Мобільний зв’язок у році, що минає, був у нашій країні одним із найбільш цікавих, динамічних та перспективних сегментів ринку телекомунікаційних технологій. З одного боку, він уже став досить масовим для того, щоб перспективами його розвитку переймалися широкі кола населення. Наприклад, ухвалення закону про безкоштовні вхідні широко обговорювали на ринках і в метро: «Васю, ти не чув, кажуть, наступного року безплатно базарити по мобілі будемо». З другого боку, у цьому сегменті ринку починають «крутитися» досить значні кошти. Так, угода з купівлі контрольного пакета UMC росіянами стала найдорожчою в історії української приватизації. З третього, соціально-філософського боку, мобільний зв’язок здійснив не меншу революцію в інформаційній сполучній планети, ніж Інтернет, давши землянам можливість спілкуватися один з одним будь-коли і на будь-якій відстані. Злиття ж мобільного зв’язку й Інтернету в одну технологію започаткує безпрецедентну в історії перебудову способу життя людства. Тож постараємося відзначити основні тенденції цього ринку в році, що минає, і спрогнозувати продовження цих тенденцій у наступному році.
Status quo, або «Хто є who»
Ринок мобільного зв’язку України є майже дуополією: 90% його обсягу контролюють два «національних оператори» — «Київстар» і UMC. На початок грудня вони обслуговували відповідно 1,75 та 1,62 млн. абонентів. Обидві компанії різною мірою, але контролюються російськими засновниками: UMC поки що на 58%, «Київстар» — на 20,1% (про розподіл власності в мобільному зв’язку — нижче). Однак, попри порівнянну кількість абонентів, декларовані компаніями фінансові показники різні (таблиця).
Як бачимо з таблиці, трохи менша кількість абонентів UMC помітно більше говорить і платить. Однак деякі показники ефективності діяльності компанії у «Київстару» кращі — коефіцієнт чистого прибутку (відношення його до доходу) у нього становить 44,5%, тоді як у UMC — 21%. При цьому результатів «Київстару» досягнуто з меншими вкладеннями — загальний обсяг інвестицій компанії можна зіставити з таким самим показником у UMC на початок 2001 року. Деякі експерти пояснюють це різними підходами до організації роботи — наприклад, штат UMC налічує понад 2000 чоловік, «Київстару» — менше 1000, відповідно менші витрати на його утримання та офіси. Темою окремого дослідження може слугувати кредитна історія обох компаній — у її світлі їхні успіхи та поразки видаватимуться зовсім інакшими. UMC і «Київстар» підкреслено ставляться одне до одного як до конкурентів, але «валити» одне одного зниженням тарифів і «чорним» PR, схоже, не збираються. Це слабке, та все ж підтвердження підозр деяких експертів про антиконкурентну змову цих компаній, що виражається в утриманні тарифів на однаковому рівні.
Решта 10% ринку поділені між трьома операторами — «Голден Телекомом» (ТМ Golden Telecom GSM), «Українськими радіосистемами» (TM WellCom) — УРС і «Цифровим стільниковим зв’язком» (TM DCC). Для «Голден Телекому» мобільний зв’язок сьогодні є доповненням до основної послуги — корпоративного фіксованого зв’язку, проте 42 тисячі мобільних абонентів у Києві й Одесі дають сьогодні близько половини прибутку компанії. УРС загрузнула в судових позовах між українськими та корейськими засновниками, проте свої 32 тисячі абонентів у Києві «тримає». Як і DCC — найбільш загадковий оператор, що надає послуги чи то стільникового, чи то бездротового зв’язку: кількість абонентів компанія не розголошує, експерти оцінюють її у 80 тисяч у восьми обласних центрах і кількох великих містах сходу та півдня України.
