Через бойові дії на території України страждають родючі землі, оскільки після вибухів ґрунти стають непридатними для ведення сільського господарства. Це призведе до удару по економіці країни загалом та по окремих фермерських господарствах, пише журналістка Юлія Мельничук у статті "Відновлення сільськогосподарських земель: Україна не може чекати, поки закінчиться війна".
Автор наголошує, що нашій країні необхідні не лише ефективні рішення у сфері економіки, але й рекомендації фахівців та наукові дослідження щодо того, як повернути землі, які забруднені металом та хімічними сполуками, в сільськогосподарський обіг.
"Добре, якщо для вирішення цієї проблеми в Україні буде розроблено програму й виділено державні гранти на такі дослідження. Але тут можуть бути ефективними й локальні наукові проєкти, які напряму пов’язують учених із замовниками — фермерами, громадами, організаціями", - підкреслює Мельничук.
Окрім цього, вона вказує, що для проведення досліджень необхідне фінансування, а під час війни через дефіцит бюджету державних грантів часто не вистачає на всі необхідні дослідження. Журналістка повідомляє, що міжнародні гранти можуть допомогти в цьому. Автор наводить приклад — "Українські сільськогосподарські угіддя: проєкт знезараження" (Ukrainian Farmland: Decontamination Project).
Цей проєкт реалізують дослідники Сумського національного аграрного університету спільно із науковцями Королівського сільськогосподарського університету Великої Британії. На нього виділено майже 200 тисяч фунтів стерлінгів без залучення коштів із бюджету нашої країни.
Мельничук розповідає, що вищеназваний проєкт передбачає не лише пошук методів відновлення та дослідження забруднених ґрунтів, але й підготовку експертів, які б працювали "в полі" по всій Україні.
"Які б могли відбирати зразки для досліджень, здійснювати їх первинний опис, працювати з дронами та вміти аналізувати супутникові знімки", - додає автор.
Керівниця сектору міжнародних проєктів Сумського агроуніверситету та координаторка проєкту Олена Мельник в інтерв'ю ZN.UA розповіла про суть цього проєкту.
За її словами, він складається з кількох підпроєктів:
- аналізу ґрунтів — дослідники визначають, із яким забрудненням мають справу;
- підготовки експертів — науковці навчають визначати ділянки для збору контрольних зразків та індикатори пошкодження ґрунтів, правильно відбирати їх проби. Майбутні експерти мають володіти методиками аналізу ґрунтів;
- вивчення методів відновлення ґрунтів. Мова йде про[blink title="інженерні," headinfo=" Інженерні "]Рекультивація ґрунтів — штучне відновлення родючості ґрунтів після техногенного порушення природи.[/blink][blink title="хімічні" headinfo="Хімічне відновлення"] Ґрунти обробляють спеціальними речовинами, а на дуже пошкоджених ділянках застосовують метод хімічного промивання.[/blink] та[blink title="біологічні." headinfo="Фіторемедіація"]Засадження забрудненої території рослинами, які абсорбують шкідливі речовини з ґрунту[/blink]
"Однак в Україні будуть і такі землі, які неможливо швидко відновити. Це території, де велися активні бойові дії, горіла військова техніка, паливно-мастильні матеріали. Потрібно буде виводити їх із землекористування на десять, п’ятнадцять років, а можливо, й більше. За прикладом Франції, на цих землях ми можемо вирощувати ліси, а також заболочувати їх", - додає Мельник.