UA / RU
Підтримати ZN.ua

Безмитний імпорт

Бізнесмени нарікають, що втриматися на ринку дуже важко, бо продукцію, аналогічну тій, якою вони торгують, конкуренти реалізують за демпінговими цінами. А все тому, що ввозять її в Україну з допомогою так званих човників, які насправді переправляють товар через кордон у промислових масштабах. Чому це явище стало можливим і що слід зробити на законодавчому рівні, аби змінити ситуацію на митниці?

Автор: Василь Худицький

"Човники", допомагаючи "сірим" ділкам перемістити товар через кордон, позбавляють державний бюджет надходжень

Бізнесмени нарікають, що втриматися на ринку дуже важко, бо продукцію, аналогічну тій, якою вони торгують, конкуренти реалізують за демпінговими цінами. А все тому, що ввозять її в Україну з допомогою так званих човників, які насправді переправляють товар через кордон у промислових масштабах. Чому це явище стало можливим і що слід зробити на законодавчому рівні, аби змінити ситуацію на митниці?

Викласти своє бачення проблеми ми попросили начальника Львівської митниці ДФС Левка Прокіпчука.

-Один зі способів мінімізувати сплату податків - човникова схема. Це коли велику партію якогось товару довозять до кордону, а далі розподіляють його між фізичними особами у межах норми, дозволеної Митним кодексом України. "Човники" переправляють товар через кордон в Україну, де знову консолідують для подальшого транспортування. За один раз заробляють до 100 грн. Це те, що ми знаємо. Найчастіше всі вони мають картки учасників малого прикордонного руху. Лише за останній час ми затримали п'ять партій товарів, що були сформовані "човниками", на суму близько 3 млн грн.

Для підприємців, які працюють легально, сплачують усі податки, "човники" створюють неконкурентні умови. У них своя логіка: мовляв, заробляємо собі на життя, все в межах чинного законодавства. Насправді ж, допомагаючи "сірим" ділкам перемістити товар через кордон, вони позбавляють державний бюджет надходжень.

- І що - цьому не можна зарадити?

Ми неодноразово ініціювали внесення змін до ст. 374 Митного кодексу, якою передбачено, що громадянин має право ввезти на територію України певну кількість товару вартістю до 500 євро і вагою до 50 кг раз на добу. Проте це залежить не від виконавчих органів, а від парламенту.

Трапляється, що для ввезення товарів на митну територію України без сплати митних платежів використовується подвійний пакет документів. Це коли, наприклад, у Польщі при експорті товару надають одні документи, в яких вказано їхню реальну вартість, а при ввезенні в Україну - інші, де вартість товару занижується, а відтак менше сплачується податків. Найефективніший спосіб протидіяти цій схемі - налагодити оперативний обмін інформацією з суміжними митними службами в режимі онлайн. Це тривалий переговорний процес. Торік у жовтні ми майже дійшли з поляками згоди, але в них помінялася влада. Тепер доводиться починати роботу ледь не заново.

Очевидно, що для того, аби ефективно протидіяти зловживанням при ввезенні товарів в Україну, потрібне якнайкраще технічне забезпечення митних органів. У переважній більшості європейських країн є сканери, які дозволяють виявляти прихований товар. Але сканер дає змогу побачити лише однотипну продукцію. Наприклад, у партії задекларують яблука, а насправді в ній буде інший товар. Та коли перевірятимуть документи, сканер не допоможе.

- Це що - суто українська проблема?

На Заході на подібні загрози й ризики кожна країна реагує по-різному. Але там протидіяти зловживанням значно легше, бо в них немає таких критичних масштабів ввезення товарів для особистих чи псевдоособистих цілей. Щойно виникли якісь проблеми, вони вносять зміни до законодавства. Три-чотири роки тому законодавство Угорщини і Словаччини дозволяло своїм громадянам переміщувати через пункт пропуску два блоки сигарет. Митники побачили, що це обмеження не дає ефекту, бо люди по кілька разів на день встигали пронести ці блоки. Відтак внесли зміни до законодавства, якими дозволено проносити за добу лише дві пачки сигарет. До речі, в ЄС мінімальна межа ввезення товарів без сплати податків - 300 євро. Ця сума менша, ніж у нас.

Розуміємо, що людина може поїхати за кордон і купити собі якісь потрібні речі. І ми казали: якщо не можна поміняти межу в 500 євро, то поміняйте термін. Одного разу на п'ять днів або тиждень цілком достатньо для особистих цілей людині, яка не займається цим професійно. Хоча, зрозуміло, що вона це робить не від хорошого життя.

- Але що із цим робити?

- Ми періодично даємо парламентарям своє бачення змін до законодавства, щоб забезпечити ефективніший захист наповнення бюджету і запобігти випадкам мінімізації податків. До нас прислухаються і законопроекти подають на розгляд у комітети Верховної Ради. Проте одними адміністративними заходами ці зловживання подолати складно.

Також підприємці нарікають на проблему з дозвільними документами. Якщо бізнесмен має велику номенклатуру товарів, то підготовка дозвільних документів забирає в нього багато часу й грошей. Була правильна позиція прем'єр-міністра В.Гройсмана, коли він казав про лікарські засоби. Якщо в Канаді, США чи Японії їх допущено до вживання, то для чого ще раз проходити процедуру сертифікації і визнання в Україні? Хіба там люди менш вимогливі до ліків? Очевидно, що ні.

А тому слід зменшувати кількість дозвільних документів або ж визнавати європейські. Великі надії покладаємо на систему єдиного офісу, яка забезпечить електронний обмін даними між різними контролюючими органами.

Також маємо працювати над лібералізацією оподаткування. Де це можливо - зменшувати нетарифне регулювання. Раніше ми намагалися суто адміністративними методами забороняти переміщення алкоголю. Це не давало результату, аж поки ціни на цей товар у Польщі й Україні зрівнялися. Аналогічна ситуація й з бурштином. Поки його видобування поза законом, люди цим займаються і заробляють гроші. Якщо все узаконити, врегулювати і визначити частку прибутку на оплату праці, використання надр, рекреацію - переконаний, ця лихоманка припинилася б сама собою.

Якби люди, які проживають у прикордонних областях, мали постійну роботу, вони, можливо, й не займалися б човниковим бізнесом. Тому, попри створення перепон для використання різних схем мінімізації оподаткування, вочевидь, потрібно працювати й над створенням легальних робочих місць для мешканців прикордоння.

Довідка

Упродовж січня-травня 2016 р. у зоні діяльності Львівської митниці здійснено митне оформлення зовнішньоторговельних операцій суб'єктів господарської діяльності на суму близько 30,5 млрд грн. З цієї кількості імпортовано товарів на суму понад 19,6 млрд грн, експортовано - на 10,9 млрд грн, що становить відповідно 64 (імпорт) і 36% (експорт) від загального обсягу зовнішнього товарообігу. Порівняно з аналогічним періодом 2015 р. товарообіг збільшився на 24%, причому обсяги імпорту збільшилися на 29, а експорту - на 16%.