Якщо вже згадали про DCC, слід назвати й інших операторів, які надають послуги квазімобільного зв’язку. Насамперед це оператори CDMA — ITC, «Велтон-Телеком», «Інтертелеком» та «CST Інвест». Хоча їм дозволено надавати лише послуги фіксованого бездротового зв’язку, зробити клон прошивки стаціонарного термінала, обслуговуваного деякими з них, на мобільний не складніше, ніж купити «кораблик» анаші. Є невеличкі мережі, що працюють в інших стандартах, наприклад, львівська «Українська хвиля» в E-TDMA (протокол IS-136) і київський «Сітел» в FDMA (протокол DDT2000 є модифікацією NMT), продовжує працювати радянський мобільний зв’язок «Алтай».
«Альфа» й «Омега», або Рік великих покупок
Минулий рік запам’ятався як рік великого переділу власності на ринку мобільного зв’язку. Купівля російською компанією «Мобільні телесистеми» 58% частки власності в UMC за 198 млн. дол. стала не просто угодою року, а, можна сказати, угодою минулого десятиліття. МТС викупила 16,3-відсоткові частки в статутному фонді UMC у Deutsche Telekom і Royal KPN, 25% частку в «Укртелекому» й опціони на купівлю 16,3% частки TDC TeleDanmark та решток — 26-відсоткової частки «Укртелекому». Якщо опціони буде реалізовано, до кінця 2003 року UMC повністю перейде МТС.
Трохи менш масштабна, але не менш складна перестановка у складі акціонерів «Київстару». Спочатку в липні норвезька компанія Telenor Invest AC за 66,46 млн. дол. викупила 10,15-відсоткову частку в компанії «Супутник V Холдингз Лімітед» і 6,35-відсоткову частку у компанії «Супутник IV Л.П.» (Павло Лазаренко, кажуть, любив розставляти свої ініціали у назвах підконтрольних компаній), таким чином збільшивши свою частку в «Київстарі» з 45,42% до 61,9%. Потім 7,7% акцій, які належали Telenor, купило ТОВ «Сторм» — найбільший міноритарний акціонер компанії. Таким чином, на сьогодні в Telenor залишилося 54,2% акцій, у ТОВ «Сторм» — 40,1%, частка ТОВ «Омега», яке пов’язують з інтересами «Укрсиббанку» в компанії, залишилася незмінною — 5,69%. А потім з’явилася інформація про те, що 51-відсоткову частку ТОВ «Сторм» (відповідно, 20,1% у «Київстарі») викупило російське ТОВ «Альфа Телеком» (за даними російської «Альфа Груп», її частка в «КС» становить 16,2%). Російська участь у «Київстарі» не обмежується часткою «Альфи»: керівником «Сторма» і головою ради директорів «Київстару» є громадянин Росії Юрій Туманов, за деякими даними, екс-працівник КДБ і зведений брат Людмили Кучми. Структура власності засновників «Київстару» також може послужити предметом окремого дослідження.
Третя угода року — встановлення 100-відсоткового контролю над ТОВ «Голден Телеком» із боку російської материнської компанії Golden Telecom Inc. Вона, мажоритарний засновник нашого «ГТ», викупила 10,5 і 29-відсоткові частки решти засновників — компаній «Бриг Телеком» та «Агат Телеком» (сума не розголошується). Нагадаємо, що власником 48% Golden Telecom Inc. є все та ж «Альфа Груп». У зв’язку з цим ішлося про можливість консолідації мобільного бізнесу «Альфи» в Україні в одних руках (сьогодні він є в «КС» і «ГТ»), однак менеджмент російської компанії, схоже, на таке не розмінюється.
