Часи підвищеної популярності вузьких, переповнених людьми коридорів і кабінетів зі стосами паперів у Бюро технічної інвентаризації (БТІ) таки минають. Приблизно рік тому, напередодні запровадження нових правил реєстрації нерухомості, громадяни дружно вишикувалися в черги, аби встигнути узаконити своє майно за старою технологією. Та ще й готові були за це щедро платити посередникам, які мали доступ у ці кабінети. Нічого дивного у поведінці людей немає - реалії життя досить часто демонструють, що запровадження навіть 100-відсотково прогресивних новацій для блага суспільства у нашій країні тільки ускладнюють життя пересічному українцеві чи бізнесмену. Втім, цього разу парадоксальна традиція не спрацювала.
З 1 січня 2013 р. значну частину роботи БТІ перебрала на себе Державна реєстраційна служба. Її спеціалісти не тільки наповнювали даними сучасні електронні реєстри і намагалися запровадити єдині для всієї країни стандарти реєстрації, а й подбали про прозорість своєї роботи. Здавалося, нічого особливого - скоротили перелік необхідних для реєстрації документів, запровадили електронну систему керування чергою, попередній запис на прийом через Інтернет і Skype-консультації, збільшили кількість майданчиків для реєстрації і потіснили посередників.
Наразі будь-хто на сайті "Укрдержреєстру" може в режимі on line спостерігати, що відбувається у тому чи іншому органі реєстрації. Само собою, тих черг, які були ще на початку 2013 р. (коли люди мусили ледь не ночувати під реєстраційними закладами), ви вже не побачите.
А з 12 лютого набирає чинності ще й постанова Кабінету міністрів №868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", відповідно до якої вводяться в дію правила спрощеної реєстрації прав власності на нерухоме майно…
Які ж спрощення передбачаються?
Зокрема, зміни торкнуться громадян, які інвестували кошти у будівництво квартири. Адже нині, реєструючи об'єкт незавершеного будівництва, забудовник подає в реєстраційну службу визначений пакет документів, після чого дублюючий перелік подається ще й покупцем житла. За спрощеними правилами перелік документів для реєстрації такої нерухомості буде значно скорочено. Зокрема, основний пакет паперів подається забудовником. Щодо інвесторів, то у разі, коли об'єкт нерухомого майна будувався із залученням коштів фізичних і юридичних осіб, їм уже не буде потрібно надавати дублюючий пакет документів.
За словами голови "Укрдержреєстру" Дмитра Ворони, після набуття чинності новими правилами громадяни зможуть реєструвати нерухомість і через пошту. Вже й тепер через "Укрпошту" можна отримати довідку або виписку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пошта - це, до речі, один зі способів наблизити органи реєстрації до людей і водночас уникнути черг. Втім, звісно, сервіс із залученням "Укрпошти" передбачає й нюанси. Слід мати на увазі, що при відправленні документів з описом поштою потрібен завірений у нотаріуса підпис заявника (відповідно до ст. 34 Закону "Про нотаріат"). Крім того, слід бути впевненим, що з документами все гаразд. Адже приймає їх працівник "Укрпошти", а справа стосується делікатного питання власності на нерухомість, - якась незначна невідповідність у паперах може стати на заваді реєстрації. Як мінімум, кошти, витрачені на держмито, повернути не вдасться.
Ще одна корисна новація. Вона стосується власників земельних ділянок. За нинішніми правилами, якщо людина, наприклад, втратила державний акт на землю, вона не може зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості. За новими правилами, для реєстрації такого об'єкта нерухомості власнику достатньо надати держреєстратору копію екземпляра втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа, завірену у встановленому порядку органом, який його видавав, а також оголошення про втрату документа, надруковане в регіональних засобах масової інформації за місцем знаходження земельної ділянки. При цьому в оголошенні має бути зазначено назву документа, його номер і дату видачі, а також на чиє ім'я і яким він органом виданий.
Постановою Кабміну також спрощується система державної реєстрації прав, похідних від права власності: оренда, іпотека. Не секрет, що чимало власників земельних паїв (мають державні акти) десятки років здають їх у оренду, але при цьому так і не здійснили державної реєстрації права власності на землю. (Нагадаємо, що, згідно з Цивільним кодексом, право власності на нерухомість виникає тільки з моменту її державної реєстрації.) Але договір оренди має певний термін дії. Тож потребує продовження або навіть переукладання. І сьогодні, щоб зареєструвати зміни, які виникають із права оренди чи іпотеки, слід спочатку провести державну реєстрацію права власності і права оренди. І тільки після виконання цих дій проводиться державна реєстрація відповідних змін. Нові ж правила передбачають можливість реєстрації таких змін без обов'язкової реєстрації права власності. Тобто втричі зменшують обсяг необхідних реєстраційних дій і, відповідно, витрати на них.
