Аграрні уми, зібрані докупи у секторальній групі №7 із розробки коаліційної угоди, мали намір методом глибокої оранки перелопатити засади агропромислового комплексу України. Надихати їх мав заздалегідь викладений на двох сторінках план дій "Реформа сільського господарства. Ми запровадимо ринок землі та створимо ефективну систему підтримки сільгоспвиробника" зі списком знаних в аграрному бомонді постатей із завчасно розподіленими посадами.
Менше всього у цьому наборі було об'єднавчого. По-перше, чітко проглядав блювотний квотний принцип у роздачі крісел. По-друге, кілька політичних сил категорично виступають проти купівлі-продажу ріллі, що апріорі і спричинило протистояння. По-третє, власне засадничі принципи аграрної угоди виявилися відірваними від реалій сьогодення і строків їх реалізації.
Всебічно проаналізувавши цей колегіальний витвір, й самому закортіло додати до нього розумні зерна. З урахуванням персональних даних, фахового вишколу та уподобань кандидатів на аграрні посади…
Земельна реформа
a. В умовах стрімкого падіння економіки України, девальвації гривні, відпливу інвестицій, зниження реальних доходів населення, втрати територій запровадити ринок земель сільськогосподарського призначення із 1 січня 2016 р.
b. Із 1 січня 2015 р. забезпечити здійснення пілотного проекту щодо обігу земель сільськогосподарського призначення, орендованих агрохолдингом "Золота Мрія". При розрахунках із кредиторами враховувати вартість особистих селянських господарств, присадибних земельних ділянок та особистого майна власників земельних часток (паїв).
Для соціального захисту таких власників клопотати про законодавче надання їм громадянства тих країн, звідки походять іноземні інвестиції.
c. Законодавчо врегулювати виготовлення особистим селянським господарствам і селянам, котрі здійснюють товарне виробництво на присадибних ділянках, проектів землеустрою щодо сівозмін у проектних інститутах із подальшою їх реєстрацією.
d. Встановити мінімальний термін оренди земель, земельних часток (паїв) не менш як 15 років. Для тих власників, котрі теоретично доживуть до закінчення цього терміну, автоматично подовжувати його без згоди власника.
e. Розрахунки за договорами суборенди здійснювати у готівковій формі виключно у валюті США, що сприятиме наповненню як локальних (сімейних), так і місцевих бюджетів та ефективному їх функціонуванню у контексті передання їм розширених повноважень.
f. За дострокове розірвання договору оренди земельної частки (паю) законодавчо передбачити кримінальну відповідальність власника паю.
Державна підтримка сільського господарства
a. Законодавчо впорядкувати передачу Міністерства аграрної політики і продовольства від структур Присяжнюка+Іванющенка в суборенду транснаціональним компаніям.
b. Державну підтримку дрібних і фермерських господарств, селян передати під опіку волонтерським організаціям. Зобов'язати міжнародні донорські організації забезпечити фінансування таких добровольчих формувань.
c. В умовах стрімкої девальвації та хитавиці на міжнародних ринках імплементувати спекулятивний інструментарій - ф'ючерсні контракти, аграрні розписки - для збільшення реальних доходів сільськогосподарських виробників.
d. Самозайнятим формам господарювання та приватним особам, які реалізують сільськогосподарську продукцію, неухильно дотримуватися європейських вимог щодо якості та безпечності продукції.
e. Протягом 2015 р. забезпечити приватизацію всіх державних підприємств, підпорядкованих Мінагрополітики, шляхом передачі Аграрного фонду, Державної продовольчої зернової корпорації, припортових елеваторів, виробничих потужностей "Укрспирту" та інших в оренду на
49 років, пропорційно розподіливши ці суб'єкти господарювання єдиними майновими комплексами між учасниками коаліції.
Ліквідувати Національну академію аграрних наук, приватизувавши її науково-дослідні установи, виробничі площі та землі.
Такий розподіл сприятиме створенню та успішному проходженню на наступних парламентських виборах нових політичних суб'єктів: Державного зернового блоку, Лікеро-горілчаної партії, Науково-аграрного союзу тощо.
f. У 2015 р. усі кошти (замість 50% у діючій редакції закону), що надходять до спеціального фонду державного бюджету за реалізовану переробними підприємствами продукцію та спрямовуються у вигляді дотацій виробникам тваринницької продукції, повністю переадресувати на компенсацію вартості корівників, овочесховищ, теплиць, оптових ринків тощо.
g. Виключне право на отримання такої компенсації матимуть агрохолдинги та компанії, що представлені у профільному комітеті Верховної Ради та органах державної влади. Решті підприємств компенсації надавати лише за умови сплати 50% відкоту.
Перелік "пільговиків" до 1 січня року, що передує, подають такі структури, як сходки, гуртки та клуби аграрного бізнесу.
h. Середній термін розрахунків продовольчих торговельних мереж (ритейлерів) із підприємствами харчової промисловості (за існуючого 150 діб) замінити на безстроковий. Нереалізовану продукцію вважати державною соціальною підтримкою і забезпечувати нею незахищені верстви населення.
Податкова реформа
a. У зв'язку з тим, що учасники G20 однією із наріжних проблем вважають ухиляння транснаціональних компаній від сплати податків, виступити з ініціативою реєструвати такі компанії в Україні платниками фіксованого сільськогосподарського податку та спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість.
b. Формувати мобілізаційний продовольчий резерв для забезпечення військових у зоні проведення АТО за рахунок продукції, що виробляють особисті селянські господарства та одноосібники. Логістику поставок цієї продукції покласти на волонтерські організації.
Решту - 80–100 млн т намолоченого зерна безперешкодно експортувати для забезпечення продовольчої безпеки у світі. Відшкодування ПДВ із бюджету здійснювати автоматично в офшорні зони.
P.S. А якщо серйозно, то, по-перше, нинішня влада, у тому числі і МінАП, мають лізти зі шкури, аби повернути довіру селян до себе. По-друге, діяльність органів державної влади повинна базуватися на європейських засадах: прозорість, публічність, ефективність.
Тому слід розпочати із оприлюднення результатів дев'ятимісячної діяльності уряду народної довіри. Із переліком конкретних підприємств, які в умовах ведення військових дій сотнями мільйонів відшкодовують ПДВ, одержують бюджетні компенсатори за будівництво аграрної інфраструктури із подальшим виведенням коштів в офшори.
Наступний крок - реформувати органи управління АПК відповідно до міжнародних стандартів, відмовившись від архаїчних системи розподілу та принципів управління. Необхідно максимально наблизити цю структуру до потреб селян, щоби вона стала центровиком у розвитку сільських громад як основи для формування подальшої ефективної державної політики.
На жаль, нічого навіть схожого не знайшов у підрихтованому розділі XII "Реформа сільського господарства", який експерти групи VoxUkraine оцінили лаконічно - провал. Тихцем прибрали бравурне "Ми запровадимо ринок землі…". Як вона обертатиметься за непростих нинішніх умов, коли зменшується капіталізація? Та навіть не це мусить стримувати розробників. Сигнал має надійти від селян, котрі зрозуміють, для чого влада так загорілася запровадити купівлю-продаж ріллі. Поки що їм цього не розтлумачили…
Як і того, чим вигідніший 15-річний термін від нинішнього семирічного, який охоплює повноцінну сівозміну? Яку "доцільність" переслідують аграрні стратеги, намагаючись законодавчо закріпити одну із норм невдалого законопроекту "Про обіг земель сільськогосподарського призначення"? Остаточно законодавчо закріпачити селян, котрі табунами оббивають пороги судів у надії дочасно розірвати угоди навіть за нинішніх умов із несумлінними орендарями, які за експлуатацію селянських паїв розплачуються… половою? Хто доживе до закінчення удвічі зрослого строку оренди, якщо середній вік власника земельної частки перевищує 60 років?
"Подобрішали" розробники першочергових заходів у реформуванні АПК і до агрохолдингів. Розробку нової системи оподаткування сільськогосподарських товаровиробників (у результаті чого ці "мастодонти" втратять чималі преференції) автори замість початку 2016 р. перенесли аж на… 2018-й. Хоча передусім слід визначитися із правовим статусом власне агрохолдингів і великих сільськогосподарських підприємств. Адже закони "Про фермерське господарство" та "Про особисте селянське господарство" діють, а "велетнів" випадково чи зумисне випустили з поля зору.
Скільки ще треба збанкрутілих "агротонів", "валінорів", "мрій", аби збагнути: не сільські території (поля, розлінійовані ґрунтовими дорогами і лісосмугами, що захищають орний шар від вітрової ерозії) треба розвивати. А поселенську мережу, ще точніше - сільські громади, достукуватися до Івана з Марією, яких гнітять накопичені роками проблеми завбільшки із скирти... То кого ви намірилися оживляти?
Багато чого ще можна підказувати-радити. Лишень кому?!