Антимонопольний комітет України дозволив кіпрській SCM Financial Overseas Limited, що входить до групи СКМ Ріната Ахметова, завершити операцію з придбання кіпрської компанії UA Telecominvest Limited, яка опосередковано володіє 92,79% акцій ПАТ "Укртелеком". Рішення було ухвалено через три місяці з моменту повідомлення про продаж австрійським інвестором EPIC свого українського телекомунікаційного активу групі СКМ. Формальна, на перший погляд, процедура отримання дозволу супроводжувалася консультаціями АМКУ з усіма зацікавленими учасниками ринку й національним регулюючим органом (НКРЗ).
Вердикт антимонопольного відомства з приводу "Укртелекому", зважаючи на його присутність в основних сегментах ринку телекомунікаційних послуг, можна розглядати як непряму оцінку державою стану справ у всій галузі. Як і визнання того, що з продажем "Укртелекому" влада нарешті позбулася тягаря відповідальності та ілюзії управління розвитком цього сегмента економіки. Нехай тепер "невидима рука" ринку нагороджує і карає гравців.
Думайте самі
Оголошуючи про своє рішення щодо "Укртелекому", АМКУ оприлюднив цілу низку положень, добре відомих учасникам ринку. Зокрема, комітет встановив, що концентрація (акцій "Укртелекому". - Авт.) не призводить до істотного обмеження конкуренції на таких ринках, як надання послуг фіксованого телефонного зв'язку, доступ до мережі Інтернет і надання в користування каналів зв'язку. Як головний аргумент АМКУ вказує на той факт, що учасники концентрації діють на регіональних ринках місцевого телефонного зв'язку в межах територій своїх власних мереж, тарифи на ці послуги регулюються державою в особі НКРЗ, а фіксований зв'язок поступово заміщується мобільним.
Тобто влада відкрито визнала, що за останні 20 років, поки тяглася приватизаційна епопея з "Укртелекомом", ринок телекомунікацій зазнав таких кардинальних змін, що подальше підтримання цієї компанії в тій чи іншій формі не може бути пріоритетом державної політики. Замість створювати штучні умови для особливого становища на ринку для окремих гравців, як раніше для "Укртелекому" (всі пам'ятають історію 2005 р. з видачею єдиної ліцензії 3G), держава висуватиме жорсткі вимоги до всіх операторів. Тим більше що до цього Київ зобов'язує й Угода про асоціацію з ЄС.
Тепер чиновники не можуть не рахуватися з європейськими тенденціями. До речі, європейський регулятор зв'язку BEREC ще в 2011 р. констатував, що в Європі традиційний голосовий фіксований зв'язок інтенсивно витісняється послугами мобільного зв'язку.
Дані Держстату свідчать про те, що ситуація в Україні теж розвивається за європейським сценарієм. Зокрема, на сьогодні рівень проникнення мобільного зв'язку в Україні по областях в середньому у кілька разів вищий за рівень проникнення традиційного фіксованого зв'язку. Ця тенденція підтверджується інформацією регулятора. Згідно зі звітом НКРЗ за 2012 р., користування послугами фіксованого зв'язку скорочується, споживачі послуг місцевого, міжміського і міжнародного зв'язку переходять на послуги мобільного, а також активно використовують сервіси, доступні в Інтернет, - Skype та його аналоги.
В цих умовах виграють найбільші гравці: постійний приріст абонентів спостерігається в найбільших мобільних операторів, таких як "Київстар" і "МТС-Україна", тоді як у операторів фіксованого зв'язку - постійний відтік клієнтів. Відповідно, в розрізі величини абонентської бази і валових доходів частка операторів фіксованого зв'язку, у тому числі екс-державного "Укртелекому", становить менш як 20%, решта припадає на операторів мобільного зв'язку. Саме тому запит АМКУ до основних гравців із приводу їхньої думки щодо зміни власників "Укртелекому", згідно з опублікованим прес-релізом АМКУ, у більшості опитаних учасників ринку заперечень не викликав.
Те саме стосується доступу до мережі Інтернет і до телекомунікаційних мереж загального користування. Згідно з даними НКРЗ за 2012 р., існує понад 2 тис. операторів і провайдерів послуги Інтернет. Навіть коли уявити, що "Укртелеком" і група компаній Vega (належить СКМ) створять спільний майданчик для просування послуг доступу в Інтернет, їм не вдасться потіснити ні основних мобільних операторів ("Київстар", "МТС-Україна"), ні пул кабельних компаній на чолі з "Волею". Що стосується ситуації на міжоператорському ринку, то, за даними компанії "Датагруп", 2013 р. істотних змін ні в частках ринку, ні в грошах на ринку оптових продажів не спостерігатиметься.
Вирішуйте самі
На думку члена правління Інтернет Асоціації України Олександра Ольшанського, монополістичні зв'язки часто виникали у зв'язку зі специфікою ринку. "Зрозуміло, що тепер Антимонопольний комітет з усіма конфліктуватиме. Важливо, щоб він не надавав переваги різним компаніям і виконував свою роль, запобігав зловживанням на ринку", - так прокоментував Ольшанський дії держоргану.
"Поставлено логічну крапку в такому тривалому процесі приватизації "Укртелекому". На жаль, процес затягнувся. Тепер щоб "УТ" міг стати гравцем ринку телекомунікацій, потрібні інвестиції. На ринку високих технологій можуть бути тільки великі гравці, інакше ринок швидко загине", - стверджує президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
У самій СКМ не говорять про інтеграцію активів, але не виключають синергії "Укртелекому" з групою Vega або "Астеліт". Як зазначив в інтерв'ю "Forbes Україна" директор-управитель SCM Advisors (UK ) Limited Ілля Архипов, компаніям вигідні спільні проекти роботи з клієнтами, продажі пакетів послуг фіксованого й мобільного зв'язку, а також широкосмугового доступу, які дадуть абонентам змогу користуватися Інтернетом і вдома, і в дорозі. Зокрема, вже на кінець 2013 р. всі абоненти інтернет-доступу Vega і "Укртелекому" ("ОГО" ) отримають доступ до нового онлайн відеосервісу (35 телеканалів ), створеного онлайн кінотеатром oll.tv ("Медіа Група Україна", СКМ).
Якщо держава й справді не створюватиме нових привілейованих гравців, галузь постане перед необхідністю задуматися над підвищенням власної ефективності. За словами Олександра Охріменка, АМКУ не буде вирішувати за бізнес питання взаємодії з абонентами. "Комітет за ринок ніколи нічого не робив і не робитиме", - вважає О.Охріменко. Якщо розраховувати на оптимістичний результат, то, як показує європейський досвід, така політика зумовлює підвищення якості послуг зв'язку і зниження їхньої вартості.