, приховуючи від держави доходи, а просто завмерли, скоротивши чисельність найманих працівників, закривши магазини - наче існують і не існують.

На межі й за нею

Про те, що насправді відбувається в країні, свідчать сухі цифри статистики та опитувань суб'єктів бізнесу: за даними дослідницької компанії GfK, у лютому ц.р. індекс споживчих настроїв знизився на 4,8 п. і становив 41,1. За результатами опитування Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, кожен другий суб'єкт підприємництва відзначає негативні тенденції у своєму бізнесі, 14% опитаних стверджують, що їхні компанії - на межі закриття. Більше половини респондентів помітили негативні тенденції у своєму бізнесі, 39% говорять про погіршення показників роботи. Погіршення та спад у бізнесі частіше за інших помічають працівники банківської (50%), маркетингової (51%) і торгової (54%) сфер. Про загрозу закриття бізнесу говорять у будівельній (27%), виробничій (16%) і консалтинговій (14%) сферах.

Чверть українських компаній працюють без змін, ще 20% не можуть поки що визначитися з тенденціями у своєму бізнесі. І тільки 2% (!) опитаних говорять про зростання бізнесу та поліпшення показників.

Згідно з офіційними даними Державної служби статистики, у лютому роздрібний товарообіг скоротився в порівнянних цінах, порівняно з аналогічним місяцем минулого року, на 21,2%.

Цікаво - чому підприємці, попри скрутне становище, існують, як привиддя колишнього розквіту, не закриваючись офіційно?

"За даними нашої Асоціації, за перші два місяці ц.р. бізнес-діяльність зупинили близько 20% підприємців Києва, - коментує Руслан Соболь, голова Асоціації власників малого та середнього бізнесу України. - Точних статистичних даних немає, бо документи на руках у людей залишаються, але реально підприємства перестали діяти. Офіційно їх не закривають тільки тому, що це обійдеться набагато дорожче, ніж існування на папері. Вони звільнили персонал, припинили роботу і здають порожні звіти. Продають свої складські замовлення, закривають торговельні точки, дехто просто чекає стабілізації ситуації. Закуповувати товар за новими цінами багато хто не хоче. А підвищити ціни на свої товари зараз не можуть, оскільки їх взагалі перестануть купувати.

Нині в Україні торгують імпортом у роздробі або дрібнооптовими партіями близько 30-35% підприємців. Сьогодні вони опинилися на межі виживання. Підприємства, які здійснюють валютні операції, закуповують продукти або сировину з-за кордону, у зв'язку з таким курсом валют заморожують діяльність. Маржинальність не дозволяє заробляти гроші, тому вони просто чекають стабілізації ситуації. Експортери, навпаки, мали б відчувати піднесення, оскільки виручка в них у валюті. Але й тут є свої нюанси. Законодавство зобов'язує продавати валюту на аукціоні Нацбанку за якимсь принципом ручного керування".

Якщо в підприємця є борги, піти з ринку йому буде не так і просто, - новий закон про банкрутство зробив цю процедуру не тільки трудомісткою, а й дорогою. Ревізія аудитора (за словами підприємців, які пережили цю процедуру) коштуватиме фірмі від 100 дол. на день і до кількох тисяч гривень за годину роботи. Закритися без перевірок та звітностей пощастить небагатьом - тільки тим, хто зовсім не має боргів, та й то...

Навіть фактично не працюючи, підприємці повинні здавати всі декларації, за їх неподання - штраф 170 грн, а якщо ця помилка повторилася протягом року - 1020 грн.

Косметичний ремонт в аварійному будинку

Хто ж у першому "ешелоні" постраждалих, і в кого є шанс вижити?

За даними Асоціації власників малого та середнього бізнесу України, найбільше постраждала сфера послуг та роздрібна торгівля імпортними товарами.

Обвал економіки вдарив по сервісних підприємствах - від ресторанів і перукарень до авторемонтних майстерень та служб таксі.

За підрахунками профспілки таксистів України, з початку ц.р. обсяги перевезень таксі в Україні знизилися вдвічі. У фірмах міських таксі перевезення впали на 30-70%, порівняно з минулим роком. Основні причини зменшення обсягів замовлень - затримки виплат зарплатні та зниження платоспроможного попиту. Попри це, служби таксі й міжміські автоперевізники підвищують ціни, адже курс долара підняв вартість бензину, що становить 50% тарифів.

Компанія "Ресторанний консалтинг" підрахувала: за перший квартал ц.р. в столиці закрилося близько 30 ресторанів, що майже удвічі більше, проти такого самого періоду минулого року. Згортають діяльність невеликі об'єкти громадського харчування, у мережевих є "подушка безпеки", яка допоможе їм у кризовому році.

Першими йдуть відвідувачі закладів, які підвищують ціни: меню в багатьох подорожчало за цей квартал майже на 50%. Великі мережеві заклади поки що тримають ціни, зменшуючи порції та переорієнтовуючись на продукти українського виробництва.

Масово заморожуються салони краси, СПА-салони, комп'ютерні клуби. Постраждають розплідники розведення хатніх тварин, - заводити в кризу домашніх улюбленців досить витратно. Під загрозою опинилися юридичні та консалтингові компанії, приватні коледжі та школи, рекламні агентства.

За прогнозами фахівців, уціліють і навіть піднімуться ті підприємці, які надають населенню послуги, що заощаджують їхні доходи, - ремонт взуття, одягу, продавці секонд-хенду.

Перспективний енергоощадний бізнес - це тренд, який в умовах сьогодення прищепить населенню культуру дбайливого використання природних ресурсів. Другого дихання набуде Інтернет, куди підуть багато торговельних підприємств, інформаційний і рекламний бізнес.

Процес згортання у сфері торгівлі одягом та взуттям ще помітніший. Торік у Києві закрилися одежні ритейлери OVS, Bosco Sport, Esprit, River Island, а також взуттєва Minelli та ін. Київські торгові центри спорожніли на 1,7- 9% площ, а на кінець весни вони можуть спорожніти на 10-15%. Нинішнього року мережі поки що не повідомляли про намір піти з України, але торгових точок стає дедалі менше.

Девіз кризового року - оптимізація бізнесу, про якийсь розвиток навіть не йдеться. Неприбуткові торгові точки масово скорочуються, особливо марні "іміджеві", що рекламували торговельні бренди. Продавці, які отримували товар з-за кордону, мусили підвищити ціни, як наслідок - продажі впали в чотири-п'ять разів, порівняно з першим кварталом минулого року. Торгівля масово переходить на закинутого за роки ейфорії "заморських" товарів місцевого виробника, що виробляє на примітивному обладнанні немодний товар невисокої якості.

Дуже постраждала туристична галузь, констатує Асоціація власників малого та середнього бізнесу України. Люди перестали літати у відпустку, туроператори зазнають величезних збитків. Якщо на початку 2014 р. на ринку працювало до 3,5 тис. туроператорів і близько 10 тис. туристичних компаній, то тепер уже не працює кожен десятий суб'єкт зазначеної діяльності, і цей процес наростає, як снігова лавина.

На початку 2015-го продажі турагентств упали на 50-70%, порівняно з весною минулого року. Ціни на тури в багатьох країнах знизилися, зважаючи на загальну кризу галузі, але через зростання курсу долара поїздки для українців стали надто дорогими.

Ударив кризовий рік і по вітчизняному телеринку. Всеукраїнська рекламна коаліція підрахувала, що в 2014 р. обсяг телереклами впав на 20% - до 9,06 млрд грн.

Пішли з ринку "Меню ТБ", "Гумор ТБ" і "Бабай ТБ".

Спеціалісти вважають, що на середину 2015 р. можуть піти з ефіру ще не менше 10 тематичних телеканалів. Нині з чотирьох супутників мовлення ведуть близько 80 українських ТБ. Більшість їх зорієнтовані на рекламні цілі. Криза викликала падіння галузі, і прогодувати всіх теперішня кількість реклами навряд чи зможе. У період, коли виживають лише гіганти, очікується новий сплеск піратства провайдерів та абонентів.

Очікується зменшення кількості журналів та газет, які видаються в Україні.

Будь-який малий чи середній бізнес, пов'язаний з імпортом продукції, тепер став критично невигідним, з огляду на валютні реалії, які ми спостерігали і спостерігатимемо надалі. Фактично, будь-який малий бізнес - також у зоні ризику через нестабільність та скорочення ринку, відсутність кредитних інструментів і власної фінансової "подушки".

"Ми дійшли думки, що нинішня політика держави не спрямована на побудову діалогу та налагодження партнерських відносин із підприємцями, - каже Руслан Соболь. - Влада сприймає малий і середній бізнес як "дійну корову", котру жорстко експлуатує. Тим часом малий і середній бізнес несе свою основну функцію - соціальну. У ньому працевлаштовуються люди, звільнені з держпідприємств і великих компаній. І цю основну функцію не дають виконувати органи влади. Всі проанонсовані т.зв. реформи - поки що тільки слова, але не суть. Реформа - це кардинальна зміна взаємин, суб'єктів, повноважень, підходів тощо. А те, що робить влада тепер, - косметичний ремонт в аварійному будинку.

Чого варта тільки складність в адмініструванні: сфера малого бізнесу регулюється сотнями законів і підзаконних актів, у яких навіть найбільш професійний підприємець "ногу зламає", але корумповані чиновники завжди "допоможуть" вийти з ситуації".

Інвестиції не бувають примусовими

У країнах із "тоталітарним" державним управлінням та регулюванням влада не дає громадянам особливих свобод, але піклується про їхні освіту, медичне обслуговування та працевлаштування. У країнах із "ринковою" моделлю держава усувається від турботи про громадян, даючи їм право займатися власним бізнесом та виживанням.

