UA / RU
Підтримати ZN.ua

Крапля дерегуляції в океані квазіреформ

На жаль, практика показує, що найкращим для впровадження реформ є саме комплексний, а не точковий підхід. Крім того, не можуть не пригнічувати й темпи впровадження змін. Хто зараз візьметься щось планувати навіть на рік, не кажучи вже про п'ять років? Однак є й позитиви в дерегуляційних починаннях.

Автор: Роман Івченко

Провівши блюзнірську за своїм змістом податкову реформу, уряд знову заговорив про дерегуляцію. Прем'єр не без гордості зазначив, що пропоновані зміни дадуть змогу додатково одержати 10–15 млрд грн, знизити собівартість продукції, підвищити її конкурентоспроможність, створити нові робочі місця, залучити інвестиції в кризову Україну та підвищити її позицію в рейтингу Світового банку Doing Business. Щоправда, очікуються всі ці блага не раніше 2020 р., що лише додає популізму всьому вищесказаному. Ускладнивши реальні умови роботи бізнесу, влада пропонує тільки номінальні поліпшення, не здатні кардинально вплинути на нинішній стан речей.

Першою ластівкою стала постанова №42 з широкою назвою "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності". Насправді це лише чергова спроба розхитати бюрократичну систему і здійснити регуляторну реформу. Цього разу готувала документ громадська ініціатива EasyBusiness, що працює на волонтерських засадах. А це відверто насторожує навіть при бажанні вірити в благі наміри. Так чи інакше, уперше EasyBusiness представив тоді ще міністр Шеремета влітку 2014 р. Експерти ініціативи, презентуючи свій проект ЗМІ, повідомили, що збирають інформацію від бізнесу про те, які норми заважають їм працювати, і планують упритул взятися за скасування зазначених бар'єрів. Результат пошуків - постанова №42 - була готова до жовтня, але ситуація змінилася, міністр-патрон пішов у відставку, а його колишні колеги сприйняли ідеї без очікуваного ажіотажу.

"При попередньому складі Кабінету міністрів, коли відбувалися перші узгодження нині вже прийнятої постанови, опір з боку деяких органів центральної влади був досить відчутним. Початкова версія постанови узгоджувалася на двох урядових комітетах, майже дюжину разів планувалася до винесення й тричі виносилася на засідання Кабміну, де блокувалася окремими міністерствами, - пояснив DT.UA ситуацію Микола Гайдай, учасник ГО EasyBusiness. - Зі зміною складу Кабміну опору стало помітно менше. Тепер на перший план вийшла забюрократизованість погоджувальних процедур". У зв'язку з призначенням нового складу уряду всі процедури довелося проходити заново. Це забрало майже два місяці.

Чим принципово відрізнялися старий і новий уряди Яценюка? У першому не було Наталії Яресько, з якою один із засновників EasyBusiness Данило Пасько разом працював у Horizon Capital. Чи було це вирішальним аргументом, не зрозуміло, але, так чи інакше, постанова отримала путівку в життя, вносячи низку змін у кілька нормативно-правових актів. Зокрема, передбачалося скорочення термінів видачі фітосанітарного і карантинного сертифікатів; скорочення переліку об'єктів карантинного регулювання для внутрішніх перевезень; спрощення порядку проведення держвипробувань, реєстрації і перереєстрації пестицидів та агрохімікатів; спрощення порядку видачі дозволів на застосування праці іноземців і осіб без громадянства; виключення моніторингу й наукового супроводу з обов'язкових умов одержання спеціального дозволу на користування надрами; скасування порядку державної реєстрації харчових продуктів дієтичного споживання.

Любителі піару від уряду відразу почали хвалитися очікуваним економічним ефектом. Не сперечаємось, 10–15 млрд грн - теж результат, от тільки в серпні називалися дещо інші цифри - і 160, і навіть 300 млрд. Та й цілі були масштабніші. Тоді йшлося про глобальні зміни: скасування близько ста ліцензій, спрощення адміністрування податків, створення єдиного вікна на митниці, скорочення контролюючих органів наполовину і зменшення їхніх контролюючих функцій на 40%. Причому найкорумпованішою галуззю експерти організації називали будівництво, зазначаючи, що дерегуляція в цьому секторі дасть можливість скоротити корупційні потоки на 21 млрд грн на рік.

Зараз про це не згадують. У прийнятому документі підтримка надається і без того не бідним агрохолдингам, IТ-никам і нафтовикам. Одразу хочеться повернутися до питання про волонтерські засади роботи, безплатний сир тощо. Але це версія для любителів теорії змови. У реальності все могло бути значно банальніше - реформатори наразилися на бюрократичні труднощі й вирішили заручатися підтримкою лобі, щоб полегшити собі життя. У підсумку підтримали тих, хто й без цього непогано справляється. Якщо така практика триватиме, на регуляторній реформі можна буде поставити хрест, тому що кожен вичавлюватиме для себе найкраще на шкоду іншим гравцям ринку.

