15 квітня Верховна Рада прийняла у другому читанні і в цілому Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу" (далі - Закон). 30 квітня його підписав в.о. президента Олександр Турчинов.
Серед нововведень - такі.
1. Скасовується сплата реєстраційного збору при державній реєстрації.
2. Встановлюється механізм здійснення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом подання електронних документів без обов'язкового використання електронного цифрового підпису.
3. Скасовується вимога щодо обов'язковості застосування печаток для суб'єктів приватного права.
Варто одразу ж відзначити феєричну швидкість, із якою новина про спрощення порядку відкриття бізнесу в Україні облетіла країну і примусила долучитися всіх небайдужих до її обговорення, викликавши при цьому діаметрально протилежні відчуття. Хтось радіє спрощенню та здешевленню реєстрації нових юридичних осіб, а хтось прогнозує сплеск злочинності та розгул рейдерства в Україні.
Здавалося б, Закон пропонує цікаві прогресивні зміни, як, наприклад, відмова від обов'язкового застосування печаток. Так, на сьогодні (чи то пак - поки що) застосування печаток для суб'єктів господарювання в Україні обов'язкове. Можна, звісно, дуже багато сперечатися про ступінь надійності печатки, про її роль у діяльності юридичних осіб у різні історичні періоди, про легкість її викрадення або ризики загубити, а також про владу, яка досі зосереджувалась у особи, котра володіла основною печаткою підприємства, і т.д. Але її значення як "останньої фортеці" захисту документа на сьогодні ще ніким не оскаржувалося! Підкреслюю: може, вона і не дуже надійна, але - перша й остання!.. І ось цю фортецю через півроку буде повалено.
Можливо, саме тому зараз юридичні форуми буквально завалені питаннями звичайних українських підприємців - "Що робити?..", "Як захистити свій бізнес?..". Більше того, найкмітливіші не марнуючи часу вже починають будувати цікаві, але здебільшого протизаконні схеми використання майбутніх нововведень. Про всяк випадок спробуємо з'ясувати далі, які існують ризики та як їх мінімізувати.
Креативне застосування
Скасування печаток не так здешевлює ведення бізнесу, як провокує ласих на чуже майно. Одразу ж можна виділити, як мінімум, три можливі схеми дій, які, швидше за все, використовуватимуться для рейдерства або інших зловживань внаслідок скасування обов'язкової наявності печаток у суб'єктів господарювання:
1) колишній директор (підписант) вирішить трохи "побешкетувати" і, володіючи старими виписками, приховуватиме від контрагентів той факт, що відповідних повноважень уже не має;
2) стороння особа опанує техніку підпису вашого нинішнього директора і без його відома ставитиме його "автографи" там де не слід;
3) стороння особа сама себе зробить директором, і навіть підпис не муситиме постійно підробляти (лише один раз - підписи засновників під час реєстрації)!
Наприклад, у межах третього способу можливий такий алгоритм (наведений як застереження підприємцям, щоб проілюструвати простоту механізму його використання, він у жодному разі не є керівництвом до застосування!).
Жартівлива інструкція
із "застосуванню"
нового Закону
Крок 1: підготовчий
Відкриваєте сайт ЄДР, обираєте будь-яку юридичну особу "до смаку", складаєте такі документи: протокол загальних зборів (тут незле було б мати дрібку художнього таланту, щоб підробити підписи засновників); наказ на призначення нового директора (тобто вас); довіреність (якщо не хочете світити "обличчя" і діятимете через представника); заповнюєте реєстраційну картку (звісно ж, за підписом новопризначеного керівника - тобто вас) і весь цей пакет "липи" відносите прямісінько до державного реєстратора, який не матиме жодної (!) можливості перевірити повноваження нового "директора".
Крок 2: основний
Після внесення змін до ЄДР свіжоспечений директор не обмежений у своїх діях: він укладає угоди, перераховує кошти, вносить зміни до відомостей, що містяться в ЄДР, - одне слово, робить усе, на що вистачає його фантазії, нахабства і часу.
Реальний керівник при цьому ні сном ні духом не відає про те, що коїться! Звісно, рано чи пізно до нього докотиться інформація про неподобства, вчинені його двійником, але на це піде, у прямому сенсі, дорогоцінний час, який він втратить безнадійно.