Логічно розмірковуючи, якщо населення годує державний апарат і цілу армію чиновників, воно ніби "наймає" управлінські структури, щоб вони створювали для діяльності своїх "роботодавців" оптимальні умови.

З нашим малим і середнім бізнесом цього чомусь не відбувається. Новий Податковий кодекс не тільки не поліпшив ситуацію, як вважають фахівці, а ще більше фінансово обтяжив підприємців та зарегулював їхній бізнес. Пресинг контрольних органів невпинно зростає. Податкова служба намагається змінити свій імідж із фіскального на сервісний, створюючи якісь сервіс-центри, але суть залишається незмінна.

Українська економіка живе не завдяки, а всупереч, і "дихає через діри в оподаткуванні". Малий бізнес, позбавлений реальної державної підтримки, зазнає ключових збитків від кризи і несе головне соціальне навантаження, він часто глибоко збитковий.

За даними Асоціації власників малого та середнього бізнесу України, понад 25 млрд грн збитків бізнес зазнав тільки за 2013 р. За 2014-й ще немає статистики, але, судячи з того, що підприємці щодня відчувають на собі, вона не покращилася.

Річ тут не тільки у спробах приховати прибутки, а насамперед у величині податків (до 80% від прибутку), штучній заплутаності їх сплати, а також корупції з боку різного роду податкових і регулювальних органів. Відтак, на сьогодні в тіньовому секторі перебуває половина української економіки. При цьому 90% "податкових" витрат бізнесу - корупційні.

Зниження доходів також ударило по бізнесу: за минулий рік роздрібний товарообіг упав на 30-70%. А за деякими категоріями товарів, наприклад автомобілями, - на 90%.

Низка банкрутств банків, яку ми спостерігаємо, не дозволяє підприємцям бути впевненими в тому, що їхні безготівкові кошти в безпеці. У багатьох із них оборотні кошти "зависли" в збанкрутілих банках, тож вони змушені переводити свої фінансові операції в "кеш" і, відповідно, в тінь.

"Втеча бізнесу в тінь веде до відсутності грошової маси в країні, - коментує Руслан Соболь. - Нині влада судомно шукає її шляхом підвищення вартості за комунальні послуги, енергоносії, квартплату, проїзд у транспорті тощо.

За офіційними даними, у 2014 р. в Україні діяло близько 400 тис. малих і середніх підприємств, які давали офіційну роботу 5 млн українцям. Частка реалізації продукції малого та середнього бізнесу становить близько 60%.

У малому бізнесі наростає паніка через відчуття величезної прірви між владою та бізнесом. Немає навіть містка розуміння. Влада - це менеджмент нашої країни, нами найнятий, але він об'єктивно не виконує своєї роботи або виконує її погано. І, як на будь-якому підприємстві, якщо менеджмент не впорюється зі своїми обов'язками, він мусить дати можливість спеціалістам у своїй сфері зайняти позиції, які допоможуть реалізувати ті чи інші програми. Ніхто краще, ніж представники профільних бізнесів, не знає, як вивести економіку в цих галузях у плюсовий баланс".

За офіційними даними, у 2014 р. на малих і середніх підприємствах України працювало 60% усього зайнятого населення країни. Реальний відсоток працівників таких підприємств ще вищий, але податковий тягар (навіть без урахування корупційного) заганяє підприємців "у тінь". Люди офіційно не оформлені, позбавлені соціального пакета, у бюджет не надходять податки, не надходять кошти в Пенсійний фонд (дефіцит Пенсійного фонду сьогодні - від
20 до 90 млрд грн).

Підприємці вважають, що коли ставлення влади до них не зміниться, то до теперішніх
2 млн безробітних упродовж 2015 р. може додатися ще стільки ж - за рахунок закриття підприємств. Малий бізнес не може давати великих податків, але може забезпечувати роботою непрацевлаштованих людей, яких сьогодні посилають на біржу праці.

До речі, за індексом економічної свободи-2014 американського дослідницького центру "Фонд спадщини", Україна перебуває на 155-му місці - поруч із Лесото і Зімбабве.

Можна списати гальмування реформ на бойові дії та конфлікт із сусідньою країною. Але війна не замаскує корупцію чиновників, судове свавілля, недосконалість податкового законодавства. Саме вирішення цих проблем могло б залучити в Україну потрібні, як повітря, інвестиції.

Великий та іноземний бізнес іде з України, посилюється міграція не тільки робочих рук, а й української частки капіталу. Залишається малий бізнес, на плечі якого звалилися всі негаразди, але й він уже придивляється до інших країн, наприклад Казахстану, де з'явилося багато українських підприємців. Наші бізнесмени їдуть у Польщу, Чехію, Словаччину, країни Прибалтики, де свого часу починали активно підтримувати та кредитувати малий і середній бізнес, створювати спеціальні кредитні агентства і спілки.

Специфіка ринкової моделі суспільства в тому, що не можна нікого "примусити" інвестувати або повернутися в розорену й розграбовану країну з допомогою адміністративних рішень.

Інвестори самі визначають ризики і вибирають партнерів.