UA / RU
Підтримати ZN.ua

Консультанти — бджілки бізнесу

На вищі державні посади прийшло багато призначенців - у минулому "бізнес-консультантів", "інвестиційних менеджерів", "аудиторів міжнародного рівня"… Що ж це за спільнота людей, котрі наставляють інших на шлях істинний?

Автор: Сергій Бочкарьов

На вищі державні посади прийшло багато призначенців - у минулому "бізнес-консультантів", "інвестиційних менеджерів", "аудиторів міжнародного рівня"… Що ж це за спільнота людей, котрі наставляють інших на шлях істинний?

Зрозуміти це нам допоможе вічний бестселер дослідника законів корпоративного управління Сиріла Норткота Паркінсона "Свояки і чужаки". Для не дуже обізнаних нагадаємо, що узагальнений звід законів розвитку корпоративної бюрократії отримав на цей час назву "законів Паркінсона".

Психіатр
і заспокійливий засіб

Отож, із приводу "компетентних консультантів": "Бізнес-консультант для промислової фірми - це одночасно і психіатр, і заспокійливий засіб, без якого вона не в змозі обійтися, коли психічна напруженість ставить під загрозу її попередній характер, нормальне життя, а то й фізичне існування. Як істеричці легшає вже тому, що вона розповіла про своє горе лікареві й дізналася про буденність своєї недуги… Але турботливість і повадки цілителя - це ще не все, що консультант може вам запропонувати. Рано чи пізно дочекаєтеся ділової поради - ось що дивно.

Взагалі-то, досить дивно, що солідна компанія, керована видатним управляючим, радою досвідчених директорів і групою сумлінних управлінців відділень, запрошує з боку якогось бізнес-консультанта, щоб отримати пораду, як налагодити роботу. Якщо адміністратори не вміють організувати працю людей, то навіщо вони потрібні, і за що, питається, їм платять гроші? І, крім того, не зовсім зрозуміло, чому сторонній консультант краще, ніж правління, розбирається у справах фірми. Ці запитання давно хвилюють широку спільноту, і настав час відповісти на них.

Нам небезпідставно здається, що бізнес-консультанти нічого - або майже нічого - у справах не тямлять. Їхнє право давати поради ґрунтується переважно на престижному статусі. При цьому типовий висновок для фірми будь-якого рівня, масштабу й напряму діяльності звучить приблизно так: 1) змінити організаційно-штатну структуру (провести скорочення або збільшення штату, тих чи інших представників ввести або вивести зі складу правління); 2) купити нову обчислювальну машину - символ прогресу [нагадуємо, що книжку автор писав у 70-х роках минулого століття, але сила тези досі не ослабла]; 3) у приміщенні правління для кращої наукової організації праці встановити (знести) внутрішні перегородки і перефарбувати стіни в більш ергономічний колір.

Насправді виявляються дві основоположні понуки, які схиляють адміністраторів звертатися до бізнес-консультантів. Це трапляється, по-перше, коли вони хочуть, аби їм порадили провести вже заплановану ними реорганізацію. І, по-друге, коли вони сподіваються, що їх відрадять проводити реорганізацію, яка для них і так невигідна. Однак єдиний корисний вплив консультантів ми бачимо в тому, що вони роблять можливим те, на що самі адміністратори зважитися не могли". Кінець розлогої цитати.

Повертаємося до поточних сірих реалій. Імовірно, в руслі таких шаблонів статусного бізнес-політ-консультування багатьом уже доводилося чути статусні пропозиції про те, що "нинішні будівлі Кабміну й АП пропахли радянськими традиціями, їх від цього вже не звільнити". Необхідно "зректися цих заповітів старого світу і віддати будинки на реконструкцію під фешенебельний готель, а оновлені структури "переселити в якийсь бізнес-центр". Трохи далі продовжує цю традицію категорична пропозиція, що "оновлений уряд має починати свою роботу тільки за цілком безпаперовою технологією", бо все інше - неприпустима бюрократія. Трохи раніше зі статусних кабінетів київської мерії святі отці виганяли диявола. Тепер там знову встановлюють прозорі перегородки.

Загалом, не заперечуємо проти таких "ділових порад", але чомусь здається, що робити це треба було до початку віялового відключення електропостачання. Ергономічний колір стін навколо вже нічого не важить, якщо писати доводиться при каганці.

"Як там у них"

Ще одна цитата. "Але ж і консультанти дають інколи слушні поради, які наперед самими адміністраторами не продиктовані. Відбувається це завдяки тому, що консультант має можливість порівнювати установи, в яких він буває. Вибравши найкращі, він упевнено критикує несхожі на них. У цьому сенсі його поради - а вони, хоч як дивно, зрідка справді потрібні - можуть виявитися цілком практичними".

Звідси другий раціональний висновок. Безповоротно минув той благосний радянський час, коли досвідом ділилися по доброті душевній. Коли можна було взяти відрядження "для обміну досвідом", поїхати до своїх галузевих побратимів подивитися, "як там у них". Тепер, конкурентній економіці, це якось не заведено. І навіть більше того - категорично приховується. Іменується "комерційною таємницею". І ось тут ми приходимо до того, що обмін досвідом стає платним. Цілком комерційним напрямом діяльності під назвою "бізнес-консультування". Коли така собі третя особа, що пов'язана певними зобов'язаннями підприємницької етики і не є безпосереднім конкурентом, може подивитися, "як там у нас" і "як там у них", і на цій основі дати ділову пораду.

А чи можуть успішні бізнес-консультанти з часом ставати успішними керівниками? І тут спливає третя цитата з усе того ж джерела.

"Роблячи успішну кар'єру в реальній економіці, ви періодично маєте справу з бізнес-консультантами, і на думку ні-ні та й спаде: а чи не стати й собі на цей шлях? Поміркувавши, ви напевно дійдете висновку, що керувати роботою інших значно складніше, ніж розповідати, як їм треба керувати".

"Біологи стверджують, що польові квіти запилюють бджоли, і, хоча цей процес намагаються тепер механізувати, суть його залишається незмінною. Консультанти стверджують, що, перепурхуючи з однієї установи в іншу, вони сприяють їх розквіту і розмноженню. Ймовірно, так багатьом бджолам здається, що саме вони наділяють пилок живильними властивостями. З комах що взяти; а ось бджілки бізнесу, які похваляються власними ідеями, напевно прибріхують. Пилок створюється й оживає в полях, ідеї - у світі підприємництва. А вже перехресне перенесення відбувається тим інтенсивніше, чим більше розмножуються бджоли. Бджолярі ще пам'ятають той час, коли їх примушували платити за медоносні пасовиська для бджіл. Але наука зробила крок уперед, і тепер власники полів мусять платити бджолярам. На сьогодні бджілки бізнесу розмножилися неймовірно. Хоча підприємництву необхідне перехресне запилення, але воно не потребує надто багато переносників ідей".

Хто не вміє -
той навчає?

На цю тему є ще один характерний принцип бюрократичного менеджменту, відомий як "принцип Пітера". У своїй вічно актуальній праці цей автор стверджує, що "кожен менеджер рухається службовими східцями рівно до того моменту, доки не досягає максимального рівня своєї некомпетентності. І на цій посаді залишається". Схоже на жарт, однак автор на об'єктивній основі це доводить. Процедура приблизно така. Доки ви подаєте надії, вас рухають вище й вище. Рівно до того моменту, доки з черговою посадою ви не справляєтеся. І на цій посаді ви залишаєтеся. Оскільки формально виконуєте свої обов'язки, і зняти вас ні за що. До того ж доводиться ставити під удар тих, хто вас на цю посаду лобіював. Ну, а кому справді потрібні проблеми?

Паркінсон із цим не зовсім згоден. Точніше, він згоден, що принцип Пітера виконується в ідеальних умовах. Але в умовах реального життя управлінська піраміда все-таки скорочується догори, тому не всі дикоростучі встигають сягнути максимального рівня своєї некомпетентності. І тому, більше часу затримуючись на нижчих посадах, усе ж таки роблять щось корисне. Хоча в наших українських умовах ми намагаємося й це обмеження подолати: максимально розширюючи посадову піраміду догори.

Після цього щедрого цитування класиків ми із ввічливості не будемо переходити на особистості. А всього лише констатуємо, що в нинішньому "уряді технократів" як ніколи постало руба питання - спростувати класичну тезу: "Хто вміє - той робить, хто не вміє - той навчає". І минулі "консультаційні" заслуги тут не зараховуються.