У Верховній Раді з ініціативи уряду зареєстрували законопроєкт №10060 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури».
Згідно з пояснювальною запискою до документу, законопроєкт має посилити самостійність САП, вдосконалити процедуру конкурсного відбору на адміністративні посади в САП та посади прокурорів
Зокрема законопроєктом передбачається:
- Надання керівнику САП доступу до державної таємниці усіх ступенів секретності;
- надання САП статусу юридичної особи публічного права;
- надання повноважень керівнику САП самостійно визначати структуру, штат та організацію діяльності САП;
- зміна процедури конкурсного відбору для призначення на адміністративну посаду в САП та на посаду прокурорів;
- зміна вимог до членів конкурсної комісії;
- визначення механізму підзвітності керівництва САП та проведення періодичного аудиту діяльності САП із залученням міжнародних експертів;
- створення апарату САП та передбачення окремого фінансування САП.
Водночас керівник Центру протидії корупції Віталій Шабунін зазначив, що законопроєкт не вирішує усіх потреб для посилення незалежності САП.
Так, хоча САП має отримати статус окремої від Офісу Генпрокурора юридичної особи, однак урядовий проєкт не вирішує питання процесуальної незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Зокрема, керівник САП фактично не отримує права підписувати запити про екстрадицію (видачу) осіб, які переховуються за кордоном – хоча такі зміни передбачені до закону про прокуратуру, але практична реалізація їх не можлива без змін до статті 575 КПК.
«Останні, як ви здогадалися, уряд і ОП вписати в законопроєкт “забули”. Тож уряд пропонує надати САП право на екстрадицію виключно на папері і унеможливити його практиці. А потім спікери ОП будуть розповідати про неефективність Клименка і ко», - зазначив Шабунін.
Також не вписані можливості САП ініціювати кримінальні провадження щодо народних депутатів та надавати дозволи на негласні слідчі дії і обшуки стосовно нардепів. Такі слідчі дії можуть бути вчинені лише через рішення Генпрокурора.
Також законопроєкт Кабміну не передбачає створення в САП підрозділу внутрішнього контролю, який мав би проводити внутрішні розслідування.
Серед позитивних змін, які пропонує урядовий законопроєкт, Шабунін відзначає:
- статус окремої юридичної особи для САП;
- повноваження керівнику САП самостійно визначати структуру та штат САП
- оновлення правил відбору на посади заступників керівника САП, інші керівні посади в САП та на посади прокурорів;
- впровадження аудиту діяльності САП із залученням міжнародних експертів, який може мати наслідком звільнення з посади керівника в разі визнання роботи неефективною;
- утворення Спеціалізованої дисциплінарної комісії, яка має займатися розглядом скарг на прокурорів САП включно з керівництвом. До складу комісії мають увійти 6 осіб – експерти рекомендовані міжнародними партнерами.
«Загалом поданий урядом законопроєкт не є злом і робить САП незалежнішим. Проте і близько не настільки, як це має бути», - додав експерт.
Зазначимо, що раніше керівник САП Олександр Клименко інтерв’ю Інні Ведерніковій для ZN.UA зазначив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура має пройти реальну реформу та стати незалежною юридичною особою, аби зменшити вплив людського та політичного чинників на роботу органу. Зокрема підзвітність Офісу генерального прокурора він вважає одним із факторів, який сприяє витоку інформації про слідчі дії прокурорів – нині такі випадки трапляються у шести з десяти проваджень. Клименко додав, що де-факто генеральний прокурор — політична посада, тому залишали САП під шефством ОГП для ефективної боротьби із корупцією неприпустимо.
Також Клименко зазначив, що парламенту нецікаве вирішення проблеми із затягуванням розгляду справ про топ-корупцію, оскільки він уже два роки не може дійти до розгляду законопроєкту №5661, який унеможливить адвокатам підозрюваних у корупції роками затягувати розгляд справи у ВАКС.