Довгострокові очікування малого і великого бізнесу покращуються, невизначеність зменшується, але відновлення «тут та зараз» стагнує на фоні занепокоєнь бізнесу щодо безпеки, браку працівників та проблем з попитом. Такий висновок експерти “Інституту економічних досліджень та політичних консультацій” надають за результатами поточного щомісячного опитування настроїв українського бізнесу.
П’ята частини опитаних українських підприємств серед очікуваних змін, необхідних для покращення бізнес-клімату в країні, назвали зняття блокади західних кордонів. Ця проблема для виробничників стала більш значущою, ніж традиційна для бізнес-клімату корупція та необхідність запровадження ефективного страхування під час війни – 17%, або проблема бронювання працівників від мобілізації для збереження роботи підприємства – 15% респондентів. Не більше 6% підприємців вказали як на необхідність для пожвавлення бізнес-клімату, розв'язання проблеми блокування податкових накладних.
Скорочення і зростання експорту – позиція реального сектору
Як свідчать результати опитування, у січні бізнес скорочував експорт – так зазначило 34% респондентів, хоча ще у грудні минулого року таких було 20%. Доля підприємств, які повідомляють про зростання експорту, знизилася з 31% у грудні до 19% у січні.
Падіння індексу ділової активності – пояснення бізнесу
Індекс відновлення ділової активності скоротився, а частка підприємств, які повідомили, що їх ділова активність поліпшилась з 64% у грудні до 56% у січні. “Серед перешкод для зростання виробництва опитані підприємці найчастіше згадували війну та несприятливу безпекову ситуацію, низький попит, дефіцит кваліфікованих працівників та несприятливий регуляторний клімат”, – вказується у дослідженні.
В опитуванні, яке проводили з 16 по 31 січня 2024-го, взяло участь 552 підприємства з 21 регіону України, що працюють у секторах промисловості, рітейлу та агробізнесу.
Рада з фінансової стабільності погодила концептуальну записку для створення в Україні повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків. Це передбачено Меморандумом про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом.