Збиральна кампанія в Україні стартувала. Саме час обговорювати зерно. Третій сезон поспіль Україна жнивуватиме у великому вогні. Питання про врожай ой як на часі — 282 мільйони людей у 59 країнах світу стикнулися з проблемою голоду. Воюємо—сіємо—вирощуємо—продаємо—годуємо. Україна попри війну додає чималий клунок збіжжя у світовий глобальний продуктовий кошик. Заробляємо. Кожна гривня, кожен долар важливі для держбюджету.
Прогнози та звіти
Почнемо з оцінок урожаю. Їх насправді більш ніж достатньо. Розрахунки науковців, наприклад. Учені мужі, частина з яких песимістично налаштована, впевнені, що врожай в Україні 2024 року може зменшитися до 52,4 млн тонн. Оптимісти вірять, що зможемо втриматися фактично на рівні 2023-го.
Чиновники з Хрещатика, 24 (або Мінагро, яке то ліквідовують, то залишають); американські фахівці (USDA), на чиї цифри зазвичай орієнтується весь світ; зрештою, трейдери, котрі категорично проти введення мінімальних цін на експорт збіжжя, дають власні прогнози, які не надто розходяться. Всі вони «танцюють» навколо цифри 50+. Просто розміри «плюсика» різняться.
В центрі уваги традиційно три культури. Зокрема виробництво пшениці оцінюють від 19 до 21 млн тонн, кукурудзи — від 25,5 до 28,5 млн тонн, ячменю — 4,5–5 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи погіршуються через зменшення посівних площ і посуху в ряді регіонів.
Цьогорічні жнива по суті відкидають вітчизняну аграрну імперію на 33 роки назад, коли далекого 1991-го Україна зібрала 51 млн тонн зернових. (Назвемо це першим урожаєм незалежності). Після того були злети й падіння. Так, найнижчий показник був 2003-го — 20,2 млн тонн. А починаючи з 2013-го аграрії вперто рухалися вперед і вгору. Проте війна…
Зерно плюс олійні
Аби врожай-2024, точніше, його прогноз не здавався таким скромним проти врожаю-2021 — 86 млн тонн, ринком пішла «гуляти» нова фішка: плюсувати зернові й олійні. Тоді, мовляв, пристойніше звучатиме, ніж просто 50+. Добре, що картоплю з буряками не здогадалися для цього використовувати, проте хтозна, що день новий принесе.
Тож сьогодні на умовному велетенському українському «елеваторі» разом із зерном розміщено мільйони тонн олійних. Так от, згідно з оптимістичним сценарієм, соняшнику прогнозують зібрати на рівні 14,7 млн тонн, а песимістичні розрахунки й оцінки зійшлися на цифрі 11,1 млн тонн. Соя — або 4,7 млн тонн, або (якщо з урожайністю не складеться) лише 3,99 млн тонн. Ріпак за середнім сценарієм — 3,6 млн тонн. Хоча подейкують, що кмітливі українці трохи перебільшують наслідки природних катаклізмів.
Комора восени покаже, хто насправді був правий.
Примхи погоди
Виробництво під відкритим небом завжди залежить від комплексу чинників. Зокрема — від капризів погоди. Якою буде погода цьогоріч, знають лише в небесній канцелярії. Відомо, що озимина пройшла зиму задовільно. А далі почалося. Полям довелося пережити посуху, травневі заморозки. Останні пошкодили багатьом ріпак. Фермери, особливо в центральній Україні, ще не зібравши, почали говорити про втрати через померзлу озимину. Відповідно очікують нижчої врожайності.
Перша половина червня минула під зливами, грозами, місцями градом і шквалами. Саме чинник погоди пришвидшив черговий етап польових робіт. Стартували жнива на два тижні раніше. Тож традиційна збиральна кампанія — теж не наше.
Є ще кілька спільних хвилювань для учасників ринку. Чи зможуть аграрії зібрати вирощене вчасно та з мінімальними втратами? Аграрна спільнота побоюється, що жнива можуть бути складними через імовірні дощі. Несприятлива погода може вплинути не лише на кількість збіжжя. Можливе значне погіршення якості зерна.
Обсяги виробництва залежать від посівних площ, які розширюються чи скорочуються. Цього року площі ще менші, ніж торік. Подекуди виробники відмовляються від окремих зернових через несприятливу цінову кон’юнктуру на світовому ринку та порівняно дорогу логістику експорту.
Та повернімося на поля. Отож, цього сезону потрібно зібрати 4,6 млн га пшениці, 1,286 млн га ячменю та 3,9 млн га кукурудзи. Зірки інформаційних стрічок: гречка — 124,8 тис. га, просо (те, з якого пшоно) — 85,3 тис га.
Соняшнику попри всі заяви, що аграрії скорочують площі цієї культури, насіяли 5,29 млн га. Сої, на яку робить ставку щонайменше Мінагро, — 1,99 млн га. Ріпаку, який має шалений попит в експортерів і забезпечує виробників першими грошима, маємо близько 1,4 млн га.
Цукрових буряків насіяли 250 тис. га — на рівні минулого року. Відтак цукровики з надією дивляться на поле, розраховуючи на 13,5–13,7 млн тонн. Отже, будемо не лише із зерном, а й із цукром.
Чинник війни
Протягом останніх кількох років урожай напряму залежить від ситуації на фронті. Звісно, засіяли на територіях, де можуть працювати люди й техніка, бо тільки лінія фронту займає 400 тис. га сільськогосподарських земель.
Якщо до великої війни щороку в обробітку було близько 28 млн га, то нині — трохи більш як 21 млн га. Частину площ тимчасово окуповано, ще частина розташована на лінії вогню, а є ще й мінні поля, повернення яких в оборот займе роки. Частину сільськогосподарських угідь фермери просто віддають під будівництво фортифікаційних споруд.
Питання з питань для всіх категорій господарств — кому збирати? І поле пшениці, й ЗСУ однаково потребують людей — трактористів, машиністів, інженерів.
Із обнадійливого. Влада вирішила автоматично пролонгувати аграріям бронювання на три місяці без необхідності подавати будь-які пакети документів. Надалі вирішили, що аграрії матимуть броню на 12 місяців (раніше — на шість). Загальна норма бронювання — до 50%, але за окремими спеціальностями можна подавати клопотання, в якому обґрунтовувати збільшення кількості заброньованих.
Валютний дощик
За 11 місяців поточного 2023/2024 маркетингового року (МР) на експортних продажах зернових та олійних, насамперед олії, заробили близько 16,6 млрд валюти.
Трейдери запевняють, що пропонують фермерам найвищу можливу ціну з урахуванням вартості логістики та страхування.
Протягом останніх місяців 87% української агропродукції експортують морем — завдяки військовим, які створили безпечні умови для судноплавства в Чорному морі. Відновлення морських шляхів трохи знизило вартість логістики й дало змогу збільшити закупівельні ціни на внутрішньому ринку.
Нові-старі шляхи для продовольства трохи стабілізували ситуацію в АПК. Однак, як свідчать дослідження від Мінагро та міжнародних партнерів, виробництво зернових, на жаль, залишається збитковим.
Оливи до вогню доливають останні рішення влади побороти зловживання під час експорту зерна. Списки «правильних» трейдерів, система простежуваності зерна, мінімальні експортні ціни.
Нові правила можуть запрацювати в серпні, якщо буде ухвалено всі необхідні рішення. Однак надходження до бюджету навряд чи зростуть.
Споживачу — спати спокійно
Почнемо з нагадування: Україна завжди виробляла й далі виробляє в рази більше основних видів продукції рослинництва, ніж споживає. На тлі великої війни потреба як у продовольчому, так і у фуражному зерні зменшилася. Продовольчої пшениці за кращих часів потрібно було кілька мільйонів тонн на рік. Щодо фуражу, то кількість поголів’я великої рогатої худоби теж оптимізму не викликає, тож і його вистачає. Споживач може спати спокійно.
Решту можна експортувати. Ще одне нагадування. Наша країна є дійсним членом глобального клубу виробників та експортерів сільськогосподарської продукції. На товар з України чекають десятки держав. До речі: Єгипет імпортує майже 80% своєї пшениці з РФ та України.
За оцінками Мінагро, експорт зерна з України 2024/2025 МР може становити 15 млн тонн пшениці, 25 млн тонн кукурудзи. Плюсуємо експорт олійних і продуктів їх переробки — ще 17 млн тонн.
Але спершу слід усе це зібрати на полях.
Не так давно мріяли про врожай зерна в Україні від 100 млн тонн і вище. Та велика війна поламала плани аграріїв. Якщо Україна цьогоріч збере більш як 50 млн тонн зерна, то це вже буде перемога. Так, менший урожай та його незрозуміла якість не дадуть змоги в новому сезоні витіснити з глобального ринку РФ. Але для початку дуже хотілося б витіснити РФ із нашої землі.