Міністерство економічного розвитку і торгівлі України жваво взялося за реформи. Так, нещодавно було відкрито Hi-Tech Office, який, на думку чиновників, "має підтримувати новаторські ідеї для розвитку технологій та інновацій, а також реалізовувати проекти на основі інтелектуального потенціалу українських учених". А днями ухвалено рішення ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності України.
Гучний "офіс"
Одним з основних напрямів діяльності Hi-Tech Office (НТО), як обіцяє Мінекономрозвитку, буде підтримка стартапів, допомога в отриманні фінансування. Надалі при офісі буде створено інвестиційний фонд.
Засновниками HTO, з легкої руки Мінекономрозвитку, стали національні мобільні оператори "Київстар" і Vodafone, а ще аутсорсингова IТ-компанія EPAM. Тобто, можливо, їм зробили пропозицію, від якої не можна відмовитися. З чого це випливає? Та хоча б з того, що два найбільші мобільні оператори є запеклими конкурентами, а "Київстар" нещодавно вже запустив власний телеком-акселератор "ВДНГ-TECh" і благополучно відбирає перспективні стартапи, надаючи їм фінансування. Але, як кажуть, що більше подібних ініціатив, то краще. Тим паче що виконавчий директор організації Андрій Бірюков обіцяє залучити до Hi-Tech Office Ukraine таких великих гравців, як Microsoft, Oracle, Intel, Hewlett-Packard і Cisco.
Куратором цього напряму - під крилом міністерства - є Олена Мініч, директор департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності, створеного навесні 2015 р. До речі, у нещодавньому минулому вона плідно працювала в різних телекомунікаційних компаніях, зокрема "МТС Україна", Freshtel, Eurotel Praha, Azerfon-Vodafone, Siemens AG, і тому в залученні інвесторів чиновниці добре допомагають старі зв'язки.
Одна з гучних ідей від О.Мініч - створення високотехнологічного офісу.
"В усьому світі питаннями розвитку та підтримки інновацій, інноваційної екосистеми та технологій займаються міністерства/органи влади, відповідальні за розвиток економіки. Час, коли інновації були виключно прерогативою науки і освіти, минув, сьогодні на порядку денному основне і єдине питання - як максимально швидко й ефективно комерціалізувати ідею", - пише пані Мініч у статті, присвяченій відкриттю офісу.
З погляду обивателя, ідея приваблива, але з точки зору законів України, статус офісу не до кінця зрозумілий. Нібито існує як громадська організація, але функції, які збирається на себе перебрати, - державні. Дивний статус "офісу" увиразнює відсутність офіційного сайту - лише сторінка у Facebook.
Виникає якась абракадабра: питанням займається міністерство, а не представники бізнесу, приватні фонди, профільні асоціації тощо. Хоча бізнесу насправді потрібні стабільні умови для роботи й дистанціювання від органів виконавчої влади, що мають просто не заважати.
Службу змінюють на орган
Головний напрям діяльності департаменту викликає ще більше запитань. Адже, ні багато ні мало, дано старт ліквідації центрального органу виконавчої влади в означеній сфері - Державної служби інтелектуальної власності (ДСІВ).
Так, 23 серпня напередодні Дня незалежності Кабмін (з ініціативи Мінекономрозвитку) ухвалив рішення про ліквідацію ДСІВ і дав зелене світло реалізації Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.
І тут без парадоксів не обійшлося. Адже реформа від міністерства передбачає спрощення чинної системи. "Ця реформа інституціональна, тобто реформа реорганізації існуючої форми управління, - пояснює Олена Мініч. - Зараз вона трирівнева: за законопроекти відповідає міністерство, під міністерством є ДСІВ, а під службою - ще три структури, які виконують роботу на рівні держпідприємств".
Та річ у тім, що ця система завжди була дворівневою, а на трирівневу перетворилася саме після створення департаменту розвитку інновацій та інтелектуальної власності, який очолила пані Мініч. Отаке виходить реформування...
Зважаючи на обсяги коштів, які проходять через систему реєстрації торгових марок, патентування та на інші завдання ІВ, у чиновників є стимул поборотися за ці повноваження. Так, у рамках цієї боротьби міністерство місяцями не узгоджувало кандидатури посадових осіб служби, що необхідні для її повноцінної роботи.
Автори проекту дивовижної реформи зазначають, що в більшості країн світу (близько 38%) система управління інтелектуальною власністю підпорядкована міністерству, яке відповідальне за розвиток економіки, торгівлі та індустрії. При цьому забувають уточнити, що органи системи управління інтелектуальною власністю є незалежними в 31% випадків.
У міністерстві чомусь переконані, що нинішня система захисту інтелектуальної власності в Україні себе повністю вичерпала і навіть дискредитувала, тому її треба зламати "до основанья, а затем" підпорядкувати собі.
Заступник міністра Мінекономрозвитку Наталія Нікольська наголосила: "Зараз відбувається реформа державного управління сферою інтелектуальної власності. Уже схвалена урядом концепція реформування цієї сфери. Наступний крок - створення Національного офісу інтелектуальної власності".
Незрозуміло, чому так необхідний Національний офіс інтелектуальної власності і чим він відрізнятиметься від Державної служби інтелектуальної власності. Чи зміна вивіски спричинить раптовий прорив у сфері захисту ІВ? Чи це теж буде "громадською" організацією за прикладом Hi-Tech Office? На ці запитання відповідей немає ні в Концепції, ні в планах Мінекономрозвитку.
На міністерських гальмах
В уряді заведено публічно оцінювати діяльність ДСІВ за допомогою "Спеціальної доповіді 301", або на професійному сленгу - "списку 301", що його складає бізнес-середовище міжнародного співтовариства. При цьому кожен Кабмін активно реагував на подібні документи і робив усе можливе, іноді навіть на шкоду національним інтересам, для вирішення проблем, які викликають невдоволення закордонного бізнесу.
Так, у 2013 р. Україну в "списку 301" позначили як "пірата №1" у світі. У
2014-му після подій на Майдані країну заохотили і не включили до негативного рейтингу. У 2015-му нас авансом перевели до групи країн пріоритетного спостереження, де перебувають Росія, Китай і т.д.
"Три питання, які нам закидали, - легалізація ПЗ в органах влади, непрозора діяльність організації колективного управління й піратство в мережі Інтернет. Усі вони комплексні і не пов'язані виключно з роботою системи інтелектуальної власності. Що ж до питань захисту прав інтелектуальної власності, то крім ДСІВ за це несуть відповідальність також МВС, СБУ, Держспецзв'язок, фіскальні органи, митниця, суди. Тому й було запропоновано механізм захисту прав інтелектуальної власності, успішно апробований під час проведення Євро-2012, коли всі дії силових, фіскальних і судових органів були скоординовані. Ми відправили наші пропозиції, вивірені часом і досвідом, але в Мінекономрозвитку їх вважають неефективними", - зазначає Алла Жарінова, голова ДСІВ до лютого 2016 р.
У ДСІВ було розроблено схему перевірки органів виконавчої влади з метою виявити використання неліцензійного ПЗ. Робота дала несподіваний і водночас обнадійливий результат - у перевірених органах виконавчої влади використовується тільки близько 40% неліцензійного ПЗ. Хоча міжнародні організації - укладачі "списку 301" - оцінювали даний показник на рівні 82%. Завдяки зусиллям служби вже на початку 2016 р. цей закид Україні було знято повністю.
У співробітництві з європейськими фахівцями за програмою допомоги Україні у забезпеченні законодавчої бази (програма Twinning) було підготовлено законопроекти і спрямовано їх у Мінекономрозвитку ще в першому півріччі 2015 р. "Однак результат виявився дивним, зусилля оплачених ЄС міжнародних експертів були опущені у сміттєвий кошик, а натомість запущено механізм ухвалення нових законопроектів. За словами цих самих міжнародних експертів, суть законопроектів (нових. - Г.Б.) зводиться до узаконювання корупційних схем у цій сфері, практично запровадження рабовласницького ладу для авторів", - вважає Алла Жарінова.
З підготовленими в надрах ДСІВ законопроектами щодо захисту авторського права та суміжних прав у мережі Інтернет (грудень 2014-го) теж сталася метаморфоза. Мінекономрозвитку також не прийняло їх на розгляд, а почало винаходити свій велосипед. Як результат, віз і нині там.
Єврокомісія стурбована тим, що Україна ніяк не може ухвалити законопроекти щодо захисту інтелектуальної власності, що є одним з її ключових зобов'язань перед ЄС.
"Було подано п'ять законопроектів. Але більшість з них так і не стала реальністю. Ми дотепер у центрі цього складного законотворчого процесу. І це трохи турбує, тому що їх імплементація є однією з ключових вимог до України в рамках запровадження зони вільної торгівлі з ЄС", - заявив заступник начальника відділу інтелектуальної власності та державних закупівель генерального директорату з питань торгівлі Європейської комісії Педро Веласко Мартінс.
***
Як бачимо, подачу вже розроблених законопроектів понад рік гальмує Мінекономрозвитку, а натомість нині намагаються просунути абсолютно інші. Крім того, статус створюваного "національного органу" геть не зрозумілий експертам у галузі інтелектуальної власності. Не дивно, що співтовариство експертів у сфері інтелектуальної власності б'є на сполох - усім керівникам силових відомств надіслано заяву-повідомлення про зраду національних інтересів. Її підписали два десятки відомих діячів у сфері авторського права.
На думку заявників, концепція, розроблена департаментом розвитку інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку, - "невиважене, шкідливе рішення, яке загрожує економічній безпеці держави".