Зростання ринку: похідна зменшується
Нинішнього року темпи зростання ринку мобільного зв’язку трохи вповільнилися. Ні «Київстар», ні UMC не вдалося реалізувати свої плани щодо подвоєння торішнього «першого мільйона» абонентів (хоч не дотягнули вони до цієї цифри не так уже й багато). Таким чином, порівняно з 2001-м, цього року темп зростання клієнтської бази знизився і становив приблизно 70—80%. За оцінками експертів компанії AVentures, що спеціалізується на інвестиціях та управлінському консалтингу в секторі телекомунікацій, медіа й технологій, швидше за все, темпи зростання кількості абонентів і надалі знижуватимуться. Зростання будь-якого ринку описується так званою S-кривою (графік) і проходить стадії зародження, розвитку та насичення. За оцінками AVentures, ринок мобільного зв’язку України вже пройшов точку максимальної похідної
S-кривої. За прогнозами компанії, у наступні чотири роки зростання кількості користувачів мобільного зв’язку становитиме в середньому не більше 50%, а 2005—2006 рр. український ринок почне насичуватися на рівні 10—12 мільйонів абонентів.
На думку експертів AVentures, для підтримання темпів зростання абонентської бази операторам доведеться підключати дедалі більше користувачів пакетів передоплаченого сервісу, для яких характерний низький середньомісячний рівень споживання послуг. У результаті їхній ARPU (доход на одного абонента) падає. Так, за даними AVentures, якщо 1999 року середній ARPU по всіх операторах становив 89 дол., то поточного року він знизиться до 14. Офіційний середній ARPU у «Київстару» упав із 17 дол. на початку 2001 року до 13 восени поточного.
Для кого послуги?
Світова тенденція розвитку послуг мобільного зв’язку — рух до 3G, мобільної технології, що об’єднає голосовий зв’язок і передачу мультимедійних даних. Сучасні 3G-подібні послуги — MMS і GPRS — уже з’явилися й в Україні. Щоправда, користувальних терміналів, які дозволяють ними користуватися, небагато, і вони досить дорогі.
Послуги GPRS (високошвидкісної бездротової передачі даних) і «Київстар», і UMC надають у тестовому режимі і поки що лише в Києві. При цьому цільова аудиторія GPRS досі не вималювалася. З одного боку, за словами представників компаній, нею вважаються менеджери, які хочуть мати мобільний доступ до даних своїх офісних комп’ютерів. З другого — є досить багато категорій працівників, які потребують дистанційного доступу до баз даних — від репортерів і до працівників ДАІ (останні — в ідеалі). З третього боку, GPRS поки що світить нам лише в столиці, тоді як він був би актуальнішим у масштабах країни в цілому, особливо на автотрасах, а також у Криму й Карпатах. З четвертого боку, тарифи на використання GPRS ще не визначені. Якщо вони будуть близькими до білайнівських у Москві (36 центів за мегабайт), середньомісячний трафік у двісті мегабайт (листування по е-mail, перегляд новин і пошук у Інтернеті різноманітної інформації) буде виливатися в 70—80 доларів.
Послугу ММS (передачу мультимедійних коротких повідомлень), яка також проходить тестування, обидві компанії анонсували майже одночасно — у перший тиждень листопада. Її аудиторія також не визначена, можливо, передбачається, що це буде молодь, яка обмінюватиметься «прикольними картинками і фотками». Однак моделей телефонів, які підтримують ММS, ще менше, ніж для GPRS, причому ні ті, ні інші за цінами зовсім не молодіжні. Пара «телефон—цифрова камера» не зовсім зручна для реалізації властивого молоді нагального бажання відіслати фотографію, а камери, вмонтовані в Nokia 7650 і схожі на неї моделі, мають низьку якість оптики і низьке розрізнення світлочутливої матриці. Однак таку яскраву послугу, як ММS, легко емоційно просувати. Тому вона може мати успіх і стане «паровозом», який витягне на ринок інші послуги мобільної передачі даних 3G.