Крім того, якщо в результаті виконання реєстраційних дій із нерухомим майном виникають речові права, які є похідними від права власності, за відсутності державної реєстрації права власності на таке майно в державному реєстрі прав нотаріус, котрий виконує нотаріальну дію, одночасно проводить державну реєстрацію права власності на таке майно і державну реєстрацію речового права, яке є похідним від нього.
Ще одна "дрібничка". Для реєстрації прав власності членам кооперативів не доведеться надавати інформацію про всіх його членів. Достатньо буде лише виписки, яка засвідчує, що громадянин є членом кооперативу.
Запитання DT.UA і відповіді "Укрдержреєстру"
- Чи прискорять очікувані зміни процедуру реєстрації?
- Технічна процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не зазнає змін. Окремі моменти, що запроваджуються новим порядком, справді сприятимуть зменшенню часу, необхідного для державної реєстрації прав. Так, наприклад, державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, право власності на яку зареєстроване до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, і не зареєстроване в Державному реєстрі прав, проводитиметься у спеціальному розділі зазначеного реєстру.
Тобто зникає потреба "перереєстрації" права власності в Державному реєстрі прав з метою державної реєстрації похідних прав, відмінних від нього, - за умови, що державна реєстрація відповідного права власності до 1 січня 2013 р. була проведена належним чином.
- Чи здешевлюється для громадян ця процедура? Наведіть приклади, приміром, для тих, хто планує реєструвати придбану в забудовника квартиру за новими правилами?
- Прийняття нового спрощеного порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно не вирішує питання зміни суми плати за проведення державної реєстрації прав. Ці питання було вирішено на етапі запровадження системи державної реєстрації прав. Статтями 2, 3 Декрету Кабміну "Про державне мито" визначено, що державне мито справляється: за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно в розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 грн); за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів (51 грн).
Пунктом 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" і інших законодавчих актів України" встановлено, що фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли і зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тобто за проведення "перереєстрації" речових прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з постановою Кабміну від 21.11.2012 р. №1204 "Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру", - плата за надання інформації з реєстру у формі витягу становить 120 грн.
Чинним законодавством і новими змінами у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не передбачено звільнення громадян від плати за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно фізичних осіб.
- Чи передбачається перехідний період? Тобто що чекає на заявників, які подали пакет документів до 12 лютого, а отримуватимуть реєстрацію після цієї дати? Або що чекає на тих, хто вже придбав квартиру у новобудові і отримав від забудовника пакет документів за старими правилами, в цьому випадку забудовник не передавав самостійно документацію в орган реєстрації?
- Частина І ст. 5 Цивільного кодексу передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина третя вказаної статті).
Слід мати на увазі, що процедура державної реєстрації прав включає в себе як прийняття заяви та документів органом державної реєстрації прав, так і прийняття відповідного рішення державним реєстратором за результатами розгляду такої заяви.
Так, у разі, якщо заява про державну реєстрацію прав зареєстрована в базі даних про реєстрацію заяв та запитів до 12 лютого 2014 р., розгляд такої заяви здійснюється відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.06.2011 р. №703.
Стосовно прикладу, що описаний у запитанні, зазначу, що в такому разі заінтересованою особою для подачі заяви та документів органу державної реєстрації прав є інвестор (особа, котра придбала майнові права).
Подача, як ви кажете, "старого пакету документів" не перешкоджає проведенню державної реєстрації прав власності на нерухоме майно з отриманням відповідного свідоцтва, оскільки заявник подає:
1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо);
2) довідку (виписку) з переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва і за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);
3) технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);
4) завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва);
5) документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);
6) документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна);
7) документ, що, відповідно до вимог законодавства, засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
8) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).
- Які існують пільги при оплаті послуг реєстрації, наприклад для багатодітних сімей, що придбали квартиру за програмою 30 на 70 (у цьому випадку інвесторами виступають усі діти родини (навіть неповнолітні), і в результаті вартість послуги реєстрації виростає до чутливої суми)?
- "Укрдержреєстром" підготовлено лист щодо державної реєстрації права спільної власності на нерухоме майно (лист від 22.01.2013 р. №2306-15-13), в якому роз'яснено, що законодавство у сфері державної реєстрації прав та програмне забезпечення Державного реєстру прав дозволяють отримувати заяви як від усіх співвласників одночасно, так і від кожного зі співвласників окремо, крім випадків проведення державної реєстрації права спільної часткової власності з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також проведення державної реєстрації права спільної сумісної власності. При цьому у разі подачі однієї заяви, справляється один платіж як щодо державного мита, так і щодо надання витягу з Державного реєстру прав. Вказане роз'яснення було доведене до відома всіх органів державної реєстрації прав.
Пільги при сплаті державного мита за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно передбачені ст. 4 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито".