Що більше жінок працює, то швидше зростає економіка. За оцінками, гендерний дисбаланс обходиться економіці у близько 15% ВВП. А підвищення рівня зайнятості жінок у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що відповідають рівню Швеції, може збільшити ВВП на понад 6 трильйонів доларів США. Тут варто зазначити, що не тільки середовище впливає на можливість і бажання жінки займатися бізнесом чи бути керівником. Часто це роль самої жінки та її прагнення реалізувати свій потенціал. І на це впливає багато факторів — від сімейних до особистих. У статті Business News Daily зазначено сім викликів, з якими стикаються жінки-підприємці, та шляхи їх подолання, і серед них є соціальні очікування і тиск суспільства та балансування між бізнесом і сімейними обов’язками. Ці виклики співзвучні із думками українських жінок: бути чи не бути підприємницею? І будь-які практичні приклади «успішного успіху» є вагомим мотиваційним фактором прийняття остаточного рішення.
Підвищення рівня освіти жінок і дівчат сприяє розширенню економічних прав і можливостей жінок і більшому економічному зростанню. Освіта, підвищення кваліфікації та перепідготовка за підходом life long learning — важливі особливо для того, щоб іти в ногу із технологіями, що впливають на робочі місця, — мають вирішальне значення для здоров'я та благополуччя жінок і дівчат, а також їхніх можливостей отримувати дохід і брати участь в офіційному ринку праці. Підвищення рівня освіти становить близько 50% від економічного зростання в країнах ОЕСР за останні 50 років. Але поки що для більшості жінок значні успіхи в освіті не привели до кращих результатів на ринку праці. Багато жінок вчаться заради навчання і з різних причин не використовують здобутих знань у своєму житті та не наважуються на практичне їх застосування шляхом створення бізнесу.
Економічна рівність жінок корисна для бізнесу. Компанії отримують велику вигоду від збільшення можливостей працевлаштування та лідерства для жінок. Компанії з трьома або більше жінками на керівних посадах мають вищі оцінки в усіх аспектах організаційної діяльності. Жінки на топових позиціях у бізнесі приносять значну частину доходу корпораціям. Усім відомі імена операційної директорки Facebook Шеріл Сендберг, генеральних директорок YouTube — Сьюзен Войчицькі, IBM — Джіні Рометті, Hewlett Packard — Маргарет Вітмен і багатодітної мами і виконавчої директорки Yahoo Маріси Майєр.
Важливо також відзначити інвестиційні можливості жінок. І активні та пасивні інвестиційні проєкти жінок досить енергійно реалізовуються в динаміці, що покращує загальний економічний розвиток, але порівняно з «чоловічими» бізнес-стартапами ця частка несуттєва. Дослідження організації Global Invest Her свідчать, що 2018 року жінки-інвестори становили лише 8% від міжнародного венчурного ринку, а стартапи, засновані жінками, отримували лише 2,2% від загального обсягу інвестицій. 2019 року ситуація покращилася, за даними TechCrunch, 4399 інвестицій отримали жінки, але порівняно із стартапами, заснованими чоловіками, ця частка незначна.
Залученість жінок у підприємництво та стартапи є ключовим фактором для більш міцної та здорової економіки, створення робочих місць у місцевих громадах і підвищення економічної мобільності різних верств населення.
У США за останні роки на 58% збільшилася кількість підприємств, що створені жінками. Кількість компаній, якими володіють жінки, протягом десяти років зросла на 163%. На сьогодні вони керують 42% компаній серед усіх, забезпечуючи при цьому 8% робочих місць і генеруючи 4,3% доходу.
У Нідерландах більш як половина випускників університетів — жінки, їхній підхід до освіти враховує принципи гендерної рівності.
Приклад успішної реалізації національної стратегії має Ірландія, яка приймала законодавчі зміни на 2017–2020 роки. Основною метою реалізації змін є те, що Ірландія повинна бути країною, де всі жінки отримують рівноправність із чоловіками та можуть реалізувати свій потенціал, насолоджуючись безпечним життям. Для цього в Ірландії визначили такі завдання:
— попередження соціально-економічної нерівності жінок;
— забезпечення значущості жінок у суспільстві та їх рівне й активне громадянство;
— посилення лідерства жінок на всіх рівнях;
— включення питання гендерної рівності при прийнятті рішень.
На Заході підйом жіночого підприємництва називають «story of happy beginnings». Для підтримки цього зростання впроваджуються заходи, описані професором Д.Айзенбергом у дослідженні для Harvard Business Review. Це створення екосистеми, яка підтримуватиме зростання жіночого підприємництва з усіх боків: доступ до капіталу, підтримка з боку уряду і бізнес-лідерів, створення асоціацій та освітніх програм, побудова спільноти й інвестування в розвиток культури підприємництва.
Чи може Україна похизуватися перемогами на «гендерному» фронті? Так. От кілька яскравих прикладів, які доводять, що прогрес у нашій країні є.
Український центр сприяння інвестиціям і торгівлі та Центр бізнес-інновацій і трансформацій реалізовують проєкт для розвитку жіночого підприємництва Women IN.
