UA / RU
Підтримати ZN.ua

Ломбарди: життя у борг

Останнім часом ломбарди перетворилися на торгово-обмінну індустрію з безліччю філій та суміжних підприємств, де не тільки оцінюють речі і видають кошти, а й жваво торгують невикупленим, із використанням сервісів, спецкарток та виходом в Інтернет.

Автор: Надія Гоцуєнко

Мопеди, музичні інструменти, рибальські снасті, навіть бензопили в заставі - вже не екзотика.

Останнім часом ломбарди перетворилися на торгово-обмінну індустрію з безліччю філій та суміжних підприємств, де не тільки оцінюють речі і видають кошти, а й жваво торгують невикупленим, із використанням сервісів, спецкарток та виходом в Інтернет.

Якщо говорити про нинішній вплив ломбардів на особисту економіку громадян, то аналоги слід шукати не так у буремних 1990-х (коли скупка цінних речей і торгівля ними переживали розквіт), як у 20-х того ж століття (коли "буржуазні елементи", рятуючись від голоду й холоду, здавали фамільні цінності). Нинішня затребуваність цих закладів, роль яких зазвичай підвищується в перехідні періоди, зросла тому, що вони знадобилися (крім традиційних кримінальних елементів) представникам так і не реалізованого середнього класу. Накопичивши у сприятливі часи деякі цінні речі, - в період жорсткої соціально-економічної кризи та загального зубожіння вони змушені налагоджувати зв'язки з ломбардами.

Черевики і зуби - на полицю!

Досить пройтися вулицями наших міст, щоб переконатися в експансії ломбардів у найбільш багатолюдних місцях. Уже звичним стало розміщення на одній вулиці по три-п'ять, а то й більше таких закладів, що витісняють магазинчики, сервісно-побутові заклади і навіть банки. Давно нікого не бентежать ні один ломбард напроти іншого, ні два ломбарди в одному будинку, кожен із яких старається заманити клієнтів як може. В тих - сезонні акції, в тих - нижча відсоткова ставка або вища сума за грам золота…

Якщо поспостерігати за публікою, що входить у такі заклади, неважко виділити основні категорії відвідувачів: літні і молоді люди. Перші несуть придбані ще в "застійні" часи коштовності, а молодь - техніку. По суті, нинішні ломбарди готові прийняти все, що не заборонене законом і становить хоч якусь цінність. Класика жанру - золото, діаманти, побутова техніка. Але спостерігається вихід за ці рамки: приймають столове срібло, старовинні монети, офісну техніку тощо. Цим новації не обмежуються, бо народ несе в ломбарди все, що має: велосипеди, мопеди, музичні інструменти, рибальські снасті, навіть бензопили - вже не екзотика.

Уважний спостерігач може помітити, що в ломбардах значно побільшало й тих, хто хоче не закласти, а придбати якусь річ, хай уживану, але дешевшу від нової. Звідси - велика мережа ломбардних магазинів комісійної, невикупленої техніки. Заходимо в один із них, розміщений у людному місці - біля метро на Лівому березі. На полицях - телевізори, пилососи, ноутбуки, планшети, мобільники тощо. Так, ціни тут трохи вищі, ніж при їх заставній оцінці, але нижчі, ніж вартість нових аналогів у роздробі. Магазин не стоїть порожній, тут постійно тусується молодь, яка цікавиться переважно планшетами, телефонами й ноутбуками.

У тому, що молодь цікавиться вживаними речами, я змогла переконатися особисто. Зателефонував син:

- Мамо, на обід не чекай, нам із другом терміново треба піти в ломбард, по обручки!

- ???

- Ну, товариш одружується, ось і вирішив, що купити обручки в ломбарді значно дешевше…

Схоже, прагматичну молодь не бентежать такі сентименти, як погана енергетика і чиясь доля. Знову ж, шлюби нині укладають неодноразово, нових обручок не напасешся, а в ломбарді ціни демократичні - одружуйся, скільки хочеш.