Крок 3: завершальний
Директор-художник уже десь далеко за кордоном гріється на сонечку і спокійно витрачає "зароблені" своїм мистецьким хистом кошти… А тим часом ошуканий директор, повільно й неохоче оговтується від неочікуваного нахабства зловмисника та наслідків його "нечемної" поведінки.
Далі буде тривалий і виснажливий процес з'ясування стосунків між двома пошитими в дурні і ображеними сторонами (реальним директором та контрагентом
"художника"), причому, швидше за все, у судовому порядку. Численні експертизи, судові засідання, свідки, зразки, документи… І все це тільки через те, що печатка не є обов'язковою!
Примітка: Але це виключно за умови вчасної втечі, адже кримінальну відповідальність за підробку документів ніхто не скасовував навіть для "талантів" (статті 205-1 та 358 Кримінального кодексу).
Поспішили?
Жарти жартами… Безперечно, відмова від печаток - дуже позитивна новина, і рано чи пізно Україна закономірно підійшла б до цього етапу. Але в умовах сьогодення прийнятий Закон створює враження "благих намірів" - тих самих, якими вимощений шлях у пекло. Схоже, захопившись модною тенденцією "дерегуляції бізнесу", законодавці трохи переборщили зі спрощенням і забули просту істину: будь-яка дерегуляція взагалі, а тим більше - бізнесу, має свої межі, порушення яких призводить до прямо протилежних наслідків.
Навіть не володіючи знаннями в галузі криміналістики, можна здогадатися, що підробити підпис набагато легше, ніж печатку. Треба лише потренуватися як слід, довести до автоматизму деякі рухи, і - готово: підпис директора! Для підробки ж печатки, по-перше, потрібен точний зразок відбитку її самої; по-друге, треба знайти підприємство, котре печатку виготовить, або відповідне обладнання (тобто вже, як мінімум, будуть небажані свідки); по-третє, виготовлення печатки влітає в копієчку, - за таке задоволення треба платити.
Звісно, є й простіші способи отримання печатки, - сучасні комп'ютерні технології полегшують життя не лише законослухняним громадянам, а й "просунутим" зловмисникам. Однак, знову ж, у такому разі злочинець мусить володіти певним рівнем знань у галузі комп'ютерної грамотності, вміти застосовувати спеціалізовані програми, мати дорогу оргтехніку, а також усвідомлювати ризик того, що підроблені таким чином відбитки печаток виявити значно простіше. А ось талант художника - він завжди з тобою, і цілком задарма!
Уже тепер можна спрогнозувати, що через 6 місяців станеться різкий сплеск недовіри у бізнесі. Так, жоден професійний юрист не допустить підписання своїм клієнтом угоди, не переконавшись попередньо на 200% у наявності відповідних повноважень у контрагента. Але така прискіпливість здатна взагалі відбити в останнього інтерес до підписання. Добре налагоджений і більш-менш дійовий механізм: статут (довіреність) - виписка з ЄДР - підпис - печатка - скоро можна буде згадувати як чарівний сон. Натомість печатки "вибиватимуться" силою, що істотно ускладнить господарські відносини. Можна буде, звісно, піти шляхом меншого спротиву і підписувати договори на свій страх і ризик, але чи варто? Адже незрозуміло, як тепер взагалі перевіряти автентичність підпису безпосередньо в момент підписання. За паспортом? Та в кожного другого підпис у паспорті і в житті (особливо поспіхом) не збігається!..
Слід також зазначити, що закон у нинішній редакції не дає відповіді на деякі цілком природні запитання. Наприклад, що робити з усіма тими юридичними особами, котрі замовляли собі печатки, коли це було обов'язковою вимогою? Зрозуміло, закон зворотної сили не має, тобто печатки в них залишаться. Але чи є в таких умовах сама наявність печатки вирішальною при відповіді на запитання щодо її можливого використання? Чи можна, наприклад, виготовити печатку і покласти її в сейф? А потім: хочу - використовую, хочу - ні… Як же тоді перевірити, чи має юридична особа печатку взагалі? І як примусити її цю печатку використовувати?
Тобто, перейшовши до добровільності в питанні наявності печаток, незрозуміло, чи перейшли ми до добровільності в її використанні. Закон відповіді на це запитання не дає. Більше того, Закон навіть не розмежовує цих понять, створюючи передумови для довільного тлумачення.