Та й сама постанова викликає запитання і свідчить про певну бюрократичну недосвідченість його авторів. Наприклад, термін видачі карантинного сертифіката цілком конкретно прописаний у Законі "Про карантин рослин", звісно, жодна постанова уряду не в змозі змінити норму закону. Тобто норма записана, розпіарена, але не працюватиме. Що примітно, у планах на найближче майбутнє в ініціативної групи EasyBusiness розробка й просування різних законопроектів, але закону про карантин рослин серед них немає.

Рівнозначним за непотрібністю є й спрощення порядку видачі дозволів на застосування праці іноземців. На думку авторів постанови, це має допомогти розвитку IТ-сектора. Україна дійсно серед світових лідерів за кількістю та якістю ІТ-спеціалістів. Потенційно ІТ-галузь може витіснити в структурі формування державного бюджету металургію, але фактично на її частку припадає менш як 5% економіки. І проблема не в тому, що нам не вистачає іноземних фахівців, проблема в тому, що український ринок ІТ працює переважно на аутсорсинг, виробляючи лише частини фінального продукту й одержуючи заробітну плату безпосередньо від глобальних компаній. Тому вирішення питань працевлаштування змінити цю ситуацію не в змозі.

За словами Миколи Гайдая, вибір галузей, яким насамперед хотіли надати підтримку, був продиктований цілком конкретними критеріями. Галузі відбиралися, виходячи з аналізу їхньої частки в структурі ВВП, кількості робочих місць, динаміки зростання виробництва й експорту за останні п'ять років. "Ми поставили перед собою завдання вичленувати з маси дерегуляційних ініціатив ті, реалізація яких дасть змогу у розумний термін домогтися максимального економічного ефекту, - пояснив DT.UA експерт. - У результаті ми дійшли висновку, що регуляторні зміни саме в цих галузях допоможуть досить швидко продемонструвати українському суспільству дієвість дерегуляції як способу звільнення бізнесу від невиправданих бар'єрів, від необхідності "тісного спілкування" з чиновниками і маси інших незручностей та невиправданих витрат".

Погоджуються з вибором і в Європейській бізнес-асоціації (ЄБА), хоча їхній оптимізм більш стриманий. "До цих змін не можна ставитися, як до панацеї. Це, швидше, перший крок на шляху до великої мети. Попереду ще цілий ряд проблемних законів і кодексів, які потребують більш трудомістких змін, більше часу та зусиль", - говорить голова ЄБА Ганна Дерев'янко.

Ще більш стримано ставляться до документа юристи. "Я не поспішав би стверджувати, що майбутня так звана дерегуляція економіки принесе очікуваний результат у недалекому майбутньому, принаймні повною мірою. Український чиновник не звик жити на саму лише зарплату. Та й не весь бізнес звик працювати відповідно до закону. Тому поки не відбудеться дерегуляції суспільної правосвідомості, ніякі реформи, викладені на папері, не матимуть належного ефекту: все одно знайдуться ті, кому треба буде одержати дозвіл швидше й простіше", - розповів DT.UA Андрій Левковець, адвокат Legal Advisor.

На 42-й постанові робота не закінчилася, на днях парламент прийняв законопроект №1580, який також розроблений командою EasyBusiness і передбачає дерегуляцію. Як і постанова №42, закон передбачає половинчасті заходи та, за великим рахунком, спрощує там, де можна було б обійтися і без спрощень. На коні все ті ж аграрії, IT-ники та нафтовики - левова частка змін торкається роботи саме в цих галузях, їм і умови роботи полегшують, і витрати зменшують. Крім цього, скасовано ще 16 посвідчень і сертифікатів (таке враження, що скасовувати їх в Україні можна нескінченно), запроваджено заборону на вилучення серверів (захід суперечливий в усіх сенсах), а строк реєстрації компанії скорочено до двох днів. Останнє взагалі виглядає комічно, адже будь-хто з підприємців знає, що проблеми виникають саме із закриттям, а не з відкриттям бізнесу. І якщо тих, хто бажає, але не в змозі закритися, натовп, то тих, кому дуже потрібна фірма за два дні, кожного дня дедалі менше.

Тобто робота начебто йде, але якась косметична, не змінюючи суті. При цьому без будь-яких незручностей говориться і про збереження держресурсів, і про підвишення місця в рейтингу Doing Business. Але для ефективного збереження державних фінансів потрібні більш радикальні зміни, а місце в рейтингу у принципі не може бути самоціллю здійснення реформ. У Азарова була спеціальна програма з підвищення позицій України в Doing Business, і працювала вона чудово, та чи поліпшувалися реально й відчутно умови роботи підприємців?

Скепсису додає і той факт, що незадовго до народження ініціатив EasyBusiness, у квітні минулого року, Кабмін уже скасовував 113 дозвільних документів і процедур, що регулюють діяльність бізнесу - від сільського господарства до виробництва хімікатів. Рішення із захватом зустрів бізнес і, за всіма прогнозами, воно мало послабити тиск держави на підприємців, знизити рівень корупції та допомогти вітчизняним виробникам. Дивлячись на нинішню ситуацію в економіці, можна сміливо говорити, що ефект від квітневих рішень було вочевидь переоцінено.

Саме тому нинішні дерегуляційні ініціативи, розпочаті після відверто провальної податкової реформи, було сприйнято, м'яко кажучи, скептично. Хочеться зазначити ще один нюанс. Будьмо реалістами: якщо у групи виникли проблеми при впровадженні постанови, і довелося чекати приходу "своїх" людей в уряд, довести реформу до кінця в умовах хронічної політичної нестабільності буде вкрай складно.

Однак є й позитивні моменти. Одним із них експерти вважають скасування обов'язкового моніторингу і наукового супроводу при одержанні спецдозволів на користування надрами. Фактично процедура, до слова, платна, дублювала роботу контролюючих органів. "Це беззаперечний плюс, тому що витрати на проведення моніторингу були чималими, до 3 млн. У нинішніх умовах, при хронічній нестачі капіталів, компанії зможуть використовувати ці кошти з більшою вигодою для бізнесу, - пояснила DT.UA Ксенія Ляпіна, голова Держпідприємництва. - Ми всі розуміємо, що у нас будь-яке одержання будь-якого дозволу поєднується із зловживаннями і додатковими витратами. Їх скорочення - вже великий плюс для бізнесу".

Видається досить цікавим і підхід до реалізації ідеї. Основним нововведенням є кардинально інший погляд на доказ необхідності будь-якої регулятивної норми. Якщо органи влади не зможуть довести обов'язковість пропонованих нововведень, ті відтинатимуться ще на рівні проектів. Такий принцип має поетичну назву "гільйотина". І на завершальному етапі передбачає контроль за тим, щоб норми, "відсічені гільйотиною", назад у законодавство не повернулися. Експерти в один голос зазначають важливість такої політики, оскільки це один із кроків держави назустріч людям, який у довгостроковій перспективі має привести до зростання рівня довіри з боку бізнесу.

Та, повертаючись до реалій, стає зрозуміло, що наразі регуляторна реформа не тягне навіть на ложку меду в бочці дьогтю. Втім, є надія, що на досягнутому автори реформи не зупиняться. За словами голови ЄБА Ганни Дерев'янко, нині Мінекономіки розглядає ряд ініціатив, серед яких, наприклад, ліквідація ДП "Укрекоресурси", що допоможе позбутися ще однієї великої корупційної схеми. Суть її полягає в тому, що всі імпортери товарів у тарі й упаковці платять за їх утилізацію (близько 30 млн грн щомісяця), але де-факто система поводження з відходами не працює, а гроші йдуть у невідомому напрямку.

"Ця проблема давно відома всім, залишилося тільки зробити зусилля й "зламати" бюрократію та опір окремих структур. Для цього необхідна лише політична воля, - розповіла DT.UA Ганна Дерев'янко. - На нашу думку, найкращий спосіб, який можна застосувати зараз, - це точкове "очищення" бюрократичної системи, конкретні кроки й поліпшення. Не можна затягувати процес прийняття рішень на роки. Спільними зусиллями Європейської бізнес-асоціації, Мінекономіки, бізнесу та EasyBusiness був розроблений конкретний план дій у п'яти сферах. Ми сподіваємося, що грамотна координація й менеджмент допоможуть здійснити цей набір ініціатив".

На жаль, практика показує, що найкращим для впровадження реформ є саме комплексний, а не точковий підхід. Крім того, не можуть не пригнічувати й темпи впровадження змін. Хто зараз візьметься щось планувати навіть на рік, не кажучи вже про п'ять років? Однак є й позитиви в дерегуляційних починаннях. По-перше, вкрай рідко за тривалий час уряд здійснює якісь зміни не одноосібно, а у зв'язці з представниками бізнес-середовища і громадськими діячами. По-друге, принципи, закладені в реформу, разюче різняться від тих, якими раніше керувалася влада, і виводять відносини підприємців і влади на принципово новий рівень, пропонуючи їм співпрацювати на рівних.

Головне, щоб усі запропоновані ініціативи не зупинилися на півшляху й не трансформувалися в протекціонізм одних галузей перед іншими. У такому разі про регуляторні зміни можна буде забути, і Україна знову загрузне в болоті зарегульованості й корупції.