… Мало хто з сучасників знає, що перший муніципальний ломбард виник у Нюрнбергу в XVI ст., і впродовж наступних двох століть ломбарди остаточно закріпили за собою функцію соцпідтримки населення. Вони рятували тих, хто потрапив у халепу від голоду, допомагали уникнути розорення, а можливість узяти позичку мала позитивний соціальний ефект, - припиняла злодійство. В XIX ст. з'явилися "взуттєві ломбарди": на початку тижня містяни здавали туди своє святкове взуття, бо впродовж тижня воно все одно було непотрібне. А в п'ятницю взуття викуповували за отримане жалування, і у вихідні його можна було використати за призначенням, наприклад піти на танці. У це важко повірити, але вже в наші дні навіть бувалі в бувальцях працівники ломбардів бентежаться, коли в заставу люди приносять… черевики відомих марок, кросівки або чобітки. Які людські трагедії стоять за такими відчайдушними рішеннями?

- До нас справді зараз стали звертатися набагато частіше, - каже співробітниця одного з відомих ломбардів. - Комусь потрібно 300 грн, щоб перебитися до зарплати або пенсії, комусь - терміново заплатити за оренду квартири. Різні бувають ситуації. Ось недавно одна пенсіонерка принесла… свої золоті коронки й, помітивши мій подив, навіть знайшла в собі сили пожартувати: "А навіщо мені зуби, жувати ж однак нічого!" А в самої в очах - сльози…

Плата за ризик

Для дуже вже бурхливого розвитку ломбардів у їх нинішньому вигляді (а це не викликає захоплення ні у фіскальних органів через труднощі з контролюванням руху великих коштів при нарахуванні податків, ні в правоохоронців, що мають постійний головний біль, ні у власників цінних речей, які остерігаються пильного інтересу завсідників закладів, що не гидують краденим) є об'єктивні й суб'єктивні перешкоди.

Серйозним подразником для них стали зміни у вимогах порядку надання фінансових послуг ломбардами, прийняті Національною комісією, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінпослуг. Згідно з ними, ломбарди мають збільшити статутні фонди й відмовитися від розміщення своїх відділень у МАФах. Представники великих установ таку позицію підтримують. На думку Валентини Чаплигіної (ТМ "Комод"), вимоги комісії обґрунтовані: великих мережевих ломбардів в Україні не більше п'яти, і в кожного з них статутні фонди вже давно перевищують 1 млн грн, іншим же учасникам ринку слід теж капіталізуватися, бо їхні 200 тис. грн - дуже вже мала сума для установ, котрі займаються кредитами. А ось що стосується невеликих ломбардів, то, за прогнозами авторитетних експертів, ті можуть і не пережити жорстких регуляторних вимог. Наприклад, Микола Янковий (мережа "Благо") вважає, що, ймовірно, до 30% ломбардів, переважно невеликих, не зможуть виконати вимог регулятора в частині збільшення статутного фонду. Як правило, це ломбарди, які працюють неофіційно, не в правовому полі, і показують не весь виторг.

Ще більше занедбана ситуація - з МАФами. Заборону працювати там ломбардам формально пов'язують із турботою про безпеку клієнтів (почастішали крадіжки й грабежі в цих конструкціях). Правоохоронцям відомі навіть випадки, коли зловмисники просто піднімали ломбардний МАФ найнятим краном і відвозили у затишне місце, щоб випатрати. Але будьмо відверті: на міських вулицях - усе ще засилля МАФів, зокрема й ломбардних. А, за оцінками операторів ринку, наявністю відділень у МАФах грішать близько 70% усіх ломбардів. І боротися з цим складно.

Не слід забувати, що ломбарди - перший причал для криміналітету. Звісно, не можна обвинувачувати всі ломбарди в тому, що речі там крадені. Є й сумлінні, які співпрацюють із правоохоронцями, помітивши підозрілих клієнтів - "сигналізують" про них. Утім, у будь-якому райвідділі підтвердять: бажано, щоб таких, котрі спрощують роботу детективам, було більше.