Беручи до уваги закордонний досвід, можна було б очікувати двох шляхів розвитку: або запровадження обов'язкового застосування печаток за їх наявності, або встановлення самим підприємством правил їх застосування. Однак ні те ні інше Законом прямо не передбачене.
Новий же Закон не пропонує жодної альтернативи, якою можна було б замінити печатку. Наприклад, в англо-саксонській системі права існують такі самостійні способи підтвердження автентичності підписів, як підпис свідка або підписання одразу двома посадовими особами підприємства (наприклад, директором і секретарем одночасно). Однак в Україні, як завжди, найважливіші питання віддаються на відкуп практиці.
Що робити?
Можливо, поради, наведені далі, трохи іронічні й написані більше з відчаю. Та, оскільки Закон фактично полишає підприємців напризволяще, годиться діяти будь-якими методами, застосовуючи весь доступний у межах закону арсенал засобів. Отже:
1. Потоваришуйте особисто (або ваші представники-юристи, які безпосередньо подають документи до реєстраційної служби) з вашим державним реєстраторам.
2. Щодня перевіряйте в режимі он-лайн сайт ЄДР: ану ж якісь спритники вже подбали про ваше підприємство без вашого відома?
3. Звільняючи працівників, не сваріться з ними. Адже ці особи виносять із собою неоціненні знання основних підписів - керівників та засновників підприємства. Особливо обережно треба ставитися до керівників - бо вони не тільки знають підписи, а й володіють технікою (тобто з їхнього боку підпис навіть не доведеться підробляти!). Крім того, такі директори можуть прихопити з собою кілька старих виписок, у яких їхня особа зазначена в ролі керівника, що надалі може бути використане ними для протиправної діяльності під час спілкування з третіми особами.
4. Виходячи з пункту третього, доцільно встановлювати істотні обмеження для керівників юридичної особи, прописуючи їх в установчих документах. Адже найчастіше підприємці, котрі працюють із юридичними особами, не забувають перевіряти повноваження представників своїх контрагентів, зіставляючи їх зі статутними. Такі обмеження можуть полягати насамперед у необхідності попереднього схвалення правочину загальними зборами. З одного боку, такий порядок може трохи ускладнити звичайну господарську практику, а з іншого - надасть засновникам можливість контролю та мінімальну впевненість у неможливості попереднього директора укласти, наприклад, багатомільйонний контракт без їхнього відома (мінімальну - бо протокол загальних зборів, знаючи підписи засновників, підробити також легко).
5. Що ж до відносин із іншими, тут варто виявляти особливу обачність. Найкраще співпрацювати з перевіреними часом і бізнесом партнерами. Але якщо обставини потребують виходу на нові горизонти, то ось мінімальний перелік документів, які конче потрібно отримати від представника майбутньої сторони договору - юридичної особи:
а) Свіжа виписка з ЄДР (всі дані необхідно особисто зіставити з відомостями, що містяться на сайті ЄДР!), коли підписує керівник (особа, котра володіє правом підпису), або свіжа довіреність, коли підписує представник (бажано все ж таки зв'язатися безпосередньо з керівником і пересвідчитись, чи не була часом така довіреність відкликана);
б) Установчі документи (статут);
в) Документи на директора/представника (паспорт) + присутність самого підписанта є обов'язковою.
Якщо ж ви бачите, що підприємство було зареєстроване до набрання чинності Законом, сміливо вимагайте печатку і наполягайте на своїй позиції.
6. Ще один варіант: домовитися про нотаріальне посвідчення правочину. Однак це, звісно ж, пов'язуватиметься з додатковими витратами.
7. Не зашкодить кожному підприємцеві ознайомитися з курсом техніко-криміналістичного дослідження документів, особливо щодо підробки підписів. Так, ознаки технічної підробки підпису охоплюють: сліди зупинок ручки, нетвердість рухів, наявність у штрихах і біля них часток іншого кольору та ін. Цікаво також, що кожен окремий спосіб підробки підпису містить свої характерні ознаки, що значно спрощує виявлення підробок. Але це, звісно, питання для окремого дослідження.
І остання порада - не кваптеся викидати свої печатки, адже закон набере чинності тільки через 6 місяців від дня його опублікування. А тим часом вигадайте собі який-небудь цікавий складний підпис, щоб коли й не унеможливити підробку, то принаймні ускладнити життя горе-"художнику"!
А що там далі буде - покажуть час і практика.