Березень для гривні виявився поганим місяцем. Долар США на міжбанку та в обмінниках подорожчав приблизно на 2%. Офіційний курс гривні досягнув позначки 39,04 за долар США. У банках країни американську валюту наразі можна придбати за 39,3 грн.
Основною проблемою української валюти залишається макроекономічна слабкість. Згідно з останніми даними, дефіцит торговельного балансу країни скоротився в січні з 1,90 млрд дол. до 1,68 млрд. Це мінімальна недостача у зовнішній торгівлі з квітня 2023 року. Але дефіцит зберігається на високому рівні вже 22 місяці поспіль. Накопичувального негативного ефекту ніхто не скасовував. В умовах нерівного виділення міжнародної фінансової допомоги та дуже складного бюджету на 2024 рік ослаблення гривні у березні було майже неминучим. Звідси й підвищення попиту на іноземну валюту.
Інтервенції НБУ упродовж березня зростали. Регулятор продовжував закривати дірку на валютному ринку міжнародними резервами. Минулого тижня інтервенції збільшилися у 2,6 разу, з 263 млн дол. до 680 млн. Судячи з динаміки, високий попит збережеться до кінця березня.
У квітні, на жаль, ослаблення гривні, найшвидше, триватиме. Але гарна новина — без прискорення. Український бюджет у березні отримав міжнародної фінансової допомоги більш як на 7 млрд дол. Це має підтримати зусилля НБУ щодо плавного ослаблення гривні. Міжнародні резерви країни у березні-квітні навіть можуть повернутися до історичних максимумів.
Однак базова мета офіційного курсу до кінця наступного місяця все одно передбачає ослаблення на 1,5–2%, до 39,5–40 грн за долар. Основні чинники зниження курсу гривні нікуди не поділися у березні. Макроекономічний негатив хоч і став дещо слабшим, але й надалі тиснутиме на національну валюту. НБУ може лише пом'якшувати цей тиск.
Дані щодо торговельного балансу за лютий буде надано 15 квітня. Очікується, що дефіцит скоротиться ще сильніше, з 1,68 млрд дол. до 1,5 млрд. У березні ця тенденція, найшвидше, триватиме — орієнтовно до 1,3 млрд дол. Це хороший тренд, що підтримує гривню. Адже що менший розрив між експортом та імпортом, то меншим є попит на валюту, за яку купується імпорт, відповідно, то більше валюти, яку завів у країну експортер.
Проте вже з квітня сезонність почне знову розширювати дірку у зовнішній торгівлі України. Дефіцит може знову зрости до 1,5–1,6 млрд дол. Обнадійливим трендом тут є стабільна робота морського коридору, який планують розширяти, щоб збільшити номенклатуру нашого експорту, відповідно, стримати розширення дефіциту. А ризиком, натомість, є погрози з боку польських протестувальників — зупинити транзит української агропродукції з 1 квітня. Якщо це станеться, дефіцит, навпаки, зросте ще більше.
Додатковим негативним фактором для гривні є поступове зниження привабливості гривневих вкладів. Інфляція в Україні зробила приємний сюрприз. У лютому вона не зросла, а впала з 4,7 до 4,3% р/р. Це частково компенсувало зниження ставки НБУ з 15 до 14,5% і підтримало інтерес до вкладів у гривні.
9 квітня буде опубліковано новий звіт щодо інфляції за березень. Якщо вона зросте, то реальні відсоткові ставки (номінальна ставка мінус інфляція) за гривневими вкладами пришвидшать зниження. Це підштовхуватиме громадян до пошуку альтернативних фінансових інструментів в іноземній валюті. Для гривні це є негативним, ослаблюючим, фактором.
Ослаблення гривні — це не короткострокова історія. Це тривалий процес, розрахований не лише на 2024-й, а ще на два-три наступні роки. Інакше привести економіку України до сталого балансу неможливо.
Накопичена за час фіксованого курсу слабкість нацвалюти не реалізувалася, але вона зберігається. Поки її компенсують щоденними інтервенціями НБУ. На це йде кілька мільярдів доларів на місяць. Однак можливості або бажання іноземних партнерів надавати на це гроші знижуються. Ймовірно, тому МВФ як агрегатор думок країн, що підтримують Україну, наполягає на приведенні гривні до збалансованого курсу. У прогнозі Фонду з плавної девальвації стоїть позначка в 53,90 грн за долар до 2028 року.
Такий курс необхідний українській економіці вже зараз. Він повною мірою враховує зміни, що відбулися в 2022–2023 роках. З макроекономічного погляду, це потрібно зробити якомога швидше. Але економіка, понівечена війною, може просто не витримати цього потрясіння. Тому МВФ і НБУ максимально розтягують цей процес у часі. На це, до речі, знадобиться додаткове фінансування, що теж є проблемою, зважаючи, що навіть із базовими потребами України у фінансах питання досі не вирішене.
Отже, з погляду мікрофінансів, збільшення частки іноземної валюти в заощадженнях — це чи не єдиний спосіб захисту від девальвації та інфляції.
Якщо використати для цього валютний вклад, наприклад, у доларах США, то 2024 року він може принести близько 5–7% реальної прибутковості (за мінусом інфляції). Це хороші показники. У гривневих вкладах реальна прибутковість 2024-го, через зростання інфляції та ослаблення курсу, найшвидше, буде навколонульовою або навіть від’ємною.
Високий попит на валюту в Україні — це не сезонний, а тривалий тренд. Відкати курсу нижче за середні квартальні значення не варто сприймати як перехід до ревальвації, радше, як привід для нарощування валютної складової в заощадженнях. Звичайно, політичні рішення можуть притримати гривню на міцніших рівнях, але, по-перше, у цих зусиль є розумна межа, якої Нацбанк не переступатиме, а по-друге, це означатиме, що пізніше доведеться девальвувати нацвалюту сильніше, чого у НБУ також намагатимуться уникнути.