У рамках ініціативи за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» реалізовується Women Biz Camp — навчальний кемп, який передбачає вдосконалення навичок з фінансів, маркетингу, комунікацій, юридичних питань, ведення переговорів і просування бізнесу в соціальних мережах для жінок-підприємниць.
За результатами проєкту Women Biz Camp, серед 220 випускниць сформовано багато історій успіху учасниць, які втілили ідею та відкрили бізнес, а також ті, хто масштабував підприємство завдяки новим навичкам і додатковим ресурсам для забезпечення діяльності. І хоча пандемія коронавірусу внесла певні корективи в роботу малих і середніх підприємств, яким довелося пристосовуватися до нових умов, багато з них використали цю ситуацію як поштовх до нового для бізнесу: перепрофілювали діяльність, диверсифікували канали збуту, розширили асортимент продукції та цільову аудиторію бренду.
Власниця єдиного агентства аромабрендингу на ринку України Христина Курганська разом зі своєю командою розробила новий продукт, який є актуальним у боротьбі з вірусами, — антибактеріальний зволожуючий санітайзер для рук на гелевій основі. Санітайзер їхнього виробництва відрізняється від тих, що вже є на ринку, оскільки представлений набором невеликих одноразових пакетиків по 2,5 мл, які мають основну характеристику підприємства — запах, який можна обрати особисто для себе.
Незважаючи на те, що до цього агентство займалося створенням ароматів на замовлення підприємств для їх ідентифікації з допомогою запаху, сьогодні воно використовує новий формат бізнесу В2С.
Українське виробництво рослинної доглядової косметики Vesna, яким керує Вікторія Залізнюк, до своєї місії також додало новий напрям — підтримка населення з дезінфікуючими засобами для захисту організму. Ще на початку карантину до асортименту підприємства було додано антисептик, в основі якого використовуються медичні дезінфектори та активні речовини рослинного походження.
Ця ініціатива також відрізняється від інших своєю соціальною складовою — малозабезпечені верстви населення могли безплатно отримати розчин, звернувшись до офіційного магазину.
Ще один спосіб для підтримки організму — підвищення імунітету населення. Для цього Анна Морозова створила власну ініціативу «Вітамінна коробка» — доставка фермерської продукції до дому. В межах реалізації цього проєкту сформовано партнерство з українськими підприємствами та фермерами, які виробляють якісну харчову продукцію. Особливість такого підходу до ведення бізнесу полягає в кооперації та колаборації з іншими бізнесами, які приносять вигоду всім учасникам процесу.
Для покращення настрою та підбадьорення своїх близьких і друзів домашня кондитерська March&Co запровадила проєкт #купуйумалих, що має на меті ще й підтримку малого і середнього бізнесу. У межах цієї ініціативи Софія Теребова, власниця кондитерської, вигадала власний продукт — #карантинкейк, який можна замовити з різними написами «Мий руки», «Лишайся вдома», «Не чіпай обличчя» або обрати свій власний і передати близькій людині.
Також команді вдалося ще й розширити карантинний асортимент — зібрати набір #карантинбокс, який включає пастилу, крафтовий шоколад, печиво та пряники. Для того щоб підтримати зі свого боку інші малі підприємства, цей бокс містить продукцію різних українських виробників.
На захист українських медиків стала Мар’яна Рибай, яка переорієнтувала свою швейну фабрику «Самбай» на виробництво медичних захисних костюмів. Для того щоб збільшити обсяги виробництва, довелося розшири штат працівників, який за таких потужностей виробляє по 150 костюмів на добу для медиків львівських лікарень. Раніше підприємство займалося виробництвом чоловічих сорочок, проте на прохання керівництва міста Львова перепрофілювало свою діяльність для сприяння подоланню епідемії в Україні.
Окрім проєкту Women IN, жінки можуть мати підтримку від ініціатив «Жінки — це 50% успіху України», SheExports, Український Жіночий Фонд, Програми UN Women Ukraine тощо.
Проте це лише початок. У сучасному світі дедалі актуальнішим стає питання партнерства та колаборацій між підприємствами й організаціями, оскільки це сприяє їх подальшому обопільному розвитку, а також демонструє здатність українських МСП не тільки управляти бізнесом за сприятливих економічних умов, а й використовувати кризу як можливість.
Для глобальних змін потрібно залучати всіх суб’єктів суспільного та економічного впливу — від окремого громадянина до держави. Гендерний дисбаланс є реальністю в Україні, що ставить під сумнів повноцінне функціонування демократичних інститутів у процесі прийняття політичних, економічних рішень, які мають суспільно важливе значення. Руйнація стереотипів, подолання дискримінації та підтримка особистісного розвитку жінок сприяють їх рішучості в прийнятті рішень і спонукають багатьох із них реалізовувати свій потенціал і поширювати власні цінності в бізнес. Адже, як зазначає засновниця Pixelkeet Джессіка Грінвальд, «одна з речей, яка мені найбільше подобається в тому, щоб бути засновником бізнесу, — це творити культуру, яка підтримує мої цінності».