- Із січня 2015 р. у ВР зареєстровано законопроект, покликаний урегулювати правові, економічні основи цього виду діяльності, - розповідає адвокат Наталя Руденко. - А конструкція ст. 198 Кримінального кодексу (придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом) така, що без зізнання скупника такого злочину не довести.

- Тобто людині має бути достеменно відомо, що майно здобуте внаслідок злочину?

- Так. І професійним скупникам краденого відомо про таку недосконалість закону. А "під статтю" потрапляють зазвичай юридично безграмотні люди.

- І як їх карають?

- Аналіз судових рішень за 2015-2016 рр. свідчить, що при визнанні вини в таких епізодах суд обмежується невеликим умовним терміном покарання, - КК у цьому випадку неефективний.

- Але ж працівник ломбарду зобов'язаний поцікавитися походженням предмета застави?

- Так, але на практиці все відбувається інакше. Саме незаконність походження товару дає можливість ломбардам отримувати надприбутки. Позичальник згоден отримати не більше 30% вартості предмета застави, будучи впевненим, що про нього не повідомлять у поліцію. У ломбарді ж розуміють, що по заставу позичальник не повернеться, і наступного дня отримують потрійний прикуп. Якщо ви побачили свою вкрадену річ у цьому закладі, вам її так просто не віддадуть, і навіть виклик поліції не зразу вирішить питання.

- А за яких обставин усе-таки віддадуть?

- Ломбард буде зобов'язаний видати конкретні предмети, отримавши на це дозвіл суду, на що в поліцейських може піти не один день. Видача речей справжньому власникові можлива лише за наявності доброї волі самого ломбарду, що, як ви розумієте, буває вкрай рідко.

Є ще один нюанс діяльності ломбардів, про який зазвичай забувають клієнти. Майно, яке громадяни залишають там у заставу, не застраховане ні від крадіжок, ні від нещасних випадків, ні від нечесності працівників. Отож гарантій належного ставлення до речей, тим більше до техніки, ніхто не дасть. Назад клієнт може отримати зіпсовану або поламану річ, гроші за яку, природно, не повернуть. Така плата за ризики.

"Золоті" перспективи й інноваційні "обійми"

Вітчизняний ломбардний бізнес за останні роки помітно виріс і зміцнів. Відповідно, збільшуються активи та прибуток. Але вже даються взнаки чіткі сигнали про те, що через гіпертрофований розвиток у ломбардів нагромаджуються свої проблеми.

Наприклад, за оцінками аналітиків ринку, як мінімум 50% обсягів виданих кредитів і розмірів вагомих активів припадає на топ-п'ятірку найбільших представників цього бізнесу. 95% припадає на топ-сотню ломбардів. І при цьому всі розуміють, що реально таких установ на ринку в кілька разів більше. Цю тенденцію озвучив директор із маркетингу мережі ломбардів Віталій Соловйов: "Ось уже кілька років поспіль не зростає кількість найменувань ломбардів-гравців на ринку. Однак справді зростає кількість відділень у мережевих гравців. Ми виросли відсотків на 30 за кількістю відділень".

Схоже, що ломбардні "топи" чудово опанували різні способи переконування своїх клієнтів у вигодах постійних уподобань останніх. Усі вони тією чи іншою мірою застосовують гнучку систему знижок і стимулювання: розроблені й успішно застосовуються престижні "золоті" картки постійних клієнтів, а також "срібні", "сині"… Ломбардам вигідно, щоб клієнт обов'язково викупив свою заставу, адже тоді, рано чи пізно, він зможе закласти її знову й знову… А ось якщо заставу не викуплено, то такий клієнт - "пропащий".

Однак щодня й навіть щогодини доводити свою високу конкурентоспроможність у нинішній ситуації ломбардам уже нелегко, навіть попри те, що великі мережі можуть дозволити собі демпінгувати на послугах і систематично це роблять. Адже, незважаючи на свою зовнішню позірну простоту й привабливість, насправді ломбардний бізнес доволі складний, і створювати індивідуальний, привабливий для клієнтів стиль роботи дуже непросто. Проблема в тому, що для виживання в сучасних реаліях ломбардам доведеться нарощувати свою креативність, а час у них для цього вкрай обмежений - інноваційні обійми стискаються все міцніше.

Адже вже нікого з нас не здивувати такою екзотичною пропозицією, як можливість отримати позику не виходячи з дому, практично - не встаючи з дивана. Досить лише виявити бажання й позначити його - і за вказаною адресою до вас приїде ломбардний посланець, оцінить заставу й тут-таки видасть гроші. Правда, деякі нюанси, такі, як професіоналізм і достовірність такої експрес-оцінки, рівень довіри до експерта, що оцінює річ згідно з власними розумінням та порядністю, а також правомірність самої такої "домашньої" угоди залишає запитання, та й українське законодавство не зобов'язує представників ломбардів брати до уваги ринкові ціни заставних товарів…

Та й таку новацію поки що не освоїли всі гравці ломбардного ринку, частина яких воліє працювати по-старому. При тому що найбільш далекоглядні експерти вважають: таймер уже ввімкнено, і основна загроза для бізнесу ломбардів - навіть не в посиленні низки вимог до них з боку Нацкомфінпослуг і не у відсутності достатніх обігових коштів, а в бурхливому розвитку ІТ-галузі, і, як наслідок, появі так званих ІТ-регуляторів, які створюють схеми гарантованих позик між приватними особами. На спеціальних інтернет-майданчиках розвивається сфера р2р-кредитування одних фізичних осіб іншими і краудінвестингу (інтернет-інвестування проектів в обмін на частку в них або отримання частини готової продукції). Аналітики ринку відзначають, що, незважаючи на певну частку ризиків, інтерес до таких інтернет-операції стабільно зростає. Звісно, на тлі світових тенденцій частка вітчизняного просування позикового бізнесу в Інтернеті мала, особливо з урахуванням глобального вибухового зростання ринку р2р-мікрокредитування. Але головне - що ця інноваційна модель регулювання фінансових відносин уже розробляється, передусім у США, Великобританії, Китаї, а отже, її подальше просування - лише справа часу.

Як у таких умовах поводитися пересічним ломбардам, коли, звісно, вони хочуть вижити в бурхливому інноваційному морі? Вихід фахівці вбачають не тільки у зменшенні витрат бізнесу за рахунок сучасних технологій, а й у розробці та наданні "адресних" соціальних послуг, щоб оточити позичальників увагою, - аби тільки ті віддали гроші. Погодьтеся: комп'ютерне "залізо", навіть із найдосконалішими програмами мікрокредитування від фізособи до фізособи, не в змозі стати жилеткою для сліз і потоку тяжких життєвих історій, які доводиться вислуховувати "наживо" працівникам ломбардів. І якщо деякі нинішні потенційні клієнти все ще остерігаються ломбардів у їхньому "допотопному" вигляді, значить назріла потреба модернізувати їх, змінюючи при цьому саму бізнес-модель, основними компонентами якої мають стати простота, прозорість і зрозумілість схем надання позик та нарахування плати за їх використання.

Від цивілізованої конкуренції в ломбардному бізнесі передусім мають виграти добропорядні клієнти, які б хотіли отримати більше висококласних послуг. І на сьогодні, незважаючи на чималий попит та зростання популярності, виставляти високі відсотки за свої послуги ломбарди не поспішають, зберігаючи кредитні ставки, щоб не відлякувати дедалі убогіших відвідувачів, яких безнадія все частіше штовхає в їхні "золоті" обійми.