Митниця й митні відрахування — чи не найсуттєвіше джерело наповнення державного бюджету. Але це в теорії. На практиці ж у сьогоднішній Україні, на жаль, це зовсім не так. І надзвичайно часті зміни керівництва митниці ситуацію не виправили — грошей більше не стало. Парламенту навіть довелося працювати над спеціальним проєктом закону №6490-д про повне перезавантаження митниці (проголосований у першому читанні). Що ж насправді відбувається в Державній митній службі, і як об’єктивно оцінювати, а головне, покращити ефективність її роботи?
«Тінь» — мірило ефективності
Багато років поспіль універсальним індикатором ефективності роботи митної служби був показник наповнення бюджету (виконання очікуваних показників). Показник украй суб'єктивний як на стадії формування прогнозів Мінфіну, так і на етапі стягнення податків. Адже на обсяги сплачених податків упливають: девальвація гривні, зміна світових цін, зміни в законодавстві (автомобілі на єврономерах, тимчасове скасування податків на імпорт, разові оформлення природного газу за минулі періоди) тощо.
Тому наповнюваність бюджету ніяк не може бути об'єктивним індикатором ефективності роботи митниці.
Натомість потрібна прив’язка ефективності роботи митної та податкової служб до рівня «тіні» по ключових податках. А надходження митних платежів має збільшуватися саме внаслідок детінізації, а не зростання фізичних обсягів імпорту бюджетоформуючих товарів або біржових цін.
Такий показник (tax gap) по різних видах податків розраховує, наприклад, податкова служба Австралії, служба доходів Сполученого Королівства, Європейський Союз, а також пропонують експерти для застосування під час оцінювання ефективності роботи Державної податкової служби України.
«Тіньові» втрати держбюджету
За даними, отриманими в результаті експертних досліджень, обсяги фальсифікації цін у період з 2015 до 2021 року в рахунках-фактурах на товари за зовнішньоекономічними контрактами змінювалися згідно зі стійкою тенденцією до збільшення: від 9,35 млрд дол. США 2015 року до майже 14 млрд дол. 2021 року. Водночас втрати бюджету 2021 року становили від 70 до 120 млрд грн.
З огляду на динаміку вартісних розривів у 2021–2022 роках, масштаби потенційної контрабанди та порушення митних правил 2022 року можна оцінити в межах від 270 до 390 млрд грн із відповідними втратами бюджету на суму від 80 до 130 млрд грн на рік.
Ефективність митниці
-
Під час контролю правильності визначення митної вартості
Із майже 311 млрд грн митних платежів, перерахованих платниками податків за 2022 рік, лише трохи більш як 108 млн грн, тобто 0,04%, забезпечено завдяки роботі з контролю над правильністю визначення митної вартості. У 99,96% випадків йдеться про добровільну сплату податків у повному обсязі.
Але це ще не все. Так, за результатами судового оскарження (2021–2022 роки) у 77% випадків митниця програвала. Показник донарахування додаткових митних платежів за результатами коригування митної вартості здебільшого нівелюється подальшим оскарженням у суді таких рішень та визнанням їх неправомірними.
Відповідно, дискомфорт, що виникає у суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності внаслідок дискреційних повноважень митниці щодо контролю над визначенням митної вартості, не відповідає очікуваному фіскальному ефекту.
-
Протидія порушенням митних правил
Загалом за 2022 рік розглядалося 11 098 справ про порушення митних правил на суму 2,96 млрд грн.
За результатами розгляду справ про порушення митних правил у 79% випадків виносили рішення про накладення стягнення. Водночас варто зазначити, що в закритих судами справах (11%) вартість предметів правопорушень становила в середньому 33% від загальної вартості предметів у всіх справах, переданих для розгляду до суду.
-
Перевірки та митний аудит
Аналіз даних свідчить про зниження сум митних платежів, донарахованих у межах проведення документальних перевірок. У перерахунку на одну перевірку суми донарахувань збільшилися до 784,3 тис. грн без урахування девальвації гривні. Крім того, реально до бюджету надходить від 5 до 9% сум донарахованих митних платежів.
Детальний огляд роботи митниці за вісьмома показниками: надходження митних платежів у розрізі tax gap, ефективність роботи митниці під час контролю правильності визначення митної вартості, контроль правильності класифікації товарів, контроль країни походження, протидія порушенням митних правил, митне оформлення товарів, що імпортуються в контейнерах, перевірки, здійснені підрозділами митного аудиту, час митного оформлення — у моніторингу ДМС.
Як покращити роботу митниці?
Очевидно, що робота ДМС, відповідно до вимірюваних показників, не є ефективною, позитивних змін за останні роки не спостерігається. Митниця потребує значних інституційних змін — необхідно її перезавантажити, передбачити переобрання керівника ДМС на прозорих конкурсах за участі міжнародних експертів і провести переатестацію співробітників (проєкт закону №6490-д). Крім того, необхідна автоматизація процесів, впровадження нової ІТ-системи митниці для мінімізації людського чинника тощо.
- моніторингу контрольних показників діяльності митної служби;
- прогресу виконання пунктів реформування.
Ці КРІ мають бути зосереджені на головному — демонструвати успіхи (або провали) роботи митної служби в боротьбі з «сірим» імпортом та контрабандою, а також зручність оформлення вантажів і сервісів загалом для «білого» бізнесу. Це мають бути головні критерії, за якими влада й суспільство бачитимуть результати роботи ДМС.
Фахівці провідних аналітичних центрів упевнені, що не можна далі чекати й залишати митницю в поточному стані, коли держбюджет щороку втрачає понад 100 млрд грн від її неякісної роботи. Необхідно терміново реалізувати всі можливі інструменти, що можуть посприяти побудові ефективної незалежної європейської митної служби.