Тарифи: віртуальне зниження цін
Обидва домінуючих оператори мобільного зв’язку презентували нинішнього року нові сітки тарифних планів. Обидва оператори відмовилися від поділу на бізнес-небізнес час. У кожного по-своєму гнучка система тарифікації. У UMC на вибір шість тарифних моделей із різною кількістю передоплачених хвилин і можливість вибрати з них таку, яка відповідала б середнім витратам абонента на мобільний зв’язок. У пакетах L і XL «Київстару» вартість хвилини падає залежно від кількості використаного ефірного часу. Аналогічний тарифний план «Вигідний» із вартістю хвилини, що знижується, запровадив «Голден Телеком». У DCC нині діють 15 різних тарифних планів. Однак, за оцінками експертів, контрактні абоненти не стали платити менше: спрацьовує психологічний чинник «зниження видимих тарифів — збільшення кількості розмов». Наприклад, за оцінками працівників «Голден Телекому», запровадження тарифного плану «Безлімітний» збільшило мобільний трафік компанії майже на 40%.
До речі, у році, що минає, майже всі оператори проводили експерименти з безлімітними пакетами і пакетами з «безкоштовними» вхідними (точніше, із передоплаченими вхідними). Це вже згаданий тарифний план «Безлімітний» від «Голден Телекому» (абонплата 99 дол., передоплачені всі вхідні і місцеві вихідні дзвінки), тарифний план ХХL від «Київстару» (абонплата 70 дол., передоплачені 1200 хвилин вхідних), послуга «Безкоштовні вхідні» від UMC (абонплата 60 дол., передоплачені 1000 хвилин вхідних), аж три пакети ДСС (наприклад, «Безлімітний» — те ж саме, що й у ГТ, але абонплата 150 дол., «Безкоштовні вхідні секунди» — абонплата 80 дол., безкоштовні усі вхідні і всі внутрішньосотові). Безлімітні пакети і пакети з передоплаченими хвилинами вигідні операторам — для них це стабільний доход.
Аналізуючи тарифну політику, не можна не згадати драму, що розгорнулася в кінці року, із «законом про безкоштовні вхідні». Хоч на нього і накладено вето Президента, однак, мабуть, наступного року його знову буде винесено на обговорення. Мобільні оператори вже розгорнули активність щодо створення системи взаєморозрахунків. «Київстар» заявив про перспективний перехід виключно на номери через 8-067 для зручності тарифікації. Цікавою є ініціатива «Голден Телекому» про запровадження спеціального тарифу на виклики з і на мобільні номери UMC і «Київстару»: тариф «Мобільний-мобільний» збігається з тарифом на внутрішньомережеві дзвінки самого ГТ (вхідні безкоштовні, вихідні 14 центів хвилина). Це стало можливим завдяки запровадженню системи взаєморозрахунків між ГТ і «дуополістами». Загалом, не виключено, що мобільні оператори реалізують Calling Рarty Pay навіть раніше, ніж буде знову повернено на розгляд закон.
І, нарешті, відзначимо, що все вищесказане стосується лише тих менш як 30% абонентів, котрі користуються контрактними послугами. Переважна ж більшість абонентів передоплаченого сервісу продовжують говорити менше і дорожче. Зате обмеження на термін дії пакетів передоплаченого сервісу дозволяють точно визначити мінімальну кількість надходжень від такого абонента: гривня в день у Ace&Bace від «Київстару» і Sim-Sim від UMC, 0,24—0,5 дол. день у UNI від «Голден Телеком». Тобто по півтора мільйони гривень у день від «пріпейдних» абонентів обидва основних оператори мають стабільно.
Покриття відчувається в роумінгу
В Україні та Росії щодо покриття сформувалася тенденція, протилежна європейській. У Європі GSM став справді мобільним стандартом без обмежень, яким покрито 100% території. Причому навіть покриття країн Східної Європи, яке ще кілька років тому нагадувало своєю клаптиковістю сьогоднішнє українське, уже зрівнялося із західноєвропейським (за винятком хіба що Румунії та Болгарії). Проте чим далі на схід, тим ширші простори і менша щільність населення. І GSM, схоже, об’єктивно не в змозі забезпечити потребу в повсюдному мобільному зв’язку країн СНД. Причина того — 30-кілометрове обмеження радіуса прийому базової станції і низька щільність населення: суцільне покриття «безкраїх просторів» просто не вигідне економічно. Для СНД GSM, напевно, так і залишиться стандартом міст і доріг. Для суцільного покриття цих країн набагато більше придатний CDMA (у якого радіус дії базової станції обмежений лише чутливістю термінала), особливо низькочастотні його версії. Проте в Україні та Росії, як ми вже згадували, його використання як мобільного не дозволено. Що стосується застосування CDMA-450, який багато спеціалістів у Росії розцінюють як федеральний стандарт 3G, то в нас про це навіть не йдеться. Хоча... Якщо взяти до уваги, що UMC сьогодні матеріально стимулює припинення дії NMT-контрактів, тобто звільнення діапазону 450 МГц, а також вплив російських тенденцій на наш ринок, то, можливо, CDMA-450 колись з’явиться й у нас.
Однак наявне покриття всіх компаній продовжує розвиватися в глибину — у напрямі підвищення ємності існуючої мережі та ліквідації в ній «дір» (зон непевного прийому) і «затиків» (зон постійного перевантаження). У великих містах UMC й «Київстар» масово встановлюють базові станції (БС) діапазону 1800 МГц, створюючи суцільне поле саме в цьому діапазоні. Частина БС діапазону 900 МГц знімається (це видно з маленьких антен на тичинах від великих) і перекидається на покриття «просторів». Раніше, нагадаємо, обидва домінуючих оператори встановлювали БС на 1800 МГц лише в місцях «затиків», а суцільне поле підтримувалося в діапазоні 900 МГц. Глибину покриття збільшує і «Голден Телеком», який раніше декларував заморожування програми покриття регіонів. У найближчі місяці компанія встановить у столиці близько 40 БС, ліквідувавши таким чином «діри» в приміщеннях і підвалах.
Кількість роумінгових партнерів основних операторів зростає (навіть у ДСС, роумінг у якого досить широкий, але «ручний»). Виїхавши за кордон, відчуваєш справжню мобільність — зв’язок є скрізь, навіть у європейських горах. Особливо цей контраст відчувають замкнені в Києві абоненти «Голден Телекому». Певний час циркулювала чутка про плани ГТ запровадити внутрішньонаціональний роумінг з одним із домінуючих операторів («Київстару», який має з ГТ спільних засновників, або UMC, чий міжнародний трафік частково йде через комутатори ГТ), проте, цілком ймовірно, всерйоз ця ідея ще не обговорювалася.
Замість висновку — третій
Домінуючі оператори дружно доводять, що вихід на ринок третього конкурента неможливий. Незалежні експерти ненав’язливо відзначають, що все може бути: у європейських країнах операторів по три—п’ять, і ринку вистачає всім при кількості мобільних абонентів 40—60% населення. Плюс є досвід виходу «Мегафона» на ринок Москви: хоч компанія ще не зрівнялася за покриттям і за кількістю абонентів із двома своїми основними конкурентами, проте маркетинг мобільного зв’язку з її приходом помітно змінився. Успішний вихід на ринок «третього» можливий за умови організації значного покриття (хоча б «велика шістка» міст-мільйонерів плюс Крим і основні автошляхи на першому етапі, обласні центри й решта шляхів на другому етапі, який має настати швидко вслід за першим) та менших тарифів. Все це виливається в стартові інвестиції близько 100 млн. дол., плюс щорічні вкладення в 30—50 млн. дол. протягом двох-трьох років, коли компанія працюватиме на збиток. Такі цифри звужують коло потенційних «третіх» до транснаціональних мобільних операторів (наприклад, Vodafone чи Orange), російських операторів або «Укртелекому». Хоча західні оператори втікають з України, але обсяг третини ринку мобільного зв’язку навіть сьогодні становить 90 млн. дол., що досить цікаво. Тож ставити хрест на ідеї «приходу третього» не слід.